Віртуальна реальність

Комп’ютерні системи, які забезпечують візуальні та звукові ефекти, що занурюють глядача в уявний світ за екраном. Користувач оточується породженими комп’ютером образами і звуками, що дають відчуття реальності. Користувач взаємодіє зі штучним світом за допомогою різноманітних сенсорів. Майбутні дослідження скеровані на збільшення враження реальності спостережуваного.

Нова технологія безконтактної інформаційної взаємодії, що реалізує за допомогою комплексних мультимедіа-операційних середовищ ілюзію безпосереднього входження і присутності в реальному часі в «екранному світі».

Високорозвинута форма комп’ютерного моделювання, яка дозволяє користувачеві зануритись у штучний світ і безпосередньо діяти в ньому за допомогою спеціальних сенсорних пристроїв, які пов’язують його рухи з аудіовізуальними ефектами. При цьому зорові, слухові, дотикові і моторні відчуття користувача заміняються їх імітацією, що її генерує комп’ютер. Характерними ознаками віртуальної реальності є: моделювання в реальному масштабі часу; імітація оточення з високим ступенем реалізму; можливість діяти на оточення і мати при цьому зворотний зв’язок.

Термін віртуальна реальність ввів у 1989 році Джарон Ланьєр. В даний момент технології віртуальної реальності широко застосовуються в різних областях людської діяльності:

· Проектуванні і дизайні;

· Видобутку корисних копалин;

· Військових технологіях;

· Будівництві;

· Тренажерах і симуляторах;

· Маркетингу і рекламі;

· Індустрії розваг;

· Концепції «віртуального офісу» від MS, тощо