Хронология введения санкций против российских граждан и компаний

РИА Новости 16 февраля 2015, 08:33

17 марта 2014 года США, не согласные с действиями России в ходе украинского кризиса, ввели санкции в отношении высокопоставленных российских политиков. Ограничения предполагают, в частности, запрет на въезд на территорию США и блокировку активов и собственности. В список попали 11 человек, в том числе спикер СФ Валентина Матвиенко, вице-премьер Дмитрий Рогозин, помощник президента РФ Владислав Сурков, советник главы государства Сергей Глазьев, депутаты Госдумы Елена Мизулина и Леонид Слуцкий, сенатор Андрей Клишас. Также США ввели санкции против премьера Крыма Сергея Аксенова и председателя парламента Крыма Владимира Константинова.

В этот же день министры иностранных дел стран Евросоюза договорились о введении санкций в отношении российских и украинских официальных лиц, которых они считают виновными в "подрыве территориальной целостности Украины". Список официальных лиц, в отношении которых ЕС ввел санкции, включил депутатов Государственной Думы Леонида Слуцкого, Сергея Миронова, Сергея Железняка, сенаторов Андрея Клишаса, Виктора Озерова, Николая Рыжкова, Владимира Джабарова, Евгения Бушмина, Александра Тотоонова, Олега Пантелеева, командующих южным и западным военными округами генерал-полковника Александра Галкина и генерал-полковника Анатолия Сидорова, а также командующего Черноморским флотом вице-адмирала Александра Витко. Санкции были введены также в отношении премьер-министра Крыма Сергея Аксенова, первого вице-премьера республики Рустама Темиргалиева, спикера Госсовета Крыма Владимира Константинова, вице-спикера Госсовета Крыма Сергея Цекова, советника спикера Госсовета Крыма Юрия Жеребцова, мэра Севастополя Алексея Чалого, главы крымской Службы безопасности Петра Зимы и бывшего командующего ВМС Украины контр-адмирала Дениса Березовского. Всего в списке 21 человек.

17 марта власти Канады ввели экономические санкции и визовые ограничения для 10 высокопоставленных представителей России и Крыма.

В список вошли вице-премьер РФ Дмитрий Рогозин, премьер Крыма Сергей Аксенов, советник президента РФ Сергей Глазьев, помощник главы государства Владислав Сурков, спикер Совета Федерации Валентина Матвиенко и сенатор Андрей Клишас, а также депутаты Елена Мизулина и Леонид Слуцкий и председатель Госсовета Республики Крым Владимир Константинов.

20 марта американский список был дополнен фамилиями еще 19 российских чиновников, парламентариев и бизнесменов. В список вошли помощник президента РФ Андрей Фурсенко, глава администрации президента Сергей Иванов и его первый заместитель Алексей Громов, лидер партии "Справедливая Россия" Сергей Миронов, спикер Госдумы Сергей Нарышкин, начальник ГРУ Игорь Сергун, глава ОАО РЖД Владимир Якунин и директор ФСКН Виктор Иванов. Санкции также были введены в отношении зампреда Государственной Думы Сергея Железняка и управляющего делами президента Владимира Кожина, предпринимателей Юрия Ковальчука, Аркадия и Бориса Ротенберга и Геннадия Тимченко. Кроме этого, в список вошли члены Совета Федерации Евгений Бушмин, Владимир Джабаров, Виктор Озеров, Олег Пантелеев, Николай Рыжков и Александр Тотоонов. Также санкции введены против банка ОАО АБ "Россия". Включение российских бизнесменов в санкционный список Минфин США объяснил тем, что все они являются лицами, приближенными к президенту России.

21 марта лидеры ЕС приняли решение перейти на второй уровень санкций против России "ввиду тяжести ситуации на Украине". В расширенный список вошли еще 12 граждан России и Украины, в том числе вице-премьер Дмитрий Рогозин, советник президента РФ Сергей Глазьев, председатель Совета Федерации Валентина Матвиенко. Кроме того, в списке фигурируют спикер Государственной Думы Сергей Нарышкин, депутат Елена Мизулина, помощник президента РФ Владислав Сурков и генеральный директор международного информационного агентства "Россия сегодня" Дмитрий Киселев. Также в список вошли первый заместитель командующего Черноморским флотом контр-адмирал Александр Носатов, заместитель командующего Черноморским флотом контр-адмирал Валерий Куликов, глава ЦИК Крыма Михаил Малышев, глава избиркома Севастополя Валерий Медведев, заместитель начальника Южного военного округа генерал-лейтенант Игорь Турченюк.

21 марта Канада включила в свой санкционный список в связи с событиями на Украине еще 14 российских должностных лиц, а также банк "Россия".2 апреля власти Швейцарии ограничили проведение финансовых операций для 33 российских чиновников, включенных в санкционный список ЕС.

11 апреля США ввели санкции в отношении крымской компании "Черноморнефтегаз" и крымских чиновников. Санкциям подверглись мэр Севастополя Алексей Чалый, первый вице-премьер Крыма Рустам Темиргалиев, главы крымского и севастопольского избиркомов Михаил Малышев и Валерий Медведев, советник спикера госсовета Крыма Юрий Жеребцов, экс-глава крымского управления Службы безопасности Украины Петр Зима и член российского Совета Федерации от Крыма Сергей Цеков.

11 апреля Черногория, Исландия, Албания, Норвегия и Украина присоединилась к индивидуальным санкциям Евросоюза, принятым 17 марта и расширенным 21 марта.

12 апреля Канада ввела санкции в отношении главы избирательной комиссии Севастополя Валерия Медведева и его коллеги из избирательной комиссии Крыма Михаила Малышева, а также в отношении нефтегазовой компании "Черноморнефтегаз".

28 апреля власти США вновь расширили санкционный список, включив в него еще семь граждан РФ и 17 компаний. Пресс-секретарь Белого дома Джей Карни объяснил это тем, что Россия "не сделала ничего, чтобы соблюсти женевские обязательства". Также Карни обвинил Москву в причастности к насилию на востоке Украины. Санкции затронули вице-премьера РФ Дмитрия Козака, главу Роснефти Игоря Сечина, первого замглавы администрации Кремля Вячеслава Володина. В список также вошли полпред президента в КФО Олег Белавенцев, глава ФСО Евгений Муров, глава "Ростеха" Сергей Чемезов и глава комитета Госдумы по международным делам Алексей Пушков.

