2015-04-17
237Абсолютне — те, що існує через себе, отже самостійне, безумовне за своєю суттю і безвідносне до будь-чого, незалежне, але й «досконале», «логічно завершене».
Абстрагування - прийом мислення, що передбачає відображення в людській свідомості предметів і явищ об'єктивної дійсності, мисленого відокремлення від їхніх другорядних властивостей і відносин та виділення загальної ознаки, що характеризує клас предметів.
Академік — академічне звання дійсних членів НАН та галузевих академій України: найвище вчене звання, яке мають особи, обрані до Академій наук.
Аксіома — твердження, положення, що приймаються без доведення.
Актуальність теми — сучасність, злободенність, важливість будь-чого на даний момент і в даній ситуації для вирішення даної проблеми.
Алгоритм - система правил для розв'язування певного типу задач.
Альтруїзм - етичний принцип, що полягає в безкорисливому прагненні до діяльності на благо інших в протилежність егоїзму.
Аналіз - розчленування цілого на складові частини (сторони, ознаки, властивості, відносин) з метою їх детального вивчення.
Аналогія — міркування, в яких із подібності двох об'єктів за окремими ознаками робиться висновок про їх подібність і по інших ознаках. Використовується при висуненні гіпотез, дає поштовх до висловлювання припущень.
Анкетування - один із засобів письмового опитування значної кількості респондентів за повною схемою анкети або опитувального листа.
Анотація - короткі відомості про книгу, статтю, монографію.
Апорія - суперечність в міркуванні, яка здається непереборною.
Аспект — точка зору, за якою розглядається об'єкт дослідження.
Аспектація — пошук оптимального вигляду наукової роботи.
Валідність - критерії оцінки якості тексту.
Верифікація - перевірка, емпіричне підтвердження теоретичних положень науки шляхом співставлення їх з об'єктом дослідження, даними відчуття та експерименту, це повторюваність результату дослідження.
Визначення — логічна дія, за допомогою якої об'єкт повинен відрізнятися від інших шляхом встановлення його специфічних і типових ознак чи такого розкриття змісту терміна, яке позначає даний об'єкт і замінює опис його властивостей
Визначення (дефініція) — стисле наукове визначення змісту якогось поняття.
Вимірювання - операція, в основі якої лежить порівняння об'єктів за певними подібними властивостями чи ознаками з використанням кількісних характеристик.
Відображення - загальна властивість матерії, яка полягає в тому, що за певних умов взаємодії одна матеріальна система відтворює у специфічній для неї формі певні сторони іншої системи, яка взаємодіє з нею.
Відчуття - відображення властивостей предметів об'єктивної дійсності, що впливають на органи чуття; як відображення об'єктивних властивостей речей відчуття є засобом пізнання дійсності.
Галузь інформації - це сукупність документованих або публічно оголошених відомостей про відносно самостійні сфери життя і діяльності.
Генезис — процес створення та становлення будь-якого природного чи соціального явища.
Гіпотеза - наукове передбачення, припущення, істинність якого не визначено, висунуте для пояснення будь-яких явищ, процесів, причин, які зумовлюють даний наслідок.
Гносеологія - вчення про сутність і закономірності пізнання.
Дедукція — форма достовірного умовиводу від загального положення до часткового, в якому висновок про окремі випадки множинної сукупності робиться на основі знання про загальні властивості всієї множини.
Дефініція — коротке визначення змісту якогось поняття.
Довідково-інформаційний фонд - це сукупність упорядкованих первинних документів і довідково-пошукового апарату, призначених для задоволення інформаційних потреб.
Доказ — обґрунтування (встановлення) істинності будь-якого твердження за допомогою інших тверджень, істинність яких доведена.
Експеримент - апробація досліджуваних явищ в контрольованих, штучно створених умовах.
Задача наукова — теоретична задача, що вимагає встановлення невідомої раніше певної закономірності, властивості чи явища.
Закон — філософська категорія, що відображає істотні, загальні, необхідні, стійкі, повторювані відношення залежності між предметами і явищами об'єктивної дійсності, що випливають з їхньої сутності.
Засоби науки — методи мислення, емпіричного дослідження, а також технічні засоби.
Збірник - це видання, яке складається із окремих робіт різних авторів, присвячених одному напряму, але з різних його галузей.
Ідеалізація - конструювання об'єктів, яких немає в дійсності або які практично не здійснились, наділення об'єктів властивостями, які відповідають ідеалу.
Ідея — це продукт людського мислення, форма духовно-пізнавального відображення дійсності, спрямована на її перетворення. В ній відображається не лише об'єкт вивчення, але й усвідомлюється мета та її практичне втілення. Оволодіваючи масами людей, ідея здатна ставати великою перетворюючою матеріальною силою.
