з дисципліни «Культурологія»

Методичні вказівки

До вивчення курсу та семінарських занять

з дисципліни «Культурологія»

для бакалаврів усіх напрямів та

форм навчання

Затверджено радою з гуманітарної освіти та виховання протокол № __ від ____________

Одеса ОНАХТ 2012

Методичні вказівки до вивчення курсу та семінарських занять з дисципліни «Культурологія» для бакалаврів усіх напрямів та форм навчання / Укл.: Г.А. Шевченко. – Одеса: ОНАХТ, 2012. – 20 с.

Укладачі: Шевченко Г.А., канд. філос. наук, професор кафедри

Відповідальний за випуск зав. кафедри соціології, філософії та права

Г.В. Ангелов, канд. іст. наук, професор

При укладанні методичних вказівок до вивчення курсу та семінарських занять по культурології використано матеріал планів семінарських занять по культурології Т.В. Цимбал та С.В. Волинець (Internet).

Плани семінарських занять

Тема І

Специфічні риси культурологічного знання

План семінарського заняття
(2 години)

1. Культурологія: предмет, зміст, основні функції, методологічні основи, школи.

2. Культура як діяльність та міра розвитку людини. Сутність культури.

3. Еволюція поглядів на культуру. Культурологічні парадигми.

4. Культура як багаторівнева система. Структура та соціальні функції
культури.

Основні поняття

Артефакт, духовна культура, культура, культурологія, матеріальна культура, світова культура, народна культура, національна культура, нормативність культури, професійна культура, соціалізація, функції культури: гуманістична, функція трансляції, пізнавальна (гносеологічна), регулятивна (нормативна), семіотична (знакова), ціннісна (аксіологічна).

Світ людини, діяльність, суспільне багатство, свобода, соціальне звільнення, творчість, відчуження, гуманізм, антропоцентризм, цивілізація, принципи культурологічного знання, функції мови, духовна особистість.

Цілісність культури, універсалії культури, сфера культури, символ, архетип, цінності культури, норми, табу, мотивація культурна, життєвий світ.

Питання для самоконтролю

1. Що таке культурологія?

2. У чому полягає суть та вияви інтегративності культурології?

3. Якими є основні завдання культурології?

4. Що Ви розумієте під поняттям “культура”?

5. Наведіть способи класифікації та назвіть основні види культури.

6. У чому виявляється ціннісний характер культури?

7. Як співвідносяться природне і “надприродне” в культурі?

8. Визначте основні категорії культури.

9. Які функції виконує культура?

10. Назвіть основні види, типи та форми культури.

11. Зробіть огляд культурологічних концепцій ХХ ст.

– Викладіть погляди М.О. Бердяєва на культуру.

– Поясніть концепцію кризи культури О. Шпенглера.

– Порівняйте символічну та феноменологічну концепції культури.

– Як пояснював походження культури К.Г. Юнг?

12. Охарактеризуйте взаємозв’язок: культура – суспільство – людина.

13. В чому полягає сутність розуміння культури як соціального організму?

14. Як Ви розумієте феномен соціокультурного процесу?

Література

1. Бердяев Н.А. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1989.

2. Быстрова А.Н. Мир культуры: Основы культурологии. – М., 2000.

3. Гуревич П.С. Человек и культура. Основы культуроведения. – М., 1998.

4. Гуревич П.С. Культурология: Учебник. – М.: Гардирики, 2003.

5. Драч Г.В., Штампель О.М. и др. Культурология. – СПб., 2010.

6. Культурология. XX век. Словарь. – М., 1997.

7. Львова Е.П., Фомина Н.Н. и др. Мировая художественная культура. – СПб., 2007.

8. Маркова А., Никитин П., Кривцова Н. Культурология. История мировой культуры. – М., 1995.

9. Розин В. Культурология: учебник для Вузов. – М., 1999.

10. Самосознание европейской культуры. XX век. – М., 1991.

11. Соколов Е. Культурология. – М. 1994.

Тема ІІ

генеза культури

План семінарського заняття
(2 години)

1. Природа та культура.

2. Принципи класифікації культурної еволюції та її основні етапи.

3. Людина в архаїчній культурі.

4. Мова і культура: роль, функції, проблеми.

5. Походження мистецтва.

6. Формування індивідуальності та особистості людини.

Основні терміни та поняття

Анімізм, антропологія, архетип, знак, культурогенез, міф, мова, семіотика, символ, синкретизм, табу, тотемізм, час міфічний, язичництво.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність проблеми культурогенезу?

2. Які теорії культурогенезу Ви знаєте?

3. В чому полягає суть знарядійно-трудової теорії походження культури?

4. Чи можна вважати анімізм джерелом культури?

5. Яка роль символів у зародженні культури?

6. У чому сутність мови культури?

7. Охарактеризуйте світосприйняття архаїчної людини.