В этот же день, 28 апреля, решение о расширении санкционного списка принял Евросоюз, а 29 апреля были опубликованы имена попавших в список. ЕС расширил санкционный список еще на 15 человек. В него вошли вице-премьер Дмитрий Козак, начальник генштаба ВС РФ Валерий Герасимов, начальник ГРУ Игорь Сергун, постпред президента России в Крыму Олег Белавенцев, глава министерства по делам Крыма Олег Савельев, вице-спикер Госдумы Людмила Швецова, вице-спикер Госдумы Сергей Неверов, врио губернатора Севастополя Сергей Меняйло, сенатор в Совфеде от Крыма и Севастополя Ольга Коватиди, представитель ополченцев Луганска Герман Прокопьев, народный губернатор Луганской области Валерий Болотов, лидеры так называемой Донецкой народной республики Андрей Пургин и Денис Пушилин, заместитель руководителя народного ополчения Донбасса Сергей Цыплаков, руководитель народной обороны Донбасса в Славянске Игорь Стрелков.

29 апреля в санкционный список Канады вошли депутаты Госдумы Владимир Жириновский и Алексей Пушков, первый замглавы администрации Кремля Вячеслав Володин, вице-премьер РФ Дмитрий Козак, член комитета по международным делам Госдумы Александр Бабаков, полпред президента РФ в Крымском федеральном округе Олег Белавенцев, глава ФСО Евгений Муров, а также братья Ротенберги.

29 апреля Япония ввела дополнительные санкции против 23 правительственных чиновников РФ, которые могли быть причастны к нарушению суверенитета Украины. Имена чиновников не сообщались.

2 мая власти Швейцарии расширили на 15 человек список лиц, в отношении которых действуют финансовые ограничения, в ответ на расширенный список ЕС.

4 мая премьер-министр Канады заявил, что санкции вводятся против 16 российских "субъектов" и распространяются на следующие российские банки и юридические лица: ИнвестКапиталБанк, Собинбанк, банк "Северный морской путь", компании "Акваника", ООО "Авиа Групп", ООО "Авиа Групп Норд", ЗАО "ЗЕСТ", ООО "Сахатранс", ООО "Стройгазмонтаж", ООО "Инвестиционная компания Аброс", группу "Волга", компанию "Стройтрансгаз холдинг" и ее четыре дочерних предприятия.

12 мая Совет ЕС по иностранным делам включил еще 13 человек в список санкций ЕС против лиц, виновных, по его мнению, в дестабилизации ситуации на Украине. В список вошли первый замглавы администрации Кремля Вячеслав Володин, командующий ВДВ генерал-полковник России Владимир Шаманов и глава комитета Госдумы по конституционному законодательству и госстроительству Владимир Плигин. Кроме этого в санкционный список попали прокурор Крыма Наталья Поклонская, прокурор Севастополя Игорь Шевченко, и.о. начальника Федеральной миграционной службы России по Республике Крым Петр Ярош, и.о. начальника миграционной службы Севастополя Олег Козюра. ЕС также решил заморозить активы двух компаний из Севастополя и Крыма — "Феодосия" и "Черноморнефтегаз".

13 мая власти Канады объявили о введении дополнительных санкций в отношении шести граждан России и шести украинских сторонников федерализации. В список санкций с российской стороны вошли: начальник российского генштаба Валерий Герасимов, командующий вооруженными силами самопровозглашенной Донецкой народной республики Игорь Гиркин (Стрелков), исполняющий обязанности губернатора Севастополя Сергей Меняйло, вице-спикеры Госдумы Сергей Неверов и Людмила Швецова, российский министр по делам Крыма Олег Савельев, 1-й член Совета Федерации Федерального собрания РФ от исполнительной власти Республики Крым Ольга Коватиди.

19 мая власти Швейцарии расширили на 13 человек список лиц, в отношении которых действуют финансовые и визовые ограничения, в ответ на расширенный список ЕС.

26 мая Черногория, Исландия, Албания, Лихтенштейн и Норвегия присоединились к исполнению новых санкционных списков Евросоюза.

19 июня Австралия ввела финансовые санкции против 50 россиян и 11 компаний из-за ситуации на Украине. Ранее, в марте, власти Австралии заявляли о скором вводе санкций против 12 российских и украинских чиновников.

21 мая австралийское правительство приняло решение расширить санкции еще на 38 лиц и ввести ограничения для 11 компаний. Имена попавших в "черные списки" тогда не указывались.

Санкции введены в отношении советника президента РФ Сергея Глазьева, главы Совфеда Валентины Матвиенко, сенатора Андрея Клишаса, спикера Госдумы Сергея Нарышкина, депутатов Елены Мизулиной и Алексея Пушкова, вице-премьеров Дмитрия Рогозина и Дмитрия Козака, помощников президента РФ Владислава Суркова, Владимира Кожина и Андрея Фурсенко, главы администрации президента РФ Сергея Иванова, первых замглавы администрации Кремля Вячеслава Володина и Алексея Громова, и.о. главы Крыма Сергея Аксенова, бизнесменов Юрия Ковальчука, Аркадия и Бориса Ротенбергов, Геннадия Тимченко, главы РЖД Владимира Якунина, а также ряда лидеров непризнанных ДНР и ЛНР. В этот список также попали Банк Россия, ИнвестКапиталБанк, СМП-банк, ООО "Стройгазмонтаж", ООО "Авиа Групп Норд", Стройтрансгаз групп, Волга-Групп, Черноморнефтегаз, а также другие компании и лица.

21 июня Канада ввела дополнительные экономические санкции и запрет на въезд на территорию страны для 11 граждан РФ.

