Визначення і пояснення

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

У Правилах Регістру судноплавства України[1], якщо в інших частинах спеціально не обумовлене інше, прийняті такі визначення:

Вантажне судно – будь-яке судно, що не є пасажирським (суховантажні, наливні, транспортні рефрижератори, криголами, буксири, штовхачі, рятувальні, технічного флоту, кабельні, промислові, спеціального призначення та інші непасажирські судна).

Місце укриття – будь-яка природно або штучно захищена акваторія, яка може бути використана для укриття судна при виникненні обставин, що загрожують його безпеці.

Пасажир – будь-яка особа на борту судна, крім капітана і членів екіпажу або інших осіб, що працюють або мають які-небудь заняття, пов'язані з діяльністю цього судна (спеціальний персонал), а також дітей віком менше одного року.

Пасажирське судно – судно, яке призначене для перевезення або перевозить більше 12 пасажирів.

Риболовецьке судно – будь-яке судно, використовуване для промислу або для промислу й обробки вилову (риби, китів, тюленів, моржів або інших живих ресурсів моря).

Екіпаж риболовецького судна – особи, зайняті виконанням будь-яких обов'язків на борту судна, пов'язаних з його призначенням.

Спеціальний персонал – усі особи, які не є пасажирами, членами екіпажу і знаходяться на борту у зв'язку зі спеціальним призначенням даного судна або через спеціальні роботи, що здійснюються на борту даного судна.

Судно спеціального призначення – самохідне судно з механічним двигуном, що з огляду на своє призначення має на борту спеціальний персонал понад 12 чол., включаючи пасажирів (під зазначеними суднами розуміються науково-дослідницькі, експедиційні, гідрографічні, навчальні судна, китобази, рибобази та інші судна, використовувані для переробки живих ресурсів моря і не зайняті їхнім виловом, тощо).

Екіпаж судна – особовий склад судна, який забезпечує керування, рух, живучість і безпеку експлуатації судна, включаючи персонал, що обслуговує як особовий склад судна, так і пасажирів.

Контейнер – транспортне обладнання, яке:

має постійний характер і внаслідок цього є достатньо міцним, щоб бути придатним для багаторазового використання;

спеціально сконструйоване для полегшення перевезення вантажів одним або декількома видами транспорту без їх проміжного перевантаження;

сконструйоване з урахуванням необхідності кріплення і/або швидкої обробки і обладнане для цих цілей кутовими фітингами;

має такий розмір, що площа між чотирма зовнішніми нижніми кутами становить, принаймні, 14 або 7 м² за наявності верхніх кутових фітингів.

Примітка. Визначення "контейнер" не відноситься до транспортного засобу або пакунку, проте воно поширюється на контейнери, коли вони перевозяться на шасі.

Контейнеровоз – судно, що призначене для перевезення вантажів у контейнерах міжнародного зразка і має коміркові напрямні конструкції в трюмах.

Накатне судно – судно, спеціально призначене для перевезення різноманітної колісної техніки (автомобілів, залізничного рухомого складу, гусеничної техніки, трейлерів з вантажем і без вантажу), вантажні операції на яких проводяться переважно горизонтальним способом – накатом.

Пасажирське накатне судно – пасажирське судно, яке має закриті чи відкриті вантажні приміщення з горизонтальним способом навантаження та вивантаження або приміщення спеціальної категорії, визначення яких наведено в частині VI "Протипожежний захист" Правил.

До пасажирських накатних суден належать також судна, які здійснюють на поромних переправах регулярні перевезення пасажирів та перевезення на відкритій палубі колісної техніки з пальним у баках і/або залізничного рухомого складу з горизонтальним способом навантаження та вивантаження.

Наплавне судно – суховантажне судно, призначене для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт з використанням способу докування в портах та захищених акваторіях.

Наливне судно – судно, призначене для перевезення рідких вантажів наливом, у тому числі:

нафтоналивне судно – судно, призначене для перевезення наливом сирої нафти і нафтопродуктів з температурою спалаху 60 °С і нижче для морських суден, 55 °С і нижче для суден внутрішнього плавання і з тиском пари за Рейдом нижче атмосферного;

нафтоналивне судно (> 60 °С) – морське судно, призначене для перевезення наливом нафтопродуктів з температурою спалаху більше 60 °С;

нафтоналивне судно (> 55 °С) – судно внутрішнього плавання, призначене для перевезення наливом нафтопродуктів з температурою спалаху більше 55 °С;

нафтозбірне судно – судно, яке призначене для збирання з поверхні моря сирої нафти та нафтопродуктів з температурою спалаху 60 °С і нижче;

нафтозбірне судно(>60 °С) – судно, яке призначене для збирання з поверхні моря сирої нафти та нафтопродуктів з температурою спалаху більше 60 °С.

Залежно від обсягу виконаних вимог цих Правил судна, що використовуються в операціях по ліквідації розлитої на поверхні моря нафти, можуть виконувати свою роботу, знаходячись на дистанції, безпечній щодо виникнення пожежі і вибуху, від об'єкта, із якого відбувається розлив нафти, або в безпосередній близькості від джерела розливу нафти в покритих нафтою водах;

наливне (спеціалізоване) судно – судно, призначене для перевезення наливом рідких вантажів, інших, ніж нафта і нафтопродукти. Конкретне призначення спеціалізованого наливного судна вказується у словесній характеристиці символу класу відповідно до 2.2.9 частини I "Класифікації" Правил класифікації та побудови морських суден";

Газовоз – судно, призначене для перевезення наливом зріджених газів;

Хімовоз – судно, призначене для перевезення наливом небезпечних хімічних вантажів.

