Ціна – грошовий вираз вартості товару; відображає суспільно необхідні затрати праці, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції кінцевому споживачу.
Класифікація цін:
1. Внутрішній ринок
За ступенем регульованості цін:
1) вільні ціни – встановлені для більшості продукцій з врахуванням попиту і пропозиції в умовах ринку
2) централізовано встановлені ціни:
а) регульовані – регулюються державою або через націнки (# задається рентабельність
; # регулюються ціни на медикаменти)
Рентабельність – співвідношення між прибутком даної продукції та собівартістю.
б) фіксовані – жорстко встановлені державою (ціни на фундаментальні послуги і товари, найбільш необхідні для людей:
- транспортні тарифи
- комунальні послуги
Ціни з врахуванням етапів обігу
1. оптові ціни
- підприємства-виробника
- реалізації
2. роздрібні ціни
3. тарифи на комунальні послуги: побутові послуги, на оплату проїзду пасажирського та вантажного транспорту.
Відпускна ціна (оптова ціна підприємства-виробника) – це ціна, за якою підприємство продає продукцію оптово-збутовим і роздрібним торгівельним організаціям та іншим споживачам.
Вона включає:
- витрати на виробництво і реалізацію продукції
- прибуток
- ПДВ
- акциз (для деяких).
Оптова ціна реалізації – ціна, за якою оптово-збутові підприємства відпускають продукцію роздрібним організаціям та іншим споживачам.
Вона включає:
- відпускну ціну підприємства
- націнки збутові (покривають витрати на зберігання, пакування, реклама).
Роздрібна ціна – ціна, за якою роздрібні торгівельні організації продають продукцію населенню.
Вона включає:
- витрати роздрібних підприємств
- націнка (ПДВ).

2. Зовнішній ринок
Світова ціна на товар – характеризує домінуючий рівень цін на світових товарних ринках.
# пшениця – ціна встановлюється в Канаді
Регульовані ціни на зовнішньому ринку:
1) Індикативні ціни – ціни на товари, які склались на ринку експорту (в першу чергу) і імпорту, з врахуванням умов поставки. Н: арматура, карбоміт, шкіра, насіння льону.
2) Квотні – ціна партії, яка буде реалізовуватись
3) Мінімальна митна вартість – при імпорті вартість продукції, яку завозять, не повинна бути нижча, ніж ця мінімальна митна вартість.
Франкування цін – враховуються витрати на страхування, доставку, вказується в договорі. Франко – станція призначення.
ІНКОТЕРМС – умови в зовнішньо-економічних відносинах (імпорт, експорт), тобто перелік міжнародних цін.
Цінове положення – рішення підприємства, пов’язане з визначенням цін.
Воно включає:
- вибір цінової стратегії
- вибір методу ціноутворення.
Стратегії характеризують діяльність підприємства на перспективу.
Стратегії бувають (розглянемо лише деякі):
1. стратегія високих цін (підприємство ставить ціну високого рівня, коли попит не еластичний, відсутня конкуренція)
2. стратегія вилучення (продовження попередньої стратегії, коли є небезпека появи конкурентів) коли високі прибутки, торгівельна марка досить відома, хороший імідж, тоді можна знизити ціну
3. стратегія низьких цін (еластичний попит – від зниження цін зростає об’єм реалізіції) максимальний прибуток за рахунок максимального об’єму реалізації
4. стратегія проникнення (проникнути в маси, завоювати популярність, почати з низької ціни, а потім можна підвищити ціну, коли населення звикне до товару)
5. стратегія пульсації (систематичні зміни), товари, зв’язані з сезоном (Н: овочі, фрукти).
Загальними чинниками, що визначають ціни на товари (продукцію, послуги), переважно є:
§ гнучкість попиту: зростання цін зумовлює зменшення попиту й навпаки;
§ високі технічні параметри та низька вартість експлуатації: вони важливі для потенційного покупця не менше, ніж ціна;
§ орієнтація на одержання прибутку та оцінка потенційних покупок з огляду на їхню ефективність: чинники, що впливають на вибір товару покупцем, за ступенем їхньої важливості розміщуються в такій послідовності: якість, технічне обслуговування, ціна;
§ здатність надавати готовому виробу більшої привабливості для покупців: зрозуміло, що доступні ціни, узгоджені з показниками якості товару, є привабливішими для потенційних покупців.






