Додаткова література

Г) особливості ряду Лускатих.

1. Брем А.Рептилии. М., Изд. АТС, 2000.

2. Залетаев В.С. Жизнь в пустыне. – М., 1976.

3. Карр А. Рептилии.Пер. с англ.. Б.Д.Васильева. Предисл. И.С. Даревского.-М.: Мир,1975.

4. Сладков Н.И. Рептилии: змеи, ящерицы, черепахи и крокодилы.-М.:Детск. литература,1988.

5. Сосновский И.П. Редкие и исчезающие животные.-М.: Энергоатомиздат, 1985.

6. Жизнь животных. Ред. коллегия: Л.Я.Зенкевич и др. т.4, ч.2. Земноводные, пресмыкающиеся. – М.: Просвещение, 1969.

7. Акимушкин И.И. Мир животных. – М.: Молодая гвардия, 1974.

8. Талызин А.А. Змеи. – М., 1969.

9. Романов Л.С. Життя плазунів. –К.: Наукова думка,1974.

10. Чегодаев А.Е. Удивительный мир рептилий. – Санкт-Петербург: Гидрометиздат, 1992.

1. Походження плазунів.

Життя панцирноголових амфібій або стегоцефалів було тісно пов’язане з водою, так як розмножувались вони тільки у воді. Освоєння віддалених від водойм просторів вимагало суттєвих перебудов їх організації: пристосування до захисту тіла від висихання, дихання атмосферним киснем, ходіння по твердому субстрату, здатності розмножуватись поза водним середовищем. Такі основні передумови для виникнення суттєво відмінної нової групи тварин.

Залишки давніх плазунів відомі з верхнього карбону (кам`яновугільний період). Відособились вони від примітивних стегоцефалів (антракозаврів) у середньому карбоні 330 млн. років тому. Основною предковою групою, яка дала початок як викопним так і сучасним рептиліям, були котилозаври.

Основні риси будови тіла:

1. Розмір тіла 1-8м.

2. Покрівля черепа з суцільних кісток.

3. Поява двох перших шийних хребців - атланта і епістрофею, що забезпечили рухливість голови. З’являється один потиличний відросток.

4. Повністю окостенілий скелет кінцівок, тіло припідняте над землею.

5. Розвиток яєць в повітряному середовищі.

Багато видів динозаврів досягло гіганських розмірів (диплодок мав довжину 27-30м, вагу 25т, бронтозавр – 30м, брахіозавр – 23м, вагу 50т). На Україні рештки динозаврів знайдено в Криму.

В середині пермі від котилозаврів відокремилась група, яка дала початок анапсидам (евнотозаври- предки черепах), лепідозаврам (ареосцеліси- предки лускатих) і архозаврам (беладони – предки крокодилів). Предкові групи дзьобоголових вимерли в кінці юри, однак залишився один вид – гаттерія, нащадок першозубих ящерів (надряд Клинозубих).

До кінця крейдового періоду динозаври вимерли. Гіпотези, що пояснюють причини їх зникнення: спалах нової зірки, падіння астероїда, отруєння покритонасінними рослинами, горотворчі процеси (альпійський цикл), які супроводжувались перебудовою ландшафтів, перерозподілом моря і суші, змінами клімату (став більш засушливим).

Таким чином, найбільшої різноманітності рептилії досягли в мезозойську еру, в період їх еволюційного розквіту. Серед давніх плазунів існували травоядні і хижаки (різні групи динозаврів), спеціалізовані гідробіонти (іхтіозаври), літаючі форми (птеродактилі, рамфоринхи) тощо. В кайнозої спостерігалося похолодання клімату, що негативно вплинуло на пойкілотермних рептилій, тому із сучасних залишились відносно дрібні і рухливі лускаті, крокодили, черепахи. Саме за цих умов існування переваги були на боці,,нащадків” рептилій – птахів і ссавців, які в процесі еволюції набули цінної якості – гомойотермності.

2. Класифікація плазунів.

Тип Хордові (Chordata)

П/тип Хребетні або Черепні (Vertebrata seu Craniota)

Надклас Чотириногі- Tetrapoda

Первинноназемні - Amniota

Клас Плазуни або Рептилії (Reptilia)

п/к Анапсиди п/к Архозаври п/к Лепідозаври

(Anapsida) (Archosauria) (Lepidosauria)

ряд Черепахи (Chelonia seu Testudines)	ряд Крокодили (Crocodilia)	ряд Лускаті (Squamata)	ряд Дзьобоголові (Rhynchocephalia)
230 видів	22 види	6000 видів	1 вид
морські черепахи: м`ягкотіла,шкіряста прісноводні черепахи: болотяна сухопутні черепахи: слонова, степова, середньоазіатська	алігатор гавіал кайман нільський крокодил	змії ящірки хамелеони амфізбени	гаттерія

Всього до класу Рептилій належить близько 6300 видів, на Україні поширені 20 видів.

3. Загальна характеристика класу.

Форма тіла різноманітна, що пов`язано з різними способами руху. В більшості видів тіло сплюснуте в дорзо-вентральному напрямі (ящірки, черепахи, крокодили). Однак в деяких форм тіло сплюснуте з боків (хамелеони), у водних видів – хвостова частина тіла (змії, крокодили), що допомагає рухам у воді.

Тіло ящірки ділиться на відділи: голова, шия, тулуб, кінцівки, хвіст. На голові: рот, очі (повіки: верхня,нижня миготлива), барабанні перетинки, ніздрі. На тулубі п’ятипалі кінцівки з роговими кігтями, стегнові пори, копулятивні органи у самців, поперечна клоака. Кінцівки ящірки не мають суттєвих відмінностей від таких у жаб, однак колінний суглоб задніх ніг спрямований не в бік, як у земноводних, а вперед, що забезпечує більш вертикальне положення тіла.

Розміри: переважно невеликих розмірів, лише окремі представники досягають 6-11м (нільський крокодил - 6м, сітчастий пітон -–10м, анаконда – 11,43м).

Покриви: шкіра суха, позбавлена шкірних залоз. Виключення- пахучі залози у ящірок знаходяться на стегнах і біля клоаки, у крокодилів, змій, черепах- на морді та в інших частинах тіла (хімічні сигнали: мітять територію, знаходять самок). Шкіра складається з верхнього шару – багатошарового епідермісу, який роговіє (клітини заповнюються зернами білка кератину). Під цим мертвим шаром знаходиться мальпігієвий шар (живі епідермальні клітини). В цьому і верхньому шарі коріуму - пігментні клітини. В коріумі у деяких видів залягають кісткові пластинки. У черепах вони зливаються в суцільний кістковий панцир, що приростає до хребта. За рахунок розростання рогового шару утворюються щитки, луски, рогові зерна, шипи, кігті.

Функція шкіри:

1. Захист від втрати води випаровуванням.

2. Захист від механічних пошкоджень.

3. Захист від проникнення хвороботворних організмів.

Проте шкіра втратила здатність до газообміну і виділення

продуктів метаболізму. Плазуни періодично линяють – скидають старий роговий покрив повністю (змії) чи частково (крокодили, черепахи). У деяких видів линька кілька разів на рік.

М`язи у рептилій більш диференційовані ніж у земноводних. Добре розвинені жувальні м`язи, які приводять у рух щелепи, а також м`язи шиї, кінцівок. Розвинулись міжреберні м`язи, які забезпечують рухи грудної клітки. Стрічковидні м’язи тулуба забезпечують хвилеподібні згини тіла. Зачатки підшкірної мускулатури змінюють положення рогових лусок. Сегментована мускулатура черевної стінки тіла: грудні, черевні м’язи. Шкіра не відокремлена від м’язів.

Рухова система ускладнюється, що пов`язано з різним середовищем існування.

На поверхні землі:

1. Повільний рух на чотирьох ногах, які широко поставлені один від одного (ящірки, гаттерія).

2. Швидкий рух – перенесення кінцівок під тулуб, що дозволяє підняти його над грунтом (пустельні ящірки, крокодили).