8. Що являє собою міфологічний світогляд?

9. Назвіть особливості первісної культури. Розкажіть про її становлення.

10. Які риси первісної культури присутні в сучасній цивілізації?

11. Дайте характеристику первісному культурному комплексу.

12. Що таке культ?

13. Якими є функції ритуалу?

14. В чому полягає “культурна єдність” первісної людини і природи?

15. Мистецтво як якісно нове явище, вироблене Homo sapiens. Походження мистецтва та його функції

16. Зв’язок виробничого циклу та передумов походження мистецтва.

Література

1. Арнольдов А.И. Цивилизация грядущего столетия. Культурологические размышления. – М., 1997.

2. Борзова Е.П. История мировой культуры. – М., 2005.

3. Культурология в вопросах и ответах. Уч. пособие. – Ростов-на-Дону. 1997.

4. Розин В.М. Визуальная культура и восприятие. Как человек видит и понимает мир. – М., 1996.

5. Фрэзер Дж. Золотая ветвь. – М., 1997.

6. Чекалов Д.А., Кондрашов В.А. История мировой культуры. – Рн/Д., 2005.

7. Яковец Ю.В. История цивилизаций. – М., 1997.

Тема III

співвідношення культури та цивілізації

План семінарського заняття
(2 години)

1. Розуміння взаємозв’язку культури та цивілізації.

2. Динаміка культури.

3. Основні концепції соціокультурного розвитку людства.

4. Шляхи та цивілізаційна специфіка соціокультурного розвитку.

Основні терміни та поняття

Зміни культурні, еволюція культурна, революція культурна, прогрес культурний, регрес культурний, епоха культурна, динаміка гуманізму, ренесанс
культурний, декаданс культурний, криза культури (цивілізації).

Питання для самоконтролю

1. Що таке цивілізація?

2. Визначте характерні ознаки цивілізації?

3. Дайте характеристику провідних автономних цивілізацій.

4. Чому поняття цивілізації стало основною одиницею історичного процесу науки?

5. Чому виникають кризи в цивілізаціях?

6. Що Ви знаєте про теорію “локальних цивілізацій”?

7. Яка існує типологія цивілізацій?

8. Назвіть культурно-історичні типи.

9. В чому полягає особливість західної цивілізації?

10. Які тенденції розвитку сучасної західної цивілізації Ви знаєте?

11. В чому сутність концепції універсальної еволюції?

12. Які Вам відомі концепції історико-культурного процесу?

13. Яким Ви бачите майбутнє цивілізації?

Література

1. Гуревич П.С. Философская антропология. – М., 1997.

2. Маркова А. Культурология. История мировой культуры. – М., 1998.

3. Розин В.М. Культурология. – М., 1999.

4. Соловьев Е.А., Новикова Л.А. История мировой культуры. – М., 2006.

5. Сорокин П.А. Социологические теории современности. – М., 1992.

6. Теорія та історія світової і вітчизняної культури. – Львів, 1992.

7. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.

8. Шпенглер О. Закон Европы. – В 2 т. – М., 1998.

9. Ясперс К. Смысл и назначение мировой истории. – М., 1994.

Тема IV

соціокультурні світи

План семінарського заняття
(2 години)

1. Культура Сходу.

2. Антична культура – першооснова європейської цивілізації.

3. Культура Середньовіччя і Ренесансу.

4. Культура Нового часу.

5. Культура Новітнього часу.

6. Сучасні регіональні культури.

Основні терміни та поняття

Гільгамеш, Іштар, зіккурат, Осіріс, культ тварин, Лао-цзи, Гаутама, пайдейя, пантеон, філософія, Олімп, патрістика, схоластика, антропоцентризм,
космоцентризм, теоцентризм, класицизм, рококо, бароко, реалізм, романтизм, символізм, імпресіонізм, модернізм, постмодернізм.

Питання для самоконтролю

1. У чому проявляється полілінійність розвитку цивілізацій Давнього часу?

2. Що є спільного і відмінного у світомоделях Месопотамії і Давнього Єгипту?

3. Як в образах давньоосхідної міфології відобразилася відмінність ціннісних домінант кожної з культур?

4. Якими є світобудовчі уявлення давньогрецької та давньоримської культур?

5. Які причини породили відмінність космогонічних моделей у давньогрецькій і давньоримській традиціях?

6. Порівняйте ідеал людини в культурах Давнього Сходу й античності.

7. Чому в античній традиції втілювався героїчний тип краси?

8. Порівняйте ідеал людини в давньогрецькій та давньоримській культурних традиціях.

9. У чому виявляє себе вплив античної традиції на формування системи західних цінностей?

10. Що таке аполонічна культура та діонісійська культура?

11. Які риси характеризують буддійську модель світу?

12. Яким є уявлення про людину в індо-буддійській культурі?

13. У чому сутність дзенського мислення?

14. Якими є принципи японської етики та естетики?

15. У чому сутність конфуціанської моделі світу?

16. Порівняйте образ людини в даоській і конфуціанській традиції.

17. Якою є людина в ісламській традиції?

18. Які особливості арабо-мусульманського типу культури Ви знаєте?

19. Порівняйте світосприймання західної та східної культур.

20. Порівняйте уявлення про людину в культурі Заходу і Сходу.

21. Яке місце посідає східна традиція в сучасних процесах культуротворення?

22. Які риси західної та східної традицій можна констатувати в українській культурі?

23. У чому своєрідність середньовічного світобачення?

24. Яка роль карнавалу в середньовічній культурі?

25. Які особливості середньовічного ідеалу людини?

26. Порівняйте романський і готичний стилі.

27. Зіставте риси античного і середньовічного ідеалів людини.

28. У чому полягають гуманістичні ідеали давньоукраїнського іконопису?

29. Охарактеризуйте християнський храм як модель світобудови.

30. Якою є художня концепція гуманізму?

31. У чому полягає суперечливість ренесансного ідеалу?

32. Проаналізуйте причини краху ренесансного гуманізму.

33. Як виявила себе ренесансна традиція на терені України?

34. Спробуйте порівняти світомодель Нового часу і Середньовіччя.

35. Порівняйте світомодель Нового і Давнього часу.

36. Яким є ідеал людини в Новій культурі?

37. Які суперечливі моральні уроки несе в собі культура Нового часу?

38. Порівняйте ідеал людини в культурах класицизму і рококо.

39. Чому українська культура XVII–XVIII ст. розвивається як барокова?

40. Яким є місце людини в світомоделі бароко?

41. Що спільного в романтизмі та символізмі і що їх різнить?

42. Якими є досягнення і недоліки реалістичного світобачення?

43. У чому сутність імпресіоністичного світобачення?

44. Якою є постімпресіоністична світомодель?

45. Визначте основні тенденції культури кінця XIX ст.

46. Сформулюйте місце української культури кінця XIX ст. у світовому процесі.

47. Порівняйте модель світу в новій і новітній культурах.

48. У чому виявляється глобалізм новітньої культури?

49. Як розуміється людина в новітній культурі?

50. Спробуйте порівняти модерністську і постмодерністську моделі світу.

Література

1. Бердяев Н.А. Судьба России. – М., 2004.

2. Гнедич П.П. Всемирная история искусства. – М., 1996.

3. Гуревич П.С. Культурология. – М., 2003.

4. Гуревич П.С. Философская антропология. – М., 1997.

5. Данилевский И.Я. Россия и Европа. – М., 2002.

6. Дао дэ Цзин // Из книг мудрецов. – М., 1987.

7. Иванов Вяч. Родное и вселенское. – М., 1994.

8. Кармин А.С. Культурология. – СПб: Издательство „Лань”, 2003.

9. Карсавин Л.П. Культура средних веков. – М., 2003.

10. Культурология. Учебник для студентов технических вузов / Под ред. Н.Г.Багдасарьяна. – М.: Высшая школа. 2001.

11. Культурологія: теорія та історія культури /За ред. І.І.Тюрменко. – К., 2005.

12. Маркова А. Культурология. История мировой культуры. – М., 1998.

13. Ницше Ф. Рождение трагедии, или Эллинство и варварство. – М., 1990.

14. Платон. Соч.: В 3 т. – М., 1970.

15. Ренан Э. Марк Аврелий и конец античного мира. – М., 1991.

16. Розин В. Культурология. – М., 1999.

17. Рыбаков Б.А. Киевская Русь и русские княжества ХI-XIII вв. – М., 1982.

18. Сорокин П.А. Социологические теории современности. – М., 1992.

19. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.

20. Токарев С.А. Ранние формы религии. – М., 1990.

21. Тэйлор Э.Б. Первобытная культура. – М., 1989.

22. Шмаков В. Основы пневматологии. Теоретическая механика становлення духа. – Киев, 1994.

23. Швейцер А. Культура и этика. – М., 1973.

24. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 2006.

Тема V

техніка, культура та природа людини

План семінарського заняття
(2 години)

1. Людина в технологічній культурі.

2. Особливості впливу соціального і технічного прогресу на духовну культуру:

2а. Основні напрямки розвитку прогресу.

2б. Соціальні і економічні наслідки науково-технічної революції (НТР).

2в. Екологічні наслідки прогресу.

2г. Суспільні науки та проблеми людини.

3. Технократизм західної культури.

4. Етапи технологічного конструювання культури.

Основні терміни та поняття

Техніка, технологія, НТР, НТП, прогрес соціальний, прогрес технічний, екологія, культура технологічна, технократизм, середовище природне, середовище технічне, глобальні проблеми людства, інформаційне суспільство, архетип машини, соціотехнічна система.

