2014-02-02
600Відзначимо, що в нашій країні у жовтні 2008 року прийнятий Закон України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а потім ряд інших державних актів. Однак, прийнятими рішеннями не вдалося виразити глибинні потреби розвитку вітчизняної економіки у кризовий період. Держава не торкнулася таких принципових проблем, як створення робочих місць за рахунок громадських робіт, впровадження системи жорсткого контролю над використанням і економією ресурсів, наведення порядку у кредитуванні, дотриманні законів ринкового ціноутворення, структурної перебудови економіки та ін.
З огляду на жорстку синхронізацію бізнес-циклів усіх економічно розвинутих країн з американським, кризові явища, які розпочались на іпотечному ринку США, набули згодом характеру глобальної економічної кризи, результатом якої стала рецесія практично всіх національних економік. Залежність України від світової фінансової системи стала ключовою причиною поширення кризових явищ на національне господарство.
В даному контексті аналіз досвіду антикризового управління США відіграє важливе значення для розробки національних напрямків антикризової політики, спрямованих на мінімізацію негативного впливу фінансової кризи та відновлення економічної активності в Україні.
1. Ключовим елементом національної антикризової програми США (Financial Stability Plan) став комплекс заходів, спрямованих на стабілізацію ситуації на фінансових ринках [1, c.11].
2. Першочерговим антикризовим заходом у фінансовій сфері стало зниження центральними банками облікової ставки, а отже, перехід до управління економікою через збільшення обсягу грошової маси, інструментом якого є широкомасштабне скуповування державних цінних паперів як спосіб розблокування кредитних ринків.
3. Надання допомоги фінансовому сектору базувалася на принципах строковості та захисту інтересів платників податків [2, c.42-43].
4. У жовтні 2008 року в період піку фінансової кризи урядом США було підписано Надзвичайний акт економічної стабілізації 2008 р. (The Emergency Economic Stabilization Act of 2008), основною метою якого є стабілізація і відновлення фінансової системи, а також підтримка потоку кредитів, необхідних для економічного зростання [3].
5. В рамках Надзвичайного акту економічної стабілізації прийнято Програму позбавлення від проблемних активів (The Troubled Assets Relief Program), за якою передбачалося створення фонду в сумі $700 млрд., кошти якого спрямовувалися на викуп проблемних активів фінансових установ. В рамках Акту виділяють також наступні програми:
· Програма “Доступне житло” (Making Home Affordable Program – Help Families Stay in Their Homes)
· Capital Purchase Program
· Споживче та підприємницьке кредитування – стимулювання вторинних кредитних ринків (Consumer and Business Lending Initiative – Unfreeze Secondary Credit Markets)
· Програма державно-приватного інвестування – виклик проблемним активам (Public-Private Investment Program – Addressing the Challenge of Legacy Assets)
· Програма фінансування автомобільної галузі (Automotive Industry Financing Program)[4].
6. За даними Міністерства фінансів США, загальна сума фінансової допомоги банкам склала $8,5 трлн.[5].
7. Владою вжито заходів, які спрямовані на входження держави в управління кредитними організаціями. Програма стрес-тестів в рамках Capital Assistance Program визначала антикризовий потенціал 19 найбільших банків США [1].
8. У лютому 2009 року ухвалено План зі стимулювання національної економіки (Final Economic Stimulus and Recovery Package – An American Recovery and Reinvestment Plan), запропонований адміністрацією Б.Обами, в розмірі $787 млрд. – реалізація проектів у сфері розвитку інфраструктури, охорони здоров’я, освіти, енергетики та допомоги безробітним [6].
9. Планом передбачено комплекс заходів, спрямованих на розширення споживання домогосподарств та інвестиційного попиту та заходи протекціоністського характеру під загальним гаслом "Купуйте американське" (Buy American) [7].
10. Закон про збільшення допомоги з безробіття (Unemployment Compensation Extension Act of 2008) – запровадження податкових стимулів для працевлаштування звільнених ветеранів та молоді, збільшення періоду надання допомоги безробітним та її розміру, здійснення підтримки створення 1,7 млн. робочих місць в інфраструктурних секторах.
11. Підтримка малого та середнього бізнесу як джерела відновлення економічної активності та інструменту пом’якшення наслідків безробіття [1, c. 55-56].
12. Серед довгострокових антикризових заходів – збільшення інвестицій у нові технології, розробки та дослідження. За даних умов особлива увага приділяється питанням енергоефективності та захисту навколишнього середовища [2, c.54].
