Комітет з захисту інтересів споживачів (COPOLCO)

Він утворений в 1977 р. з метою стандартизації в галузі інформації споживача, тобто забезпечення зв’язку між ISO і міжнародними організаціями. Що займаються питаннями, які цікавлять споживачів.

В завдання COPOLCO входить вивчення таких питань:

- шляхи сприяння споживачам в отриманні максимального ефекту від стандартизації продукції, а також заходи, які потрібно застосувати для більш ширшої участі споживачів в національній і міжнародній стандартизації;

- розробка з точки зору стандартизації рекомендацій, що направлені на забезпечення інформацією споживачів, захист їх інтересів, а також програм їх навчання питанням стандартизації;

- узагальнення досвіду участі споживачів в роботах з стандартизації, застосуванню стандартів на споживчі товари; з інших питань національної і міжнародної стандартизації, що цікавлять споживача;

- підтримання зв’язку з іншими органами ISO, діяльність яких дотична до інтересів споживачів.

Результатом діяльності COPOLCO є періодичне видання списків національних і міжнародних стандартів, що цікавлять організації споживачів, а також підготовка настанов з питань споживчих товарів, наприклад:

Настанова 12 “Порівняльні випробування споживчих товарів”;

Настанова 14 “Інформація про товари для споживачів”;

Настанова 36 “Розробка стандартних методів вимірювання експлуатаційних характеристик споживчих товарів”.

Основним видом діяльності ISO є розробка міжнародних стандартів. Тому головним структурним підрозділом – робочими органами цієї організації є: технічні комітети, підкомітети, робочі групи. Взагалі нараховується біля 2500 робочих органів ISO.

Робочі комітети ISO ведуть роботу з міжнародної стандартизації в певній галузі, наприклад ISO/ТК 10 “Технічні креслення”, ISO/ТК 22 “Автомобілі”, ISO/ТК 37 “Термінологія”.

Якщо робота, що проводиться технічним комітетом, охоплює широке коло питань, тоді в рамках технічних комітетів створюють підкомітети. Наприклад, в ISO/ТК 20 “Авіаційні і космічні літальні апарати” входять десять підкомітетів.

Сьогодні практично нема такої галузі, в якій не були б розроблені стандарти ISO.

Із загальної кількості стандартів, розроблених ISO (більше 7500) в різних галузях техніки, вони розподіляються наступним чином:

- машинобудування – 29,5%;

- хімія – 3,4%;

- неметалічні вироби – 12,2%;

- руди і метали – 9,1%;

- інформаційна техніка – 8,8%;

- сільське господарство – 8,5%;

- будівництво – 3%;

- спецтехніка – 3%;

- охорона здоров’я і медицина – 3,3%;

- основоположні стандарти – 3,3%;

- навколишнє середовище – 3%;

- пакування і транспортування товарів – 1,8% та інші.

У переліку відсутні стандарти в галузі електротехніки, електроніки і зв’язку, так як розробкою стандартів цих галузях займається IEC у відповідності з діючим договором між ISO і IEC.

В останні роки у всіх країнах велику увагу приділяють питанню утворення на підприємствах систем якості. В ряді країн (США, Франція, Великобританія та інші.) були розроблені і затверджені національні стандарти, що містять рекомендації з утворення таких систем. З метою розробки однакового підходу до вирішення питання якості продукції був утворений ISO/ТК 176 “Управління якістю і забезпення якості”, його завданням є стандартизація і гармонізація основоположних принципів систем забезпечення якості. На основі узагальнення національного досвіду в цій галузі ISO/ТК 176 були розроблені і в 1987 р. вперше опубліковані стандарти ISO серії 9000.

Необхідно відмітити, що міжнародні стандарти ISO не є обов’язковими, кожна країна може застосовувати їх цілком, окремими розділами або взагалі не застосовувати.

Однак в умовах конкуренції на світовому ринку виробники продукції, що намагаються підтримувати високу конкурентоздатність продукції, вимушені застосовувати стандарти ISO і інших міжнародних організацій. Тому при розробці міжнародних стандартів йде серйозна боротьба між окремими країнами, окремими світовими виробниками відповіднної продукції за формулювання вимог, які закладаються в ці стандарти.