Імпліцитно- заплутано, сплутано, опосередковано (міститься в даному міркуванні).
Індукція - метод дослідження та спосіб міркування, при яких загальний висновок будується на основі часткових посилань.
Інтуїція — спроможність безпосереднього розуміння істини. Результати інтуїтивного пізнання з часом логічно доводяться і перевіряються практично.
Інформаційний ринок - це система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу і купівлі інформаційних ресурсів.
Істина - вірне, адекватне відображення предметів і явищ дійсності, відтворення їх так, як вони існують поза межами нашої свідомості. Істина об'єктивна за змістом, але суб'єктивна за формою, як результат діяльності людського мислення.
Каталог алфавітний - система карток з описом видання, розташованих в порядку алфавіту за прізвищем авторів та назвами публікації, незалежно від їхнього змісту.
Каталог предметний — містить дані про наявну літературу 3 певного предмета та інформацію про її згруповані за предметними рубриками, які теж розташовані в алфавітному порядку.
Категорія - форма логічного мислення, в якій розкриваються внутрішні, суттєві сторони і відносини досліджуваних предметів. Категорії пов'язані з вирішенням основного питання філософії: відношення мислення та буття. Основні категорії: матерія, свідомість, рух, простір і час, якість і кількість, зміст і форма тощо.
Класифікація - система співпідпорядкованих понять (класів, об'єктів) будь-якої галузі знання чи діяльності людини, як засіб для встановлення зв'язків між цими поняттями чи класами об'єктів.
Компіляція — наукова праця, яка розроблена на основі запозичених в інших авторів матеріалів без самостійного їх дослідження та обробки.
Концепція — система поглядів на будь-що, головна думка при визначенні мети та завдань дослідження шляхів його проведення. Проведений задум, конструктивний принцип різних видів діяльності.
Метод дослідження — засіб досягнення мети, пізнання явищ дійсності в їх взаємозв'язку і розвитку. Спосіб відтворення досліджуваного об'єкту або предмету.
Методологія дослідження - сукупність конкретних прийомів і способів для проведення будь-якого наукового дослідження.
Моделювання - вивчення об'єкту (оригіналу) шляхом створення і дослідження його копії (моделі), яка заміняє оригінал з певних сторін, які цікавлять пізнання і підлягають вивченню, непрямий, опосередкований метод наукового дослідження.
Монографія - наукове видання, що містить повне і вичерпне всебічне дослідження якоїсь однієї проблеми чи теми.
Наука — система знань об'єктивних законів природи, суспільства і мислення, які отримуються і перетворюються в безпосередню продуктивну силу суспільства в результаті спеціальної діяльності людей.
Наукова інформація -це одне із загальних понять науки, що означає певні відомості, сукупність якихось даних, знань тощо.
Наукова тема - задача наукового характеру, яка потребує проведення наукового дослідження.
Наукова школа — неформальна творча співдружність в межах будь-якого наукового напряму висококваліфікованих дослідників, об'єднаних спільністю підходів.
Наукове дослідження — цілеспрямоване вивчення явищ, процесів, аналіз впливу на них різних факторів, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримання переконливо доведених і корисних для науки і практики рішень.
Наукознавство — розділ науки, який вивчає закономірності її функціонування і розвитку, структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими сферами матеріального і духовного життя суспільства
Наукометрія - галузь наукознавства, яка займається статистичними дослідженнями структури і динаміки наукової інформації.
Наукова діяльність — інтелектуальна творча діяльність, спрямована на отримання і виконання нових знань
Об'єкт дослідження — процес або явище, яке породжує проблемну ситуацію і обране для дослідження.
Парадигма — поняття сучасної науки, яке означає особливий спосіб організації наукових знань щодо того чи іншого бачення світу та відповідні зразки або моделі дослідження. Зміна парадигми розглядається наукою як революція.
Періодичне видання — це журнали, бюлетні та інші видання з різних галузей науки і техніки з викладом матеріалу в популярній доступній формі
Поняття — відображення найбільш суттєвих і властивих предмету чи явищу признаків.
Теорія — система знань, що описує і пояснює сукупність явищ певної частки дійсності і зводить відкриті в цій галузі закони до єдиного об'єднувального початку (витоку). Теорія будується на результатах, отриманих на емпіричному рівні досліджень. Теорія має бути ефективною, конструктивною і простою.
Теорія пізнання (гносеологія) - вчення про природу пізнання та його можливості, основні закономірності, форми та методи пізнання людиною навколишньої дійсності.
Узагальнення — логічна дія, в процесі якої здійснюється перехід від одиничного до загального. Узагальнення відбувається шляхом абстрагування при утворенні понять, суджень, теорії.
