Рудні корисні копалини

12.09.12

Економічна і соціальна географія світу (ЕСГС) як наука.

План:

1. Предмет, методи дослідження та завдання:

- Поняття ЕСГС

- Предмет дослідження

- Методи

- Завдання

Політична карта світу (ПК)

- Поняття про ПК

- Етапи формування ПК

- Сучасна політична карта

- Державний лад та державний устрій

- Залежність країн та територій

- Води відкритих морів та Антарктиди

Міжнародні організації (самостійно)

Типологія країн

Історико-географічні регіони світу

1.   ЕСГС -  галузь науки, яка досліджує географічні основи світового господарства, глобальні проблеми людства, світогосподарські зв’язки, територіальну організацію та розташування суспільства в світі.

Предмет дослідження:

I. Особливості і закономірності просторової організації світової економіки.

II. Вивчення територіального поділу праці.

III. Розміщення продуктивних сил.

IV. Територіальна організація виробництва.

V. Геополітика країн та регіонів світу.

VI. Глобальні проблеми людства.

VII. Транспорт та його мережа.

Методи:

I. Статистичний (математичний) – підрахунки;

II. Систематичний і районування;

III. Картографічний (пояснення: відображення на карті районів, взаємозв’язків і т.д.)

IV. Системний (пояснення: вивчення галузей господарства)

V. Історичний (пояснення: історичний розвиток економіки і т.д.)

VI. Порівняльний (пояснення: порівняння відносно інших країн)

VII. Польових досліджень і спостережень (ресурсозабезпечення)

VIII. Дистанційних спостережень (знімки з космосу)

Завдання:

I. Дослідження окремих країн;

II. ЕГ вивчення інтеграційних (розвиток) процесів;

III. Дослідження світового господарства та світо-господарських зв’язків;

IV. Політико-географічне дослідження країн світу;

V. Вивчення географічного населення, господарства, природних ресурсів.

VI. Дослідження глобальних аспектів проблем людства.

 

 

2.   ПК – політичнакарта.

ПК – Географічна карта, яка дає територіально-політичний характер світу, материків, окремих регіонів, вона відображає головні політико-географічні зміни.

1. Утворення нових держав, зміну їх політичного стану, злиття одних держав з іншими, втрату державності, зміну площі, зміну кордонів, їх назв та столиць.

 

Етапи формування:

I. Давній – триваєдо5гостоліттян.е. – утворення перших цивілізацій таких, як Єгипет, Греція, Рим, Вавилон, Карфаген.

II. Середньовічний – від5ст.до16ст. – утворення феодального ладу, політично-ускладнені форми, внутрішній ринок і утворюються держави: Київська Русь, Московська, Португалія, Іспанія, Франція, Візантія.

III. Новийперіод – кінець16стдопоч. 1914р – епоха великих географічних відкриттів, утворюються зовнішньоекономічні зв’язки муж державами, формами капіталістичних відносин, утворюється велика кількість колоній.
90% -Африки займали колонії Велика Британія, Німеччина, Франція, Іспанія, Нідерланди -   колонізатори.

IV. Новітнійперіод – кінець1914р – наші дні – науково-технічна революція, розвиток світового ринку торгівлі, більшість колоніальних країн стали незалежними, розпад Радянського Союзу, на сьогодні у світі нараховують близько 230 держав (2000 рік – близько 194). Утворюються шляхом розділення, колонії стають незалежними.

СучаснаПК – розташування територій країни і держави.

 

Території – частина поверхні суходолу з природними та створеними людською діяльністю ресурсами, що мають певні просторові межі та географічного положення. В свою чергу території поділяють на 3 типи:

I. Залежність країни та території

II. Території суверенних (незалежних) держав.

III. Води відкритого моря та Антарктиди

Країна – територія з визначеними кордонами та населенням політико-географічними відношеннями, можуть бути незалежними або залежними

Держава – суверенні політичні утворення, країна яка має свою територію, господарство, політичну владу. Держава є основним носієм прав та обов’язків у міжнародних відношенні.

Основні ознаки держав:

I. Наявність територій та кордонів;

II. Наявність населення;

III. Наявність державної влади;

IV. Законодавчі бази.

За формами державно-територіального устрою виділяють:

I. Унітарні держави (незалежні, Україна до них належить)

II. Федерації (економічні округи. Росія)

III. Конфедерації (утворення декількох держав для однієї місії (воєнні дії) Раніше було США)

IV. Унія (співпраця під правліннями 1 монарха. Раніше Польсько-Литовська держава була.)

За формою державного управління:

1. Республіки – парламентські (тільки парламент править)

- Президентські (тільки президент)

-  Президентсько-парламентські (Україна)

 

2. Монархія – Конституційна (влада монарха обмежена конституцією)

- Абсолютна (влада монарха не обмежена. Лише він головний)

- Теократична (влада обмежена церквою) – Ватікан, Саудівська Аравія.

 

14.09.12

 

4. Типологія країн світу за особливостями структури господарства.

I. Аграрні – переважає сільське господарство – Азія, Африка

II. Аграрно-індустріальні – сільське господарство і заводи – Україна

III. Індустріально-аграрні – більше заводів, нуж сільського господарства – Росія.

IV. Індустріальні – гори без ґрунтів для сільського господарства, тому переважають заводи – Китай, Японія

V. Постіндустріальні – Країни великої сімки, заводи, важка металургія – США, Німеччина, Велика Британія, Японія, Франція, Італія, Канада.

 

Класифікація за рівнем розвитку:

 

I. Економічно розвинені країни – Японія, США, Італія, Канада, Велика Британія, Німеччина, Франція.

II. Середньорозвинені країни перехідної економіки – країни, які із запізненням стали на шлях капіталістичного розвитку – Іспанія, Португалія, Турція, Греція.

III. Постсоціальні країни перехідної економіки – молоді незалежні держави – Країни Радянського Союзу (Україна у їх числі)

IV. Країни, що розвиваються – малорозвинені країни та країни видобування нафти – Арабський Емірат, Африка, південно-західна Азія.

V. Країни централізованої керованої економіки – Куба, Корея, В’єтнам, Китай. (На їх територіях заводи та фабрики розвинутих країн світу.)

 

5.   Історико-географічні регіони світу.

I. Європа

II. Азія

III. Африка

IV. Австралія, Океанія

V. Англо-Америка (північна Америка) та Латинська-Америка (південна Америка)

 

Чинники в залежності від яких виділяють регіони:

I. Історія розвитку

II. Етнічні процеси – формування населення

III. Господарські зв’язки.

IV. Транспорт

V. Природні умови.

 

Світові природні ресурси:

План:

Їх класифікація

Мінеральні ресурси

Паливно-енергетичні

Рудні корисні копалини