Проведення та закріплення гірничих виробок

4.2.1 Проведення гірничих виробок необхідно здійснювати згідно з проектами і паспортами, затвердженими технічним керівником підприємства.

4.2.2 Закріплення усіх гірничих виробок треба виконувати своєчасно та згідно з затвердженими для них паспортами закріплення і керування покрівлею. Паспорти закріплення та керування покрівлею допускається приймати типовими, але в них слід відображати тип конструкції та параметри кріплення для конкретних умов проведення кожної виробки.

Усі пустоти за постійним кріпленням необхідно закладати або забучувати.

4.2.3 Паспорти закріплення необхідно складати в двох примірниках для кожної очисної і підготовчої виробки і затверджувати технічним керівником шахти (рудника). У разі зміни гірничогеологічних або виробничих умов паспорт треба негайно переглянути і затвердити заново.

Паспорти слід зберігати на виробничих дільницях шахти (рудника) до кінця експлуатації виробок.

Ознайомлювати працівників з паспортом закріплення треба під розпис до початку проведення робіт.

4.2.4 Паспорт керування покрівлею і закріплення очисного простору і підготовчої виробки необхідно складати з графічного матеріалу і пояснювальної записки.

4.2.5 На графічному матеріалі паспорта керування покрівлею і закріплення очисного простору треба вміщувати:

схему блока, панелі, камери і лави з позначенням розмірів блока, панелі, камери, довжини лави, вентиляційного і відкатного штреків, пристволових, надштрекових ціликів та їх розмірів, спосіб керування покрівлею, підтримання виробок і розташування основного обладнання з виїмки та доставки корисної копалини;

план та розріз блока, панелі, камери, лави; на плані і розрізі частини блока, панелі, камери, лави слід показувати: конструкцію і розмір кріплення, відстань між стояками і кострами кріплення, відстань від вибою до першого ряду стояків, ширину робочого простору та інші елементи кріплення і керування покрівлею;

добовий графік організації робіт у вибої, лаві; в графіку організації робіт необхідно показувати послідовність і тривалість основних виробничих операцій в блоці, камері, панелі, в лаві, усіх робіт по закріпленню і керування покрівлею; графік організації робіт треба складати згідно з прийнятими умовними позначеннями і за установленою формою.

4.2.6 В пояснювальній записці до паспорта керування покрівлею і закріплення очисного простору необхідно вміщувати:

а) геологічну характеристику (потужність та кут падіння пласта, покладу);

б) характеристику висячого і лежачого боків покладу, опис особливостей поведінки бокових порід під час виймання;

в) обґрунтування вибору способу закріплення, конструкції кріплення, прийнятих розмірів елементів кріплення;

г) короткий опис обраного способу закріплення і конструкції кріплення;

д) розрахунок потреби в кріпильному матеріалі;

е) дані щодо кроку обвалення, ширини західки;

ж) дані щодо щільності привибійного кріплення, розпірного кріплення, кількість стояків на 1 м закріпленого простору, стояків в стінці;

и) заходи, що враховують специфічні особливості кожної системи розробки, наприклад, гнучкий настил (мат) у разі використання розробки шаровим обваленням, обладнання помостів, на яких працюють люди під час розробки з розпірним кріпленням крутопадаючих жил, тощо.

4.2.7 На графічному матеріалі паспорта закріплення підготовчої виробки необхідно вміщувати:

поперечний переріз виробки, на якому вказуються конфігурація і розміри виробки, бокові породи, розташування покладу руди по відношенню до виробки, тип, конструкція і розміри кріплення, розташування затяжок, вид в плані та розміри кріплення, розташування відкатних колій, розміри водостічної канавки;

поздовжній переріз виробки з зазначенням бокових порід, кріплення, відстані між осями рам, а під час проведення виробки також відставання від вибою у разі використання постійного, запобіжного або огороджувального кріплення;

деталі кріплення (конструкція замка у разі закріплення рамами, дверними окладами, закладка стояків у ґрунт тощо).

В пояснювальній записці до паспорта закріплення підготовчих виробок необхідно вміщувати:

характеристику бокових порід і їх стійкість;

обґрунтування вибору і описання типу і конструкції кріплення;

розрахунок потреби кріпильних матеріалів.

4.2.8 Для закріплення виробок необхідно застосовувати матеріали, які відповідають вимогам стандартів, інструкцій, технічних умов та паспортів.

Конструкції, технологічні прийоми та заходи безпеки під час встановлення та експлуатації різних кріплень треба приймати відповідно до вимог нормативних документів щодо застосування цих кріплень.

