Визначення ступеню вибухонебезпечності рідин

Концентрацію насиченої пари рідини визначають для того, щоб порівняти її з НКМПП та ВКМПП.

За апроксимаційними формулами розраховують для даної рідини (або суміші) НКМПП i ВКМПП.

Потім знаходять тиск насиченої пари даної рідини або суміші, який відповідає НКМПП та ВКМПП.

Далі визначають реальний тиск насиченої пари i порівнюють його з тиском для НКМПП та ВКМПП

Якщо дійсна концентрація знаходиться між НКМПП та ВКМПП, то суміш вибухонебезпечна.

Якщо ж вона нижча НКМПП, то дана рідина або суміш безпечні: спалаху або вибуху не буде.

Граничнодопустиму вибухонебезпечну концентрацію приймають "із запасом":

ГДВК = НКМПП· К_б, де

К_б - коефіцієнт безпеки, менший 1.

Для виробничих приміщень К_б < 0,1.Для приміщень, в яких передбачається проведення вогневих робіт, К_б = 0,05.

Якщо температуру піднімати, то концентрація парів буде збільшуватися. При певній температурі досягається концентрація, що знаходиться між НКМПП та ВКМПП.

Якщо тепер до поверхні піднести джерело запалювання, відбудеться спалах.

Якщо нова порція пари не встигає утворитися, поки вже готова згорить, то полум'я тільки з'явиться i відразу ж згасне. Це так і називається “ спалах”.

Займання - це початок горіння під впливом джерела запалювання.

Спалахування - це займання, що супроводжується появою полум'я.

Спалах - це короткочасне інтенсивне згоряння газоповітряної суміші над поверхнею горючої конденсованої речовини, що супроводжується короткочасним видимим випромінюванням, але не супроводжується утворенням ударної хвилі; стійке горіння при цьому не виникає. Та найнижча температура, при якій спостерігається спалах, називається температурою спалаху.

Аерогелі та аерозолі – гетерогенні суміші повітря з пилом. У придатних умовах аерозоль може поступово переходити в аерогель, а аерогель – в аерозоль (наприклад, під дією вітру, вибуху i т. ін.).

З точки зору горіння, для аерогелю найважливішою рисою є саме перехід в аерозоль, оскільки горіння в стані аерогелю проходить аналогічно горінню твердих речовин. Аерозолі ж у поведінці при горінні схожі на газо- та пароповiтрянi суміші. Тому аерозоль більш небезпечний, ніж аерогель.

Хімічна активність – це здатність пилу вступати в реакції з іншими речовинами, у тому числі в реакції окиснення та горіння. Хімічна активність визначається природою речовини, з якої утворено пил, і ступенем дисперсності.

Адсорбційна здатність – це здатність до поглинання газів та рідин поверхнею речовини. Із збільшенням ступеня дисперсності збільшується питома поверхня частинок пилу, відношення Sпит= S/V.

Для аерогелю температура самоспалахування – це та найнижча температура нагрівання пилу, при якій прискорюються екзотермічні реакції i виникає полум’яне горіння, тобто те саме, що i для твердих речовин.

Пил може існувати у стані осаду (аерогель) або висіти у повітрі (аерозоль). Аерозолі мають більшу пожежну небезпечність, ніж аерогелі. Характеризують аерогелі та аерозолі дисперсністю, хімічною активністю, адсорбційною здатністю та схильністю до електризації. Найважливішими характеристиками, від яких залежить температура самоспалахування, є природа пилу, його стан (гель чи золь) та ступінь дисперсності.

Аерогелі здатні до тління і полум’яного горіння. Температура тління і температура спалахування аерогелю залежить від його природи, ступеня дисперсності і вологості, а також від потужності джерела запалювання. За умов найменшого струсу або вибуху аерогель здатен переходити в аерозоль і вибухати.

Комбінування різних вогнегасячих засобів дозволяє використовувати переваги кожного з них, а також – ефект синергізму, тобто підсилювання дії одного у присутності іншого. Найбільш прогресивними є порошки перліту, просочені галогеноводнями і аерозольутворюючі склади. Найбільшою ефективністю серед засобів одного механізму дії володіють інгібіруючі засоби, витрата яких для гасіння однакових пожеж у 10 і більше разів менша, ніж витрата інших засобів. Крім скорочення витрати вогнегасячих засобів, застосування інгібіторів горіння дозволяє значно скоротити час, потрібний для гасіння пожежі. Найбільш прогресивними є комбіновані засоби гасіння, зокрема порошки перліту, просочені галогеноводнями і аерозольутворюючі склади.