Навалочне судно – судно, в конструкцію якого входить одна палуба, бортові підпалубні танки і бортові скулові танки у вантажних приміщеннях і яке призначене переважно для перевезення навалочних вантажів (рудовози тощо).

Рудовоз – однопалубне судно, що має дві поздовжні перебірки і подвійне дно за всією довжиною району вантажних приміщень та призначене для перевезення руди тільки в центральних відсіках.

Комбіноване судно – судно, призначене для перевезення наливом сирої нафти і нафтопродуктів, а також насипних вантажів (нафторудовози, нафтонавалочні судна тощо).

Суднова баржа – несамохідне вантажне судно, експлуатоване без екіпажу і пристосоване для транспортування на спеціально обладнаних суднах (баржевозах) і буксирування (штовхання) у границях встановленого обмеженого району плавання.

Дедвейт – різниця між водотоннажністю судна по вантажну ватерлінію, що відповідає призначеному літньому надводному борту у воді з питомою вагою 1,025 т/м³, і водотоннажністю порожнем.

Водотоннажність порожнем – водотоннажність судна без вантажу, палива, мастила, баластної, прісної, котельної води в цистернах, суднових запасів, а також без пасажирів, екіпажу та їхніх речей.

Буксир – судно, призначене для буксирування і кантування інших суден і плавучих споруджень.

Плавучий кран (плавкран) – кранова споруда на плавучій основі понтонного або близького до нього за формою типу, призначене для здійснення вантажопідйомних операцій, що може бути використане для транспортування вантажів на палубі.

Кранове судно – судно, яке несе на собі кранову споруду, призначену для виконання спеціалізованих вантажопідйомних операцій, у тому числі і монтажних, підводних, трубоукладальних тощо.

Суховантажне судно – судно, призначене для перевезення різноманітних вантажів (генеральних, контейнерів, лісу, вантажів насипом тощо), крім рідких вантажів наливом.

Судно забезпечення – судно, призначене в основному для перевезення забезпечення і вантажів до морських плавучих і стаціонарних установок різноманітного призначення і яке має, як правило, надбудову в носовій і відкриту вантажну палубу в кормовій частині для обробки вантажу в морі. При виконанні відповідних вимог Правил Регістру судно може бути використане для буксирувальних робіт.

Плавуча бурова установка – судно (плавуча споруда), призначене для виконання бурових робіт з розвідки і/ або видобутку підземних ресурсів морського дна.

Судно змішаного (ріка-море) плавання – самохідне вантажне судно, яке призначене для перевезень вантажів морськими та внутрішніми водними шляхами.

Високошвидкісне судно – судно, яке здатне розвивати максимальну швидкість в метрах на секунду, яка дорівнює або більша

де водотоннажність, що відповідає розрахунковій ватерлінії, м³.

Стоянкове судно – несамохідна плавуча споруда з корпусом понтонного типу або суднових обводів, яке, як правило, експлуатується біля причальної стінки (берега). До таких суден належать плавучі гуртожитки та готелі, плавучі майстерні, плавучі силові установки, плавучі судна-склади, причальні понтони, дебаркадери, судна для підготовки спеціалістів і плавскладу суден, судна для зберігання горючих і мастильних матеріалів, судна для збирання стічних вод і їх переробки, для збирання і переробки сміття, плавресторани (бари, казино, дискотеки, ігрові зали), тощо.

Судно з динамічним принципом підтримання (СДПП)– судно, вага або значна частина ваги якого в експлуатаційному режимі врівноважується силами, що не є гідростатичними.

У Правилах прийняті такі пояснення:

Атомне судно – судно, головна пропульсивна установка якого використовує ядерну енергію.

Прогулянкове судно – судно, що використовується виключно з метою відпочинку (без комерційних цілей) і має на борту не більше 12 чоловік.

Визначення, що належать до конкретних типів суден, наводяться у відповідних Правилах.

Додаткові вимоги – не передбачені Правилами, але ті, які впливають на виконання Правил, вимоги, що ставляться Регістром при здійсненні наглядової діяльності.

Виріб – механізм, пристрій, котел і посудина під тиском, апарат, прилад, предмет обладнання і забезпечення, на які поширюються вимоги Правил.

Правила – Правила, перераховані в 1.3.1.

Система якості – сукупність організаційної структури, процедур, процесів та ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Стандарти – термін, який відносно до Правил означає різноманітного роду нормативно-технічні документи будь-яких країн, узгоджені або визнані Регістром.

Судновласник – фізична або юридична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, є вона власником або експлуатує його на іншій законній основі.

Власник – зична або юридична особа, якій належить судно на правах власності, незалежно від того, чи експлуатує вона його сама або передала в довірче управління або в інший вид управління іншій особі на законній основі.

Оператор – фізична або юридична особа, яка управляє судном на основі договору з власником чи судновласником.

Судно у побудові – судно, яке будується, з моменту закладання кіля до отримання основних документів, що видаються на судно.

Під моментом закладення кіля розуміється така стадія:

початок побудови, який можна визначити як такий, що належить до даного судна;

маса складеної частини корпусу судна становить не менше 50 т або 1 % розрахункової маси усіх матеріалів корпусу, залежно від того, яке із цих значень менше.

Судно в експлуатації – судно, що не є судном у побудові.