Глоссарій термінів космічного права

International Space Law (міжнародне космічне право, МКП)— сукупність спеціальних норм сучасного загального міжнародного права, що встановлюють міжнародно-правовий режим космічного простору, Місяця та інших небесних тіл, а також регулюють взаємовідносини держав та відносини їх з міжнародними міжурядовими організаціями, а останніх – ще й між собою у зв’язку з провадженням усіма ними діяльності з дослідження та використання космічного простору.

Principles of the International Space Law (принципи міжнародного космічного права) – абстракції та узагальнення, які походять від юридичних фактів і норм загального міжнародного права та характеризують правовий порядок у сфері космічних відносин.

United Nations, UN (Організація Об'єднаних Націй, ООН) — міжнародна організація незалежних, суверенних держав, які визнають Статут ООН. Основними завданнями ООН є підтримання і зміцнення міжнародного правопорядку, розвиток співробітництва між державами.

International Law Order (міжнародний правопорядок) — це стан фактичної впорядкованості міжнародних відносин, який відображає реальне, практичне здійснення вимог міжнародної законності та міжнародного права.

General Assembly, GA UN (Генеральна Асамблея ООН, ГА ООН) — один з головних органів Організації Об'єднаних Націй, який опікується проблемами міжнародного співробітництва держав у сфері підтримання миру і безпеки, роззброєння, соціального, економічного і національно-культурного розвитку усіх держав, охорони довкілля, а також сприяє розвитку міжнародного права та його кодифікації. Складається з представників усіх держав — членів ООН.

Secretary-General of the United Nations (Генеральний секретар ООН) — найвища адміністративна посадова особа в ООН. Генеральний секретар ООН очолює Секретаріат ООН.

United Nations Secretariat (Секретаріат ООН) — постійно діючий адміністративний орган Організації Об'єднаних Націй, який забезпечує діяльність усіх інших органів ООН.

Committee on the Peaceful Uses of Outer Space, COPUOS (Комітет ООН з використання космічного простору в мирних цілях, Комітет ООН з космосу, КВКП ) — постійний орган Організації Об'єднаних Націй, утворений з метою: підтримувати тісні зв’язки між урядовими та неурядовими організаціями, які опікуються питаннями космосу; координувати обмін інформацією між державами-членами щодо напрямів застосування космічної техніки; сприяти міжнародному співробітництву у сфері космічної діяльності та розвитку МКП.

Scientific and Technical Subcommittee (Науково-технічний підкомітет КВКП) — підкомітет КВКП, основними функціями якого є дослідження проблем практичного застосування космічної техніки і напрацювання рекомендацій сесіям КВКП стосовно перспектив розвитку цієї техніки з метою прискорення соціально-економічного розвитку країн світу, а також шляхів поглиблення міжнародного співробітництва у сфері космічної науки і техніки.

Legal Subcommittee (Юридичний підкомітет КВКП) — підкомітет КВКП, основними функціями якого є розгляд актуальних правових проблем космічної діяльності, теоретична розробка норм і принципів міжнародного космічного права та надання рекомендацій щодо впровадження цих норм і принципів в практику космічної діяльності держав світової спільноти.

Codification and (кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права) — діяльність суб’єктів міжнародного права, спрямована на його впорядкування, закріплення і дальший розвиток.

United Nations Conferences on the Exploration and Peaceful Uses of Outer Space (Конференції ООН з дослідження та використання космічного просторув мирних цілях) — міжнародні наради делегацій держав, які періодично проходять за рішеннями ГА ООН для обміну думками з питань дослідження та використання космічного простору. Три Всесвітні конференції з космосу під егідою ООН 1968 (UNISPACE), 1982 (UNISPACE 82) і 1999 (UNISPACE-III) років — визначні віхи в розвитку теорії та практики застосування космічної техніки в різних галузях людської діяльності, а також удосконалення міжнародного космічного права.

Outer Space (космічний простір) − простір за межами земної атмосфери, включаючи Місяць та інші небесні тіла. На цей час нижня межа космічного простору встановлюється міжнародним звичаєм і становить 100‑110 км над поверхнею Світового океану.

Delimitation of the Outer Space and Air Space (делімітація космічного та повітряного просторів) – договірне встановлення межі між космічним і повітряним просторами.

Demilitarization of the Outer Space (демілітаризація космічного простору) – міжнародно-правовий режим, який передбачає заборону випробувань, прольоту і розміщення в межах цього простору військових об’єктів, зброї будь-якого роду, військових контингентів.

Celestial Bodies (небесні тіла) – узагальнена назва природних космічних об’єктів: Місяця, планет, астероїдів (малих планет) тощо.

Geostationary Orbit (геостаціонарна орбіта, ГСО) – - траєкторія руху ШСЗ у навколоземному просторі в екваторіальній площині на відстані приблизно 35-36 тис. км над поверхнею Світового океану. При розташуванні на ГСО космічного апарата (КА) він обертається синхронно зі своєю прямокутною проекцією на поверхню Землі, тобто забезпечується стала пряма видимість (а значить, і сталий радіозв’язок) з борту КА наперед визначеної ділянки на земній поверхні, що приблизно становить третину від усієї поверхні земної кулі.