Отже, в контексті аналізу антикризової політики США пріоритетним завданням антикризової політики України має стати:
ü комплексна підтримка споживчого попиту з головним акцентом на сегментах споживачів з нижчими та середніми рівнями доходів, в структурі споживання яких основну частку посідають товари та послуги вітчизняного виробництва;
ü заохочення інвестиційної діяльності, що має сприяти зростанню попиту на широкий спектр вітчизняної продукції інвестиційного призначення (металургії, хімічної промисловості, виробництва будматеріалів, машинобудування тощо), а також призведе до створення нових робочих місць [8];
ü забезпечення стабільності банківського сектору та відновлення належного рівня кредитної активності, зокрема за рахунок управління ризиками і внутрішнього контролю, розвитку транспарентності, а також необхідності стрес-тестування на випадок непередбачених ситуацій.
ü підтримка відновлення експортної активності, яке полягає у поверненні позицій на зовнішніх ринках;
ü зростання рівня зайнятості як ключова передумова зростання динаміки доходів населення, а отже, – розширення споживчого попиту.
Відомо, що основними законодавчими регуляторами ринку праці в Україні є: Закон України «Про зайнятість населення», Закон України „Про державні цільові програми”, Указ Президента України „Про заходи щодо подолання демографічної кризи та розвитку трудоресурсного потенціалу України” та Постанова Верховної Ради України «Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан зайнятості та безробіття на ринку праці в Україні». Проте, законодавчо врегульовано лише загальні питання забезпечення зайнятості, регулювання ринку праці та захисту громадян від наслідків безробіття.
Спеціальні інформаційні операції (СІО) – це сплановані дії, спрямовані на ворожу, дружню або нейтральну аудиторію шляхом впливу на її свідомість і поведінку за допомогою використання певним чином організованої інформації та інформаційних технологій для досягнення певної мети.
Інформаційний тероризм – небезпечні діяння з інформаційного впливу на соціальні групи осіб, державні органи влади і управління, пов’язані з розповсюдженням інформації, яка містить погрози переслідуванням, розправою, вбивствами, а також викривлення об’єктивної інформації, що спричиняє виникнення кризових ситуацій в державі, нагнітання страху і напруги в суспільстві.
Виходячи з цього головні дії Уряду в кризовий період будуть спрямовані в таких напрямах: досягнення макроекономічної стабілізації; недопущення зниження рівня життя населення; сприяння розвитку підприємництва; стимулювання інвестиційної діяльності; підтримка реального сектору економіки.
Таблиця 1
Заходи бюджетно-податкової політики, направлені на подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи
| № п/п | Перелік заходів | Очікувані результати |
| 1. | Оптимізація політики з питань управління державним боргом (2009-2012 рр.) | Збалансованість бюджетної системи |
| 2. | Визначення середньострокових бюджетних пріоритетів та відповідно до них граничних рівнів бюджетних витрат (2010-2012 рр.) | Підвищення ефективності бюджетних витрат |
| 3. | Надання громадянам одноразової цільової державної допомоги для здійснення першого внеску на купівлю (будівництво) житла у недобудованих багатоквартирних житлових будинках (2009 р.) | Поліпшення ситуації із забезпеченням житлом, поступова “реанімація” будівельної та суміжних з нею галузей |
| 4. | Викуп державою недобудованого житла за цінами, визначеними Мінрегіонбудом, для формування фондів службового та соціального житла (2009-2010 рр.) | Стимулювання зайнятості населення шляхом відновлення робочих місць в будівельній галузі, зменшення соціальної напруги в суспільстві |
| 5. | Адаптація національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі до міжнародних вимог (2009-2012 рр.) | Перехід на єдині методологічні основи бухгалтерського обліку і звітності, а також створення уніфікованого організаційного та інформаційного забезпечення бухгалтерського обліку |
| 6. | Здешевлення кредитів на реалізацію інноваційно-інвестиційних проектів, у тому числі енергозберігаючих, у житлово-комунальному господарстві (2009 р.) | Поступовий перехід економіки на енергозберігаючі технології та зменшення її енергомісткості |
| 7. | Зменшення податку на прибуток на частину прибутку, який спрямовуватиметься на переоснащення виробничих потужностей (2010-2012 рр.) | Прискорення технологічної модернізації вітчизняного виробництва |
| 8. | Перегляд Податкового кодексу України з урахуванням результатів експертного (фахового) аналізу та громадського обговорення (2009 р.) | Зниження податкового навантаження на економіку, розширення бази оподаткування, скасування малоефективних податків і зборів |
В таблиці 1 наведено перелік заходів бюджетно-податкової політики, направлених на подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи в нашій країні.
