Міжнародна торгова політика

 

Плани семінарських занять:

1. Дві тенденції в міжнародній торгівельній політиці: політика вільної торгівлі та протекціонізму.

2. Форми протекціонізму.

3. Основні аргументи застосування обмежень зовнішньої торгівлі.

4. Тарифне і нетарифне регулювання торговельно-економічних відносин.

5. Рівні регулювання міжнародної торгівлі.

6. Види державного регулювання міжнародної торгівлі.

7. Багатостороннє регулювання торговельно-економічних відносин країн світу на основі заходів Генеральної угоди про тарифи та торгівлю (ГАТТ).

8. Базові принципи торговельних відносин між державами, закріплені статтями ГАТТ.

9. Роль Світової організації торгівлі (СОТ) в регулюванні міжнародної торгівлі.

 

Навчальні завдання:

- розглянути дві тенденції в міжнародній торгівельній політиці;

- вивчити класичну модель вільного міжнародного обміну;

- визначити форми протекціонізму;

- з’ясувати економічні, соціальні та політичні причини і групи тиску на користь протекціоністських заходів;

- надати основні аргументами обмеження зовнішньої торгівлі;

- вивчити тарифне і нетарифне регулювання торговельно-економічних відносин;

- визначити протиріччя сучасної міжнародної торгівлі;

- розглянути рівні та види регулювання міжнародної торгівлі;

- проаналізувати роль багатостороннього регулювання торговельно-економічних відносин країн світу на основі заходів ГАТТ;

- навести базові принципи торговельних відносин між державами, закріплені статтями ГАТТ;

- дослідити роль Світової організації торгівлі (СОТ) в регулюванні міжнародної торгівлі;

- з’ясувати принципову різниця між СОТ і ГАТТ.

 

Форми контролю:

1) тестування;

2) усне чи письмове опитування;

3) розбір конкретних ситуацій та вправ;

4) схематичне зображення матеріалу.

 

Питання і завдання

 

Питання для обговорення

1. Яку загрозу спричиняє лібералізація зовнішньоторговельних відносин для країн, що розвиваються?

2. Чому митні тарифи є класичним i основним інструментом зовнішньоторговельної політики? Поясніть.

3. До яких позитивних політичних наслідків призводить політика «вільної торгівлі»?

4. За яких причин вводять ембарго? Поясніть.

 

Методичні рекомендації до виконання завдань

Методика визначення впливу різних ставок мита на зовнішньоторговельну діяльність країн наступна.

1. При здійсненні імпортних операцій:

Внутрішня ціна імпортного товару (P_d) після обкладання специфічним тарифом дорівнює, гр. од.:

P_d = P_im + T_s ,                                                                          (7.1)

де P_im – ціна, по який товар імпортується (митна вартість товару), гр. од.;

T_s – ставка специфічного тарифу (мита), гр. од.

Внутрішня ціна імпортного товару (P_d) після обкладання адвалорним митним тарифом (митом) буде дорівнює, гр. од.:

P_d = P_im  (1+ T_av )                                                               (7.2)

де T_av – ставка адвалорного тарифу (мита).

Для визначення впливу величини митного тарифу на імпорт на добробут різних груп населення (споживачів, виробників), на дохідну частину держбюджету й на добробут країни в цілому (чистий ефект) необхідно економічні наслідки введення тарифу для розглянутої країни – імпортера представити графічно (схематично або залежно від заданих умов).

У випадку, якщо країна – імпортер є малою країною по побудові імпортованого товару та вводить тариф на імпорт цього товару, економічні наслідки від введення тарифу для даної країни представлені на рис. 7.1.

  P, грош. од.

                                                                           S

  Р_в.р.

    P_d

   P_w                          a        b            c       d                T

                                                       

                                                                                         D

   

 

         0                     Qs Q’s        Q’d Qd               Q, натур. од.

Умовні позначки на рис. 7.1:

Р – ціна розглянутого товару, гр. од.;

Q – обсяг розглянутого товару, гр. од.;

D – крива внутрішнього попиту на товар;

S – крива внутрішньої пропозиції товару;

Р_в.р. – внутрішня рівноважна ціна на товар при відсутності зовнішньої торгівлі (визначається виходячи з умови D = S – Р _в.р.;), гр. од.;

P_w – світова ціна на товар, тобто ціна, по якій товар в умовах вільної торгівлі імпортується розглянутою країною; гр. од.;

Т – митний тариф (мито) на товар, гр. од.;

P_d – внутрішня ціна товару після введення тарифу;

Q_s – обсяг внутрішнього виробництва товару до введення тарифу;

Q_s – обсяг внутрішнього виробництва товару після введення тарифу; нат. од.;

Q_d – обсяг внутрішнього споживання товару до введення тарифу; нат. од.;

Q_d' – обсяг внутрішнього споживання товару після введення тарифу; нат. од.

 

Рисунок 7.1 – Наслідки введення тарифу на імпорт для малої країни

 

Внутрішня ціна товару після введення тарифу P_d визначається за формулою (гр. од.):

P_d = P_w + T                                                                              (7.3)

Обсяг внутрішнього виробництва товару до введення тарифу Q_s визначається виходячи з умови (нат. од.):

Q_s = S (P_w)                                                                               (7.4)

Обсяг внутрішнього виробництва товару після введення тарифу Q_s' визначається наступним чином (нат. од.):

Q_s' = S (P_d)                                                                               (7.5)

Обсяг внутрішнього споживання товару до введення тарифу Q_d визначається за формулою (нат. од.):

Q_d = D (P_w)                                                                              (7.6)

Обсяг внутрішнього споживання товару після введення тарифу Q_d' визначається таким чином (нат. од.):

Q_d' = D (P_d)                                                                               (7.7)

Економічні наслідки введення тарифу на імпорт:

1) втрати споживачів у результаті росту ціни на товар і зниження обсягу споживання представлена областю (а + в + с + d), гр. од.:

(a + в + c + d) = [  (Q_d + Q_d')  T]                                       (7.8)

2) виграш виробників у результаті росту ціни на товар і розширення обсягів виробництва, гр. од.:

 (a) = [  (Q_s + Q_s')  T]                                                          (7.9)

3) розмір надходжень у держбюджет (чистий доход держави) митних зборів, гр. од.:

(c) = (Q_d'-Q'_s)  T                                                                   (7.10)

г) чисті втрати добробуту країни в цілому, гр. од.:

(b + d) = (O_s' – Q_s)  T + (Q_d - Q_d')  T                              (7.11)

або (a + c) - (a + b + с + d) = - (b + d);

Скорочення обсягу імпорту визначається по формулі (нат. од.):

М = М - М'                                                                           (7.12)

де М – обсяг імпорту після введення тарифу, нат. од.:

M = Q_d - Q_s                                                                                (7.13)

М' - обсяг імпорту після введення тарифу, нат. од.

M = Q_d' - Q_s'                                                                              (7.14)

У випадку, якщо країна – імпортер є великою країною по споживанню імпортованого товару (тобто є монопольним покупцем на світовому ринку) і вводить тариф на імпорт, економічні наслідки для даної країни й зміни, що відбуваються на її внутрішньому ринку представлені на рис. 7.2.

Обсяг внутрішнього виробництва до введення тарифу Q_s визначається за формулою (нат. од.):

Q_s = S (P_f)                                                                           (7.15)

Обсяг внутрішнього споживання до введення тарифу Q_d визначається виходячи з умови:

Q_d = D (P_f)                                                                          (7.16)

 

  P, грош. од.

                   D                                    S

  Р_в.р.

    P_d

    P_f                          a        b            c       d

                                                       

    P_w                                                                  f                               T

   

 

         0                       Qs Q’s        Q’d Qd               Q, натур. од.

Умовні позначки на рис. 7.2:

Р – ціна товару, гр. од.;

Q – обсяг товару, нат. од.;

S – крива внутрішньої пропозиції товару;

D – крива внутрішнього попиту на товар;

Р_в.р. – внутрішня рівноважна ціна на товар при відсутності зовнішньої торгівлі (D = S – Р_в.р.), гр. од.;

P_f – світова ціна на товар в умовах вільної торгівлі, гр. од. (за даних умов внутрішня ціна дорівнює світовий);

P_w – світова ціна товару після введення тарифу, гр. од.;

Т – митний тариф (мито) на товар, гр. од.

P_d – внутрішня ціна товару в результаті введення тарифу, гр. од.;

Q_s – обсяг внутрішнього виробництва до введення тарифу, нат. од.;

Q_s' – обсяг внутрішнього виробництва після введення тарифу, нат. од.;

Q_d – обсяг внутрішнього споживання до введення тарифу;

Q_d' – обсяг внутрішнього споживання після введення тарифу.

