Дата | Подія |
Грудень 1917р. | Створення Української академії мистецтв. Академіки: М. Бойчук, М. Бураченко, Ф. Кричевський, А. Маневич, О. Мурашко, Г. Нарбут |
Жовтень 1918р. | Відкриття в Ромнах першого пам'ятника Т. Шевченку, скульптор І. Кавалерідзе |
Театральні та музичні колективи
Назва, засновники та керівники
· Український театр драми та опери (1918 р.) (перший театр УСРР ім. Т. Шевченка), Київ, Г. Борисоглібський, Л. Гаккебуш, О. Мар'яненко, О. Сердюк, Лесь Курбас.
· Новий драматичний театр ім. І. Франка (створений 1919 р. у Вінниці, із 1923 р. працював у Харкові, із 1926 р. — у Києві), Г. Юра.
· Українська державна капела під проводом О. Кошиця (1918 р.).
· Державний симфонічний оркестр під проводом О. Горілого (1918 р.) (із 1919 р. — Республіканський симфонічний оркестр ім. М. Лисенка). Симфонічні оркестри також існували в Харкові, Катеринославі, Одесі.
· Українська республіканська капела під керівництвом К. Стеценка і О. Кошиця (існували в період Директорії УНР та в еміграції).
· Державна українська мандрівна капела (скорочено «Думка»), Н. Городовенко.
|
|
· Київський музично-драматичний інститут (1920 р.) (існував на базі музично-драматичної школи ім. М. Лисенка).
· У цей період працювали композитори: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Г. Верьовка, Б. Лятошинський та ін.
Релігійне життя
Основні тенденції
· Відновлення патріархату Російської православної церкви (РПЦ).
· Рух за відновлення автокефалії Української православної церкви на чолі з В.Липківським.
· Політизація церковного життя.
· Терор проти священиків; жорстка антицерковна, атеїстична політика більшовиків.
Розвиток української культури в роки непу
Основні риси
· Ідеологізація всіх сторін культурного життя, насильницьке впровадження марксистської ідеології.
· Створення «нової пролетарської інтелігенції».
· Реформування системи освіти (обмеження отримання освіти для «бувших»).
· Розширення сфери вживання української мови (політика українізації).
· Уведення до Карного кодексу відповідальності за переконання.
· Посилення боротьби з неграмотністю.
· Активізація антирелігійної кампанії.
· Висилка за кордон визначних представників інтелігенції, що не поділяли комуністичних ідей. У той же час залучення до співпраці представників інтелігенції, що емігрували за кордон.