1. | Що називається стандартизацією? | ||
а) | установлення і застосування правил, норм, вимог до об’єктів стандартизації; | ||
б) | середня повторність складових частин в конструкції виробу; | ||
в) | це наука про визначення результату обробки деталей; | ||
г) | характеристика рівня уніфікації і взаємозамінності складових частин виробу. | ||
2. | Чим відрізняються повна взаємозамінність від неповної (обмеженої)? | ||
а) | тим, що допускається групове підбирання деталей за певними ознаками; | ||
б) | тим, що забезпечується складання всіх виробів одного типорозміру без додаткової обробки або підбирання; | ||
в) | тим, що суттєво підвищується якість продукції; | ||
г) | тим, що здійснюється відповідна організація праці. | ||
3. | Що називається взаємозамінністю? | ||
а) | властивість незалежно виготовлених із заданою точністю деталей гарантувати безпідгоночне складання при забезпеченні необхідної працездатності у відповідності з технічними вимогами; | ||
б) | конструювання машин, їх виготовлення і складання у відповідності до вимог стандартів; | ||
в) | середня повторність складових частин в конструкції виробу; | ||
г) | встановлення раціональних вимог до продукції, що випускається. | ||
4. | Що таке метрологія? | ||
а) | це наука про вимірювання, методи і засоби їх виконання, забезпечення їх єдності, а також способи досягнення необхідної точності; | ||
б) | це наука про вимірювання кутових і лінійних розмірів деталей; | ||
в) | це наука про знаходження значення фізичної величини з допомогою спеціальних технічних засобів; | ||
г) | це наука про визначення результату обробки деталей. | ||
5. | Що таке стандарт? | ||
а) | нормативно-технічний документ, що містить вимоги, норми до певного об’єкту; | ||
б) | перелік деталей і виробів однакового функціонального призначення; | ||
в) | перелік деталей і виробів різного функціонального призначення; | ||
г) | документ певної сфери дії. | ||
6. | Що називають якістю продукції? | ||
а) | сукупність властивостей продукції, яка забезпечує можливість її використання у відповідності із її призначенням; | ||
б) | дотримання установлених правил експлуатації та ремонту; | ||
в) | перелік деталей і виробів різного функціонального призначення; | ||
г) | установлення строків морального старіння продукції. | ||
7. | В якій із відповідей не вірно вказані категорії стандартів України? | ||
а) | ТУУ | ||
б) | ДСТУ | ||
в) | ІСО | ||
г) | ГСТУ | ||
8. | В якій із відповідей невірно вказані категорії стандартів України? | ||
а) | ТУУ | ||
б) | ДСТУ | ||
в) | ОСТ | ||
г) | ГСТУ | ||
9. | В якій із відповідей невірно вказані науково-технічні принципи стандартизації? | ||
а) | мінімальність питома витрата матеріалів; | ||
б) | системність; | ||
в) | патентна чистота стандартів; | ||
г) | прогресивність і оптимізація стандартів; | ||
д) | кооперування; | ||
е) | функціональна взаємозамінність; | ||
ж) | взаємозв’язок стандартів. | ||
10. | Види стандартизації залежно від сфери поширення (вказати неправильну відповідь): | ||
а) | національна; | ||
б) | міжнародна; | ||
в) | регіональна; | ||
г) | місцева. | ||
11. | Види стандартів залежно від сфери застосування (вказати неправильну відповідь): | ||
а) | регіональні; | ||
б) | національні; | ||
в) | міжнародні; | ||
г) | місцеві. | ||
12. | Вищий державний орган з стандартизації: | ||
а) | Центр стандартизації, метрології та сертифікації; | ||
б) | Держстандарт України; | ||
в) | Міністерство України з стандартизації; | ||
г) | Кабінет Міністрів України. | ||
13. | На чому оснований розподіл стандартів за категоріями? | ||
а) | в залежності від сфери дії і рівня затвердження; | ||
