Мова програмування Java. Початкові цілі

У створення мови програмування Java було чотири початкових мети:

1. Синтаксис мови має бути об’єктно-орієнтованим (схожим із синтаксисом C++);

2. Реалізація повинна бути безвідмовною, безпечною та високопродуктивною;

3. Необхідно зберегти незалежність від архітектури та портативність. Програма, написана мовою Java, повинна працювати на будь-якій платформі, що має встановлену віртуальну машину Java VM;

4. Мова має бути інтерпретованою та підтримувати мультиобробку.

Деякі особливості мови Java

Синтаксис запозичено у C++:

ü Оператори, класи, які мають закриту (private), обмежено доступну (protected) та загальнодоступну частини (public);

ü Визначено конструктори та деструктори;

ü Визначено вказівник this.

Популярності мови Java сприяв той факт, що система програмування:

ü Містить вбудовані засоби підтримки інтерфейсу з серверами БД, орієнтовані на архітектуру клієнт-сервер;

ü Сумісна з групою стандартів CORBA, орієнтованих на створення програм, які виконуються у трьохрівневій архітектурі.

Існує багато відмінностей, які роблять Java новою мовою програмування:

ü Виключено вказівники;

ü Переглянуто концепцію динамічної пам’яті та її розподілу;

ü Створено систему автоматичного звільнення динамічно виділеної пам’яті;

ü Вилучено файли заголовків (*.h) та перед процесорну обробку;

ü Відсутнє множинне успадкування;

ü Додано нові оператори package, import, interface, implements, тощо.

Пакети

Найпростіший спосіб уникнення колізій імен в програмах – надати кожному класу своє унікальне ім’я. Пакети – це більш гнучкий механізм, який служить як для роботи з простором імен, так і для обмеження видимості. Нижче наведено загальну форму файла з програмою мовою Java:

ü Одиночний оператор package (необов’язковий);

ü Довільна кількість операторів import (необов’язковий);

ü Одиночне оголошення відкритого (public) класу;

ü Довільна кількість закритих (private) класів пакету (необов’язкові).