Питання для самоконтролю

1. Що таке техніка? Які її природа та джерела?

2. Які Вам відомі фундаментальні риси техніки як матеріального феномену? Як соціального? Як культурологічного явища?

3. В чому знаходить прояв соціокультурна обумовленість розвитку техніки?

4. Як пов’язана техніка з іншими феноменами культури (наукою, мистецтвом, мораллю, політикою тощо)?

5. Якими є форми та межі впливу техніки на людське буття?

6. Чому в ХХ столітті взаємовідношення природного та технічного середовища перетворилося в глобальну проблему?

7. Які нові проблеми і ситуації в культурі на початку ХХІ століття пород-
жує сучасна техніка?

8. Що означає термін «інформаційне суспільство»?

9. Яким є співвідношення культури і техніки за М.О. Бердяєвим?

10. Що таке архетип машини? Коли він виник, на думку Л. Мамфорда?

11. Як Ви розумієте «теорію органопроекції» Е. Каппа?

12. Яким, на Ваш погляд, є місце та роль високих технологій у житті сучасної людини?

Література

1. Бердяев Н. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1999.

2. Бердяев Н. Человек и машина. Проблемы социологии и метафизики техники. – М., 1998.

3. Гуревич П.С. Культурология: Учебник. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.:
Гардарики, 2003. – 280 с.

4. Кармин А.С. Культурология. 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Издательство «Лань», 2003. – 928 с.

5. Кормич Л.І., Багацький В.В. Культурологія (історія і теорія світової культури ХХ століття): Навчальний посібник. – Х.: Одіссей, 2002. – 304 с.

6. Культурология: Учеб. для студентов / Колл. авт.; Под ред. Н.Г. Багдасарьян. – 3-е изд., испр. и доп. – М.: Высшая школа, 2001. – 511 с.

7. Культурологія: теорія та історія культури. Навч. посібн. Видання 2-ге, перероб. та доп. / За ред І.І.Тюрменко. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 368 с.

8. Мамфорд Л. Техника и природа человека. М., 1986.

9. Самыгин С.И. и др. Культурология для технических вузов. – Рн/Д., 2001.

10. Чернокозов А.И. История мировой культуры (Краткий курс. Многоуровневое учебное пособие) – Р./Дону.: Феникс, 1997, 480 с.

завдання для контролю

Тема І

Специфічні риси культурологічного знання

1. Викресліть зайве.

Культурологія – наука про закони колективного існування людей; культурологія – наука про закони природи і суспільства; культурологія – наука про ціннісно-смисловий зміст людського життя; культурологія – наука про закони психічної діяльності людини; культурологія – наука про національні особливості культурного буття людей; культурологія – наука про історичну динаміку фундаментальних принципів життєдіяльності людини і суспільства.

2. Визначте структурні елементи культури. Викресліть зайве.

Релігійна культура, шумеро-вавилонська культура, політична культура, ренесансна культура, художня культура, молодіжна культура, наукова культура, економічна культура.

3. Які функції культури представлено в тексти Лю Чжи-цзи (VIII ст.)?

«Життя людини між Небом і Землею миттєве, як політ мухи-одноденки, однак кожен з людей боїться піти з цього життя, не залишивши по собі пам’яті. Чому так? Тому, що вони хочуть залишити по собі щось нетлінне».

4. Як називається концепція культури, представлена у наведених нижче текстах?

Бахтін М.: «...Кожний культурний акт упевнено живе на межах: у цьому його важливість та значимість; відірваний від меж він втрачає ґрунт, стає пустим, зарозумілим, вироджується і вмирає».

Біблер В.: «Культура є формою водночас і буття, і спілкування людей різних культур – минулих, теперішніх і майбутніх, форма діалогу і взаємопородження цих культур... Час такого спілкування – теперішнє; конкретна форма такого спілкування, такого співбуття (і взаємопородження) минулих, теперішніх і майбутніх культур – це форма (подія) твору; твір – форма спілкування індивідів на обрії спілкування особистостей, форма спілкування особистостей як (потенціальне) відмінних культур».

5. Дайте інтерпретацію висловлювань:

– Людина є істота, яка здатна нести відповідальність. Тільки в якості такої вона стає зрілою моральною особистістю. (Х. Ленк)

– Чини так, щоб наслідки твоїх дій були поєднані з дійсністю людського буття на Землі. (Х. Йонас)

– Людина сукупно є і божество, і нікчемність. (В. Соловйов)

– Християнська мораль скроєна на виріст. На жаль люди перестали рости. (Ф. Хвалібуг)

– На тім стою і не можу інакше. (М. Лютер)

– Культурна людина... це та, хто в змозі співстраждати. (В. Шукшин)

– Ми відповідаємо за тих, кого приручили. (А. де Сент-Екзепюрі)

Тема ІІ

Генеза культури

1. Як називається концепція культурогенезу, представлена уривком тексту?

