Проектування пальових фундаментів

Приймаємо забивні залізобетонні призматичні палі квадратного перерізу. Вибираємо метод занурення паль дизель-молотом.

Глибину закладення ростверку приймаємо рівною:

.

У зв´язку з тим, що палі будуть занурюватись в ІГЕ – 5 (пісок середньої крупності, насичений водою), вона матиме довжину 12,0 м, та поперечний переріз 30*30 см, марка палі – ПН 110.30

Несучу здатність палі Fd визначаємо як для висячої палі за формулою:

де γc=1,0; A=0,3*0,3=0,09 м2; u=11*0,3=3,3 м; γcR=1,0; R=4080кПа.

Допоміжні розрахунки в визначення граничного опору ґрунту на бічній поверхні палі виконуємо в табличній формі

Таблиця 11

До розрахунку несучої здатності палі

Назва ІГЕ   hi, м lі, м fi, кПа γcf*hi*fi, кПа м
ІГЕ-2,суглинок м’якопластичний IL=0,57 hі=7,15 м          
      2,95 13,9 27,8
      4,95 16,9 33,8
    1,2 6,55 18,25 21,94
ІГЕ-3 пісок пилуватий,середньої щільності насичений водою hi=0,8м     0,8 7,55 32,55 26,04
ІГЕ-4 Суглинок текучопластичний IL= 0,88 hі=4,0 м       8,95 7,0  
    10,95 7,0  
ІГЕ-5 пісок середньої крупності. середньої щільності насичений водою hі=4,4 м     1,70 12,8 68,92 117,164
           
        254,74

Навантаження P, допустиме на палю, виходячи з її несучої здатності по ґрунту, обчислюємо з формули:

кН,

де γk=1,4 (несучу здатність палі визначали розрахунком за формулами СНиП).

Визначаємо відстань між осями сусідніх паль по:

Мінімальна конструктивна відстань між осями сусідніх забивних висячих паль становить аmin=3b=3∙1,4=4,2 м. Максимальна конструктивна відстань між осями сусідніх паль у стрічковому фундаменті становить а max =8b=8∙1,4=11,2 м. Отже остаточно приймаємо відстань між осями паль a=2,65м., а =3,2 м.

7. Література:

1. СНиП 2.02.01-83 Основания зданий и сооружений М.:Стройиздат. – 1985.

2. СНиП 2.02.03-85 Свайные фундаменты М.:Стройиздат. – 1986.

3. СНиП 2.02.07-85 Нагрузки и воздействия М.:Стройиздат.- 1986.

4. ГОСТ 13579-78 “Фундаментные блоки стен подвалов”.

5. ГОСТ 13580-85 “Плиты железобетонные ленточных фундаментов”.

6. ГОСТ 19804-85 “Сваи забивные железобетонные”.

7. ДСТУ Б В.2.1-2-96. Грунти. Класифікація.

8. М.О. Фурсович “Механіка грунтів, основи і фундаменти”. Рівне, 2002 – 88с.

9. МВ 053-71 “Інженерно-геологічні умови будівельних майданчиків”, НУВГП, Рівне, 2010 – 18 с.

10. МВ 053-2у, УІІВГ, Рівне, 1990, 57 с.

11. МВ 053-93 “Визначення навантажень на основи і фундаменти”, НУВГП, Рівне, 2010 – 20 с.

12. МВ 053-94 “Проектування основ фундаментів мілкого закладення”, НУВГП, Рівне, 2010 – 32 с.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: