Л. Глібов «щука», «муха і Бджола», українська література, 6 клас

Апреля 2020 год 6 клас украинская литература

Мета: продовжити знайомство учнів з байками Л. Глібова; вчити аналізувати його програмові твори, визначити ідейно-тематичне спрямування, пояснювати алегоричні образи; поглибити знання про байку, її особливості; розвивати образне мислення, відчуття художньої довершеності творів, уміння помічати деталі; логічно й послідовно аргументувати свої міркування; виховувати усвідомлення важливості самокритичного погляду на різноманітні людські вади, почуття поваги до українського гумору, народного слова; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

·

· Дайте визначення байці як літературному жанру.

· Чому для байки характерна алегорична спрямованість?

· Чим байка відрізняється від інших жанрів гумористичних творів?

· Чому байка актуальна в сьогоднішньому житті?

· Які людські вади викриває і таврує Л. Глібов у своїх творах?

· Поясніть, у чому різниця між іронією і гумором.

Оті простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова, його краси, простоти й чарівної милозвучності.
І. Франко

Байка — це легка комедія, а всяка комедія — ніщо інше, як довга байка, а в нашій комедії люди бувають часто тваринами І, що найгірше, тваринами злими.
Бомарше

- зображення суду (його несправедливість і залежність від панівних класів) над Щукою, яка чинила різноманітну шкоду в ставку його мешканцям і отримала вирок —повернутися знову до річки.

- засудження дій судочинства, їх легковажність, безглуздість, а через образ Лисиці — підступності, хитрості, хабарництва.

Основна думка: «Як не мудруй, а правди ніде діти. Кінців не можна поховать…».

Судді зобов’язані діяти відповідно до законодавства, а не підтримувати зацікавлену особу (Лисицю).

 Стисло сюжет твору.

На хижу Щуку до суду подано звинувачення. Вона настільки завинила («того заїла в смерть, другого обідрала»), що її злочин уже не можна буде прикрити — «кінців не можна поховать» і «як не мудруй, а правди ніде діти». І все ж Лисиця, як адвокат, щоб допомогти хижакові, запропонувала суддям «вражу Щуку утопити». Прихильність Лисиці визначена не тільки становою солідарністю:

Судді прислухалися до пропозиції Лисиці і винесли відповідний вирок.

За злочинну діяльність Щуку було силоміць представлено до суду. Опис суддів. Таємний зв’язок Щуки і Лисиці.

Основна частина. Судовий процес над Щукою. Винесено вирок, дію якого призупинено.

Закінчення. Новий вирок суддів за пропозицією Лисички: «У річці вражу Щуку утопити!» Що і було виконано.

Герої твору: судді — два Осли, Шкапа, два Цапи; Щука, Лисичка, автор.

 

· Що вам відомо про суд як законодавчий орган влади?

· Яка шкода була заподіяна Щукою мешканцям ставка? («Того заїла в смерть, другого обідрала»).

· Яких зусиль було докладено для того, щоб спіймати Щуку? Як про це сказано у творі?
(Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали…)

· Про що свідчить опис суддів? Власні думки обґрунтуйте.

· За що дорікали Лисиці стосовно її таємного зв’язку зі Щукою?
(Лисиці й шле — то щупачка,
То сотеньку карасиків живеньких
Або линів гарненьких)

· Чому Лисиця в суді з одного боку запропонувала страшну кару Щуці, а з другого їй допомогла?

· Чим пояснити те, що судді під час винесення вироку Щуці, послухалися Лисицю? Власні міркування обґрунтуйте.

· А над ким би ви здійснили суд у творі? Свою думку вмотивуйте.

· Що мав на увазі Л. Глібов, висловлюючи наступне:
«Як не мудруй, а правди ніде діти.
Кінців не можна поховать…?»

· Через що, на ваш погляд, у байці не зазначено, хто конкретно подав «бумагу» до суду на Щуку? Особисті думки обґрунтуйте.

· Чого нас учить ця байка? Чим вона актуальна на сьогодні час?

 Народні прислів’я до змісту байки:

У злому зле й сидить;

Яка совість — така й честь;

· Хто дужчий, той і лучший;

· Слова як мед, а діла як полин;

· Хто не чинить нічого, тому не страшно нікого;

· Спіймався на гарячому;

· Хитрий, як лисиця;

· Чує кішка, де сало лежить.

