Характеристика зовнішньоторговельного контракту

Договір з купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі в міжнародній комерційній практиці називається контрактом. Він являє собою комерційний документ, у якому міститься домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання продавця передати відповідне майно у власність покупця і зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього відповідну суму, або зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної угоди.

Зовнішньоторговельний контракт оформлює-ться в письмовій формі у вигляді підписаних сторонами єдиних документів, рідко — за допомогою обміну односторонніми підписа-ними документами — листами, телеграмами, телексами; які свідчать, що між сторо­нами досягнута домовленість за всіма умовами угоди. Обмін подібними документами, як правило, закінчується підписанням контракту.

Сторони за контрактом (установи, фірми, від імені яких укладаються договори) називаються контрагентами і несуть матеріальну відпові-дальність за виконання зобов'язань, які покладені на них договором.

Починається контракт з преамбули — вступної частини, в якій указується номер, місце і дата підписання контракту, визна­чаються його сторони. Далі йдуть:

1. Предмет контракту.

2. Ціна і сума контракту.

3. Строки постачання товарів.

4. Якість товарів.

5. Пакування та маркування вантажу.

6. Умови платежу.

7. Здавання і приймання товарів.

8. Страхування.

9. Претензії.

10. Форс-мажор (обставини непереборної сили).

11. Арбітраж (вирішення спірних питань).

12. Юридична адреса сторін.