 

Рисунок 7.2 – Наслідки введення тарифу на імпорт для країни – імпортера, що є монопольним покупцем на світовому ринку

 

Економічні наслідки введення тарифу на імпорт для країни – імпортера, що займає монопольне положення на світовому ринку:

1) у бюджет надходить доход від введення тарифу, гр. од.:

(C) = (Q'_d - Q'_s)  (P_d - P_f)                                                    (7.17)

2) держава одержує доход від поліпшення умов торгівлі (зниження світової ціни на товар) гр. од.

(f) = (Q_d' - Q_s')  (P_f - P_w)                                                     (7.18)

3) споживачі зазнають втрат у результаті росту цін і скорочення обсягів споживання, гр. од.:

(а + в + с + d) = (Q_d + Q_d')  (Р_d - Р_f)                             (7.19)

4) доходи місцевих виробників збільшуються в результаті росту цін і розширення виробництва й продажів, гр. од.:

(а) =  (Q_s + Q_s')  (P_d - P_f)                                               (7.20)

5) у цілому втрати від меншої ефективності внутрішнього виробництва й від скорочення внутрішнього споживання становлять:

(а + c) - (a + b + с + d)= - (b + d)                                          (7.21)

6) вплив введення тарифу на економічне становище країни в цілому може бути як позитивним (якщо f > (b + d)), так і негативним (якщо f < (b + d)) і визначається як різниця;

(a + c + f) - (a + b + c + d) = f - (b + d)                                 (7.22)

Скорочення обсягу імпорту визначається також, як і для малої країни імпорту згідно формул.

2. При здійсненні експортних операцій:

Внутрішня ціна експортного товару (P_d) після обкладання специфічним митним тарифом:

P_d = P_x + T_s                                                                           (7.23)

де Р_х – ціна, по якій товар експортується (митна вартість товару);

T_s – ставка специфічного тарифу;

Внутрішня ціна експортного товару (P_d) після обкладання адвалорним митним тарифом:

P_d = P_x  (l - T_av)                                                                  (7.24)

де T_av – ставка адвалорного тарифу (мита).

Для визначення впливу митного тарифу на експорт на добробут різних груп населення в країні – експорту, на дохідну частину держбюджету й на добробут країни в цілому необхідно економічні наслідки такої зовнішньоторговельної політики для країни – експортера представити графічно (схематично або точно – залежно від заданих умов).

На рис. 7.3 схематично представлені наслідки введення тарифу на експорт у малій країні, що не має монопольну владу як продавець даного товару на світовому ринку.

Внутрішня ціна товару після введення тарифу на експорт P_d визначається за формулою (гр. од.):

P_d = P_w - Т,                                                                           (7.25)

Скорочення обсягу експорту в результаті введення тарифу визначається відповідно до формули:

Х = Х – X'                                                                         (7.26)

де Х – обсяг експорту до введення тарифу, нат. од.:

X = Q_s - Q_d                                                                            (7.27)

X' = Q_s' - Q_d'                                                                           (7.28)

  P, грош. од.

                                                            

                                                                                 S

                                                                             

    P_w

    P_d                         a   b    c       d                  e        T

  Р_в.Р.                                                       

                                                                          f                              

   

                                                                                    D

 

         0                 Qd Q’d         Qs  Q’s               Q, натур. од.

Умовні позначки на рис. 7.3:

Р – ціна товару, гр. од.;

Q – обсяг товару, нат. од.;

S – крива внутрішньої пропозиції товару;

D – крива внутрішнього попиту на товар;

Р_в.Р. – внутрішня рівноважна ціна на товар при відсутності зовнішньої торгівлі (D = S Р_в.Р.), гр. од.;

P_w – світова ціна товару, тобто ціна, по якій товар реалізується на світовому ринку (причому, в умовах вільної торгівлі внутрішня ціна товару дорівнює світовий), гр. од.;

Т – митний тариф (мито) на товар, гр. од.;

P_d – внутрішня ціна товару після введення тарифу на експорт, гр. од.;

Q_s – обсяг внутрішнього виробництва до введення тарифу;

Q_s' – обсяг внутрішнього виробництва після введення тарифу нат. од.