Умовивід — це така форма мислення, в результаті якої з одного або кількох суджень, що відображають зв'язки і відношення предметів об'єктивної дійсності виводиться нове судження, міркування, нова думка, що містить вже нове знання про досліджувані предмети, явища, процеси.
Уява - психічний процес, що полягає у створенні людиною нових образів, думок, на основі її попереднього досвіду. Особливим видом уяви є мрія.
Факт науковий - реальність, дійсність, складовий елемент основи наукового знання, віддзеркалення об'єктивних властивостей речей і процесів. Характерні властивості наукового факту - новизна, точність, об'єктивність, достовірність. На основі фактів будуються теорії, виводяться закони
Цитата — дослівний уривок з твору, чийсь вислів, що наводиться (письмово чи усно) як підтвердження або заперечення певної думки чи ілюстрації до фактичного матеріалу.
Член – кореспондент — академічне звання, що надасться вченому, обраному до складу академічних наук.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Башин М.Л. Планирование научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, -М.: Экономика, 1969.
2. Белуха Н.Т. Основы научных исследований в экономике. -К.: Вища шк. Главное изд-во, 1985.
3. Бор М. Основы экономических исследований. Логика. Методология.Организация. Методика. -М.: ДИС. 1998.
4. Бурдин К.С, Веселов П.В. Как оформить научную работу. -М.:«Высшая шк.», 1973.
5. Гвишиани Д.М., Лисичкин В.А. Прогностика. -М: «Знание», 1968.
6. Британ В.Т. Організація вузівської науки. -К.: 1992.
7. Грушко И.М., Сиденко В.М. Основы научных исследований. -Х.:Вища шк., Изд-во Харьк. Ун-та. 1983.
8. Дикий Н.А., Халатов А.А. Основы научных исследований. -К.: Вища шк. Главное изд.-во, 1985.
9. Добров Г.М., Коренной А.А. Наука: информация и управление. - М.: Сов. Радио, 1977.
10. Дуженков В.И. Проблемы организации науки. -М.: Наука, 1978.
11. Закон про освіту в Україні // Збірник законів України. -1992. -Ч. 1.
12. Зиновьев А.А. Логика науки. -М.: «Мысль», 1971.
13. Злочевский СЕ. и др. Информация в научных исследованиях. -К.: «Наукова думка», 1969.
14. Іванов М. США: Управління наукою і нововведеннями. - М: 1992.
15. Йорданов И. Оценка экономической эффективности науки. -М: Прогресс, 1977.
16. Копнин П.В. Гносиологические и логичесие основи науки. -М.: «Мысль», 1974.
17. Косолапов В.В., Король Е.В. Научная организация труда в научно-исследовательском коллективе. -К.: «Знание», 1968.
18. Криницкий И.И. Основы научных исследований. -М: «Мысль», 1981.
19. Лихтенштейн Е.С., Сикорский Н.М., Урнов М.В. Теория и практика редактирования. 4.1. Основы редактирования книги. Изд.-во 2-е испр. и дополн. -М.: «Высшая шк.», 1964.
20. Науменко В., Панасюк Б. Впровадження методів прогнозування і планування в умовах ринкової економіки. - К.: Глобус, 1995.
21. Новиков З.А., Егоров B.C. Информация и иселедователь. Л.: 1974.
22. Основные методические положення по определению экономической эффективности научно-исследовательских работ (Методическое пособие). -Л.: Изд-во Ленинградского политехнического ин-та. 1965.
23. Попов П.А. Организация и техника научной работы. -В кн.: «Научная организация труда и управлення», 1969.
24. Приходько П. Т. Азбука исследовательского труда. Новосибирск. Наука. 1979.
25. Про науково-технічну інформацію: Закон України // Голос України. -23 липня 1993.
26. Про реалізацію пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки; Постанова Кабінету Міністрів України // Орієнтир. -ЗО червня 1994.
27. Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності: Закон України. З листопада 1992.
28. Пустьільник Е.И. Статистические методи анализа и обработки наблюдений. -М.: Наука, 1968.
29. Регирер Е.И. Развитие способностей исследователя.-М.: Наука, 1964.
30. Романчиков В.І. Основи наукових досліджень. -К.: Київський держ. торг.-екон. ін-т. 1997.
31. Рузавин Г.И. Методи научного иселедования. -М.: «Мысль», 1974.
32. Рузавин Г.И. Научная теория: логико-методологический анализ. -М.: «Мысль», 1978.
33. Румянцев А.М. Экономическая эффективность научных исследований. (Методология измерения). -М.: «Зкономика», 1974.
34. Библиографическая запись. Заголовок. Общие требования и правила составления: Межгос. стандарт: ГОСТ 7.80—2000. — Введ. 07.01.01. — Минск, 2000. — 7 с.
35. Библиографическое описание документа. Общие тре-бования и правила составления: ГОСТ 7.1—84. — Введ.01.01.86. — М.: Изд-во стандартов, 1985. — 71 с.