Одним з найпотужніших за своїм потенціалом інструментів державного впливу на економіку в системах ринкового типу господарювання є державні закупівлі товарів, робіт і послуг, які від часу їх використання зазнали значних трансформаційних змін. Зміна лише однієї складової функціонування всього економічного механізму без проведення ґрунтовних реформ останнього не може дати позитивних економічних результатів. Крім цього, враховуючи сучасні реалії розвитку світового господарства, процес реформування системи державних закупівель повинен плавно вливатись у концепцію входження української економіки у світове співтовариство та європейське зокрема.
У всіх країнах, які досліджувалися, декларується, що механізм державних закупівель повинен бути заснований на двох базових принципах: економії й справедливості. Важливість цих принципів для процесу державних закупівель і механізм їхнього здійснення повинні бути донесені до всіх державних замовників, кінцевих одержувачів відповідних благ (платників податків), для яких вони здійснюються, а також до співтовариства постачальників і підрядників.
На практиці всіма рівнями влади використаються досить схожі механізми, що відповідають кращій практиці, хоча в ряді країн спостерігається поділ регулювання й рекомендацій з рівнів бюджетної системи, що пов'язане з особливостями поділу повноважень між рівнями влади в розглянутих країнах. Наприклад, питання залучення закордонних постачальників товарів, робіт і послуг звичайно регулюються на федеральному рівні, тоді як регіональні й місцеві державні замовники мають більші можливості для маневру при здійсненні внутрішніх закупівель. Однак є й виключення - країни, де всі закупівлі для державних потреб регулюються однаково для всіх рівнів влади (прикладом може служити така унітарна держава як Польща, де закупівлі на всіх рівнях влади регулюються одним законом).
У всьому цивілізованому світі принципи державних закупівель ґрунтуються на тому, що:
- закупівлі повинні бути економними (найкраща з можливих комбінація якості та ціни);
- рішення щодо надання контрактів повинні бути справедливі та неупереджені;
- процес закупівель повинен бути гласним (інформація доступною, торги - публічними, всі рішення повинні реєструватись);
- процес закупівель повинен бути ефективним (повнота правил, простота і швидкість процедур);
- важливість підзвітності (складання і зберігання звітів).
Усе це потребує адаптації українського законодавства до вимог часу і міжнародних організацій (СОТ / ГАТТ).
Упрaвлiння, тобто нaпрям поведiнки об'єктa (оcоби, колективу, уcтaнови i т.д.), здiйcнюєтьcя, щоб доcягти мети, поcтaвленої керуючим cуб'єктом (оргaном держaви, поcaдовою оcобою тa iн.) Ця метa може бути нaйближчiй (введення подaтку з продaжiв у Моcквi з певної дaти) чи вiддaленiй, що доcягaєтьcя в результaтi бaгaтьох поcлiдовних крокiв впродовж бaгaтьох рокiв, a то й деcятилiть. Вонa може бути реaльною (нaприклaд, зaходи держaвної влaди в Роciї по cтворенню ринкової економiки) i iлюзорною aбо принaймнi недоcяжною до оcяжнiй перcпективi (побудовa комунicтичного cуcпiльcтвa). Доcягнення мети - головний результaт упрaвлiнcької дiї, його результaтивнicть. Однaк у кaтегорiях результaтивноcтi оцiнкa мaє перевaжно формaльний хaрaктер, якщо не врaховуютьcя зуcилля, витрaченi нa доcягнення мети i хaрaктер оcтaнньої. Витрaтнi зуcилля оцiнюютьcя в кaтегорiях ефективноcтi.
Ефективнicть - доcягнення мети з мiнiмaльною зaтрaтою реcурciв тa упрaвлiнcької енергiї в можливо короткий термiн i з можливою повнотою. Тaк, в Роciї привaтизaцiя держaвних пiдприємcтв булa проведенa хочa i швидше, нiж це було зроблено у Великобритaнiї в 70-80-х рр.. щодо чacтини пiдприємcтв (в цiй крaїнi це тривaло деcятилiття), aле неефективно. У Великобритaнiї привaтизaцiя принеcлa держaвi близько 100 млрд. дол CШA, хочa було привaтизовaно лише кiлькa вiдcоткiв, щопрaвдa, великих пiдприємcтв. У Роciї швидкa привaтизaцiя охопилa бiльше 70% пiдприємcтв i дaлa в cкaрбницю приблизно 5 млрд. дол CШA. [4]
Доcягненню мети можуть перешкоджaти перешкоди тa протидiї об'єктивного i cуб'єктивного хaрaктеру. Перешкоди можуть виникaти позa волею оcоби, оргaну, колективу, що є їх джерелом. З cуб'єктивної cторони вони можуть бути обумовленi недоcтaтньою квaлiфiкaцiєю, нерiшучicтю cуб'єктa, який здiйcнює те чи iнше упрaвлiнcьке рiшення. Cитуaцiя, оcобливо якщо вонa виникaє в ходi реaлiзaцiї упрaвлiнcьких зaходiв, може перешкодити здiйcнити цi зaходи aбо нaвiть змуcити вiдмовитиcя (тимчacово aбо поcтiйно) вiд них (нaприклaд, cтихiйний cтрaйк нa держaвному пiдприємcтвi, не пов'язaнa з точки зору виcунутих вимог з дaними упрaвлiнcьким рiшенням).
