double arrow

Проблема, об’єкт, предмет дослідження


Лекція № 6

Об’єкт, функція, та мета соціально-економічних досліджень

План теми:

§ 6.1. Проблема, об’єкт, предмет дослідження

§ 6.2. Основні функції економічного дослідження

§ 6.3. Визначення мети i задач наукового дослідження

Проблема, об’єкт, предмет дослідження

Висхідним пунктом дослідження є проблемна ситуація. Виділяються дві сторони проблеми: гносеологічна та предметна.

Гносеологія як філософська категорія — вчення про процес пізнання, про джерела, можливості та засоби пізнання, теорія пізнання.

Отже, у гносеологічному розумінні проблемна ситуація — це протиріччя між знанням потреб економіки, результативних практичних або теоретичних дій і незнанням конкретних засобів, методів, способів реалізації цих, необхідних на сучасному етапі, дій.

Предметна сторона дослідження — це соціально-економічне протиріччя, що потребує організації цілеспрямованих дій щодо усуненняабо вибору однієї з можливих альтернатив розвитку економіки

Рис. 2.1. Схема типового технологічного процесу виконання дослідження (за А. Гриньковим)*

*Пузиня К. Ф., Запаснюк А. С.Зкомическая зффективность научно-исследовательских и опытно-конструкторских разработок в машиностроении. — Л.: Машиностроение, Ленингр. Отдние, 1978. — С. 90—91.

Рис. 2.2. Процес прийняття рішень під час виконання наукового дослідження

На практиці дуже важливо розпізнати сутність проблеми, оскільки вона не виникає з нічого. Інколи проблему неможливо сформулювати як предмет дослідження або мету, якої треба досягти.

Після опрацювання первинної інформації у дослідника формується певне уявлення про ситуацію, яке буде тим точніше й реальніше, чим більше інформації зібрано, чим вище рівень кваліфікації і професіоналізму має спеціаліст, який займається аналізом та формулюванням організаційних висновків і пропозицій. Вся інформація про предмет дослідження повинна бути зібрана і скомпонована таким чином, щоб у подальшому могла служити основою для аналізу і оцінки попереднього стану, а потім для формулювання організаційно-економічних, технічних і соціальних висновків, спрямованих на удосконалення ситуації.

Альтернатива — необхідність вибору між двома або кількома можливостями, що виключають одна одну.

Предметна і гносеологічна сторони досліджуваної проблеми тісно взаємопов’язані, незнання способів розв’язання практичних управлінських завдань є ускладненням і певної галузі управління, і наявності теоретичних знань, практичних навичок у даній галузі. Тобто недостатня обізнаність у реальній ситуації, внаслідок чого неможливо використати знання, що маємо для регулювання економічних процесів. Інша ситуація, коли виявляються соціальні або економічні процеси, походження яких не конкретизовано, тобто відсутні алгоритми, щоб їх описати. Далі конкретна соціально-економічна проблема може і не визначатися як суспільна потреба, тому що протиріччя, що її породжують, ще не досягли того рівня, коли вона стане очевидною. Може бути і така ситуація, коли усвідомлена проблема не обов’язково стає предметом дослідження і цілеспрямованих дій, бо відсутні активна зацікавленість і готовність до практичних зрушень.

Саме така готовність і зацікавленість формують базу «аналітичного замовлення» для дослідження щодо подолання техніко-економічних і соціальних протиріч.

Досліджувані проблеми суттєво вирізняються масштабністю. Одні не виходять за рамки підприємства, інші стосуються інтересів цілих регіонів, суспільних інститутів тощо. I на вищому рівні соціальна або економічна проблема може стосуватися інтересів і потреб усього суспільства й стати глобальною.

Розглянемо, як формулюється проблема в економічному дослідженні. Сам характер протиріч, що є в основі економічної проблеми, визначає тип аналізу: буде він техніко-економічним, соціально-економічним чи теоретико-прикладним.

Приклад ілюстрації першої ситуації — дослідження плинності робочої сили. її скорочення є важливою економічною і соціальною проблемою в системі господарювання в цілому. Дослідження цього напряму важливе, оскільки аналізується технократичний підхід до управління персоналом і формується база для формування концепції «людського фактора».

Регулювання руху робочої сили в основному базується на розробці адміністративних заходів, тоді як більш ефективним є удосконалення соціально-економічних важелів регулювання руху трудових ресурсів. Це, в свою чергу, спонукає до глибокого вивчення, по-перше, потреб різних груп працюючих, по-друге, економічних, технічних і соціальних механізмів індивідуальної мобільної поведінки людей*. (*Мова йде про досвід розробки програми дослідження трудової мобільності під керівництвом Т. I. Заславської. Вона зі своїми колегами ще у 80-ті роки виступала з різкою критикою адміністрування в управлінні соціально-економічними процесами на користь демократичних і ринкових.)

Випливаюча із аналізу наукова проблема може формулюватися дослідниками як відсутність єдиної соціально-статистичної бази вивчення процесів трудової мобільності в країні, повна відсутність досліджень процесу в цілому, невиявленість механізму трудової мобільності, невизначеність критеріїв економічної і соціальної ефективності трудової мобільності тощо.