4.2.9 В стійких породах виробки допускається проводити і залишати без кріплення у разі склепистої форми виробок і розмірів їх перерізів, що відповідають затвердженим паспортам. Необхідно обов’язково закріплювати устя усіх виробок, що проводять з поверхні. Довжину закріпленої ділянки необхідно встановлювати проектом. Усі сполучення похилих та вертикальних виробок проміж собою і з горизонтальними виробками треба закріплювати незалежно від міцності порід, а сполучення горизонтальних виробок закріплювати при нестійких і середньої міцності породах. Необхідність закріплення і тип кріплення сполучень горизонтальних, похилих і вертикальних підповерхових виробок слід визначати проектом або паспортом закріплення в залежності від гірничогеологічних умов.

Проводити гірничі виробки в нестійких породах допускається за умови наявності поблизу вибою змінного запасу кріпильних матеріалів.

На соляних шахтах (рудниках) дозволяється не закріплювати сполучення похилих і вертикальних виробок між собою і з горизонтальними виробками, крім сполучень зі стволами.

4.2.10 Поперечні перерізи виробок необхідно приймати відповідно до проекту.

Мінімальні поперечні перерізи виробок “на просвіт” слід приймати:

для відкатних і головних вентиляційних виробок не меншими за 4,0 м² при дерев’яному та металевому кріпленні і не меншими за 3,5 м² при кам’яному та бетонному кріпленні при висоті цих виробок “на просвіт” не меншій як 2 м від головки рейок;

для вентиляційних і проміжних штреків і похилів, а також виробок дренажних шахт не меншими за 3,0 м² при висоті цих виробок “на просвіт” не меншій як 1,8 м;

для вентиляційних підняттєвих, збійок тощо – не меншими за 1,5м².

4.2.11 В усіх горизонтальних виробках, по яких відбувається транспортування вантажів, на прямолінійних ділянках необхідно забезпечувати відстані (зазори) між кріпленням або між розміщеним у виробках обладнанням і трубопроводами та найбільш виступаючою кромкою габариту рухомого складу не меншими за 0,7 м (вільний прохід для людей), а з другого боку - не меншими за 0,25 м для будь-яких видів кріплень. Указану ширину вільного проходу для людей треба витримувати по висоті виробки не меншою за 1,8 м.

У виробках з конвеєрною доставкою ширину проходу необхідно витримувати не меншою за: з одного боку - 0,7 м, з іншого боку – 0,4 м.

Відстань від верхньої площини стрічки конвеєра до верхняка або покрівлі виробки треба витримувати не меншою за 0,5 м, а біля натяжних і приводних головок – не меншою за 0,6 м.

Вільні проходи для людей на всьому протязі виробок слід влаштовувати з одного і того ж боку.

В місцях перетинання виробок через рейкові колії, над (під) конвеєрами необхідно влаштовувати переходи (містки).

Ширину між коліями (відстань між осями двох паралельних прямих колій) треба влаштовувати так, щоб зазор між зустрічними електровозами (вагонетками) був не меншим за 0,2 м. Вказані зазори слід витримувати також і на заокругленнях.

Підошву виробок з боку вільного проходу для людей необхідно вирівнювати або укладати на неї настил.

В місцях встановлення дверей та перемичок (вентиляційних, протипожежних та інших) вільний зазор між габаритом рухомого складу і стінкою дверного прорізу (одвірка) треба витримувати не меншим за 0,5 м. За наявності спеціальних дверей з проходом шириною не меншою за 0,5 м для людей величину зазору між габаритом рухомого складу і одвірком з боку вільного проходу дозволяється зменшити до 0,2 м.

У виробках, де застосовується самохідне (нерейкове) обладнання, зазори і проходи для людей необхідно витримувати згідно з вимогами Інструкції по безпечному застосуванню самохідного (нерейкового) обладнання в підземних рудниках (далі - НПАОП 1.2.90-5.10-72), затвердженою Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт в промисловості та гірничому нагляду (далі - Держгіртехнагляд) СРСР 20.06.72.

4.2.12 В двоколійних виробках, в місцях, де проводиться зчеплення та розчеплення вагонеток, маневрові роботи у капітальних навантажувальних і розвантажувальних пунктах (бункерів, рудоспусків, породоспусків), а також в одноколійних пристволових виробках клітьових стволів (вантажна та порожнякова вітки) відстань від кріплення або розміщеного у виробках обладнання і трубопроводів до найбільш виступаючої кромки габариту рухомого складу необхідно витримувати не меншою за 0,7 м з обох боків виробки. В двоколійних виробках не дозволяється влаштовувати проходи для людей між коліями. В усіх виробках, в місцях посадки людей в пасажирські потяги, на всю довжину його треба влаштовувати вільний прохід шириною не меншою за 1,0 м.