 Опрацювання твору Л. Глібова «Муха й Бджола» (1864—1872)

Тема: зображення зустрічі Мухи й Бджоли, в якій кожна висловила свого життя та покритикувала іншу.

Ідея: уславлення працьовитості, творчого натхнення, вміння раціонально використовувати час (Бджола); засудження ледарства, безпечності; прагнення жити за рахунок інших, задовольняючи власні потреби.

 Основна думка: пошану і повагу має той у суспільстві, хто працює заради інших, приносить користь, марно не витрачає часу; ледарі — непрохані гості.

 Композиція.

Байка побудована на протиставленні двох героїнь (Муха і Бджола), їх ставленні до праці, розваг, власного призначення в житті.

Експозиція: зустріч читача з Мухою, що живе безтурботно, мов панночка.

Зав’язка: розмова Мухи з Бджолою: сенс життя у розкоші, святкуваннях чи у повсякденній сумлінній праці?

Кульмінація: непорозуміння між Мухою і Бджолою. Розв’язка: мораль байки.

 

· Чи бачили ви у природному середовищі муху й бджолу? Чим кожна з них займається?

· Що свідчить про безпечне життя Мухи?

· Чому Муха назвала працю Бджоли бідною?

· Яка мета в житті у Мухи і Бджоли? Для чого Л. Глібов протиставляє цих двох героїнь?

· Як саме співчуває Муха Бджолі?
(Яка погана.
На світі доленька твоя:
Раненько встане, пізно ляже.)

· У чому Муха вбачає вільність свого життя?

· В яких розважальних заходах Муха бере участь? (Банкет, обід, весіллячко, родини).

· Що свідчить про нахабність мухи щодо відвідування будь-кого непроханою?
(Велике діло — проженуть!
Не можна в двері — я в квартирку
Або полізу в іншу дірку…)

· Чому Бджола не розуміє сенсу життя Мухи?

· Яких людей зображує Л. Глібов на прикладі цих двох істот?

· А як ви ставитеся до праці? Чи допомагаєте вдома батькам? Чим саме?

· Яким чином слід організувати власне дозвілля?

· Чим є корисною для нас ця байка?

. Народні прислів’я до змісту байки.

1) Праця.

Людська праця — не дурниця, розкидати не годиться.

Праця людину годує, а лінь марнує.

Хто працює, той працю шанує.

На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.

Чесне діло роби сміло.

Як добре працюватимеш, честь і славу матимеш.

2) Лінь.

Лінь — гірше хвороби.

Вродилось ледащо нінащо.

Йому щодня неділя.

Лінивому все ніколи.

Аби день до вечора!

Як без діла сидіти, то можна й одубіти.

Сила байок Л. Глібова в тому, що майже в кожному творі відчувається народна точка зору на зображувані події. Розкриваючи паразитизм, жорстокість, невігластво панівних класів, байкар протиставляв їм працьовитість і чесність простого люду, показував його моральну вищість, стверджував його місце й роль у житті суспільства. Сила впливу, переконливість і дієвість кращих байок Л. Глібова визначається їх високою художньою досконалістю і безкомпромісною правдою життя. Глибина алегоричних узагальнень ґрунтується в них не на якихось виняткових випадках чи конкретних історичних фактах, хоч вони й були покладені в основу байок, а на повсякденних реальних людських взаєминах. Завдяки цьому байки Л. Глібова зберігатимуть своє значення доти, доки у світі існуватимуть осуджені ним явища. Не дивно, що ті його байки, в яких висміяно лінощі, марнослів’я, чванство, хвалькуватість та інші вади, актуальні й сьогодні.

Кращі байки Л. Глібова, його ліричні вірші збагатили скарбницю української культури, здобули широке визнання в народі й забезпечили їхньому авторові вдячну пам’ять нащадків.

 Домашне завдання.

1) Підготуйте малюнок на тему «Розмова Мухи й Бджоли про сенс власного життя».

2) Заповніть таблицю «Порівняльна характеристика героїв байки Л. Глібова «Муха й Бджола».

Муха	Бджола
Ледача, хвалькувата, безпечна, настирлива, безтурботна.	Працьовита, відповідальна, економна (вміє раціонально використовувати час).