16 июля Вашингтон синхронизировал свой санкционный список с европейским. США наложили визовые и финансовые ограничения на вице-спикера российской Госдумы Сергея Неверова, федерального министра по делам Крыма Олега Савельева, а также премьера самопровозглашенной Донецкой республики Александра Бородая, ранее подпавших под санкции Евросоюза. Кроме того, санкции США распространились на Донецкую и Луганскую республики целиком и на помощника президента России Игоря Щеголева.

Американские власти также ввели санкции в отношении ряда российских оборонных и сырьевых компаний. В санкционный список попали концерн "Алмаз-Антей", Уралвагонзавод, НПО Машиностроения и несколько структур "Ростеха": концерны "Калашников" (бывший "Ижмаш"), "Созвездие", "Радиоэлектронные технологии" (КРЭТ), "Базальт" и Конструкторское бюро приборостроения.

Под санкциями оказались крупнейшая российская нефтекомпания "Роснефть" и крупнейший в России независимый производитель газа "Новатэк", нефтяной терминал Феодосии, а также российский банк развития "Внешэкономбанк" и один из крупнейших в стране коммерческих банков "Газпромбанк". Санкции в отношении российских банков предполагают не заморозку активов, а запрет получать американские кредиты более чем на 90 дней.

Европейские лидеры на своем саммите 16 июля ограничились тем, что договорились расширить критерии санкций и только к концу июля составить список компаний и лиц, в том числе российских, которые попадут под точечные ограничительные меры Евросоюза.

24 июля Канада вслед за США включила в свой санкционный список ряд российских оборонных и сырьевых компаний и банков. Под санкции подпали, в частности, "Газпромбанк", "Внешэкономбанк" и второй по величине производитель газа в России "Новатэк". Канадский премьер объяснил, что санкции предполагают прекращение кредитования энергетических компаний и финансовых учреждений, которые попали в черный список.

26 июля в санкционный список ЕС были добавлены 15 имен и 18 юридических лиц. Среди них — директор ФСБ Александр Бортников, директор Службы внешней разведки России Михаил Фрадков, секретарь Совбеза РФ Николай Патрушев, глава Чеченской Республики Рамзан Кадыров, заместитель секретаря Совета безопасности России Рашид Нургалиев, член Совбеза Борис Грызлов, сотрудник ФСБ Сергей Беседа и депутат Госдумы Михаил Дегтярев. Среди компаний — "Керченская паромная переправа", "Севастопольский морской торговый порт", "Керченский морской торговый порт", госпредприятие "Универсал-Авиа", санаторий "Нижняя Ореанда", "Азовский ликероводочный завод", национальное производственно-аграрное объединение "Массандра", агрофирма "Магарач" и завод шампанских вин "Новый свет".

29 июля Минфин США объявил о введении санкций против Банка Москвы, ВТБ и Россельхозбанка, а также Объединенной судостроительной корпорации РФ.

С 1 августа ЕС ввел в действие очередные экономические санкции против России, которые будут применяться в течение года. Евросоюз ограничил доступ к рынкам капитала ЕС российских государственных банков. Это входящие в пятерку крупнейших кредитных институтов РФ Сбербанк, ВТБ, Газпромбанк, Россельхозбанк, а также госкорпорация Внешэкономбанк. Евросоюз опубликовал перечень товаров, которые не могут быть экспортированы для ряда проектов в нефтяной отрасли РФ. Он состоит из 30 позиций, в нем указаны, в том числе, некоторые виды труб и средств бурения. Под ограничение попали новые контракты на импорт и экспорт вооружений с РФ и на продажу России товаров двойного назначения для оборонного сектора.

Евросоюз также внес в санкционный список российский оборонный концерн "Алмаз-Антей", летающую в Крым низкобюджетную авиакомпанию "Добролет" и Российский национальный коммерческий банк. В список вошли первый замглавы администрации президента России Алексей Громов, четыре российских бизнесмена — акционеры банка "Россия" Юрий Ковальчук и Николай Шамалов, бизнесмены Аркадий Ротенберг и Константин Малофеев, а также два представителя самопровозглашенных на востоке Украины народных республик.

5 августа правительство Швейцарии расширило санкционный список в связи с позицией России по Украине и добавило в него 26 граждан России и Украины и 18 компаний. В список, в частности, включены: премьер-министр самопровозглашенной Донецкой народной республики (ДНР) Александр Бородай, директор Службы внешней разведки России Михаил Фрадков, секретарь Совбеза РФ Николай Патрушев и глава Чеченской Республики Рамзан Кадыров.

В этот же день, 5 августа, правительство Японии утвердило дополнительные санкции против 40 физических лиц и крымских компаний "Черноморнефтегаз" и "Феодосия". Санкции предполагают замораживание активов экс-президента Украины Виктора Януковича, временно исполняющего обязанности главы Республики Крым Сергея Аксёнова, председателя Госсовета республики Владимира Константинова, бывшего зампреда совмина Крыма Рустама Темиргалиева, заместителя командующего Черноморского флота Дениса Березовского, экс-губернатора Севастополя Алексея Чалого, экс-начальника службы безопасности Севастополя Петра Зимы, советника спикера Госсовета Республики Крым Юрия Жеребцова, сенаторов от Республики Крым Сергея Цекова и Ольги Ковитиди, главы республиканского ЦИК Михаила Малышева, главы избиркома Севастополя Валерия Медведева, губернатора Севастополя Сергея Меняйло.

Под санкции также попали начальник Федеральной миграционной службы России по Республике Крым Петр Ярош, глава севастопольского управления ФМС Олег Кожура, прокурор Крыма Наталья Поклонская, прокурор Севастополя Игорь Шевченко. В санкционном списке также значатся командующий силами самообороны провозглашенной Донецкой народной неспублики Игорь Стрелков (Гиркин), атаман Всевеликого Войска Донского Николай Козицын.

6 августа Канада расширила санкционный список в отношении России, включив в него 19 граждан России и Украины, а также пять российских банков. Среди российских банков, попавших в список: Банк Москвы, Россельхозбанк, Российский национальный коммерческий банк и банк ВТБ. Под действие канадских санкций попал ряд российских силовиков, в частности директор ФСБ Александр Бортников, директор СВР Михаил Фрадков, член Совета безопасности РФ Борис Грызлов, секретарь Совбеза Николай Патрушев, руководитель 5-го управления ФСБ Сергей Беседа, руководитель погранслужбы ФСБ РФ Владимир Кулишов, заместитель секретаря Совета безопасности России Рашид Нургалиев, и депутат Госдумы Михаил Дегтярев. Кроме этого, в списке оказались губернатор Краснодарского края Александр Ткачев, глава Чечни Рамзан Кадыров, помощник президента и экс-глава Минкомсвязи Игорь Щеголев, российский бизнесмен Константин Малофеев и акционер банка "Россия" Николай Шамалов. В списке фигурируют также глава МВД Крыма Сергей Абисов, один из лидеров самопровозглашенной ДНР Павел Губарев, его супруга, министр иностранных дел ДНР Екатерина Губарева, спикер верховного совета ДНР Борис Литвинов и сотрудница пресс-службы ЛНР Оксана Чигрина.

Кроме этого, в список попали несколько крымских компаний: Керченский торговый порт и Керченская паромная переправа, а также винодельческий комбинат "Массандра", винный завод "Новый Свет", коммерческий порт Севастополя, Национальный институт винограда и вина "Магарач", авиакомпания "Универсал-Авиа". В списке также фигурируют российская авиакомпания "Добролет", Объединенная судостроительная корпорация.

14 августа Верховная рада Украины приняла закон "О санкциях", который предусматривает возможность введения в отношении России более 20 видов санкций, включая прекращение транзита энергоресурсов. 10 сентября закон подписал президент Украины Петр Порошенко, 12 сентября закон вступил в силу.

1 сентября Австралия ввела запрет на поставки России вооружения и оборудования для нефтегазовой сферы, доступ российских государственных банков на австралийский рынок капитала, инвестиции в Крым или торговлю с ним. Санкционный список был расширен на 63 физических лица и 21 компанию и организацию.

12 сентября Евросоюз опубликовал новый санкционный список. Под санкции ЕС попали "Роснефть", "Транснефть", "Газпром нефть". ЕС запретил поставлять товары двойного назначения девяти компаниям оборонного сектора РФ, в список в частности, попали Оборонпром, Объединённая авиастроительная корпорация (ОАК), Уралвагонзавод, "Концерн Калашникова".

ЕС запретил европейским компаниям предоставлять российским партнерам услуги по разведке и производству глубоководной и арктической нефти, а также для проектов сланцевой нефти.

В новый санкционный список попали депутаты ГД Светлана Журова, Николай Левичев, Игорь Лебедев, Иван Мельников, Александр Бабаков.

12 сентября CША блокировали доступные американской юрисдикции активы пяти российских оборонных компаний. В санкционный список попали "Алмаз-Антей" (один из крупнейших мировых производителей систем ПВО), Научно-исследовательский институт приборостроения (производитель систем для боевых самолетов и систем ПВО), Мытищинский машиностроительный завод, Машиностроительный завод имени Калинина, а также компания, обозначенная как "Исследовательско-производственный центр в Долгопрудном".

США ужесточили ограничения по доступу к рынку капитала для 6 банков РФ. Санкции затрагивают Сбербанк, ВТБ и его дочерний Банк Москвы, Газпромбанк, Россельхозбанк, Внешэкономбанк.

Новые санкции США ограничивают сотрудничество с российскими компаниями по добыче нефти, в том числе с Газпром Нефтью, Лукойлом и Роснефтью. Кроме этого, в списке фигурирует Газпром, Сургутнефтегаз, Транснефть, Ростех.

16 сентября Канада объявила о расширении списка санкций в отношении России. В новый санкционный список попал Сбербанк и пять оборонных предприятий РФ: "Исследовательско-производственный центр в Долгопрудном", ОАО "Машиностроительный завод имени М.И. Калинина" (МЗиК), ОАО "Мытищинский машиностроительный завод", ОАО "Научно-исследовательский институт приборостроения имени В. В. Тихомирова" (НИИП) и ОАО "Морской научно-исследовательский институт радиоэлектроники "Альтаир" (ОАО "МНИИРЭ "Альтаир"). В список лиц, кому был запрещен въезд на территорию Канады, а также заморожены возможные активы, попали замминистра обороны РФ Юрий Садовенко, замминистра обороны РФ Дмитрий Булгаков, первый заместитель генштаба ВС РФ Николай Богдановский и главком Сухопутных войск РФ Олег Салюков.

15 октября страны — кандидаты в члены ЕС Черногория, Исландия и Албания, а также Лихтенштейн, Норвегия, члены Европейской экономической зоны и Украина присоединились к пакету санкций Евросоюза в отношении России от 12 сентября.

29 ноября Евросоюз включил в санкционный список кандидатов на прошедших 2 ноября выборах глав и парламентов самопровозглашенных Донецкой и Луганской народных республик и представителей руководства ЛНР и ДНР. Попавшими под санкции организациями стали общественные организации ДНР "Донецкая республика" и "Свободный Донбасс", от ЛНР — "Мир Луганщине", "Народный союз" и "Луганский экономический союз". Всего в списке значится 13 фамилий и 5 общественных организаций. Фигурантам списка запрещен въезд в ЕС, а их активы на территории Евросоюза заморожены.

9 декабря правительство Японии ввело санкции в отношении ряда лиц и организаций в Донбассе. Всего в списке — 26 человек, а также 14 организаций.

19 декабря президент США Барак Обама объявил, что подписал указ о новых санкциях против России и присоединившегося к ней Крыма.

Указ запрещает новые инвестиции жителей США в Крымский регион Украины, импорт товаров, услуг, технологий в США из Крыма, а также экспорт, реэкспорт, продажу и поставки товаров, услуг и технологий из США или лицами, проживающими в США, в Крымский регион.

Действие указа распространяется на банки, функционирующие в Крыму, а также на финансовые учреждения, прямо или косвенно осуществляющие операции с Крымом.

С этого же дня США ввели санкции против 24 граждан России и Украины, а также ряда компаний. Среди оказавшихся под санкциями — фонд Marshall Capital Partners Константина Малофеева. Также в список санкций попали ряд лидеров Крыма и Донбасса, а также байкерская организация "Ночные волки".

19 декабря Канада дополнила санкционный список еще 11 гражданами РФ. В него попали 10 парламентариев, cреди которых — вице-спикер Государственной думы и руководитель фракции "Единая Россия" Владимир Васильев, депутаты Леонид Калашников (КПРФ), Игорь Лебедев (ЛДПР), Олег Лебедев (ЛДПР), заместитель председателя Госдумы Николай Левичев ("Справедливая Россия"), первый зампред Госдумы Иван Мельников (КПРФ), депутаты Виктор Водолацкий ("Единая Россия"), Светлана Журова ("Единая Россия") и Владимир Никитин (КПРФ). Кроме того, в список попали заместитель председателя Совета Федерации Юрий Воробьев, а также глава представительства самопровозглашенной Донецкой народной республики (ДНР) в РФ Андрей Родкин. Таким образом, число физических лиц, которые попали под канадские санкции, достигло 77 человек. Новый пакет санкций также предусматривает ограничения на экспорт технологий, которые используются в нефтяной и газовой отраслях.

C 20 декабря вступили в силу санкции ЕС против экономики и туротрасли Крыма. В частности, судам, предоставляющим круизные услуги, запрещено входить в порты Севастополя, Керчи, Ялты, Феодосии, Евпатории, Черноморска и порт Камыш-Бурун. Кроме того, Евросоюз расширил более чем в шесть раз список товаров и технологий, запрещенных к поставкам в Крым и для использования в Крыму в сферах транспорта, телекоммуникаций, энергетики и разведки, добычи и производства нефти, газа и минеральных ископаемых. В список было внесено более 160 позиций.

26 декабря из-за санкций США две международные платежные системы — Visa и MasterCard — приняли решение приостановить обслуживание карт российских банков, работающих на территории Крыма.

29 января 2015 года глава дипломатии ЕС Федерика Могерини подтвердила продление индивидуальных санкций против России и ополченцев Донбасса до сентября 2015 года.

20 марта в ответ на санкционные меры против ряда российских официальных лиц и депутатов Федерального Собрания МИД РФ опубликовал список официальных лиц и членов Конгресса США, которым закрывается въезд в Российскую Федерацию. В список вошли девять человек.

24 марта в ответ на санкции Канады МИД РФ опубликовал список 13 канадских официальных лиц, депутатов парламента и общественных деятелей Канады, которым закрывается въезд в Россию.

27 марта Государственный совет Республики Крым опубликовал на официальном сайте список лиц, пребывание которых считается нежелательным в Республике Крым. В список вошли 320 человек, среди которых ведущие украинские политики, депутаты Верховной Рады.

1 апреля этот список пополнился 10 именами, среди них — экс-премьер Украины Юлия Тимошенко и лидер "Правого сектора" Дмитрий Ярош.

28 марта официальный представитель МИД РФ Александр Лукашевич заявил, что Москва приняла ответные меры на расширение санкционных списков со стороны США, ЕС и Канады, они во многом зеркальны. При этом Россия не будет обнародовать имена конкретных лиц, против которых вводит санкции в ответ на санкционные списки западных стран. Как сообщили в МИДе, фигуранты "стоп-листа" узнают о том, что они в российском "черном списке", когда будут пересекать российскую границу".

С 27 июля глава Чеченской Республики Рамзан Кадыров ввёл санкции против президента США Барака Обамы, председателя Еврокомиссии Жозе Мануэля Баррозу, председателя Евросовета Хермана Ван Ромпёя, верховного представителя ЕС по иностранным делам и политике безопасности Кэтрин Эштон и председателя Европарламента Мартина Шульца. Кадыров поручил заморозить их банковские счета и любые активы, перечисленным политикам запрещен въезд в Чеченскую Республику.

С 7 августа Россия на год ограничила импорт ряда товаров из стран, которые ввели против нее санкции.

Президент России Владимир Путин 6 августа подписал указ о применении отдельных специальных экономических мер для обеспечения безопасности. В соответствующий список попали говядина, свинина, фрукты, птица, сыры и молочная продукция, орехи и другие продукты.

Утвержден Перечень сельскохозяйственной продукции, сырья и продовольствия, страной происхождения которых являются Соединенные Штаты Америки, страны Европейского союза, Канада, Австралия и Королевство Норвегия.

11 августа правительство РФ ограничило государственные закупки иностранных товаров легкой промышленности. Согласно перечню товаров, к закупкам, не относящимся к государственному оборонному заказу, не допускаются зарубежные ткани, одежда верхняя и спецодежда, одежда из кожи, белье нательное, обувь, изделия из меха и другие. Ограничение не касается товаров, произведенных на территории Белоруссии и Казахстана и товаров, не производящихся в РФ.

22 августа послу Японии в РФ Тикахито Хараде был вручен список японских граждан, которым ограничен въезд в Россию в ответ на санкции Токио.

Сьогодні, 16 лютого, Європейський союз розширив чорний список громадян РФ, щодо яких вводяться санкції. Повідомляться, що в список потрапили заступник міністра оборони Росії Анатолій Антонов, співак Йосип Кобзон, депутат Держдуми від КПРФ Валерій Рашкін і ще двоє росіян. Крім того, у нього також включені 14 жителів Сходу України і дев'ять організацій - загонів бойовиків.

