Образотворче мистецтво

Дата	Подія
Грудень 1917р.	Створення Української академії мистецтв. Академіки: М. Бойчук, М. Бураченко, Ф. Кричевський, А. Маневич, О. Мурашко, Г. Нарбут
Жовтень 1918р.	Відкриття в Ромнах першого пам'ятника Т. Шевченку, скульптор І. Кавалерідзе

Театральні та музичні колективи

Назва, засновники та керівники

· Український театр драми та опери (1918 р.) (перший театр УСРР ім. Т. Шевченка), Київ, Г. Борисоглібський, Л. Гаккебуш, О. Мар'яненко, О. Сердюк, Лесь Курбас.

· Новий драматичний театр ім. І. Франка (створений 1919 р. у Вінниці, із 1923 р. працював у Харкові, із 1926 р. — у Києві), Г. Юра.

· Українська державна капела під проводом О. Кошиця (1918 р.).

· Державний симфонічний оркестр під проводом О. Горілого (1918 р.) (із 1919 р. — Республіканський симфонічний оркестр ім. М. Лисенка). Симфонічні оркестри також існували в Харкові, Катеринославі, Одесі.

· Українська республіканська капела під керівництвом К. Стеценка і О. Кошиця (існували в період Директорії УНР та в еміграції).

· Державна українська мандрівна капела (скорочено «Думка»), Н. Городовенко.

· Київський музично-драматичний інститут (1920 р.) (існував на базі музично-драматичної школи ім. М. Лисенка).

· У цей період працювали композитори: М. Леонтович, Я. Степовий, Л. Ревуцький, Г. Верьовка, Б. Лятошинський та ін.

Релігійне життя

Основні тенденції

· Відновлення патріархату Російської православної церкви (РПЦ).

· Рух за відновлення автокефалії Української православної церкви на чолі з В.Липківським.

· Політизація церковного життя.

· Терор проти священиків; жорстка антицерковна, атеїстична політика більшовиків.

Розвиток української культури в роки непу

Основні риси

· Ідеологізація всіх сторін культурного життя, насильницьке впровадження марксистської ідеології.

· Створення «нової пролетарської інтелігенції».

· Реформування системи освіти (обмеження отримання освіти для «бувших»).

· Розширення сфери вживання української мови (політика українізації).

· Уведення до Карного кодексу відповідальності за переконання.

· Посилення боротьби з неграмотністю.

· Активізація антирелігійної кампанії.

· Висилка за кордон визначних представників інтелігенції, що не поділяли комуністичних ідей. У той же час залучення до співпраці представників інтелігенції, що емігрували за кордон.