Тема № 4. Професійні вимоги до бібліотечних фахівців умовах інформатизації та технологізації суспільства та відповідність їм фахівців

МОДУЛЬ І: БІБЛІОТЕЧНА ПРОФЕСІЯ ЯК ВИД ДІЯЛЬНОСТІ

Тема № 1: Бібліотечна професіологія к навчальна дисципліна

Завдання для самостійної роботи:

Значення професіології для становлення сучасної моделі бібліотечної діяльності.

1. Виявити актуальність і завдання курсу.

2. Проаналізувати міждидисциплінарний зв'язок бібліотечної професіології з іншими науками.

3. Відповісти на питання: Як ви думаєте чи потрібна така навчальна дисципліна як «Бібліотечна професіологія» для підготовки висококваліфікованих фахівців інформаційної галузі (якщо «ні» то чому і якщо так то теж пояснити).

Тема № 2. Основні етапи становлення бібліотечної діяльності як професії.

Завдання для самостійної роботи:

Проаналізувати основні етапи становлення бібліотечної діяльності як професії. (своїми словами)

Тема № 3 Бібліотечна професія як динамічна система

Завдання для самостійної роботи:

Виявити системо утворюючі фактори і забезпечення розвитку біблотіечної професії.

Тема № 4. Професійні вимоги до бібліотечних фахівців умовах інформатизації та технологізації суспільства та відповідність їм фахівців.

Завдання для самостійної роботи:

Виявити основні професійні вимоги до бібліотечних працівників в умовах інформатизації суспільства.

На законодавчому рівні закріплено визначення бібліотеки як інформаційного культурного освітнього закладу основним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних освітніх. Культурних та інших потреб її користувачів. (ст. 1 Закону України «Про бібліотеку і бібліотечну справу») саме тому завдання сучасного бібліотекаря, який працює в умовах інформаційного суспільства полягає в організації інформаційно-комунікаційного середовища таким чином, щоб користувачі бібліотеки отримували як найповнішу інформацію з найменшими витратами часу. Якщо це завдання буде виконано, тоді з упевненістю можна стверджувати, що сучасні бібліотеки та бібліотекарі сприяють прогресивному розвитку науки, освіти, культури, всього суспільства в цілому і кожного громадянина окремо.

Нові умови існування бібліотечних систем інформації, її органічне входження до системи соціальних комунікацій потребують розширення професійного світогляду бібліотекаря. Сьогодні співробітник бібліотеки повинен володіти знаннями в галузі сучасних інформаційних, комп’ютерних технологій. Відповідно, студенти навчаються роботі з широким спектром електронних ресурсів. Освіта що надається бібліотечними вузами стала всебічною а випускники вузів не лише займаються бібліотекарською справою, а й залучаються до багатьох інших сфер інформаційної діяльності-адже на сучасному етапі найбільш правильним здається ставлення до бібліотечно-інформаційної діяльності як до єдиного процесу задоволення різноманітних потреб суспільства в інформації та знаннях. Пріоритетним у бібліотечно-інформаційній діяльності сьогодні стає доведення інформації до користувачів у будь-якому вигляді.

Отже бібліотекар початку ХХІ століття відрізняється від своїх колег 80- років підвищеним інтересом до впровадження нових технологій, вивчення та застосування в своїй професії іноземної мови, питань професійного спілкування з читачем, передачі йому бібліографічної інформації, особистій ініціативі, творчості- словом, тим, що називається активною професійню позицією.

Сьогодні на бібліотекаря існує погляд як на комунікатора в сучасному суспільстві. Комунікація- це суттєвий бік спілкування, що полягає в взаємній міжсубєктній передачі інформації, вона виступає абстрактною стороною спілкування у процесі передачі інформації.

В основі цього процесу лежить комунікативна діяльність, проміжним елементом якої може бути документ. У зв’язку з цим роль бібліотеки як складової комунікаційної системи полягає у зберіганні та передачі культурного спадку цивілізації- знань.

Цілісний підхід до документально-інформаційного обслуговування населення реалізовано в програмі НАТІС (національної системи інформації), яка була прийнята Міжурядовою конференцією з планування національних інфраструктур документації бібліотек і архівів (Париж 1947 р). Ця програма обіймає коло питань, які дозволяють конструювати організаційну структуру інформаційного обслуговування, використовуючи усі інформацій ні ресурси країни.

Закордонні та вітчизняні дослідники свідчать, що сучасні бібліотекарі активно включилися в процес інформатизації, опановують нові технології, умови та правила діяльності, залучають до обслуговування користувачів нових категорій, зокрема анонімних і дистанційних. Нині бібліотекарі працюють одночасно в традиційному та новітньому інформаційному просторі, заснованому на електронних технологій.

Найбільшу наукову цінність для дослідження питань трансформації бібліотек мали праці В.О.Ільганаєвої, Р.С.Мотульського, О.С.Оніщенка, М.І.Сенченка, М.С.Слободяника, Дж.Солтона, Л.Я.Філіпової [19], А.С.Чачко, Я.Л.Шрайберга. Увага дослідників процесів трансформації бібліотек обмежується використанням комп’ютерної техніки, інформаційних технологій, нових носіїв, каналів розповсюдження і засобів доступу до інформації, на базі яких відбувається впровадження інформаційних продуктів та послуг. Невизначеним залишається питання напрямів трансформації бібліотеки в інформаційному суспільстві та механізмів досягнення цієї мети. Паралельно з питаннями трансформації бібліотек у науковій літературі досліджуються напрями їх інноваційних змін.

Функціонування бібліотеки за умов інформаційного ринку перетворює здійснення інноваційних процесів на завдання стратегічного характеру, а конкуренція з боку інформаційного оточення сприяє активному впровадженню інновацій. Інноваційний процес наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. стає базовим для визначення виробничого та соціокультурного потенціалу бібліотек і потребує управління на рівні формування інноваційної політики.

Зазнають змін існуючі стереотипи стосунків бібліотек і суспільства, дедалі більше на перетворення бібліотечного середовища впливає процес інформатизації.

У нових технологічних умовах бібліотеки є активними суб'єктами цього процесу. Залучаючи широке коло користувачів до роботи у новому комунікативному форматі, у тому числі мережевому використанні інформаційних ресурсів, бібліотеки сприяють поступовому формуванню у різних верств населення інформаційної свідомості.Однак кваліфіковане виконання посередницьких функцій, якісне надання консалтингових послуг вимагає не тільки знання інформаційного ринку, але й уміння оцінювати якість інформаційних продукції та послуг, робити правильний вибір з метою

Сьогодні бібліотеки відіграють велику роль у становленні громадянського суспільства. Залучаючи населення до багатьох своїх заходів і акцій, вони сприяють підвищенню соціальної активності людей, формують у них громадянську свідомість, допомагають створювати особливий суспільний мікроклімат у регіоні свого впливу.

Процес інформатизації суспільства активно проходить в усьому світі і викликає постійну необхідність значного підвищення інформаційної культури людей.

Концепція інформатизації мережі бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів розроблена відповідно до законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про позашкільну освіту", „Про бібліотеки і бібліотечну справу”, Національної доктрини розвитку освіти, Концепції національної програми інформатизаціїУкраїни, Концепції інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, інших нормативно-правових актів, спрямованих на комп'ютеризацію та інформатизацію системи загальної середньої освіти.