3. Двоногий рух на добре розвинених задніх кінцівках, великий хвіст як балансир (пустельна агама, ігуани).

4. Повзання (плазування) – в лісовій підстилці, в сипучих пісках. Змієвидний рух: а) згини тіла в горизонтальній площині;

б) бічний хід (закидають задню частину тіла вперед і в бік);

в) гусеничний хід (по тілу йде хвиля скорочень, яка штовхає його вперед, при опорі на черевні щитки).

У воді: плавальні перетинки на ногах між пальцями, сплющенність тіла або тільки хвоста з боків (у черепах, водних змій), великі ласти

(у черепах).

У повітрі: планерування з допомогою складки шкіри, яка натягнута з боків тіла і між кінцівками (деревні змії, літаючий дракон).

Скелет складається з відділів: череп, хребет, пояси кінцівок, скелет вільних кінцівок.

В черепі наявні отвори: очні, ніздрі, отвір тім’яного органу. Череп складається з великої кількості кісток. Є покривні і хондральні кістки. Череп різного типу: стегальний (у черепах) – відсутні скроневі ямки; діапсидний - дві скроневі ямки (гаттерія, крокодили, ящірки); синапсидний - одна скронева ямка (змії).

Череп, в свою чергу, поділений на відділи: мозковий і вісцеральний.

Потиличний відділ мозкового черепа складають чотири потиличні кістки, які оточують потиличний отвір: основна потилична, дві бічні потиличні, верхня (основна) потилична. Остання утворює один потиличний відросток. Боки черепа складають парні кістки: п’ять вушних, скронева, вилична (у змій немає), луската, стовпчата, квадратна. Покрівля: парні носові, лобні, передньолобні, тім’яні, надочні, задньоочні, слізні і непарна міжтім’яна, посередині якої є невеликий отвір для тім`яного ока. Дно черепа складається з парних кісток: леміша, піднебінної, криловидної і непарних: парасфеноїду і основної клиновидної, яка зростається з основною потиличною кісткою.

Вісцеральний відділ черепа складається з кісток:

верхньої щелепи: парна верхньощелепна, непарна міжщелепна;

нижньої щелепи: парні зв’язна, кутова, надкутова, вінцева, зубна.

Хребет складається з п’яти відділів:

1) шийний (не менше 8 хребців)

2) грудний – 5хребців

ý попереково-грудний (22 хребці)

3) поперековий -17хребців

4) крижовий - 2 хребці

5) хвостовий - 15-40 хребців.

У більшості рептилій хребці процельні (передньоввігнуті), у деяких – опістоцельні, у гаттерії і гекконів – амфіцельні.

Череп має один потиличний виріст, за допомогою якого він з’єднується з атлантом (першим шийним хребцем), що забезпечує рухливість голови у вертикальній площині. Атлант (атлас) має вигляд кільця і може обертатися навколо зубоподібного відростка другого шийного хребця – епістрофея, що дає змогу повертати голову в різні боки. З 4 по 8 шийні хребці несуть короткі ребра, призначені для захисту дихальної трубки - трахеї.

До хребців грудного і поперекового відділу прикріплюються ребра, причому ребра перших трьох хребців приєднуються до грудини - істинні ребра, а ребра (4-5) безпосередньо до грудини не доходять, вони є несправжніми. Ребра поперекового відділу закінчуються відкрито.

До грудини приєднується плечовий пояс. До крижового відділу приєднується тазовий пояс.

Хвостовий відділ допомагає зберігати рівновагу, служить рулем у водних. У ящірок здатний до аутотомії (самокаліцтва), хвостові хребці можуть ломатись посередині тіла, де наявні хрящові прошарки. Передні хребці хвостового відділу несуть типові гемальні дуги.

Грудина являє собою плоску кістку, яка з`єднується з коракоїдом і 5 ребрами.

У змій і безногих ящірок число хребців велике (140-450), а хребет ділиться на 2 відділи: тулубовий і хвостовий, грудина відсутня.