Експерементальна частина

ВСТУП

Внутрішнє життя групи учнів ПТНЗ, соціальне, психологічне самопочуття об'єднаних у ній індивідів, ефективність взаємодії із навколишнім середовищем залежать від згуртованості групи, різний вияв якої по-різному впливає на її конфліктогенність.

Групова згуртованість — утворення, розвиток і формування зв'язків у групі, які забезпечують перетворення зовні заданої структури на психологічну спільність людей, психологічний організм, який живе за своїми нормами і законами відповідно до своїх цілей і цінностей.

Одним із перших розпочав досліджувати групову згуртованість американський соціальний психолог Л. Фестінгер, вважаючи критерієм частоту і міцність групових зв'язків.

Подальші дослідження науковці зосереджували на спонукальних властивостях групи, до яких належать: подібність цінностей та установок членів групи; відповідність групових цілей потребам членів групи; чіткість визначення цілей, успіх групи в їх досягненні; особливості взаємозв'язку в групі; задоволеність груповою діяльністю; характер керівництва і прийняття рішень; соціально-психологічний клімат групи (групова атмосфера).

Також важливим фактором у формування спільних інтересів групи ПТНЗ являється суміщення різних видів характеру учнів та розумового розвитку, оскільки прояв розділення на мікрогрупи та відсутності єдності передбачає собою розбіжність спільних інтересів та цінностей.

ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА

Для вивчення характеру учня, за методикою вивчення і діагностики характеру В.С. Івашкіна, з ним проводиться бесіда, в якій експериментатор добивається правильного розуміння підлітком суті характеру відповідно до визначення, приведеного вище. Далі даються поняття «Риси вдачі) і змістовні визначення семи синтетичних рис, вибраних для розгляду.

7,14 – Визначеність

7,14 – Врівноваженість

7,21 - Сила

Викладач пропонує випробовуваним наступне завдання: «На лініях, розташованих правіше за кожну рису вдачі, поставте вертикальну риску так, щоб відстань від її початку до поставленої риски показувала, наскільки сформована у вас відповідна риса вдачі».

За результатами тестів група визначає для себе три найважливіші та найбільш розвинуті в них риси: визначеність, сила, врівноваженість. Це означає, що колектив складається з людей які вже визначили для себе цінності, життєві переконання, є активними людьми, але при цьому врівноважені і готові відповідати за свої вчинки та дії. Це є важливою якістю кожного учня и групи в цілому.

Для визначення групової згуртованості учнівських колективів ПТНЗ використовується методика експертної оцінки згуртованості учбової групи, яка може бути використана працівниками освітньої сфери в цілях оптимізації учбово-виховного процесу. У методиці подано сім психологічних характеристик групи. Даний тест доцільно проводити на початку і в кінці учбового року для отримання порівняльних результатів.

13% - високий рівень

40% - середній рівень

13% - низький рівень

34% - критичний рівень

За результатами опитування серед студентів можна зробити висновки, що рівень згуртованості в цілому середній, але з проявами низького та критичного рівнів – відсутня єдність колективу, наявні лише окремі угрупування по симпатіях, загальних інтересах, відсутній лідер колективу.

Для подальшого згуртування учнів у групі знадобиться стороння допомога для сприяння більшого спілкування учнів всередині групи, для пошуку спільних (групових) інтересів. Заходами, що посприяють згуртуванню, можуть бути екскурсії, прогулянки, бесіди і т.д. за участю всієї групи.

За допомогою методики дослідження гнучкості мислення визначили варіативність підходів, гіпотез, початкових даних, точок зору, операцій, що залучаються до процесу розумової діяльності учнів. Методика розрахована на індивідуальне та групове застосування.

Суть тесту зводиться до складання слів з певних наборів букв. Протягом 3 хвилин с таких наборів потрібно скласти якомога більше слів.

Результати:

24% - високий

63% - середній

13% - нищький

Результати показали, що в цілому група досить розумово розвинута, але е декілька «відстаючих» учнів. Викладачі повинні звернути увагу на учнів з низьким рівнем розумового розвитку, наприклад, більше часу приділяти їхнім відповідям на заняттях, корегувати їх та радити літературу в якій би вони могли знайти цікаву та розвиваючу інформацію. Для учнів з більш високим рівнем гнучкості мислення потрібно підготовлювати більш складні завдання, для підтримки даного рівня розвитку.

Характером називають своєрідне поєднання стійких психічних особливостей людини, що обумовлюють типові для нього способи поведінки в певних життєвих умовах і обставинах. Знання характеру конкретного індивіда дозволяє з найбільшою вірогідністю передбачати його поведінку і тим самим коректувати очікувані дії і вчинки. Характер складається і виявляється в діяльності і спілкуванні і є єдністю індивідуального і типового.