У санкційний список потрапили командир першого козацького полку Павло Дрьомов, Олексій Мільчаков (кличка "Фріц"), командир батальйону "Спарта" Арсеній Павлов (кличка "Моторола"), командир батальйону "Сомалі" Михайло Товстих (кличка "Гіві"), ватажків бойовиків Едуард Басурін, Олександр Шубін і Сергій Литвин. У список також увійшли командир так званої народної міліції "ЛНР" Сергій Ігнатов, так звані міністри "ДНР" і "ЛНР" Катерина Філіпова, Олександр Тимофєєв, Євген Мануйлов, Віктор Яценко, Ольга Беседіна та Заур Ісмаїлов. Під дію санкцій потрапили Козача національна гвардія, батальйон "Спарта", батальйон "Сомалі", батальйон "Зоря", бригада "Привид", батальйон "Оплот", батальйон "Кальміус", батальйон "Смерть", рух "Новоросія".
У ЄС озвучили суму збитків від санкцій проти Росії. Збитки Євросоюзу через те, що він увів санкції проти Росії, становлять 21 мільярд євро (23,7 млрд доларів). Гроші недоотримали від експорту товарів у РФ. Про це сказав міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Гарсія-Маргальо, передає AFP. "Санкції мали значні витрати для всіх нас, ЄС досі втратив 21 млрд євро (23,7 млрд доларів). В Іспанії вони сильно вдарили по сільському господарству і туризму", - сказав міністр.

Як зазначається у повідомленні агентства, це вперше в ЄС озвучують суму загальних збитків від запровадження санкцій проти Москви, уточняє DW.de. Зустріч лідерів Німеччини, Франції, України і Росії іспанський міністр назвав "останнім шансом" перед посиленням санкцій, які завдадуть країнам Євросоюзу додаткових збитків. За даними Єврокомісії, обсяг торгівлі ЄС з Росією в 2013 році становив 325 мільярдів євро, з них експорт з країн ЄС - 120 мільярдів, що робило Росію четвертим за обсягом експортним ринком для ЄС.
У США назвали умови скасування санкцій проти Росії. США готові скасувати санкції, якщо Росія виведе війська з Донбасу. Керрі розповів, за яких умов санкції проти РФ скасують США США можуть скасувати санкції проти Росії, якщо вона виконає всі Мінські угоди. Про це йдеться в офіційній заяві держсекретаря США Джона Керрі, яка опублікована на сайті Держдепу. "Як ми довгий час заявляли, США готові розглянути скасування прийнятих щодо Росії санкцій після того, як Мінські угоди від вересня 2014 і нинішня угода будуть повністю виконані", - йдеться у документі.

Зокрема, за словами Керрі, має бути повністю припинений вогонь у зоні АТО, Україна повинна відновити контроль над кордоном з РФ, яка також має вивести всю іноземну техніку і всіх іноземних військ з Донбасу. Окремо наголошується про повне звільнення всіх заручників.

30 січня

Україна зобов'язана запровадити санкції проти Російської Федерації

(Обіжник Українських студій стратегічних досліджень (УССД, №4)

Невчасність, неадекватність викликам та недостатність заходів, яких вживає українська влада в умовах війни з Російською Федерацією, не лише не дозволяють відновити конституційний лад і територіяльну цілісність держави на всій її території, але й поглиблюють внутрішні соціяльні, політичні, економічні та гуманітарні суперечності всередині країни. Минуло понад 11 місяців з початку російської агресії, а Україна так і не зробила достатніх політико-правових та організаційних заходів, щоб дати належну реакцію агресії Кремля.

Запізніле рішення про визнання РФ агресором, без розірвання дипломатичних відносин та запровадження візового режиму для перетину кордону громадянами держави-агресора, без запровадження воєнного стану й системної протидії інформаційній та ідеологічній війні, яку провадить РФ всередині України, залишається винятково політичним напівкроком, який не переконує ані союзників України в щирості намірів чинити тотальний опір загарбнику, ані українських громадян, яким важко зрозуміти, як одночасно можна вести війну з Росією та проголошувати її агресором, а одночасно - продовжувати жваву економічну співпрацю, вільне переміщення людей та допускати тотальне засилля російського ідеологічного та інформаційного продукту на території України.

З цього погляду санкції (запровадження спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів) мають слугувати не лише фактором економічного ослаблення агресора та шансом у режимі шокової терапії назавжди розірвати згубну для України інтегрованість ринків, капіталів, послуг та інформаційного простору з державою-агресором, а передусім - ідеологічним чинником очищення України від засобів та каналів інформаційної, кібернетичної та ідеологічної агресії. Населення України має зрозуміти, що підтримка будь-яких відносин із країною-агресором є неприйнятною. Необхідна пропагандивна робота серед громадян України, адже ухвалення санкцій невідворотно симетрично вдарить і по економіці України та наших громадянах.

Тим паче запровадження санкцій просто необхідне на тлі того, що наші світові партнери, напряму не будучи учасниками українсько-російського конфлікту, пішли на економічні втрати для себе, щоби підтримати Україну та зупинити агресора. На жаль, українська влада майже рік боязко спостерігала, а її частина активно заробляла на торгівлі з РФ та тимчасово окупованими територіями Криму і Донбасу, в той час коли наші світові партнери активно запроваджували обмеження щодо Росії.

Ось лише коротка хронологія санкцій, які світове співтовариство застосувало проти Росії.

Ще 6 березня 2014 року Президент США Барак Обама підписав указ, що дозволяв застосовувати санкції проти осіб, відповідальних за порушення суверенітету та територіяльної цілісности України. Також США заборонили постачання високотехнологічних товарів, які Росія може застосувати у військових цілях.

Тоді ж Европейський Союз запровадив перший етап санкцій, який включав призупинення переговорного процесу Евросоюзу і Росії про пом'якшення візового режиму та нової угоди про партнерство. Крім того, під санкції підпадала група можновладців. Також був призупинений процес підготовки до майбутнього саміту G8, в якому мала брати участь Росія.

29 квітня, слідом за США, про додаткові санкції оголосили Японія, Канада та Рада ЕС. Санкції включали обмеження на отримання віз для окремих політиків і бізнесменів. Список Канади також включав дві російські кредитні організації: "Експобанк" і "Росенергобанк".

16 липня уряд США затвердив новий пакет санкцій. Під їх дію потрапила низка компаній російського військово-промислового комплексу: корпорація "Алмаз-Антей" та концерн "Калашников", НПО "Ижмаш" та "Базальт", НВК "Уралвагонзавод", КБ "Приборостроение". Під дію санкцій також потрапили компанії нафтогазового сектору: "Новатек", "Роснефть", "Внешэкономбанк", "Газпромбанк".

