МЕВ - система ек зв’язків з приводу вирцтва, розподілу, обміну та споживання продуктів, які реалізуються за межами нац. господарств.
Принципи організації МЕВ — сукупність міжнар правил поведінки учасників МЕВ
У Хартії ек прав та обов’язків держав (прийнята ІV спец сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р.) задекларовані принципи організації МЕВ:
-суверенітет;
-територ цілісність і політ незалежність держав;
-суверена рівність всіх держав;
-ненапад та невтручання, мирне співіснування;
-взаємна та справедлива вигода;
-рівноправ’я та самовизначення народів;
-мирне врегулювання суперечностей;
-усунення несправедливості, що виникла внаслідок застосування сили;
-добросовісне виконання міжнар зобов’язань;
-повага прав і основних свобод людини;
-відсутність прагнення до гегемонії та сфер впливу;
-сприяння міжнар соц справедливості;
-міжнар співробітництво з метою розвитку;
-вільний доступ до моря і від нього для не морських країн.
Рівні МЕВ — форми зв’язків між суб’єктами МЕВ, які розрізняються між собою тривалістю, інтенсивністю взаємодії.
- Ек контакти - найпростіші ек зв’язки, які мають епізодичний характер і регулюються переважно одиничними угодами, контрактами;
- Взаємодія - стійкі ек зв’язки на основі міжнар угод і домовленостей, які складені на тривалий час;
- Співробітництво - міцні ек зв’язки, на основі спільних, попередньо вироблених і узгоджених намірів, які закріплені в угодах довгострокового характеру;
- Міжнар ек інтеграція - рівень розвитку МЕВ, коли в процесі інтернаціоналізації господарського життя відбувається переплетіння економік двох або більше країн і проводиться узгоджена політика з елементами нац регулювання.