Сфера використання — громадсько-політична, суспільно-виробнича, культурно-освітня діяльність, навчання.
Основне призначення:
1) розв'язання важливих актуальних суспільно-політичних проблем;
2) активний вплив на читача (слухача), спонукання його до діяльності, необхідності зайняти певну громадянську позицію, змінити погляди чи сформувати нові;
3) пропаганда певних думок, переконань, ідей теорій та активна агітація за втілення їх у повсякдення.
Основні ознаки:
• доступність мови й формулювань (орієнтація на широкий загал);
• логічність доказів і полемічність викладу;
• поєднання точних найменувань, дат, подій, місцевості, учасників, викладення наукових положень і фактів з емоційно-експресивною образністю;
• наявність низки яскравих засобів позитивного чи негативного авторського тлумачення, яке має здебільшого тенденційний характер;
• широке використання художніх засобів (епітеів, порівнянь, метафор тощо).
Основні мовні засоби:
• синтез елементів різних стилів;
|
|
• лексика, насичена суспільно-політичними та соціально-економічними термінами, закликами, гаслами;
• багатозначна образна лексика (політичний бомонд), експресивні сталі вислови (інтелектуальний потенціал), перифрази (біле золото — бавовна);
• уживання в переносному значенні наукових спортивних, музичних, військових та інших термінів (опинитися на лаві запасных, президентский тил парламентский хор, фронт робіт, брудні гроші, відмивання грошей, заморожування цін тощо);
• часте використання іншомовних суфіксів –іст (-ист), -атор, -ація та ін. (пацифіст, культурист, провокатор, пролонгація); префіксів псевдо-, нео-, супер-, інтер- та ін. (псевдоідея, неофашизм, суперкомп'ютер інтерактивний);
• різні типи речень, зворотний порядок слів, складні речення ускладненого типу з повторюваними сполучниками тощо;
• використання влучних афористичних, інтригуючих заголовків.
Публіцистичний стиль поділяється на 4 підстилі.
1) стиль ЗМІ — часописи, листівки, радіо, телебачення тощо;
2) художньо-публіцистичний — памфлети, фейлетони, доповіді, нариси тощо.
3) есе — короткий нарис вишуканої форми;
4) науково-публіцистичний — літературно-критичні статті, огляди, рецензії тощо.