У ніч на 17 липня санкції проти Росії розширила Европейська рада. Список санкцій включив низку осіб і російських компаній, які надавали підтримку порушенню територіяльної цілісности і суверенітету України. ЕБРР доручено припинити фінансування нових проєктів у Росії, а Европейському інвестиційному банку - призупинити програми співпраці (в 2013 році фінансування по лінії ЕБРР склало близько $2,5 млрд., ЕІБ - $1,4 млрд.). Саміт також доручив Еврокомісії та зовнішньополітичній службі ЕС представити пропозиції з блокування будь-яких видів інвестицій в економіку Криму і закликав "всі фінансові інститути утримуватися від фінансування проєктів, які прямо чи опосередковано визнають входження Криму до складу РФ".

Після збиття терористами малайзійського Боїнга-777 17 липня в Донецькій області в результаті теракту загинули 298 пасажирів та членів екіпажу, переважно европейців. Ця подія істотно збільшила активність ЕС у протидії тероризму на сході України та зумовила запровадження другої хвилі санкцій.

У результаті відтік капіталів з Росії лише за перші 10 місяців 2014 року склав 110 млрд. США. Росію очікує скорочення видобутку нафти (за оптимістичними прогнозами, не менше 7% протягом року). Очікується подорожчання продуктів харчування не менше ніж на 20%. Лише за рік понад 30% росіян, які вже приблизно 40 % коштів тратять на продовольчий кошик, не зможуть себе належно прогодувати.

За попередніми розрахунками, через европейські санкції РФ втратить € 23 млрд. (1,5% ВВП) 2014 року і майже € 75 млрд. (4,8% ВВП) - 2015-го. При цьому втрати самих країн ЕС будуть істотно нижчими - не більше 0,4% їхнього ВВП. Втрати США через санкції виявляться ще меншими через слабку залежність економіки США від Росії (за даними Світового Банку, 2013р. сумарний ВВП складав: США - $ 16 800 000 млн.; держав ЕС - $ 17 335 420 млн., Росії - $ 2 096 777 млн.).

Використовуючи залежність Росії від світових фінансів та сировинний характер російського експорту, залежність російської економіки від зовнішніх позик та передових технологій, країни ЕС та США завдали болючого удару по імперських намірах російської влади. Зі свого боку, Україна просто зобов'язана підтримати запроваджені нашими партнерами санкції та вжити додаткових заходів щодо унеможливлення ідеологічних, інформаційних диверсій Росії щодо українських громадян.

У той самий час, офіційний Київ з початку російської агресії не лише не запровадив жодних обмежувальних заходів щодо торгівлі з РФ, але й продовжував торгувати продуктами військового та подвійного призначення, неофіційно мотивуючи це небажанням втрачати близько 300 мільйонів доларів від військової співпраці. Це призвело до того, що влітку 2014 року в небі над Донецьком український літак СУ-24 був збитий російським МІГ-29 ракетою, що була виготовлена у Києві в травні 2014 року і продана державі-агресору.

На жаль, український уряд замість того, щоби з першого дня війни запровадити санкції щодо російських кампаній та громадян, причетних до агресії щодо України, лише у кінці травня вніс на розгляд ВРУ законопроект, який лише передбачав можливість санкцій, а саме рішення щодо їх запровадження переадресував РНБОУ. Таким маневром тодішній очільник уряду Арсеній Яценюк та голова ВРУ Олександр Турчинов знімали з себе відповідальність за запровадження санкцій та перекладали її на команду новообраного Президента України Петра Порошенка. Навіть після того, як РНБОУ очолив Олександр Турчинов, санкції проти РФ так і не запроваджено.

Лише 25 січня 2015 року РНБОУ ухвалила рішення щодо обов'язкового застосування на території України санкцій, запроваджених країнами ЕС, Швейцарською Конфедерацією, США та країнами "Великої сімки" проти Російської Федерації та внесла пропозиції щодо їх посилення. Проте відповідного Указу Президента немає й досі.

Це заробляння на війні та торгівля провладних бізнесменів з агресором викликають зростання невдоволення суспільства, що активно підігрівається ідеологічними кампаніями та інформаційною війною, які Росія та її резиденти активно провадять усередині України.

Українська влада не лише має негайно запровадити санкції щодо держави-агресора, щоби переконати український народ і закордонних партнерів у щирості намірів боротися з Росією, але й усвідомлювати, що механічне перенесення алгоритму, який використовують країни Заходу, призведе на першому етапі до тимчасових негативних наслідків для економки країни та громадян. Ці обставини слід пояснювати в широких пропагандистських кампаніях.

Західні країни обмежують експорт до Росії (передусім високотехнологічний) в умовах, коли на Росію припадає невеликий відсоток їхнього експорту. В той же час, вони усвідомлюють, що Росія не може скористатися залежністю країн ЕС, передусім у сировинній галузі (енергоносії насамперед), адже дана царина формує б'юджет, і отримані від експорту кошти приносять левову частку валютної виручки. Країни Західної Европи мають достатньо впроваджених енергоощадних технологій та альтернативних джерел постачання (Норвегія, Північна Африка, арабські країни).

В Україні ситуація інша. Українська економіка більш глибоко інтегрована у торговельні відносини з РФ та перебуває в монопольній залежності від постачання російських енергоносіїв. І хоча за останній рік товарообмін з Росією зменшився удвічі, миттєве розірвання економічних контактів на першому етапі буде відчутним для України. За 2013 рік частка експорту до РФ складала 23.8 % (15,7 млрд. дол.), а імпорту - 30.2 % (23.2 млрд. дол.) На 2014 рік частка експорту до РФ (до листопада) - 9,3 млрд. дол., а імпорту - 11,8 млрд. дол. Зафіксовано двократне падіння, однак головна причина - у загальному ослабленні економік.