Протидiя нa вiдмiну вiд перешкод пов'язaне з вольовим прaгненням перешкодити, зaпобiгти caме дaного зaходу, нaприклaд тa ж незaконнa cтрaйк у зв'язку зi звiльненням «хорошого» директорa, що мaло мicце в 1999 р. i 2000 р. нa деяких пiдприємcтвaх у Роciї.
При оцiнцi результaтивноcтi вaжливо врaховувaти хaрaктер мети. Зуcилля можуть виявитиcя мaрними, якщо метa об'єктивно aбо i дaний момент недоcяжнa. Ще гiршi cпрaви, якщо перед упрaвлiнням поcтaвленa u200bu200bдоcяжнa, aле помилковa метa, якa не вiдповiдaє зaвдaнням прогреcивного розвитку cуcпiльcтвa, iншого об'єкту упрaвлiння, що cуперечить зaгaльнолюдcьким цiнноcтям (нaприклaд, позбaвлення виборчих прaв чорного нacелення ПAР, зокремa для «полiпшення» керовaноcтi пiд чac режиму aпaртеїду в цiй крaїнi). У тaких умовaх оцiнкa результaтивноcтi, ефективноcтi тa iнших пaрaметрiв упрaвлiння не мaє cенcу.
У кiнцевому рaхунку, ефективнicть упрaвлiння в демокрaтичному cуcпiльcтвi пов'язaнa з пiдвищенням якоcтi життя людини. Тaкий прямий результaт (нaприклaд, при зниженнi держaвних цiн нa продукти хaрчувaння внacлiдок можливоcтей для цього, виникли у держaви) aбо результaт опоcередковaний (реоргaнiзaцiя упрaвлiння промиcловicтю для збiльшення продуктивноcтi прaцi) - головний критерiй cоцiaльної ефективноcтi упрaвлiння.[5]
Уже два століття характерною ознакою національного та світового економічного розвитку є його циклічний характер, який виражає динаміку суперечностей капіталістичної ринкової системи від початку їх нагромадження упродовж фази піднесення до критичного загострення в період рецесії з тимчасовим їх розв’язанням через кризу. Лише у післявоєнний період в рамках четвертої довгої хвилі (1950-2000 рр.) у світовому господарстві відбулось понад 100 економічних рецесій, які характеризувались як різною тривалістю, так і різною глибиною порушення економічної рівноваги. Усі вони стали відображенням тих модифікацій, що їх зазнали короткі та середні економічні цикли, а саме: зменшення глибини криз за одночасного зростання їх регулярності, пріоритетність надвиробництва основного капіталу порівняно з надвиробництвом товарів, відсутність різкого зниження цін на товари і послуги у передкризовий період, скорочення тривалості фаз кризи і депресії (рецесії) на фоні подовження фаз пожвавлення і піднесення, а також посилення синхронізації національних бізнес-циклів. Такі трансформаційні зміни коротких і середніх циклів у другій половині XX ст. були наслідком, з одного боку, технологічної модернізації економік розвинутих країн, їх зростаючої соціалізації та реструктуризації, поглиблення інтернаціоналізації бізнесу та впровадження інноваційного менеджменту, а з другого, ефективної політики системного державного антикризового управління.
[1] Вербяный В. Во сколько странам обошлось оздоровление экономики https://delo.ua/ekonomika/mirovaya-ekonomika/vo-skolko-oboshlos-ozdorovlenie-ekonomiki-136922/
[2] Глобальні трансформації й стратегії розвитку. - К.: Орияне, 2004.
[3] https://www.delo.ua/ekonomika/mirovaya-ekonomika - офіційний сайт газети “Дело”
[4] Московский комсомолец. – 1997. – 5 июня.
[5] Чиркин В.Е. Госудaрственное упрaвление. – М., 2001. – С. 56 – 58.
