Класифікація ізолюючих вогнегасних засобів та речовин

Ізолюючі вогнегасні засоби – це речовини або матеріали, які створюють ізолюючий шар між зоною горіння і горючим матеріалом, або між зоною горіння і повітрям. До засобів, які переважно діють за ізолюючим механізмом, відносять насамперед піну високої кратності. Помітною ізолюючою дією володіють усі піни, вогнегасні порошки, пісок, тальк і т.п. тверді матеріали; а також газоподібні гасячі речовини, наприклад продукти вибуху. Врешті решт, і вода і її розчини теж, крім найбільш суттєвої – охолоджуючої, чинять і ізолюючу дію. Але найбільша частка ізолюючої дії властива усе-таки пінам.

Піни являють собою системи, які складаються з водних розчинів піноутворювачів і бульбашок карбон діоксиду або повітря. Карбон діоксид в-основному наповнює хімічні піни, а повітря – повітряно-механічні.

Переваги пін, як вогнегасячих засобів:

1. Піна діє на поверхню горіння і дозволяє відвойовувати цю поверхню поступово, по дільницях, не вимагаючи одночасного перекриття усієї площини горіння. Дійсно, охолоджуючі засоби гасіння необхідно подавати у зону горіння і охолоджувати треба усю цю зону одночасно. Флегматизуючі засоби знижують концентрацію реагуючих речовин в об’ємі. Тобто повинні також діяти на весь об’єм одночасно. Порошкові вогнегасні засоби мають короткий термін дії; якщо порошок збив полум’я не на всій площині а тільки на окремій дільниці, через дуже короткий проміжок часу ця дільниця знов запалає. І тільки піна здатна захищати поверхню більш-менш тривалий час, у всякому разі – достатній, щоб нові порції піни подати на сусідні ділянки.

2. Піна, порівняно з водою, має набагато кращу змочувальну здатність.

3. Вода, що входить до складу піни, розподіляється значно рівномірніше і використовується саме там, де треба. Марні втрати води зводяться до мінімуму, що дозволяє значно скоротити загальну її витрату.

Які піни відносяться до хімічних і які до повітряно-механічних?

Хімічні – це ті, що отримуються з двох розчинів чи розчину і порошку, або з двох порошків у потоці води. Один з вихідних компонентів такої піни являє собою водний розчин кислоти (іноді порошковий сульфат алюмінію), другий – порошок бікарбонату або карбонату натрію. До кислого компонент додають поверхнево-активну речовину (піноутворювач) і, іноді, для підвищення морозостійкості – етиленгліколь або сірчану кислоту. При взаємодії між собою кислий і карбонатний компонент виділяють діоксид вуглецю

Як ізолюючі вогнегасячі засоби в-основному використовуються повітряно-механічні і, рідше, хімічні піни. Оцінюють піни по кратності, стійкості і іншим параметрам, які відтворюють придатність піни до застосування у тих чи інших умовах. Для гасіння кожної пожежі треба підбирати піну відповідної кратності, яку слід подавати з достатньою швидкістю.

Найбільш дешевим і надійним засобом захисту від пожежі є профілактика, забезпечення неможливості виникнення горіння. Якщо ж пожежа виникла, її треба гасити. Універсальним методом гасіння пожежі є зниження до критичного значення температури горіння.

Універсальним показником пожежі є температура. ЇЇ зниження розглядається і як причина і як наслідок припинення горіння. Припинення горіння викликає зниження температури і зоні горіння і у зоні теплової дії. З іншого боку, припинити горіння можна, знизивши температуру у зоні горіння. Найефективнішим методом гасіння пожежі є застосування вогнегасних засобів. Вогнегасні засоби класифікують за агрегатним станом і за найбільш вираженим для даного засобу механізмом дії

Найпоширенішими охолоджуючими засобами гасіння пожеж є вода і водні розчини речовин, які змінюють її проникливість, морозостійкість, корозійну здатність і інші показники. І вода і добавки до неї у невеликій мірі мають і ізолюючі, і флегматизуючі, і інгібіруючі властивості. Але основний механізм, за яким вода і її розчини припиняють горіння, - пряме охолодження зони хімічної реакції; зменшення швидкості реакції, а відтак і зниження тепла, що виділяється в одиницю часу.

Для припинення горіння флегматизуючими засобами використовують нейтральні, або відносно нейтральні, газоподібні речовини. Найнижча хімічна активність, токсичність і корозійна здатність властиві аргону. Азот також позбавлений токсичної і корозійної здатності але має деяку хімічну активність. Вуглекислий газ реагує з більшою кількістю речовин і, крім того, має помітну токсичність.