2014-02-02
308· Аналітичний баланс.
· Розрахунок рентабельності.
· Розрахунок стійкості.
· Розрахунок оборотності.
· Розрахунок ліквідності.
Кількість і склад форм вихідної бухгалтерської звітності, їх оформлення і методики розрахунку можуть змінюватися залежно від таких чинників:
· чинного законодавства;
· вимог вищестоящих організацій і податкових органів у межах діючого законодавства;
· специфіки діяльності та структури підприємств, визначальних особливостей обліку.
Усі перелічені чинники зумовлюють необхідність постійної доробки форм вихідної бухгалтерської звітності.
У бухгалтерському контурі «Галактики» ця проблема ви-
рішена наданням користувачеві можливості легко скоригувати будь-яку існуючу або створити власну звітну форму. Ця можливість ґрунтується на використанні вмонтованої в систему мови проектування звітів. Даною мовою виконані всі вихідні форми бухгалтерської звітності й документи з розрахунку економічних показників. (рис. 9.12).
Технологія створення нової звітної форми є надто простою і складається з таких кроків:
· формі, що створюється, треба привласнити найменування, яке надалі з’являтиметься в переліку обраних для друку звітних форм;
· за допомогою вбудованого текстового редактора створюється шаблон звіту, що включає «шапку», «боковик», стовпчики, підписи;
· на кожній сторінці шаблона в місцях, де повинні знаходитися розрахункові дані, проставляються найменування розрахункових полів, а нижче окремими рядками записуються самі формули розрахунку.
Як змінні в розрахункових формулах використовуються проводки по рахунках, обороти і сальдо по рахунку. Структу-
ра найменувань змінних строго визначена і має такий вигляд (Рис. 9.12. Квадратними дужками виділені необов’язкові компоненти):
Рис. 9.12. Мова проектування звітів
Розрахункова формула може включати перевірку відносин значень змінних (рівно, нерівно, більше, менше тощо), а також логічні операції («так», «або», «ні»). Мова проектування звітів проста в освоєнні, наближена до звичної для бухгалтера термінології і дозволяє користувачеві оперативно адаптувати свої звіти до поточних змін зовнішніх вимог.
2.5.5. Багатоплановість рахунків
бухгалтерського обліку
За допомогою модуля «Консолідація» в «Галактиці» реалізується можливість паралельного обліку в декількох планах рахунків бухгалтерського обліку, тобто багатопланових рахунків. Один план рахунків може, наприклад, відповідно українським стандартам, інші — російським чи стандартам GААР. Кількість планів рахунків програмою не обмежується. Перемикання між ними провадиться натисненням певної комбінації клавіш.
Користувач може самостійно визначати найменування планів рахунків, вводити будь-які номери рахунків (близько 19 алфавітно-цифрових символів) та назви їх. В усіх планах можна вводити субрахунки, коди аналітичного обліку, вести контроль допустимої кореспонденції. Типові господарські операції можуть бути настроєні таким чином, щоб одночасно формувати проводки по всіх існуючих планах рахунків, причому в кожному з них — у необхідній кореспонденції і з розрахунками сум оборотів.
2.5.6. Консолідована звітність корпорації
За допомогою вже згаданого модуля «Консолідація» забезпечується можливість ведення консолідованої (спільної) бази даних корпорації і отримання консолідованої звітності. Під корпорацією в цьому разі треба розуміти об’єднання декількох юридичних осіб. Усі вони ведуть роздільний бухгалтерський облік по одному і тому самому набору планів рахунків. Один із учасників корпорації вважається головною фірмою, інші — філіями. Ця відмінність не відбивається на способі подання даних або роботі з ними. Для простоти можна вважати головну фірму також філією. Кожна філія, в свою чергу, може мати безліч офісів.
Загальна (консолідована) база даних створюється різними способами:
· Під час ведення обліку по філіях на одному комп’ютері або в єдиній обчислювальній мережі. Додаткові програмні засоби не потрібні.
· Під час передачі даних через електронну пошту, модем або на дискетах. У цьому разі потрібне об’єднання їх за допомогою програми міжофісного обміну даними Соrро.