б) | в залежності від галузі народного господарства; | ||
в) | в залежності від певних функцій продукції; | ||
г) | в залежності від правил експлуатації. | ||
14. | В якій із відповідей невірно зазначено задачі стандартизації? | ||
а) | встановлення єдиних фізичних величин, термінів і позначень. | ||
б) | встановлення вимог до продукції і виробничих процесів, вибір і визначення характеристик і якісних показників продукції, методів контролю і вимірювань; | ||
в) | встановлення вимог, які забезпечують безпеку праці і раціональне використання матеріальних ресурсів; | ||
г) | встановлення вимог, які забезпечують індивідуальність продукції, що випускається. | ||
15. | На чому оснований розподіл стандартів за категоріями? | ||
а) | в залежності від сфери дії і рівня затвердження; | ||
б) | в залежності від галузі народного господарства; | ||
в) | в залежності від певних функцій продукції; | ||
г) | в залежності від правил експлуатації. | ||
16. | В якій з відповідей невірно вказано вплив спеціалізації на виробництво? | ||
а) | зниження собівартості; | ||
б) | підвищення якості продукції; | ||
в) | ускладнення в забезпеченні ритмічності виробництва; | ||
г) | зменшення затрат на виробництво. | ||
17. | Чому стандарти розподіляють по видам? | ||
а) | для полегшення технічної підготовки і переналагодження виробництва; | ||
б) | для забезпечення виробничих зв’язків між підприємствами; | ||
в) | для зменшення затрат на виробництво. | ||
г) | відмінність у змісті. | ||
18. | В якій з відповідей невірно вказані умови необхідні для здійснення взаємозамінності? | ||
а) | наявність системи допусків, відхилень і посадок; | ||
б) | проектування виробів з обґрунтованим визначенням відхилень функціональних параметрів; | ||
в) | вибір обладнання, ріжучих і вимірювальних інструментів для досягнення установлених основних параметрів в процесі виготовлення; | ||
г) | визначення собівартості однотипних виробів; | ||
д) | належна організація технічного контролю. | ||
19. | Що називають функціональною взаємозамінністю? | ||
а) | використання в новій конструкції деталей і механізмів, які застосовувались в аналогічних виробах, які раніше виготовлялися; | ||
б) | взаємозамінність, як за геометричним так і за економічно – оптимальним експлуатаційним показникам; | ||
в) | застосування стандартних виробів; | ||
г) | зменшення кількості типорозмірів виробів однакового функціонального призначення. | ||
20. | Що характеризують показники технологічності? | ||
а) | стабільність режиму експлуатації; | ||
б) | умови виготовлення виробу із заданими властивостями при найменших затратах; | ||
в) | раціональність і довершеність форми виробу; | ||
г) | рівень впливу на навколишнє середовище при роботі виробу; | ||
д) | допустиму неоднорідність будови виробу. | ||
21. | Для яких розмірів застосовуються квалітети 12, 14, 15, 16, 17? | ||
а) | для особливо точних деталей і калібрів; | ||
б) | для розмірів неспряжених поверхонь. | ||
в) | для посадочних розмірів; | ||
г) | для охоплюваних розмірів. | ||
22. | Що називають основним відхиленням? | ||
а) | для валів – нижнє відхилення, для отворів – верхнє; | ||
б) | ближнє до нульової лінії, яке використовується для визначення положення поля допуску відносно нульової лінії; | ||
в) | верхнє відхилення; | ||
г) | нижнє відхилення. | ||
23. | Для яких розмірів застосовуються квалітети 04, 05, 06? | ||
а) | для особливо точних деталей і калібрів; | ||
б) | для охоплюючих розмірів; | ||
в) | для посадочних розмірів; | ||
г) | для розмірів неспряжених поверхонь. | ||
24. | Для яких розмірів застосовуються квалітети 06, 07, 08, 09, 10,11? | ||