В документах Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) орбіта геостаціонарних супутників та частоти, які надаються для її використання, були оголошені обмеженим природним ресурсом, який повинен використовуватися ефективно та ощадливо відповідно до потреб та технічних можливостей держав і норм міжнародного права.

Space Object (космічний об’єкт) – технічний засіб (апарат), створений людиною і призначений для дослідження в космічному просторі, включаючи Місяць і планети Сонячної системи.

Component parts of Space Object (складові частини космічного об'єкта) – апаратурa, джерело енергії і все устаткування, необхідне для нормального функціонування космічного об'єкта; складові частини, що відокремилися від цього об'єкта, а також залишки космічного об'єкта, що розпався. Крім того, до поняття космічного об'єкта включаються засоби його доставки та його частини.

Launch of Space Object (запуск космічного об'єкта) – комплекс заходів щодо виведення на орбіту Землі або далі в космічний простір технічного засобу (апарата), створеного людиною з метою дослідження та використання цього простору, включаючи також і спробу такого виведення. Запуск космічного об'єкта означає початкову стадію польоту космічного об'єкта, у ході якої забезпечується його виведення в задану точку космічного простору.

Запуск космічного об'єкта — найбільш відповідальний етап космічного польоту не тільки в технічному плані, але й у міжнародно-правовому. Момент запуску космічного об'єкта збігається з моментом поширення на нього норм міжнародного космічного права.

Orbit of Space Object (орбіта космічного об'єкта) — траєкторія, по якій космічний об'єкт обертається навколо Землі або іншого небесного тіла. Кожна орбіта космічного корабля характеризується показниками висоти — апогею і перигею, нахилом площини орбіти до площини екватора в градусах. Орбіти поділяються на навколоземні (геоцентричні) і навколопланетні. Залежно від нахилу орбіти можуть бути екваторіальними, полярними або похилими.

Launching State (запускаюча держава) – термін, що застосовується в низці договорів МКП для позначення: а) держави, яка здійснює запуск космічного об’єкта; б) держави, яка організує запуск космічного об’єкта; в) держави, з території якої здійснюється запуск космічного об’єкта; г) держави, з установок якої здійснюється запуск космічного об’єкта.

International Registration of Space Objects (міжнародна реєстрація космічних об'єктів) – комплекс заходів з підготовки та подання на ім'я Генерального секретаря ООН інформації про запущені в космос об'єкти, а також занесення цієї інформації до міжнародного реєстру згідно з регламентом ООН.

State of registry (держава реєстрації) – запускаюча держава (чи одна з таких держав), яка надає інформацію про запущений нею космічний об'єкт і, отже, бере на себе усі міжнародні зобов'язання для таких держав відповідно до норм і принципів МКП.

State Registration of Space Objects (державна реєстрація космічних об'єктів) – комплекс заходів з підготовки та занесення інформації про запущені в космос об'єкти до національного реєстру таких об'єктів згідно з правилами реєстрації космічних об'єктів, ухваленими на державному рівні (урядовому, відомчому тощо).

Orbital Space Station (орбітальна космічна станція) – космічний об’єкт, який запускається на навколопланетну орбіту або складається на орбіті для довготермінового активного функціонування з метою використання факторів космічного простору з науковою чи виробничою метою.

Subjects of the International Space Law (суб’єкти міжнародного космічного права) – учасники міжнародно-правових відносин, які виникають у зв'язку з їх діяльністю з дослідження та використання космічного простору. Основними суб’єктами МКП є держави та міжнародні міжурядові організації.

Cosmonaut, astronaut (космонавт, астронавт) – людина, яка пройшла спеціальну медико-біологічну та технічну підготовку і брала участь в космічному польоті як командир космічного корабля (КК) або член екіпажу.

У США та більшості розвинених держав Заходу використовується термін «астронавт» – людина, яка пройшла спеціальну медико-біологічну та технічну підготовку і готова до участі або брала участь в космічному польоті.

Space-craft Crew, Spacecrew(екіпаж пілотованого космічного корабля) – колектив космонавтів (астронавтів), до якого входять особи, не тільки пов'язані з пілотуванням, керуванням і обслуговуванням космічного об'єкта, але й особи, призначені для здійснення наукових досліджень та експериментів.

Jurisdiction and Control over the Space Object and over any Personnel thereof (юрисдикція і контроль над космічним об'єктом і його екіпажем) – розуміється в міжнародному космічному праві у широкому сенсі як право держави на здійснення законодавчої, виконавчої та судової влади стосовно осіб і об'єктів, які знаходяться в космічному просторі та на небесних тілах.

Space Radio Communication (космічний радіозв'язок) – передача різної інформації за допомогою радіохвиль, за якої використовується один або кілька космічних об'єктів. Охоплює різні галузі мовлення, радіолокації, навігації та місцевизначення, спостереження Землі та метеорології, а також запуску та експлуатації космічних об'єктів. Одним з основних його видів є супутниковий зв'язок.