4.2.13 Відділення для переміщення людей у підняттєвих виробках, в тому числі і в тих, що проводяться, необхідно відділяти від рудного або матеріального відділення перегородкою та обладнувати справними помостами і сходами.

Ці вимоги не розповсюджуються на проведення підняттєвих виробок з використанням прохідницьких комплексів, підвісних клітей за наявності наскрізної випереджуючої свердловини діаметром не меншим як 105 мм, та способу секційного підривання. Під час проведення підняттєвих з використанням підвісних клітей між прохідниками, які знаходяться в кліті, і машиністом лебідки необхідно встановлювати надійний двосторонній зв’язок.

Підняттєві висотою до 20 м перерізом до 2,5 м² і нахилом більшим за 80° допускається проходити без відшивки сходового відділення за спеціальними паспортами та організацією робіт, узгодженими з органами Держнаглядохоронпраці.

4.2.14 Площадки біля устя шурфів і стволів шахт (рудників) необхідно систематично очищувати від породи, снігу і льоду.

Породу, руду та інші матеріали слід розміщувати від устя виробок на відстані, що виключає їх падіння у виробки.

4.2.15 Проведення підняттєвих виробок з використанням прохідницьких комплексів необхідно здійснювати згідно вимог інструкції щодо улаштування та безпечної експлуатації монорейкових прохідницьких комплексів заводу-виробника.

4.2.16 Під час проведення горизонтальних та похилих виробок треба приводити в безпечний стан привибійну зону від кусків породи, що обвалюються і відшаровуються з покрівлі і боків виробок, згідно з ОСТ 1417-104-83 Приведення покрівлі, стінок і забою горизонтальних гірничих виробок в безпечний стан. Вимоги безпеки до виробничих процесів (далі - НПАОП 1.2.90-2.10-83), введеного в дію наказом Міністерства чорної металургії (далі - Мінчормет) СРСР від 26.06.83 №594.

Виявлені під час огляду відшарування породи треба примусово обвалювати спеціальним призначеним для цього інструментом з безпечного місця. У разі неможливості відділення відшарувань слід застосовувати буропідривний спосіб згідно з НПАОП 0.00-1.17-92.

4.2.17 Під час проведення горизонтальних та похилих виробок, що вимагають штучного підтримання, треба застосовувати постійне або огороджуюче кріплення, а у привибійному просторі – запобіжне кріплення.

У разі проведення виробок в дуже слабких і нестійких (сипучих, м’яких та пливунах) породах необхідно застосовувати випереджуюче кріплення або спеціальні способи.

У випадках, коли за умовами проведення та конструктивних особливостей постійного кріплення неможливо установити його у привибійному просторі, або у випадках, коли виробки є недовгостроковими, треба застосовувати огороджувальні та запобіжні кріплення. Необхідність застосування такого кріплення, до установки постійного, слід визначати в проекті або паспорті закріплення з зазначенням максимально допустимого відставання його від вибою та терміну використання.

У разі призупинення проведення виробки на тривалий час постійне кріплення на пройденій ділянці необхідно встановлювати щільно до вибою.

4.2.18 Під час проведення уклонів та бремсбергів треба проводити або обладнувати проходи для переміщення людей згідно з пунктом 4.1.7 цих Правил.

4.2.19 Під час проведення, поглиблення або ремонту похилих виробок для захисту працюючих у вибою людей від небезпеки падіння вагонеток та інших предметів необхідно передбачити проектом і облаштувати не менше як два загородження – бар´єри жорсткого типу. Одне слід встановлювати в усті виробки, а друге – не вище за 20 м від місця роботи.

4.2.20 На проведення, заглиблення та закріплення стволів шахт (рудників) необхідно розробляти проект виконання робіт (далі – ПВР), який затверджує технічний керівник підприємства.

4.2.21 В ПВР слід передбачити, що частину вертикального ствола шахти (рудника), що заглиблюється, треба ізолювати від робочого горизонту міцним помостом або ціликом, що залишається під зумпфом ствола. У разі залишення цілика необхідно передбачити закріплення його знизу надійним кріпленням.

4.2.22 Під час проходки ствола (шурфу) працюючих, які знаходяться у вибої, необхідно захистити від можливого падіння зверху предметів запобіжними помостами, розташованими на передбаченій ПВР відстані від вибою.