а) | для особливо точних деталей і калібрів; | ||
б) | для розмірів неспряжених поверхонь. | ||
в) | для посадочних розмірів; | ||
г) | для охоплюючих розмірів. | ||
25. | Що називають основним валом? | ||
а) | вал, нижнє відхилення якого рівне нулю, еі=0; | ||
б) | вал, верхнє відхилення якого рівне нулю, es=0; | ||
в) | вал, у якого верхнє і нижнє відхилення розташовані вище нульової лінії. | ||
г) | вал, у якого верхнє і нижнє відхилення розташовані симетрично відносно нульової лінії. | ||
26. | При обробці валу з номінальним діаметром 80 мм задано, що дійсні розміри повинні знаходитися у межах 80,045 мм і 80,015 мм. Чому дорівнюють верхнє відхилення es, нижнє відхилення ei та допуск Td? es ei Td | ||
а) | – 0,015 +0,045 0,030 | ||
б) | +0,045 -0,015 0,060 | ||
в) | +0,045 +0,015 0,030 | ||
г) | +0,015 -0,045 0,060 | ||
27. | В якій із відповідей позначення полів допусків задані в системі отвору? | ||
а) | |||
б) | |||
в) | |||
г) | |||
д) | |||
28. | Діаметр отвору за кресленням Ø . Який із дійсних розмірів отвору необхідно забракувати? | ||
а) | 100,04; | ||
б) | 100,02; | ||
в) | 100,08; | ||
г) | 100,00; | ||
д) | 100,06. | ||
29. | Діаметр отвору за кресленням Ø . Який із дійсних розмірів отвору необхідно забракувати? | ||
а) | 96,10; | ||
б) | 96,02; | ||
в) | 96,08; | ||
г) | 96,00; | ||
д) | 95,98. | ||
30. | Які поля валів утворюють посадки з натягом в системі отвору? | ||
а) | d…h включно; | ||
б) | p…z включно; | ||
в) | h, js, k, m, n; | ||
г) | js, k, m, n. | ||
31. | Які поля отворів утворюють посадки з натягом в системі валу? | ||
а) | D…H включно; | ||
б) | P…Z включно; | ||
в) | H, Js, K, M, N; | ||
г) | Js, K, M, N. | ||
32. | Які поля допусків валів утворюють посадки з зазором в системі отвору? | ||
а) | p…zc включно; | ||
б) | js; k; m; n; | ||
в) | h; | ||
г) | a… h включно. | ||
33. | Які поля допусків отворів утворюють перехідні посадки в системі валу? | ||
а) | Js, K, M, N; | ||
б) | A…H включно; | ||
в) | P...ZС включно; | ||
г) | H. | ||
34. | Які поля допусків отворів утворюють посадки з натягом в системі валу? | ||
а) | D…H включно; | ||
б) | P…Z включно; | ||
в) | H, Js, K, M, N; | ||
г) | Js, K, M, N. | ||
35. | Які з вказаних відхилень не відносяться до відхилень розташування поверхонь? | ||
а) | прямолінійності; | ||
б) | паралельності; | ||
в) | перпендикулярності; | ||
г) | співвісності; | ||
д) | симетричності; | ||
е) | нахилу. | ||
36. | Допуск розміру це: | ||
а) | різниця між дійсним та номінальним розмірами; | ||
б) | різниця між найбільшим граничним та найменшим граничним розмірами; | ||
в) | різниця між найменшим граничним та номінальним розмірами; | ||
г) | різниця між найбільшим граничним та номінальним розмірами; | ||
37. | Поверхні (бази) деталі, що використовують для визначення її положення в процесі обробки на металорізальних верстатах відносяться до: | ||
а) | технологічних баз; | ||
б) | конструкторських баз; | ||
в) | вимірювальних баз; | ||
г) | допоміжних баз. | ||
38. | Поверхні заготовки (бази), що використовують для визначення її положення на столі металорізального верстата в процесі виготовлення відносяться до: | ||
а) | технологічних баз; | ||
б) | конструкторських баз; | ||
в) | вимірювальних баз; | ||
г) | допоміжних баз. | ||
39. | Поверхні заготовки (бази) відносно яких виконується контроль розташування поверхонь, що оброблюються, відносяться до: | ||
а) | технологічних баз; | ||
б) | конструкторських баз; | ||
в) | вимірювальних баз; | ||
г) | допоміжних баз. | ||
40. | Збільшувальні ланки розмірного ланцюга на схемах позначаються: | ||