Q_d – обсяг внутрішнього споживання до введення тарифу, нат. од.:

Q_d'– обсяг внутрішнього споживання після введення тарифу, нат. од.:

 

Рисунок 7.3 – Наслідки введення тарифу на експорт для малої країни експортера

 

Економічні наслідки введення тарифу на експорт для малої країни експортера:

1) виграш споживачів від зниження ціни на товар і розширення обсягів споживання, гр. од.:

(a + b) =  (Q_d' +Q_d)  T                                                    (7.29)

2) втрати виробників від зниження ціни на товар і скорочення обсягів продажів, гр. од.:

(a + b + c + d + e) = (Q_s + Q'_s)  T                                 (7.30)

3) збільшення дохідної частини держбюджету, тобто розмір надходжень у держбюджет від тарифних зборів, гр. од.:

(d) = (Q_s' - Q'_d)   T,                                                             (7.31)

4) чистий ефект від введення тарифу для національного добробуту країни-експортера в цілому, гр. од.:

(a + b + d) - (a + b + c + d + e) = - (c + e),                            (7.32)

т.ч. чисті втрати країни в цілому становлять:

(с + е) = (Q_d' - Q_d)  T + (Q_s + Q'_s)  T                   (7.33)

Митний захист являє собою величину (в %), на яку збільшується в результаті функціонування всієї тарифної системи створена в даній галузі додана вартість одиниці продукції й визначається відповідно до формули (%):

Т_і =   100% - 100%,                                               (7.34)

де ДС – величина доданої вартості, створеної при виробництві одиниці продукції в даній галузі до введення тарифу, гр. од.,

ДС = Ц – М,                                                                         (7.35)

де Ц – ціна на товар на внутрішньому ринку до введення тарифу, гр. од.;

М – вартість матеріальних витрат на внутрішньому ринку на виробництво одиниці товару до введення тарифу, гр. од.;

ДС– величина доданої вартості, створеної при виробництві одиниці продукції в даній галузі після введення тарифу, гр. од.:

ДС = Ц' - М',                                                                         (7.36)

де Ц – ціна на товар на внутрішньому ринку після введення тарифу, гр. од.;

М ' – вартість матеріальних витрат на внутрішньому ринку на виробництво одиниці товару після введення тарифу, гр. од.

Ефективність митного захисту галузі можна розрахувати за формулою:

Т_і = 100%,                                                 (7.37)

де Т _п – номінальний рівень мита на імпорт кінцевого продукту (у частках одиниці);

T _im – номінальний рівень мита на компоненти матеріальних витрат (у частках одиниці);

а – частка вартості імпортних компонентів матеріальних витрат у ціні кінцевого продукту при відсутності митного тарифу.

З даної формули видно, що:

- якщо у виробництві кінцевої продукції не використають імпортні компоненти (а = 0), ефективний рівень митного захисту дорівнює номінальному (Т_е = Т _п);

- якщо ставка митного тарифу на кінцеву продукцію й на імпортні компоненти однакова (T_n = T_im), те ефективний рівень митного захисту знов-таки дорівнює номінальному (Т _і = Т _п);

- якщо ставка митного тарифу на кінцеву продукцію більше, ніж ставка тарифу на імпортні компоненти (T_n > T_im), тоді ефективна ставка на кінцевий товар більше номінальної (Т _і > Т _п); вірно й зворотне;

- ставка ефективного рівня митного тарифу (Т_е)зростає в міру збільшення частки імпортних компонентів у кінцевій продукції (збільшення коефіцієнта а);

- ставка ефективного рівня митного тарифу (Т_е) падає в міру росту тарифу на імпортні компоненти (T_im); вірно й зворотне;

- номінальна ставка тарифу може бути тільки позитивної, ефективна ставка може бути як позитивної, так і негативної у випадку, якщо тариф на імпортні компоненти значно перевершує тариф на кінцеву продукцію.

Розрахунок фактичного рівня митної зашиті дозволяє побачити, кого саме захищає митний тариф, і отже дозволяє приймати правильні рішення в області зовнішньоторговельної політики, захищаючи одні галузі й стимулюючи конкуренцію в інших областях.

Міжнародний картель являє собою монополістичне об'єднання експортерів якого-небудь товару з різних країн, спрямоване на забезпечення контролю за обсягами виробництва й установлення вигідних цін. Можливість картелю одержувати додатковий доход шляхом установлення монопольно високих цін на світовому ринку залежить від еластичності попиту, тим більше надбавка до ціни, що може встановити картель. Оптимальна картельна надбавка до ціни (t*), як частка цієї ціни, визначається за формулою:

                                                          (7.52)

де с – частка продажів картелю на світовому ринку;

d – еластичність світового попиту на даний продукт;

S₀ – еластичність поставок продукту з альтернативних картелю джерел;

Таким чином, відповідно до формули (7.52) еластичність попиту на продукцію картелю залежить від трьох основних параметрів: с, d, S₀. Розглянуті параметри не постійні, тому монополістична влада картелю не може бути довговічною й згодом величина t*, а відповідно і ступінь монополістичного панування картелю, буде падати.