36. Білуха М.Г. Основи наукових досліджень: Підруч. Для студ. екон. спец, вузів / М.Г. Білуха. — К.: Вища шк.,1997.— 271 с
37. Васильєв И.Г. Социалистические иселедования в би-блиотеках: Практ. пособие / И.Г. Васильєв, М.Е. Илле,Д.К. Равинский. — СПб.: Профессия, 2002. — 176 с.(Сер. "Библиотечный практикум").
38. Видання. Основні види та визначення: ДСТУ 3017—95. — Введ. 23.05.95. — К.: Держстандарт України, 1995. —45 с.
39. Добров Г.М. Наука о науке / Г.М. Добров; Отв. ред.Н.В. Новиков. — 3-є изд., доп. и перераб. — К.: Наук, думка, 1998— 304 с.
40. Довідник здобувача наукового ступеня: 36. нормат. док.та інформ. матеріалів з питань атестації наук, кадрів вищої кваліфікації / Упоряд. Ю.І. Цеков; Переднє слово Р.В. Бойка. — К.: Ред. "Бюл. ВАК України", 1999.— 64 с.
41. Документація. Звіти у сфері науки і техніки: Структурні правила оформлення: ДСТУ 3008-95. — Введ. 23.02.95. —К.: Держстандарт України, 1995. —38 с.
42. Здобувачу наукового ступеня: Метод, рекомендації Упоряд. С.В. Сьомій. — К.: МАУП, 2002. — 184 с
43. 10. Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила: ДСТУ 3582-97. — Введ. 01.07.98. —К.: Держстандарт України, 1998. — 16 с
44. Кочетов А.И. Культура педагогического иселедования / А.И. Кочетов. — 2-е изд., испр. и доп. — Мн.: Ред.журн. "Адукацын і вьіхавание", 1996. —312 c.
45. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навч. посібник / О.В. Крушельницька. —К.: Кондор, 2003.— 192 с.
46. Кузин ФЛ. Кандидатская диссертация: Методика написання, правила оформлення и порядок защиты: Практ.пособие для аспирантов и соискателей учен, степени / Ф.А. Кузин. — М.: Ось-89, 1997. — 208с.
47. Кузин ФЛ. Магистерская диссертация: Методика написання, правила оформленмя и порядок защиты: Практ.пособие для студ.-магистрантов / Ф.А. Кузин. — М.: Ось-89,1997. — 304 с.
48. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учеб. для вузов культури / Н.Н. Кушнаренко. — 4-е изд., испр. — К.: О-во "Знання", КОО, 2003. — 459 с. — (Высшее образованиеХХІ века).
49. Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів:Підруч. / Н.М. Кушнаренко, В.К.Удалова. — К.: Вікар,2003. — 328 с. — (Вища освіта XXI століття).
50. Дудченко АЛ. Основьі научных исследований: Учеб.пособие / А.А. Дудченко, Я.А. Дудченко, Т.А. Примак; Подред. А.А. Дудченко. —К.: О-во "Знання", КОО, 2000. — 114 с.
51. Методические рекомендации по работе над кандидатской диссертацией по техническим наукам для соискателей ученых степеней и аспирантов всех форм подготовки / Сост.:А.Т. Ашеров, А.И. Губинский. — X.: ХЗПИ. 1998. — 64 с.
52. Методологические вопросы науковедения / Под ред.В.И. Оноприенко. — К.: УкрИНТЗИ, 2001. — 323 с.
53. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робітта вимоги до їх написання, оформлення і захисту /1.В. Мороз. — К., 1997. — 56 с
54. Переліки та форми документів, які використовуютьсяпри атестації наукових та нуково-педагогічних працівників // Бюл. ВАК України. — 2000. — № 2. — С. З—48.П'ятницька-Позднякова І.С. Основи наукових досліжень у вищій школі: Навч. посібник / І.С. П'ятницька-Позднякова. — К., 2003. — 116 с.Шейко В.М.,
55. Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підруч. / В.М. Шейко, Н.М. Кушнаренко. — 3-тє вид., стер. — К.: Знання-Прес,2003. — 295 с
56. Ядов ВЛ. Социологическое исследование. Методология. Программа. Методы / В.А. Ядов. — М.: Наука, 1992. — 239 с.
57. Ядов ВЛ. Стратегия социологического исследования.Описание, обьяснение, понимание социальной реальности: Учеб. для студ. вузов / В.А. Ядов. — М.: Добросвет, 1998. —596 с.
58. Як підготувати і захистити дисертацію на здобуттянаукового ступеня: Метод, поради / Авт.-упоряд. Л.А. Пономаренко. — К.: Ред. "Бюл. ВАК України", 1999. — 80 с