а) | |||
б) | не позначаються; | ||
в) | |||
г) | |||
41. | Зменшувальні ланки розмірного ланцюга на схемах позначаються: | ||
а) | |||
б) | не позначаються; | ||
в) | |||
г) | |||
42. | Замикальні ланки розмірного ланцюга на схемах позначаються: | ||
а) | |||
б) | не позначаються; | ||
в) | |||
г) | |||
43. | За заданим номінальним розміром та допуском замикальної ланки визначають номінальні розміри, допуски та відхилення всіх складових ланок розмірного ланцюга (вказати тип задачі): | ||
а) | обернена; | ||
б) | комбінована; | ||
в) | пряма; | ||
г) | геометрична. | ||
44. | За заданими номінальними розмірами, допусками та відхиленнями всіх складових ланок розмірного ланцюга визначають номінальний розмір, допуск та відхилення замикальної ланки (вказати тип задачі): | ||
а) | обернена; | ||
б) | комбінована; | ||
в) | пряма; | ||
г) | геометрична. | ||
45. | Ланки розмірного ланцюга поділяються на (вказати неправильну відповідь): | ||
а) | збільшувальні; | ||
б) | замикальні; | ||
в) | зменшувальні; | ||
г) | номінальні. | ||
46. | Розмірні ланцюги класифікуються за наступними ознаками (в якому пункті класифікації ознак розмірних ланцюгів допущено неточність)? | ||
а) | за сферою застосування: - конструкторські; - технологічні; - вимірювальні; - проектні; | ||
б) | за місцем у виробі: - детальні (визначають точність відносного положення поверхонь або осей деталей, які входять до складальної одиниці); - складальні (визначають точність відносного положення поверхонь або осей деталей, які входять до складальної одиниці); | ||
в) | за характером ланок: - скалярні (усі ланки є скалярними величинами); - векторні (усі ланки є векторними величинами); - комбіновані (частина складових ланок розмірного ланцюга - векторні величини, інші - скалярні величини). | ||
г) | за положенням в просторі: - плоскі; - просторові. | ||
47. | Залежність дозволяє отримати показник шорсткості поверхні: | ||
а) | середнє геометричне (висотне) відхилення профілю; | ||
б) | середнє арифметичне відхилення профілю; | ||
в) | найбільше відхилення профілю; | ||
г) | середнє квадратичне відхилення профілю. | ||
48. | Розмір елементу, що встановлений вимірюванням з допустимою похибкою - це: | ||
49. | а) | дійсний розмір; | |
б) | найменший граничний розмір; | ||
в) | найбільший граничний розмір; | ||
г) | елементний розмір. | ||
50. | Чому дорівнює допуск перехідної посадки? | ||
а) | Тп = Nmax – Smin; | ||
б) | Тп = Td + TD ; | ||
в) | Тп = Nmax + Smax; | ||
г) | Тп = Smax – Nmin. | ||
51. | На кресленні деталі вказані граничні відхилення розміру . В якій із відповідей допуск вказаний вірно? | ||
а) | 0,027; | ||
б) | 0,012; | ||
в) | 0,015; | ||
г) | 0,039. | ||
52. | В якій із відповідей найменший граничний розмір більше номінального розміру? | ||
а) | 85-0,2; | ||
б) | ; | ||
в) | ; | ||
г) | 27+0,1. | ||
53. | Що таке різниця між найбільшим граничним розміром і найменшим граничним розміром? | ||
а) | зазор; | ||
б) | посадка; | ||
в) | допуск; | ||
г) | натяг. | ||
54. | Верхнє граничне відхилення ЕS - це алгебраїчна різниця між: | ||
а) | Dmах -D; | ||
б) | Dmin –dmin; | ||
в) | Dmin –d; | ||
г) | dmах –d. | ||
55. | Нижнє граничне відхилення ЕІ - це алгебраїчна різниця між: | ||
а) | Dmах -D; | ||
б) | Dmin –d; | ||
в) | Dmin –dmin; | ||
г) | dmах –d. | ||
56. | Нижнє граничне відхилення еі - це алгебраїчна різниця між: | ||
а) | Dmах -D; | ||
б) | dmin –d; | ||
в) | dmax –dmin; | ||
г) | dmах -d. | ||
57. | Верхнє граничне відхилення еs - це алгебраїчна різниця між: | ||
а) | Dmах -D; | ||
б) | dmin –d; | ||
в) | dmax –dmin; | ||
г) | dmах -d. | ||