4.2.23 У разі одночасної проходки ствола та зведення постійного кріплення підвісний поміст, з якого виконується закріплення ствола, треба облаштовувати міцним і з розтрубом для проходження бадді, а також з пристроями (пальці, домкрати тощо) для закріплення його в стволі під час роботи. Зазор між помостом та зведеним кріпленням ствола або опалубкою, рахуючи від виступаючих ребер кружал, слід витримувати не більшим як 120 мм і під час роботи щільно перекривати. Висоту розтрубу бадді необхідно витримувати не меншою за 1600 мм. Зупинку напрямної рамки треба забезпечувати на 0,5 м вище розтрубу підвісного помосту.

Роботи щодо переміщення помосту, підвісного обладнання, підвісної металевої опалубки і нарощування ставу труб зобов´язана очолювати посадова особа, на яку покладені такі обов´язки. Під час переміщення помостів та нарощування труб усіх працівників, крім осіб, що супроводжують поміст і виконують нарощування труб, необхідно видалити із вибою ствола на поверхню. Переміщення підвісного помосту треба здійснювати за спеціальними сигналами. Роботи з підвісного помосту після переміщення його в нове положення і у вибоях слід відновлювати тільки після центрування помосту і натяжної рами по баддях, їх закріплення і нанесення нових позначок на вказівнику глибини підйомної машини.

Для захисту працюючих на помості від предметів, що падають зверху, підвісний поміст необхідно обладнати міцним і надійним перекриттям. Під час нарощування провідників причіпний пристрій, на якому опускається провідник, дозволяється відчіпляти тільки після прикріплення провідника до раніше встановленого.

4.2.24 Необхідність зведення тимчасового кріплення на ділянці вертикальної виробки від вибою до постійного кріплення треба визначати паспортом закріплення, в якому слід зазначити допустиме відставання кріплення від вибою.

4.2.25 Під час проведення вертикальних стволів у нестійких породах із застосуванням постійного кріплення з дерева встановлення вертикальних прогонів і постійних розпірок необхідно виконувати відразу після зведення нової ланки кріплення, довжина якої дорівнюється довжині вертикального прогону. Не обхоплені вертикальним прогоном нижні вінці слід закріплювати тимчасовими розпірками.

4.2.26 У разі закріплення стволів вогнетривкими матеріалами закладати порожнини необхідно теж лише неспалимими матеріалами.

4.2.27 Під час зведення кріплення місце роботи треба захищати від капежу водовідвідними пристроями.

4.2.28 За наявності води за кріпленням необхідно виконувати тампонаж або дренаж для забезпечення вільного стоку води у водовловлюючі пристрої ствола.

4.2.29 Під час видавання породи баддями устя ствола треба відкривати тільки в частині, необхідній для пропускання бадді. Ляди слід відкривати тільки в момент проходження бадді. Необхідно застосовувати конструкцію ляд, яка виключає під час розвантажування бадді падіння у ствол кусків породи або будь-яких предметів.

4.2.30 До встановлення прохідницького копра устя ствола необхідно перекривати або відгороджувати ґратами висотою 2,5 м з ґратчастими дверима для проходу людей.

4.2.31 Бадді необхідно недовантажувати на 100 мм до кромки борта. Треба використовувати бадді, на борту яких є по два з кожного боку запобіжні кулачки (упори) для підтримання опущеної дужки на висоті не меншій за

40 мм від кромки борту бадді.

4.2.32 Навантажувати матеріали в баддю, а також підвішувати предмети до каната дозволяється лише, коли ляди закриті.

4.2.33 Після підривання та провітрювання вибою, до початку робіт щодо прибирання породи, ствол і розташоване в ньому обладнання зобов’язана оглянути посадова особа, на яку покладено такі обов’язки. Виявлені під час огляду ствола пошкодження кріплення, підвісного обладнання та сходів, за її вказівкою, бригадир (ланковий) або досвідчений робітник зобов’язані негайно усунути, а також прибрати куски породи, закинуті вибухом на кріплення, помости або на підвісне прохідницьке обладнання. Особливо старанно необхідно оглянути та привести в безпечний стан частину ствола, яка закріплена тимчасовим кріпленням. Тільки після цього ця посадова особа дозволяє спуск працівників у вибій.

4.2.34 У разі одночасних робіт з армування ствола та монтажу копра або монтажу обладнання на ньому необхідно розробити проект, в якому передбачити спеціальне перекриття устя ствола. Проект зобов´язаний затвердити технічний керівник підприємства.

4.2.35 Усі види робіт в стволах, пов’язаних з висотою, необхідно виконувати з використанням запобіжних поясів, які треба прикріпляти відповідно до ПВР.

