Світова валютна система – це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю.
У XVI – XVIII ст. панівною формою функціонування національних валютних систем був біметалізм – грошова система в якій роль загального еквівалента закріплюється за двома благородними металами (як правило, за золотом та сріблом), передбачається вільне карбування монет з обох металів та їх необмежений обіг.
Наступною формою функціонування національних валютних систем став монометалізм -
грошова система, за якою один метал (золото або срібло) є загальним еквівалентом та основою грошового обігу. Різновиди золотого монометалізму: золотомонетний стандарт, золотозлитковий стандарт золотодевізний стандарт.
Еволюція світової валютної системи: Паризька валютна система, Генуезька ВС, Бреттон-Вудська ВС, Ямайська ВС.
Паризька валютна система (1867р.) - система золотомонетного стандарту
1. Основа – золотомонетний стандарт
2.Склався режим вільно плаваючих курсів валют з врахуванням ринкового попиту та пропозиції, але в межах золотих крапок. Якщо ринковий курс валюти падав нижче паритета, що був заснований на їх золотому вмісту, то боржники розраховувались золотом по міжнародним зобов’язанням, а не іноземними валютами.
3.Кожна валюта мала золотий вміст. Встановлювались золоті паритети. Вільна конвертованість валют в золото. Золото використовувалось як загальновизнані світові гроші.