58. | Максимальний натяг з'єднання Nmа х це різниця між: | ||
а) | Dmах - d; | ||
б) | Dmах - dmin; | ||
в) | dmax –dmin; | ||
г) | dmах - Dmin. | ||
59. | Мінімальний натяг з'єднання Nmіn це різниця між: | ||
а) | Dmах - d; | ||
б) | Dmin - dmax; | ||
в) | Dmin - d; | ||
г) | dmin –Dmax. | ||
60. | Мінімальний зазор з'єднання Smіn це - різниця між: | ||
а) | Dmах - d; | ||
б) | dmin - Dmax; | ||
в) | Dmin - d; | ||
г) | Dmin –dmax. | ||
61. | Максимальний зазор з'єднання Smax це - різниця між: | ||
а) | Dmах - d; | ||
б) | dmin - Dmax; | ||
в) | dmax –Dmin; | ||
г) | Dmin –dmax. | ||
62. | Параметр Rа це: | ||
а) | середня висота нерівностей профілю; | ||
б) | середній крок нерівностей; | ||
в) | відносна опорна довжина профілю; | ||
г) | крок нерівностей профілю по вершинах. | ||
63. | Параметр Rz це: | ||
а) | відносна опорна довжина профілю; | ||
б) | максимальна висота нерівностей профілю; | ||
в) | середня висота нерівностей профілю по 10 точках; | ||
г) | середня висота нерівностей профілю. | ||
64. | Параметр tp це: | ||
а) | середня висота нерівностей профілю; | ||
б) | середній крок нерівностей; | ||
в) | відносна опорна довжина профілю; | ||
г) | крок нерівностей профілю по вершинах. | ||
65. | Параметр Rmax це: | ||
а) | відносна опорна довжина профілю; | ||
б) | максимальна висота нерівностей профілю; | ||
в) | середня висота нерівностей профілю по 10 точках; | ||
г) | середня висота нерівностей профілю. | ||
66. | Параметр Sm це: | ||
а) | середня висота нерівностей профілю; | ||
б) | середній крок нерівностей; | ||
в) | відносна опорна довжина профілю; | ||
г) | крок нерівностей профілю по вершинах. | ||
67. | Параметр S це: | ||
а) | середня висота нерівностей профілю; | ||
б) | середній крок нерівностей; | ||
в) | відносна опорна довжина профілю; | ||
г) | середній крок нерівностей профілю по вершинах. | ||
68. | На рисунку показана схема полів допусків посадки: | ||
а) | з натягом в системі валу; | ||
б) | з зазором в системі отвору; | ||
в) | з натягом в системі отвору; | ||
г) | перехідна в системі валу; | ||
69. | На рисунку показана схема полів допусків посадки: | ||
а) | з натягом в системі валу; | ||
б) | з зазором в системі валу; | ||
в) | з натягом в системі отвору; | ||
г) | перехідна в системі валу; | ||
70. | На рисунку показана схема полів допусків посадки: | ||
а) | з натягом в системі валу; | ||
б) | з зазором в системі валу; | ||
в) | з натягом в системі отвору; | ||
г) | перехідна в системі валу; | ||
71. | На рисунку показана схема полів допусків посадки: | ||
а) | з натягом в системі отвору; | ||
б) | перехідна в системі отвору; | ||
в) | з зазором в системі валу; | ||
г) | перехідна в системі валу. | ||
72. | На рисунку показана схема полів допусків посадки: | ||
а) | з натягом в системі валу; | ||
б) | з зазором в системі отвору; | ||
в) | з натягом позасистемна; | ||
г) | перехідна в системі валу. | ||
73. | На рисунку показана схема полів допусків посадки: | ||
а) | з натягом в системі отвору; | ||
б) | перехідна в системі отвору; | ||
в) | з натягом позасистемна; | ||
г) | перехідна в системі валу. | ||
74. | На рисунку показана схема полів допусків посадки: | ||
а) | з натягом в системі валу; | ||
б) | з зазором в системі валу; | ||
в) | з натягом в системі отвору; | ||
г) | перехідна в системі валу. | ||
75. | На рисунку показана схема полів допусків посадки: | ||
а) | з натягом в системі валу; | ||
б) | з зазором, позасистемна; | ||
в) | з натягом в системі отвору; | ||
г) | перехідна в системі валу. | ||
76. | На рисунку показана схема полів допусків посадки: | ||
а) | з натягом в системі отвору; | ||
б) | перехідна в системі отвору; | ||
в) | з зазором, позасистемна; | ||
г) | з зазором в системі валу. | ||
77. | На рисунку показана схема полів допусків посадки: | ||
а) | з натягом в системі валу; | ||
б) | з зазором, позасистемна; | ||
в) | позасистемна з натягом; | ||
г) | з зазором в системі валу. | ||
78. | На рисунку показаний знак: | ||
а) | допуску паралельності; | ||
б) | допуску перпендикулярності; | ||
в) | допуску співвісності; | ||
г) | допуску нахилу. | ||
79. | Dr – дійсний розмір отвору; Dmax – найбільший граничний розмір; Dmin – найменший граничний розмір. В якій із відповідей приведено умову придатності деталей? | ||
а) | Dmin ≤ Dr ≤ Dmax; | ||
б) | Dmax ≤ Dr ≤ Dmin; | ||
в) | Dmax ≤ Dr ; | ||
г) | Dmin ≤ Dr. | ||
80. | Що називають верхнім граничним відхиленням? | ||
а) | алгебраїчна різниця між найбільшим граничним і дійсним розмірами; | ||
б) | алгебраїчна різниця між найбільшим і найменшим граничним розмірами; | ||
в) | алгебраїчна різниця між найменшим граничним і номінальним розмірами; | ||
г) | алгебраїчна різниця між найбільшим граничним і номінальним розмірами. | ||
81. | Що називають нижнім граничним відхиленням? | ||
а) | алгебраїчна різниця між найбільшим граничним і дійсним розмірами; | ||
б) | алгебраїчна різниця між найбільшим і найменшим граничним розмірами; | ||
в) | алгебраїчна різниця між найменшим граничним і номінальним розмірами; | ||
г) | алгебраїчна різниця між найбільшим граничним і номінальним розмірами. | ||
82. | В якій із відповідей найбільший граничний розмір дорівнює номінальному розміру? | ||
а) | 85+0,2; | ||
б) | ; | ||
в) | 15 ± 0,2; | ||
г) | 27-0,1. | ||
83. | В якій із відповідей найменший граничний розмір дорівнює номінальному розміру? | ||
а) | 85+0,2; | ||
б) | ; | ||
в) | 15 ± 0,2; | ||
г) | 27-0,1. | ||
84. | Температурний режим вимірювань, прийнятий в ЄСДП: | ||
а) | +220 С; | ||
б) | +180 С; | ||
в) | +240 С; | ||
г) | +200 С. | ||
85. | При позначення посадок на кресленнях застосовують такі способи (вкажіть неправильну відповідь): | ||
а) | умовний; | ||
б) | цифровий; | ||
в) | числовий; | ||
г) | комбінований. | ||
86. | Які з вказаних відхилень відносяться до відхилень форми поверхонь? | ||
а) | паралельності; | ||
б) | циліндричності; | ||
в) | перпендикулярності; | ||
г) | співвісності; | ||
д) | симетричності; | ||
е) | нахилу. | ||
87. | Які з вказаних відхилень відносяться до відхилень розміщення поверхонь? | ||
а) | круглості; | ||
б) | циліндричності; | ||
в) | перпендикулярності; | ||
г) | площинності. | ||
88. | Які з вказаних відхилень відносяться до сумарних відхилень форми та розміщення поверхонь? | ||
а) | круглості; | ||
б) | циліндричності; | ||
в) | перпендикулярності; | ||
г) | радіальне биття. | ||
89. | Які з вказаних відхилень відносяться до сумарних відхилень форми та розміщення поверхонь? | ||
а) | круглості; | ||
б) | відхилення форми заданого профілю; | ||
в) | перпендикулярності; | ||
г) | прямолінійності. | ||
90. | Які з вказаних відхилень відносяться до сумарних відхилень форми та розміщення поверхонь? | ||
а) | круглості; | ||
б) | повне торцеве биття; | ||
в) | перпендикулярності; | ||
г) | прямолінійності. | ||
91. | Які з вказаних відхилень відносяться до відхилень форми поверхонь? | ||
а) | паралельності; | ||
б) | симетричності; | ||
в) | площинності; | ||
г) | співвісності; | ||
92. | Які з вказаних відхилень відносяться до відхилень форми поверхонь? | ||
а) | паралельності; | ||
б) | прямолінійності осі; | ||
в) | симетричності; | ||
г) | співвісності; | ||
93. | Які з вказаних відхилень відносяться до відхилень форми поверхонь? | ||