«...Справжня культура не може існувати поза певним ігровим змістом... Культура все ще бажає, в певному сенсі, гратися – за взаємною домовленістю стосовно визначених правил... Гра-змагання як імпульс, більш давній, ніж культура, здавна наповнювала життя і, подібно до дріжджів, спонукала до росту форми архаїчної культури». (Й. Хейзінга)

2. Який внесок у теорію культури зробив автор, концепція якого представлена у фрагменті тексту?

«Безумовно, поверхневий шар несвідомого є, до певної міри, особистісним. Ми називаємо його особистісним несвідомим. Однак цей шар фундаментується на іншому, більш глибокому, який веде своє походження і накопичується вже не з особистісного досвіду. Цей уроджений, більш глибокий шар і є так званим колективним несвідомим. Я вибрав термін «колективне», оскільки мова йде про несвідоме, яке має не індивідуальну, а загальну природу. Це означає, що воно містить, на противагу особистісній душі, змісти й образи поведінки, які... є всюди і в усіх індивідів тими самими. Іншими словами, колективне несвідоме є ідентичним в усіх людей, утворюючи тим самим загальний фундамент душевного життя кожного, і є за своєю природою надособистісним...

Ми можемо говорити про несвідоме лише в тій мірі, в якій здатні впевнитись у наявності змістів. В особистісному несвідомому це здебільшого так звані емоційно забарвлені комплекси, що утворюють інтимне душевне життя особистості. Змістом колективного несвідомого є так звані архетипи». (К. Юнг)

3. а) Що формувало природу прекрасного з точки зору піфагорійців?

– слово; – діло;

– захоплення; – число;

– музика.

б) Хто з філософів античності провів класифікацію мистецтва і описав його види?

– Піфагор; – Платон;

– Сократ; – Арістотель;

– Демокріт.

в) Чи можна стверджувати таке: естетика Візантії являла собою сплетіння іудейської, персидської, елліністичної культур?

г) Хто з відомих представників середньовічної культури називав античну духовну спадщину «утвір диявола» і чому? – Відповідь обґрунтуйте.

4. Яка модель процесу космогенезу представлена в давньоіндійському міфі про творення Всесвіту?

«Спочатку не було нічого. Не було ні сонця, ні місяця, ні зірок. Лише води простиралися безмежно; з пітьми первісного хаосу, що покоївся без руху, немов у глибокому сні, води виникли раніше від інших творінь. Води породили вогонь. Великою силою тепла в них народжено було Золоте Яйце. Тоді ще не було року, щоб відміряти час; однак стільки, скільки триває рік, плавало Золоте Яйце в безмежному й бездонному океані.

Через рік із Золотого Яйця виник Прабатько Брахма. Він розбив Яйце, і воно розкололося навпіл. Верхня половина його стала небом, нижня землею, а між ними, щоб розділити їх, Брахма помістив повітряний простір. І він утвердив землю серед вод, і створив сторони світу, і поклав початок часу. Так було створено Всесвіт». (Веди)

5. У чому сутність моделі світу, представленої уривком з тексту? Як вона відображена в пам’ятках традиційної культури Індії?

Весь світ, що його навкруги розпростер я, – минущий,

В мені всі істоти його, тільки я вічносущий...

Творю я їх знову і знову, не маючи вроди,

Помимо їх волі – творю їх по волі природи...

Чергую постійно я спокій і рух у природі,

Тримаючи світ у постійному круговороті...

І ті, що у жертву мені свою мудрість приносять,

Єдиного у многоликості вічній підносять. (Бхавадгіта)

6. Які особливості давньокитайської космогонічної моделі світу відображено в уривку з тексту:

«Темний глиб небес і жовта земля зійшлися воєдино, квадратне й кругле розділилися; нефритові диски сонця і місяця повиснули в небесах, прикрашаючи їх; сяюча парча гір і річок застелила землю, створюючи її тіло. Дивишся уверх – звідти іде сяяння, дивишся униз – там ховаються візерунки письмен. Коли високе і низьке стали на свої місця, тоді народилися два Начала. Тільки людина співзвучна їм, бо за природою вона – вмістилище духу. Ось що таке Тріада... Такою є дія Шляху». (Лю Се «Різьблений дракон серця словесності»)

7. Яку модель світового простору представлено в тексті?

«Два гради – нечестивих і праведних – існують від початку людського роду, і пробудуть довіку. Тепер же громадяни обох живуть разом, однак бажають різного, в День же Суду поставлені будуть окремо.

Земний град створено любов’ю до самих себе, доведеною до презирства до Бога, небесний – любов’ю до Бога, Доведеною до презирства до самого себе.

