Кримськотатарський словник

        Побудова словника

1. Кримськотатарськi слова розташовано в алфавiтному порядку

без об’єднання їх у гнiзда. Кожне слово, в тому числi й складне, утворює

окрему статтю.

2. Омонiми (слова, однаковi за написанням i/або звучанням, але

рiзнi за змiстом, а здебiльшого й за походженням) подаються окремими

словниковими статтями й позначаються напівжирними арабськими

лiтерами, винесеними у верхній індекс:

авлав1 охота | полювання...

авлав2 лай | гавкання, гавкіт...

3. Пiсля гаслового (реєстрового) слова у круглих дужках наводить_

ся фонетично своєрiдна, вiдмiнна вiд гаслової словозмiнна форма:

агъыз (агъзы) 1. рот, уста; зев, пасть | рот, уста; паща, пащека...

азап (_бы) мука, страдание, мучение, пытка | мука, страждання,

муки, тортури...

4. Діалектна, розмовна, рідковживана, застаріла й вузькоспеціаль_

на лексика супроводиться відповідними ремарками, а наприкінці

статті, присвяченої діалектизмові, дається відсилання до літературного

слова; ремарки даються курсивом перед перекладом:

айнысефа бот. календула, ноготки | календула, нагідки, крокіс

айна диал. зеркало | дзеркало, люстро, люстерко; см. кузьгю.

5. Діалектні та розмовні форми літературних слів подаються з тлу_

маченням, якщо семантика діалектної форми бодай частково відмінна,

або без тлумачення, якщо такої відмінності немає; в обох випадках дає_

ться відсилання до літературної форми:

6. У статті, де тлумачиться літературний варіант гаслового слова,

після нього через кому можуть подаватися його діалектні та розмовні

варіанти з належною ремаркою:

акъчиль, диал. акъчыл беловатый, белёсый, слегка белый | білува_

тий, білястий, білявий.

7. Відсилання до синонімів, зокрема від інтернаціоналізмів до

власне кримськотатарських слів, наводяться наприкінці частини

статті, присвяченої певному значенню слова чи словосполучення, або

наприкінці статті й подаються в алфавітному порядку:

ала1 пёстрый, пегий, пятнистый, полосатый | строкатий, поплямо_

ваний, рябий, перістий, красий, смугастий; ~ балыкъ окунь |

окунь ср. леврек;...

алаша1 мерин, конь | кінь; ср. айгъыр, ат, бейгир, малий

алдын 1. прежде, раньше..; 2. предварительно | попередньо ср. ба"

шта; 3. тому назад | тому..; см. также алдындан.

8. Українські відповідники подаються після російських перекладів

через пряму лінію, як у наведених вище прикладах.

9. Рiзнi значення слова роздiляються арабськими цифрами з крап_

кою. Переклади, близькi за змiстом, подаються через кому. Переклади,

бiльш вiддаленi за змiстом, а також граматичнi категорiї (iменник,

прикметник, прислiвник тощо) в межах того самого лексичного значен_

ня даються через крапку з комою. Рiзнi значення словосполучень усере_

дині статті роздiляються лiтерами з дужкою — а); б); в). Наприклад:

алдырмакъ 1. заставить брать | змушувати брати; 2. понять, разо_

браться | розуміти, розбиратися; 3. отчитать, отругать | вичиту_

вати, шпетити, вибештувати, вибанітувати;

але, аля усил. част. всё | усе, що; ~ даа а) всё ещё | усе ще; ~ даа

кельмей его всё еще нет, он всё ещё не пришёл | його усе ще не_

має, він усе ще не прийшов; б) только | тільки.

10. Варiанти слів подаються через кому, у круглих дужках або че_

рез косу (/), що зумовлено суто технiчними умовами викладу:

аллаи"тааля, алла"тааля всевышний бог, господь | всевишній бог,

господь.

алма бот. яблоко..; ~ ашайыджы (ашагъан) къурт яблоневая пло_

дожорка | яблунева плодожерка

амортизацион амортизационный | амортизацiйний; ~ вакъыт / му"

лет амортизационный срок | амортизацiйний термін, строк.

11. Iлюстративнi приклади — словосполучення, прислiв’я, приказ_

ки, загадки — наводяться в межах того значення слова, до якого вони

12. До стiйких зворотiв можуть подаватися фразеологiчнi й бук_

вальнi переклади:

давул большой барабан, литавры | великий барабан, литаври... …

~гъа къойып, зурнагъа чалмакъ погов. звонить во все колокола,

трезвонить | дзвонити в усі дзвони, роздзвонювати, розголошува_

ти, букв. калатати в барабани й сурмити в сурми.

13. Якщо гаслове слово, зафiксоване лише у словосполученнi, не

має власного перекладу, то пiсля нього ставиться двокрапка й далi на_

водиться словосполучення з цим словом:

агъыз"бурун: чайник агъзы"бурнунадже толу чайник переполнен |

повний ущерть чайник; чайникни агъзы"бурнунадже толдур"

гъансынъ ты переполнил чайник | ти наповнив чайника до само_

го краю

багъдаш: ~ к ъ урып отурмакъ сидеть, скрестив под себя ноги | сиді_

ти, схрестивши ноги.

14. Для слiв, що не мають еквiвалентів у російській та українськiй

мовах, дається транслiтерацiя й/або описовий переклад:

айран1 1. айран (кисломолочный напиток) | айран (кисломолочний

напій); 2. сыворотка, пахта; ср. язма

балкъ подражание сверканию | наслідування блиску

балъемез ист. балъемез – тяжёлая пушка для разрушения крепо_

стных стен | бал’ємез – важка гармата для руйнування фортеч_

них мурів.

15. Парнi слова й форми iнтенсиву видiляються в окрему статтю й

даються за алфавiтом першого слова. Для парних слiв, перша частина

яких є неповнозначною, вiдсилання до основного слова не дається:

бар"ёкъ: бары"ёкъу 1. всё, что есть | усе, що є; 2. всего_навсего, все_

го лишь | усього_навсього, лише, тільки

ап"айдын совершенно ясный, совершенно светлый | зовсім, цілком

ясний, зовсім світлий

бам"башкъа совершенно другой | зовсім інаший, цілком інакший.

16. Вiдмiнкова розробка iменника подається при гасловiй формi

називного вiдмiнка у складi словосполучень – за алфавітом наступного

слова. Непрямi вiдмiнковi форми iменникiв у реєстрi мають мiсце лише

в разi фонетичної вiдмiнностi вiд основної форми слова:

17. Непрямi вiдмiнковi форми займенникiв подаються перелiком

при основнiй формi за алфавітним порядком афіксів:

биз1 мы | ми; ~ге нам, к нам | нам, до нас; ~де у нас | у нас; ~ ден от

нас, с нас | від нас, з нас; ~им наш | наш; ~ лер мы (много и раз_

ные) | ми (багато й різні); ~ни нас | нас.

18. Дiєслова подаються у формi інфінітива на "макъ, "мек, оскільки

комбінаторний принцип кримськотатарського кириличного письма ча_

сто не дає змоги без наявності цього афікса визначити специфіку коре_

невого голосного:

буюмек 1. расти; становиться взрослым | рости; дорослішати, ста_

вати дорослим...

буюрмакъ, диал. буйырмакъ 1. повелевать | наказувати...

У першому слові вжито голосний переднього ряду [yє] – [бyєйyємек],

в другому – голосний заднього ряду [y] – [буйумакъ, буйырмакъ].

19. Похiднi дiєслiвнi форми спонукального, пасивного, зворотного,

спiльного, взаємного та спiльно_взаємного станiв, утворюванi регуляр_

но, без змiни основного лексичного значення, зокрема багатоступеневi,

можуть супроводитися граматичною ремаркою стосовно граматичного

змiсту останнього афiкса з вiдсиланням до дiєслова_основи:

делиртмек понуд. от делирмек; выводить из себя; взбесить | виво_

дити з себе; збісити, розлютувати.

20. Службовi iменники й пiсляйменники, сполучники, частки й

енклiтики (постпозитивнi частки, що можуть писатися через риску),

вигуки й наслiдувальнi слова звичайно супроводяться ремарками:

акъ4 сл. имя относительно | стосовно, відносно, щодо

аркъалы2 диал. послелог благодаря, через, с помощью, посредст_

вом | завдяки, через, з допомогою, посередництвом

а1 1. межд. 1. а; эй; ой | а, га; гей; ой...

а2 указ. част. вот | ось, от...

айть межд. 1. ой | ой; ~, аз къалды токъушмагъа ой, чуть было не

столкнулся | ой, ледь не зіткнувся; 2. см. вай.

21. До словника включено невелику кількість власних назв, що по_

требують особливої уваги з точки зору правопису або тлумачення:

Ава рел. Ева | Єва; ~ анамыз наша прародительница Ева | наша пра_

матір Єва; Адам ве ~ Адам и Ева | Адам і Єва

Азраиль рел. Азраил (ангел смерти) | Азраїл (ангел смерті)

ай3 святой (в составе геогр. названий греческого происхождения) |

святий (у складі геогр. назв грецького походження); Ай"Петри яй"

ласы яйла Ай_Петри (святого Петра) | яйла Ай_Петрі (святого Пе_

тра); ср. айя3

дагъ 1. гора | гора;... Аюв дагъ Аюдаг, Медведь_гора | Аюдаг,

Ведмідь_гора; къаялы ~лар скалистые горы; Чатыр дагъ Чатыр-

даг | Чатирдаг.