4.2.36 Виймання запобіжного цілика або розборку запобіжного помосту, наявних в стволі, що заглиблюється, необхідно виконувати за спеціальним проектом, що містить організацію робіт з обов’язковим застосуванням тимчасового кріплення.

Виймання запобіжного цілика або розборку запобіжного помосту допускається здійснювати тільки після повного закінчення заглиблення та розсічки пристволового двору.

4.2.37 На випадок аварії підйому під час проведення та заглиблення стволів необхідно передбачити облаштування підвісної драбини довжиною, що забезпечує розміщення на ній одночасно усіх працівників найбільшої за числом зміни.

Підвісну драбину треба прикріплювати до каната лебідки і розташовувати над підвісним помостом. Лебідку слід обладнати комбінованим приводом (механізованим та ручним) і гальмами.

4.2.38 Під час проведення та заглиблення ствола кожну підйомну установку необхідно обладнати не менше, як двома незалежними сигнальними пристроями. У разі одночасної роботи у вибої та на підвісному помості сигналізацію з помосту та вибою слід передбачити відособленою. Між підвісним помостом та вибоєм треба влаштовувати двосторонню сигналізацію.

Усі працівники, зайняті на проходці і закріпленні ствола, зобов´язані знати сигнали та вміти їх подавати. Подавати сигнали з вибою безпосередньо машиністу підйомної машини необхідно через рукоятника. Подачу виконавчого сигналу на кожній підйомній установці зобов´язаний виконувати лише рукоятник.

Для подавання сигналів та спостереження за прийманням, розвантаженням і відправленням бадей у вибої і на помості посадова особа зміни призначає відповідальних осіб, з якими проводить спеціальний інструктаж.

Під час проведення стволів із застосуванням породонавантажувальних машин необхідно передбачати автоматичне блокування породонавантажувальних та підйомних машин.

4.2.39 Під час проведення вертикальних виробок передбачені для цієї мети машини, механізми і обладнання необхідно використовувати тільки за призначенням.

4.2.40 До початку прибирання породи з вибою ствола грейфером, що керується з поверхні, людей з вибою необхідно видалити.

4.2.41 Сполучення з дозаторною камерою бункера з пристволового двору необхідно здійснювати через сходове відділення ствола або по спеціальному хіднику, обладнаному сходами.

4.2.42 У разі виконання робіт щодо проведення стволів спеціальними способами необхідно керуватися цими Правилами, а також Правилами безпеки під час проходки стовбурів шахт спеціальними способами (далі - НПАОП 1.1.30-1.04-64), затвердженими Держгіртехнаглядом СРСР 20.03.64.

4.2.43 У разі закріплення ствола шахти (рудника) тюбінговими кільцями:

а) тюбінги необхідно встановлювати з робочого підвісного помосту або безпосередньо з вибою;

б) основні вінці встановлювати зі складанням акта огляду і надійності пікетажу;

в) сегменти-тюбінги опускати зі швидкістю не більш як 1 м/с;

г) причіпний пристрій для опускання сегментів в шахту (рудник) необхідно обладнувати з чотирьох ланцюгів (стропових канатів), з яких два споряджати болтами і два – крюками для підхвату сегмента; слід застосовувати канати, що відповідають вимогам стандартів, мають запас міцності не менше запасу міцності підйомного каната і свідоцтво про їх випробування; перевірку та відбраковку канатів треба виконувати відповідно до вимог розділу 7.6 цих Правил;

д) звільняти тюбінг від захвата допускається лише після укладання його на місце і взяття не менш як на два болти;

е) працівників, зайнятих на подачі тампонажного розчину в затюбінговий простір під тиском, необхідно забезпечити захисними окулярами та гумовими рукавичками;

ж) у разі одного підйому сегмент треба встановлювати за допомогою допоміжних лебідок, встановлених на поверхні або на міцному помості, обладнаному в частині ствола, закріпленій постійним кріпленням, або ж за допомогою поліспастів і блоків, закріплених в стволі;

и) цементаційні пробки в тюбінговому кріпленні відкривати слід з дозволу посадової особи, на яку покладено ці обов´язки;

к) величину незатампонованого закріпного простору допускається не більше однієї західки.

У разі заповнення затюбінгового простору тампонажним матеріалом за допомогою нагнітання в проекті слід визначати допустимий тиск.

4.2.44 На кожній калійній та соляній шахті (руднику), де є стволи з тюбінговим кріпленням, на весь час їх експлуатації необхідно мати цементаційний насос із усіма необхідними пристосуваннями та запас тампонажного матеріалу.