Небесний град вічний; там ніхто не народжується, тому що ніхто не вмирає; там істинне й повне щастя, яке є даром Божим. Звідти ми отримали запоруку віри на той час, поки, подорожуючи, зітхаємо про красу його».

(Августин Блаженний)

Теми ІІІ, ІV

Співвідношення культури та цивілізації.
соціокультурні світи

1. Який погляд на культуру та її сутність відображає дана історико-культурна концепція?

«...Вісь світової історії слід віднести, мабуть, до часу приблизно 500 років до н. е., до того духовного процесу, який тривав між 800 і 200 роками до н.е. Тоді відбувся найрізкіший поворот в історії. З’явилася людина такого типу, яка збереглася і по цей день. Цей час ми будемо називати коротко – осьовим часом.

У цей час відбувається багато незвичайного. У Китаї тоді жили Конфуцій і Лао-цзи, виникли всі напрями китайської філософії, мислили Мо-цзи, Чжуан-цзи, Ле-цзи і незліченне число інших. В Індії виникли Упанішади, жив Будда; у філософії – в Індії, як і в Китаї – було розглянуто всі можливості філософського осмислення дійсності, аж до скептицизму, до матеріалізму, софістики й нігілізму; в Ірані Заратустра вчив про світ, в якому точиться боротьба між добром і злом; у Палестині виступили пророки Ілля, Ісайя, Єремія, в Греції – це час Гомера, філософів Парменіда, Геракліта, Платона, трагіків, Фукідіда і Архімеда. Все те, що пов’язано з цими іменами, виникло майже одночасно протягом небагатьох століть у Китаї, Індії і на Заході незалежно одне від одного.

Нове, що виникло в цю добу в трьох згаданих культурах, зводиться до того, що людина усвідомлює буття в цілому, саму себе і свої межі... У цю добу було розроблено основні категорії, якими ми мислимо по цей час, закладені основи світових релігій, що й сьогодні визначають життя людей». (К. Ясперс)

2. Типологію якої культури представлено в уривку?

«Вона приділяє мало уваги особистості, предметам і подіям чуттєвого емпіричного світу. Тому неможливо знайти якийсь реальний пейзаж, жанр, портрет. Оскільки мета – не розважати, не веселити, не давати насолоду, а наближати віруючого до Бога». (П. Сорокін)

3. Характеристику якого історичного типу культури представлено в тексті?

«Культура позаособистісна, побудована на сприйнятті космосу об’єктивно-матеріальним, одушевлено-розумним і чуттєвим. Космос абсолютний. Все існує тільки в космосі і нічого крім нього не існує. Основне уявлення про світ... зводиться до того, що це є театральна сцена. А люди – актори, які з’являються на ній, грають свою роль і зникають... Приходять прямо з неба... і відходять вони туди ж і там розчиняються, як краплини в морі. А земля – це сцена, на якій вони виконують свою роль. Хтось спитає: яку ж п’єсу розігрують ці актори? Відповім: сам Космос створює драми і комедії». (О. Лосев)

4. Проаналізуйте порівняльну характеристику грецької і римської цивілізацій. Спробуйте продовжити її, звертаючись до інших сфер політичного, соціального, духовного буття античних культур.

«Римляни не зраджували собі навіть тоді, коли зверталися до грецької філософії, запозичували переважно тільки практичну її частину – вчення про мораль і державу... Елліни, які дали світові великих філософів і вчених, поетів та художників, були напрочуд високообдарованим народом. Однак це не забезпечило ніяких переваг в історичній долі. Більше того, римляни, інтелектуально менш обдаровані, підкорили еллінів, тим самим довівши своєрідну «перевагу» орієнтованого на практику глузду над теоретичним розумом...

Якщо давні греки не змогли відповісти на виклик історії, подолати партикуляризм, полісну систему, і тому в кінці кінців зазнали поразки, то римляни – народ державний, більше того – імперський. Римляни завоювали все Середземномор’я і створили на ґрунті нещадної експлуатації провінцій своєрідне сус-
пільство масового споживання, стали народом-паразитом... Деградовані й розкладені гедонізмом римляни не змогли встояти перед натиском «варварів» – гер-
манських племен». (Ф. Кессіді)

Тема V

техніка, культура та природа людини

1. Культуролог Романо Гвардіні пов’язує зміну космогонічної моделі світу в Новий час і крах антропоцентричних поглядів людства. Чи згодні ви з його оцінкою місця людини в новій світомоделі?

«Середньовіччя відповідало: Її місце – Земля, а Земля – центр світу. Цим відображалося місце людини в сукупності буття, її гідність і її відповідальність. Але ось нові астрономічні знання витісняють Землю, з того положення, яке вона займала. Спочатку вона перестає бути центром і стає однією з планет, що обертаються навколо Сонця; потім Сонячна система сама розчиняється в неозорому Всесвіті, і Земля стає чимось, з космічного погляду, взагалі позбавленим значення. «Де» ж тоді існує людина?

Середньовіччя дивилося на людину під двома кутами зору. З одного боку, вона була Божою істотою, підлеглою Богові і під його владою, але, з другого, вона ж – носій образу і подоби божої, безпосередньо пов’язана з ним і покликана до вічного життя. Абсолютно менша від Бога, однак безумовно більша за будь-яку істоту... Зміна картини світу поставила місце людини у світі під знак запитання. Людина опиняється «десь», у місці щораз випадковішому.

Новий час намагається витягнути людину з центру буття. Для цієї доби людина вже не ходить більше під Богом, який з усіх сторін обіймає світ; людина тепер автономна, вільна робити, що бажає, і йти, куди заманеться, – однак і вінцем творіння вона вже більше не є, стала лише однією із частин світобудови. Новий час, з одного боку, підносить людину – за рахунок Бога, проти Бога; з другого боку, з геростратовою радістю він робить її часткою природи, яка в принципі не відрізняється від тварини і рослини». (Р. Гвардіні)

2. Проаналізуйте вплив неопозитивістської теорії на розвиток західно-європейської літератури та мистецтва.

3. Як називається напрямок естетики, що фіксує в першу чергу зовнішні ознаки предмету:

– веризм; – гіперреалізм; – кубізм.

4. Які види мистецтва уособлюють інтуїтивізм:

– дадаїзм; – фігуративне мистецтво; – натуралізм.

5. В якому напрямку естетики стверджуються ідеї презирства до аудиторії, виховної функції мистецтва, соціальної проблематики в мистецтві:

– неотомізмі; – інтуїтивізмі; – структуралізмі.

6. Які види мистецтва є безпосередньою ілюстрацією філософії З. Фрейда?

7. Проаналізуйте мистецтво сучасних постмодерністів.

8. У відомій роботі «Протестантська етика і дух капіталізму» так пояснюються причини переможної ходи капіталістичної системи цінностей у Нову добу. Дайте філософську оцінку наведеному фрагменту текста.

«Ідеал протестантизму – кредитоздатна добропорядна людина, обов’язок якої розглядати примноження свого капіталу як самоціль. Суть справи полягає в тому, що проповідуються не лише правила життєвої поведінки, а й викладається своєрідна етика, порушення якої розглядається не лише як нерозумність, а як своєрідне порушення обов’язку...

Результатом Реформації, як такої, було насамперед те, що, на противагу католицизму, моральне значення мирської професійної праці і релігійного віддання за неї значно зросло... Корисність професії, отже, її угодність Богу в першу чергу визначаються з морального погляду, потім ступенем важливості, яку створені в її рамках блага мають для суспільства, однак третім і практично безумовно необхідним критерієм виступає її «прибутковість»... Аскеза потребувала від багатих людей не умертвіння плоті, а такого використання багатства, яке б слугувало необхідній і практично корисній меті.

Всюди, де утверджувалося пуританське світовідчуття, воно при всіх обставинах сприяло встановленню буржуазного раціонального з економічного погляду на спосіб життя, що, безумовно, має незмірно більше значення, ніж просте стимулювання капіталовкладень». (Макс Вебер)

9. Яку картину світу означено у притчі М. Вебера з даоського трактату?

«Городник на зауваження про те, що він витрачає багато зусиль для зрошення землі водою з глечика, не користуючись спеціальною машиною-водочерпалкою, відповів:

«Той, хто застосовує машину, діє машиноподібно, а в того, хто діє машиноподібно, робиться машинне серце. З машинним серцем у грудях людина не може берегти чистоту і чесність, а без чистоти і чесності не може бути впевненості в руках власного духу. Того, в кого немає такої впевненості, не підтримує дао. Я не тому не користуюся цією машиною, що про неї не знаю, а тому, що соромлюся це робити». (Чжуан-цзий)

теми рефератів

Тема І

Специфічні риси культурологічного знання

1. Культура як виробництво самої людини.

2. Культура як антропологічний феномен.

3. Культура як здійснення ідеалу.

4. Культура як діяльність.

5. Культура як діалог.

6. Культура як історична цілісність.

7. Соціальні функції культури.

8. Культура як діяльність та міра розвитку людини.

9. Культурологія як самостійна дисципліна.

10. Культурологічні теорії.

11. Філософія культури як специфічний розділ філософії.

12. Культурфілософія та культурологія.

13. Культура та соціальна структура.

14. Культура та природне середовище.

15. Методологічні проблеми культурної антропології.

Тема ІІ

Генеза культури

1. Людина, природа, культура.

2. Діяльнісна основа культури.

3. Орудійно-трудова теорія походження культури.

4. Анімізм – джерело культури.

5. Символи – пролог культури.

6. Витоки культури.

7. Культура як природний феномен.

8. Культура як соціальний феномен.