Більш складним є аналіз ситуації при другому типі економічного дослідження — теоретико-прикладному.

Сформулюємо проблему теоретико-прикладного дослідження. Як складник економічної системи заробітна плата в сучасних умовах розвитку України неефективно виконує свої функції — відтворення робочої сили і стимулювання праці. Базисним протиріччям є економічно необґрунтована і соціальна несправедлива занижена ціна праці.

Під час дослідження проблеми удосконалення оплати праці дослідники торкаються інтересів основної частини населення країни, яка через систему соціально-економічних відносин впливає на всі параметри ринку: через механізм попиту і пропозиції — на структуру виробництва і його динаміки, через конкуренцію між працею та капіталом — на технологічний рівень виробництва і його ефективність; на якість робочої сили, на рівень зайнятості, динаміку цін та інфляцію.

Високий рівень бідності населення залишається суттєвою перешкодою успішного завершення ринкових реформ. Реформування заробітної плати є одним з головних напрямів подальших перетворень національної економіки. Таке реформування вимагає глибокого вивчення і перегляду основних підходів щодо формування рівня заробітної плати працівників. Базуючись на економічному аналізі наукова проблема формулюється як відсутність пріоритетних напрямів реформування заробітної плати в Україні; інструментарію впливу держави на сферу оплати праці, соціальнопсихологічних механізмів індивідуальної поведінки працюючих; впровадження соціального стандарту відтворення працівника — чіткого плану розвитку людського капіталу країни.

Ступінь складності науково-пізнавальної проблеми залежить:

а) від рівня зрілості суспільної потреби у з’ясуванні ситуації і розв’язанні економічних та соціальних проблем;

б) від стану наукових і практичних знань, законів у певній галузі.

Як правило, дослідник починає із загальної постановки питання, «оглядин проблеми», а потім уточнює через відсталість формулювань, тобто конкретизує проблему.

Наприклад, аналіз впливу погодинної продуктивності праці на обсяги реалізації продукції. Такий підхід не має розгорнутого формулювання проблеми. I тільки після накопичення фактичних даних проблема «оптимізації» погодинної продуктивності праці переростає у комплекс економіко-соціальних проблем. Для досілдження залучаються додаткові розрахункові показники, результати досліджень: середня кількість днів, відпрацьованих одним робочим, середня тривалість робочого дня, питома вага робочих у складі працюючих, бюджет часу тощо. В процесі аналізу можуть визначатися протиріччя: нерівнонапруженість праці основних і допоміжних робітників, їхньої організації праці, умов праці, харчування, між відносно рівними запитами на використання вільного часу чоловіками і жінками та нерівними можливостями реалізації цих запитів тощо.

Далі в ході дослідження виникають нові проблеми щодо з’ясування цих протиріч.

Чим більше ми заглиблюємося в певну сферу конкретного дослідження, тим більше виникає практично значущих і пізнавальних завдань, а також проблемних ситуацій, що спонукають до роздумів, аналізу і розробки можливих способів регулювання виявлених проблем, або хоча б їх ґрунтовного опису, тлумачення.

Виділимо такі формальні вимоги щодо розгортання проблеми дослідження:

— якомога чіткий розподіл між «проблематичним», тобто пошуковим, невідомим та «непроблематичним» як наявним і відомим;

— чітке відокремлення суттєвого і несуттєвого стосовно загальної проблеми;

— розчленування загальної проблеми за елементами та упорядкування за їхньою локальністю та пріоритетом.

Вибір конкретного об’єкта дослідження — це результат формулювання проблеми. Ним може бути соціально-економічний процес, галузь економічної діяльності, будь-які економічні відносини, що породжують проблемну ситуацію.

Об’єкт соціально-економічного дослідження— цє те, на що спрямований процес пізнання, тобто пізнавальна діяльність, що існує поза свідомістю людини і незалежно від неї.

Крім об’єкта, виділяється також предмет вивчення, тобто будьяке конкретне матеріальне явище, що сприймається органами чуття.

Предмет дослідження— найбільш значущі з практичної або теоретичної точки зору властивості, сторони, особливості суб’єкта, що підлягають безпосередньому вивченню.

Інші сторони або особливості об’єкта залишаються ніби по-за увагою дослідника. Оскільки об’єкт— це те, які складає економічну проблему, тоді як предмет — це те, ті властивості об’єкта котрі випукло відбивають розбіжності економічної стратегії розвитку підприємства, інтересів соціальних суб’єктів і створюють економічні, соціальні протиріччя, кризи, конфліктні ситуації.

Стратегія— це мистецтво економічного, соціального і політичного управління масами, яке має визначити головний напрям їхніх дій, вчинків в розрізі функціонування підприємства.

Наприклад, стратегією моделювання розвитку персоналу підприємства може бути: розвиток теоретико-методологічних положень, спрямованих на підвищення ефективності використання персоналу, а також розробка методичних рекомендацій та інструментарію, формування стратегії управління розвитком людських ресурсів підприємства.


Сейчас читают про: