2015-07-03
232
10.3.1. Для проведення досліду готується схема у відповідності до рис. 10.1.
10.3.2. Змінюючи рівень вхідного сигналу, за допомогою осцилографа заміряється амплітуда вихідного сигналу і будується залежність вихідної напруги від вхідної (характеристика “вхід-вихід”).
10.3.3. Для кожної з точок заміру проводиться Фур’є-аналіз, за допомогою якого заміряються три найбільші гармоніки і обчислюється коефіцієнт гармонік вихідного сигналу.
10.3.4. Проводиться дослід із встановлення залежності вихідного сигналу від величини навантаження. Для цього опір навантаження за допомогою потенціометра змінюється у боки збільшення і зменшення в 3-5 разів і заміряються величини вихідної напруги при незмінній величині вхідної.
10.3.5. Проводиться дослід із визначенню частотної характеристики каскаду.
10.3.6. Готується схема за рис. 10.2 і проводяться досліди у відповідності до пп. 2, 3, 4, 5.
10.3.7. Готується схема за рис. 10.3 і проводяться досліди у відповідності до пп. 2, 3, 4, 5.
Вимоги до звіту
10.4.1. Привести результати проведених дослідів, результати Фур’є-аналізу вихідної напруги для кожної з досліджених схем, осцилограми вихідної напруги.
|
|
|
10.4.2. Побудувати залежності “вхід-вихід” для кожної із схем, зовнішню характеристику підсилювача, його частотну характеристику і залежність величини коефіцієнта гармонік від величини вихідного сигналу.
10.4.3. Усі отримані результати повинні мати необхідні пояснення і обґрунтування.
Завдання до самотестування і атестації
10.5.1. Пояснити, у чому полягає суть режиму класу В.
10.5.2. Пояснити переваги двотактного підсилювача перед однотактним.
10.5.3. Які переваги дає режим класу АВ?
10.5.4. Привести різні типи схем двотактних підсилювачів на однотипних і комплементарних транзисторах, з однополярним і двополярним живленням і обґрунтувати їх позитивні сторони і недоліки.
10.5.5. Пояснити необхідність фазоінверсного каскаду.
10.5.6. Пояснити, чи є повністю симетричними виходи фазоінверсного каскаду. Обґрунтувати своє пояснення.
10.5.7. У чому полягають недоліки підсилювача, який працює у режимі класу АВ?
10.5.8. Для кожної з досліджених схем обґрунтувати можливість їх роботи у режимі короткого замикання; у режимі холостого ходу.
Додаток
Таблиця варіантів до схем лабораторної роботи.
| Номер варіанту | Тип транзистора |
| MMBR571 | |
| MMBR901 | |
| 2N2714 | |
| 2N3390 | |
| 2N4410 | |
| 2N5223 | |
| 2N2712 | |
| T122 | |
| T501 | |
| ВС107ВР | |
| 2N3702 | |
| 2N4291 | |
| MPS3702 | |
| T309 | |
| T396 |
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11
Дослідження схем диференційних підсилювачів
На транзисторах
Мета роботи
Вивчення особливостей роботи і характеристик диференційних підсилювачів на транзисторах.