9. Прорив від природи до культури.

10. Культ та культура.

11. Культура як розгортання смислу.

12. Антропосоціогенез.

13. Людина та сенс життя.

14. Проблеми смерті та безсмертя.

15. Біоетика та проблеми коеволюції.

Теми ІІІ, IV

Співвідношення культури та цивілізації.
соціокультурні світи

1. Витоки цивілізації.

2. Проблема вивчення цивілізації.

3. Порівняльний аналіз цивілізацій.

4. Контакти між цивілізаціями.

5. Проблеми всесвітньої історії.

6. Культурно-історичні типи.

7. Майбутнє цивілізації. Єдиний світ.

8. Теорія «локальних цивілізацій».

9. Феномен діонісійського начала.

10. Аполонічна культура.

11. Еллінство та діонісизм.

12. Художні феномени Стародавньої Греції.

13. Антична трагедія.

14. Вагнер та Діонісово дійство.

15. Культура як міра розвитку людини.

Тема V

техніка, культура та природа людини

1. Футурошок.

2. Комп’ютеризація та культура.

3. Розвиток техніки та судьби культури.

4. Теорія Л.Мамфорда про мегамашину.

5. Техніка, культура та природа людини.

6. Техніка як феномен.

7. Природа і техніка.

8. Органіка та організація.

9. Людина як косміург.

10. Фрагменти біотехніки.

11. Перспективи мегамашини.

12. Людство в культурологічній перспективі.

13. Техніка, технологія, культура, цивілізація.

14. Високі технології та майбутнє людства.

15. Людина у ХХІ сторіччі.

література

1. Арнольдов А.И. Цивилизация грядущего столетия. Культурологические размышления. – М., 1997.

2. Бердяев Н. Философия неравенства. – М., 1994.

3. Бердяев Н. Философия свободного духа. – М., 1994.

4. Бердяев Н. Философия свободы. Смысл творчества. – М., 1999.

5. Бердяев Н. Человек и машина. Проблемы социологии и метафизики техники. – М., 1998.

6. Горичева Т. Православие и постмодернизм. – М., 1991.

7. Гуревич П. Культурология. – М., 1999.

8. Гуревич П.С. Философская антропология. – М., 1997.

9. Гуревич П.С. Человек и культура. Основы культуроведения. – М., 1998.

10. Гуссерль 3. Кризис европейского человечества и философия // Культурология. XX век. Антология. – М., 1994.

11. Давыдов Ю., Роднянська И. Социология контркультуры. – М.

12. Иванов В. Родное и вселенское. – М., 1994.

13. Кризис буржуазной цивилизации и поиски «нового стиля жизни». – М., 1987.

14. Культурология в вопросах и ответах. – Ростов-на-Дону, 1997.

15. Культурология. XX век. Словарь. – М., 1997.

16. Леви-Строс К. Печальные тропики. – М., 1984.

17. Мамфорд Л. Техника и природа человека. – М., 1986.

18. Маркова А. Культурология. История мировой культуры. – М., 1998.

19. Мень А. Православное богослужение. Таинство, образ и слово. – М., 1991.

20. Митрохин Л. Философия религии. – М., 1993.

21. Ницше Ф. Рождение трагедии, или Эллинство и варварство. – М., 1990.

22. Психоанализ и культура. – М., 1995.

23. Розин В. Культурология: учебник для Вузов. – М., 1999.

24. Розин В.М. Визуальная культура и восприятие. Как человек видит и понимает мир. – М., 1996.

25. Самосознание европейской культуры. XX век. – М., 1991.

26. Соколов Е. Культурология. – М. 1994.

27. Сорокин П.А. Социологические теории современности. – М., 1992.

28. Субкультурные объединения молодежи. – М., 1997.

29. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.

30. Философии, религии, культуры. – М., 1992.

31. Человек и индивидуальность в истории культуры // Под ред. А. Гуревича. – М., 1990.

32. Шмаков В. Основы пневматологии. Теоретическая механика становления духа. – Киев, 1994.

33. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.

34. Яковец Ю.В. История цивилизаций. – М., 1997.

35. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1994.

зміст

Плани семінарських занять........................................................... 3

Тема І. Специфічні риси культурологічного знання....................................... 3

Тема ІІ. Генеза культури................................................................................... 4

Тема III. Співвідношення культури та цивілізації........................................... 5

Тема IV. Соціокультурні світи......................................................................... 6

Тема V. Техніка, культура та природа людини.............................................. 9

Завдання для контролю.................................................................. 10

Тема І. Специфічні риси культурологічного знання..................................... 10

Тема ІІ. Генеза культури................................................................................. 11

Тема III, IV. Співвідношення культури та цивілізації................................... 13

Тема V. Техніка, культура та природа людини............................................ 15

Теми рефератів....................................................................................... 17

Література................................................................................................. 19