Satellite Communication (супутниковий зв'язок) – різновид електрозв'язку, за якого одна з функцій системи прийому-передачі інформації (найчастіше ретрансляції сигналів) здійснюється технічними засобами, встановленими на борту штучних супутників зв'язку (ШСЗ).

Artificial Earth Satellite (штучний супутник Землі) – технічний засіб (апарат), створений людиною і призначений для наукових досліджень на орбіті Землі або практичного використання навколоземного космічного простору.

direct Television Broadcasting (безпосереднє телевізійне мовлення) – передача або ретрансляція ШСЗ (приймально-передавальними пристроями на борту об'єктів, які знаходяться за межами основної частини атмосфери Землі) сигналів, призначених для прийому населенням зображень і звуку телевізійних програм мовлення безпосередньо на індивідуальні або колективні (кабельне ТБ) приймачі.

Remote Sensing of the Earth from Outer Space (дистанційне зондування Землі з космосу) – спостереження, що здійснюються за допомогою автоматичних ШСЗ, а також з борту космічних кораблів і населених орбітальних станцій, за різними компонентами земного середовища. З метою ДЗЗ використовується спеціальна апаратура, здатна фіксувати та вимірювати енергетичні, поляризаційні та інші характеристики власного, віддзеркаленого та розсіяного випромінення об'єктів на поверхні Землі, у Світовому океані та в атмосфері.

Space Meteorology (космічна метеорологія) – системні спостереження за кліматом Землі за допомогою космічних засобів, ШСЗ.

Orbital Position (орбітальна позиція) – місцезнаходження космічного апарата на орбіті ШСЗ. Орбітальні позиції на ГСО є предметом регулювання (розподілу) МСЕ.

Space Navigation (супутникова навігація) – комплекс заходів з місцевизначення та маршрутизації мобільного об’єкта керування з використанням можливостей космічних засобів на орбіті ШСЗ.

Nuclear Power Sources in Outer Space (ядерні джерела енергії в космічному просторі) – радіоізотопні генератори та компактні ядерні реактори, які використовуються для живлення переважно апаратури довготермінових космічних місій.

International Project «International Space Station» (міжнародний проект створення та експлуатації Міжнародної космічної станції, МКС) передбачає проектування, виробництво та експлуатацію орбітальної космічної станції для різноманітних потреб у галузях фундаментальних наукових досліджень, розробки нових космічних технологій та їх практичного використання; широкого (у т.ч. комерційного) використання інформації з орбіти Землі для потреб багатьох галузей економіки: природокористування, екології, ресурсозабезпечення, навігації, проблематики катастроф та інших.

International Project «Sea Launch» (міжнародний проект «Морський старт») – комплекс заходів зі створення ракетно-космічного комплексу морського базування з використанням ракети-носія українського виробництва Зеніт-3SL для запуску корисних вантажів на геостаціонарну орбіту з приекваторіальних акваторій Світового океану.

Globalization (глобалізація) – комплекс зв’язків і відносин між державами та соціальними системами, суспільством і природою у загально планетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів усіх країн і можуть бути розв’язані шляхом їх спільної взаємодії.

Commercialization of Space Activities (комерціалізація космічної діяльності) – процес поступового переорієнтування ракетно-космічного сектора економіки на випуск продукції цивільного призначення та реалізації цієї продукції (техніки, технологій та послуг) на комерційних засадах.

Privatization of Space Activities (приватизація космічної діяльності) – процес залучення приватного сектора економіки до реалізації космічних програм і проектів на комерційних засадах.

World market of the Space Services and Technologies (світовий ринок космічних послуг і технологій) – система міжнародних правових відносин у зв’язку з наданням космічних послуг, продажем-купівлею космічної техніки та технологій.

lex mercatoria (транснаціональне торгове право) – сукупність норм, що регулюють транснаціональні торгові відносини.

Intellectual Property (інтелектуальна власність) – ідеї, духовні цінності, належність яких авторові закріплена в правовому порядку.

Space Services and Technologies (космiчнi технології та послуги) – результати наукових розробок, методи, засоби та послуги, необхiднi для здійснення космічної дiяльностi та для отримання і використання результатів цієї дiяльностi.

Space Activity Regulations (правила космічної діяльності) – спецiальнi правила, технiчнi норми, стандарти, що регламентують космічну дiяльнiсть та її безпеку.

Licensing of Space Activities (ліцензуваннякосмічної діяльності) – встановлення дозвільного характеру космічної дiяльностi, за якого кожний суб’єкт цієї діяльності має отримати від уповноваженого центрального органу виконавчої влади держави спеціальний дозвіл на право здійснення певної діяльності у галузі дослідження та використання космічного простору.

Harmonization of the National Legislation (гармонізація національного законодавстваз міжнародним правом) – наближення основних норм і принципів національного законодавства до їх міжнародних аналогів.

International Rule and Principle Implementation (імплементація норм і принципів міжнародного права у внутрішньодержавному праві) – реалізація (впровадження) норм і принципів міжнародного права в законодавчих і підзаконних актах певної держави.