У модулі «Консолідація» користувач має ряд можливостей:
· встановлювати потрібний йому план рахунків, вид консолідованих звітів. Для кожного виду визначається набір філій, що включаються;
· для обраного виду звіту визначати, які операції філій відбирати для роботи: тільки зовнішні, тільки внутрішні, всі (і зовнішні, і внутрішні).
Внутрішніми вважаються операції між учасниками корпорації, зовнішніми — з контрагентами, що не входять у корпорацію. При роботі з іншими модулями контуру бухгалтерського обліку користувач має доступ до даних і може отримувати звіти по заданій філії корпорації і у встановленому плані рахунків.
Модуль «Консолідація» забезпечує отримання узагальнених звітів про рух коштів корпорації, що відображається на рахунках аналітичного обліку, і контроль сальдо на початок і кінець звітного місяця.
Мова проектування звітних форм забезпечує створення форм загального балансу корпорації та інших видів звітів. Для доступу до даних різних філій в іменах змінних передбачений спеціальний елемент, що включає код філії. Він повинен передувати іншим елементам імені змінної, наприклад:
&1 = F0_СД51+F1_СД51.
Змінній &1 привласнюється значення суми сальдо по дебету рахунка 51 головної фірми (філія з кодом «0») і філія з кодом «1» на початок звітного періоду.
Отримання загальних балансів та інших форм звітності може бути подане такою схемою (рис. 9.13).
Рис. 9.13. Схема отримання звітності
Література
1. Автоматизация управления предприятием / В. В. Баронов и др. — М.: ИНФРА-М, 2000. — 239 с.
2. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под ред. проф. Г. А. Титоренко. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1998. — 400 с.
3. Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 140 с.
4. Гужва В. М., Постєвой А. Г. Інформаційні системи в міжнародному бізнесі: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 164 с.
5. Идрисов А. Б., Картышев С. В., Постников А. В. Стратегическое планирование и анализ эффективности инвестиций. — М.: Инф.-изд. дом «ФИЛИНЪ», 1996. — 272 с.
6. Колесников С. Н. Стратегия бизнеса. — М.: Изд.-консультац. компания «Статус-Кво 97'», 1999. — 168 с.
7. Компьютерные системы и сети: Учеб. пособие / В. П. Косарев и др.; Под ред. В. П. Косарева и Л. В. Еремина. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 464 с.
8. Компьютерные технологии обработки информации: Учеб. пособие / С. В. Назаров, В. И. Першиков, В. А. Таринцев и др.; Под ред. С. В. Назарова. — М.: Финансы и статистика, 1995. — 248 с.
9. Кравченко В. Ф., Кравченко Е. Ф., Забелин П. В. Организационный инжиниринг: Учеб. пособие. — М.: ПРИОР, 1999. — 256 с.
10. Мишенин А. И. Теория экономических информационных систем: Учебник. — 4-е изд., доп. и перераб. — М.: Финансы и статистика, 1999. — 240 с.
11. Одинцов Б. Е. Проектирование экономических экспертных систем: Учеб. пособие для вузов. — М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1996. — 166 с.
12. Острейковский В. А. Теория систем: Учеб. для вузов. — М.: Высш. шк., 1997. — 240 с.
13. Ситник В. Ф., Краєва О. С. Технологія автоматизованої обробки економічної інформації: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 200 с.
14. Ситник В. Ф., Олексюк О. С., Гужва В. М. та ін. Системи підтримки прийняття рішень. — К.: Техніка, 1995. — 162 с.
15. Ситник В.Ф., Писаревська Т. А., Ерьоміна Н. В., Краєва О. С. Основи інформаційних систем: Навч. посібник / За ред. В. Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 1997. — 252 с.
16. Статистические и динамические экспертные системы: Учеб. пособие / Э. В. Попов, И. Б. Фоминых, Е. Б. Кисель, М. Д. Шапот. — М.: Финансы и статистика, 1996. — 320 с.
17. Успенский И. В. Интернет как инструмент маркетинга. — СПб.: БХВ—СПб., 1999. — 256 с.
18. Экономическая информатика: Учеб. для вузов / Под. ред. проф. В. В. Евдокимова. — СПб.: Питер, 1997. — 592 с.