Монопольна сировинна залежність від російських нафти і газу (56 % російського імпорту - енергоносії) спонукає провести заходи щодо заміщення експорту та пришвидшеного впровадження енергоощадних технологій. Сировина криза може стати потужним чинником технологічного розвитку української економіки. Це не лише виклик, але й шанс здійснити рішучі економічні зміни. Водночас, уряд Арсенія Яценюка повинен був за рік знайти альтернативні варіянти залучення сировини та ринки для збуту української продукції, яку Україна постачала в РФ. Слід розвивати співробітництво з іншими країнами-експортерами нафти і газу.

Слід заміщати частку російських поставок у машинобудуванні, хімічній промисловості (сумарно 20 % імпорту). Передусім ідеться про запчастини російського виробництва для української військової техніки (лише в грудні Укроборонпром відзвітував про виконання третини завдання з виробництва більше 30 тисяч найменувань комплектів, які є можливість виробляти в нашій державі; решту слід шукати у США і країн-членів НАТО). В цьому немає нічого катастрофічного: на початку 1990-х вітчизняна економіка на 100 % залежала від виробничих ланцюжків у рамках СНД, на сьогодні - лише на 40:50 %. Війна має пришвидшити трансформацію економіки, щоби звільнити Україну від економічного впливу держави-агресора.

Натомість, варто звернути увагу на експорт до РФ. Передусім необхідно виконувати чинні правові акти, постанови Верховної Ради, розпорядження Кабінету Міністрів щодо призупинення військово-технічної співпраці та поставок зброї до РФ. Тим часом, ще у жовтні 2014 року на Харківському танковому заводі 150 танків чекало відправлення до Росії.

За перший квартал 2014 року маємо наступні показники експорту до РФ.

Продукція машинобудування - 36.5%, металургійна продукція - 19.8 %, хімічна - 13.4 %, продовольство - 11.2 %. Санкції Кремля, як у торговельній війні з Україною в 2013 р., так і в протистоянні з Заходом 2014р., насамперед стосуються продовольчих товарів. Україна продовжує переорієнтацію на інші регіони. А від української продукції машинобудування, металургії росіянам важко відмовитися через неможливість заміни і необхідність підтримки власного ВПК (крім дешевшого китайського металу).

Головним елементом українських санкцій має стати курс на неодмінне обмеження будь-яких поставок, що підтримують російський ВПК, ракетну зброю, авіацію.

Поряд із цим, Україна має накласти арешт на фінанси, майно компаній з російською часткою державної власности до повного погашення втрат, яких зазнала Україна, вітчизняні компанії та громадяни України внаслідок анексії Криму, розграбування української власности та послідовного знищення інфраструктури та економічного потенціялу на Донбасі.

Будь-які державні органи не повинні підтримувати жодних контрактів із підприємствами чи організаціями, частка акцій яких залишається у російській власності.

Проте ключові обмеження мають зачіпати можливість впливу російської пропаганди та засобів ведення інформаційної війни. Адже найбільша ставка Путіна - якраз на внутрішню напругу, діяльність п'ятої колони. Саме очищення українського інформаційного та духовного простору повинно стати пріоритетом влади в Україні.

Необхідно передати питання захисту національного інформаційного простору в компетенцію РНБОУ. Слід позбавляти ліцензій ЗМІ, які порушують мовне законодавство, принижують національну гідність українців, поширюють дезінформацію або провадять антиукраїнську пропаганду. Треба зобов'язати всі ЗМІ інформувати громадян про власників видань та каналів (для преси - у кожному номері; для ТБ та радіо - щоденно в етері) та провести перереєстрації ЗМІ з російським капіталом.

Необхідно збільшити ввізне мито на ввезену з Росії поліграфічну, аудіо- та відеопродукцію. Слід запровадити податок на ретрансляцію російських радіо- та телевізійних програмних продуктів, тиражування та прокат музичної і кінопродукції. У разі виявлення антиукраїнської пропаганди, випадків українофобії, підривної діяльности органи влади повинні зупиняти дію даних ЗМІ ліцензій.

Негайно треба заборонити використання на території України, передусім державними установами, Збройними Силами та іншими спецслужбами, російського програмного забезпечення, електронних скриньок, послуг мобільних операторів із російською часткою власности.

У зв'язку з особливо деструктивною роллю РПЦ, що діє в Україні під вивіскою УПЦ (МП) та є флагманом у поширені та пропаганді "русскава міра", необхідно провести перереєстрацію даної релігійної організації як "Російської православної церкви в Україні". Слід заборонити участь священиків РПЦ в офіційних заходах за участи державних органів, органів місцевого самоврядування, силових структур. РПЦ треба позбавити необґрунтованих пільг, зобов'язати на рівні з іншими суб'єктами сплачувати податки за оренду приміщень, здійснення торговельно-господарської діяльности, припинити монопольне використання українських релігійних святинь.

Усі громадяни РФ, які публічно підтримують агресивні дії Росії, мають бути позбавлені державних нагород України, особливих звань та статусів.

Нині ефективну і системну роботу в цьому напрямку здійснює лише Держкіно, яке активно реагує і зупиняє спроби інформаційної агресії з боку РФ.

Поряд із цим, чинний безвізовий режим перетину кордону з РФ призводить до того, що вимушені трудові мігранти-українці піддаються в Росії ідеологічній обробці та вербовці спецслужбами. Тому необхідно негайно запровадити візовий режим з РФ та обмежити право чоловіків призивного віку перетинати кордон з РФ.

Загалом українські санкції щодо Росії мають бути асиметричними за характером, стосуватися передусім зменшення впливу російських ідеологічних диверсій на свідомість українських громадян, повного розірвання військового співробітництва, з часом - максимального зменшення переміщення капіталів, послуг та фінансів до держави-агресора, тотального розмежування з "русскім міром". Цей процес - болючий, проте незворотний. Зволікання із запровадженням санкцій лише ослаблюватиме українську державу та економіку, підриватиме довіру громади до влади, забезпечуватиме безперешкодний вплив російської пропаганди на свідомість українських громадян.

Над матеріалом працювали:

Юрій Сиротюк - директор Українських студій стратегічних досліджень, народний депутат України VІІ скликання;

Юрій Олійник - аспірант Національного інституту стратегічних досліджень

Прес-служба ВО "Свобода"

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення застосування санкцій до держави-агресора"