а) | паралельності; | ||
б) | круглості; | ||
в) | симетричності; | ||
г) | співвісності; | ||
94. | Які з вказаних відхилень відносяться до відхилень форми поверхонь? | ||
а) | паралельності; | ||
б) | симетричності; | ||
в) | перпендикулярності; | ||
г) | співвісності; | ||
д) | профілю поздовжнього січення; | ||
е) | нахилу. | ||
95. | Який допуск позначений на кресленні умовним знаком? | ||
а) | допуск прямолінійності; | ||
б) | допуск співвісності; | ||
в) | допуск радіального або торцевого биття; | ||
г) | позиційний допуск. | ||
96. | Який допуск позначений на кресленні умовним знаком ? | ||
а) | допуск прямолінійності; | ||
б) | допуск співвісності; | ||
в) | допуск радіального або торцевого биття; | ||
г) | допуск паралельності. | ||
97. | Який допуск позначений на кресленні умовним знаком ? | ||
а) | допуск прямолінійності; | ||
б) | допуск співвісності; | ||
в) | допуск радіального або торцевого биття; | ||
г) | допуск від перетину осей. | ||
98. | Який допуск позначений на кресленні умовним знаком ? | ||
а) | допуск прямолінійності; | ||
б) | допуск співвісності; | ||
в) | допуск радіального або торцевого биття; | ||
г) | допуск перпендикулярності. | ||
99. | Який допуск позначений на кресленні умовним знаком ? | ||
а) | допуск прямолінійності; | ||
б) | допуск співвісності; | ||
в) | допуск радіального або торцевого биття; | ||
г) | допуск симетричності. | ||
100. | Який допуск позначений на кресленні умовним знаком ? | ||
а) | позиційний допуск; | ||
б) | допуск співвісності; | ||
в) | допуск радіального або торцевого биття; | ||
г) | допуск симетричності. | ||
101. | Який допуск позначений на кресленні умовним знаком ? | ||
а) | позиційний допуск; | ||
б) | допуск співвісності; | ||
в) | допуск радіального або торцевого биття; | ||
г) | допуск симетричності. | ||
102. | Який допуск позначений на кресленні умовним знаком ? | ||
а) | допуск прямолінійності; | ||
б) | допуск повного радіального або торцевого биття; | ||
в) | допуск радіального або торцевого биття; | ||
г) | допуск перпендикулярності. | ||
103. | Який допуск позначений на кресленні умовним знаком ? | ||
а) | допуск форми заданого профілю; | ||
б) | допуск повного радіального або торцевого биття; | ||
в) | допуск форми заданої поверхні; | ||
г) | допуск перпендикулярності. | ||
104. | Який допуск позначений на кресленні умовним знаком ? | ||
а) | допуск форми заданого профілю; | ||
б) | допуск повного радіального або торцевого биття; | ||
в) | допуск форми заданої поверхні; | ||
г) | допуск перпендикулярності. | ||
105. | Який допуск позначений на кресленні умовним знаком ? | ||
а) | допуск прямолінійності; | ||
б) | допуск нахилу; | ||
в) | допуск радіального або торцевого биття; | ||
г) | допуск перпендикулярності. | ||
106. | Позначення шорсткості на кресленні таким знаком означає: | ||
а) | вид обробки не встановлюється; | ||
б) | по даному кресленню поверхня не обробляється; | ||
в) | поверхня повинна бути утворена видаленням шару матеріалу; | ||
г) | поверхня повинна бути утворена без видалення шару матеріалу. | ||
107. | Позначення шорсткості на кресленні таким знаком означає: | ||
а) | вид обробки не встановлюється; | ||
б) | по даному кресленню поверхня не обробляється; | ||
в) | поверхня повинна бути утворена видаленням шару матеріалу; | ||
г) | поверхня повинна бути утворена без видалення шару матеріалу. | ||
108. | Позначення шорсткості на кресленні таким знаком означає: | ||
а) | вид обробки не встановлюється; | ||
б) | по даному кресленню поверхня не обробляється; | ||
в) | поверхня повинна бути утворена видаленням шару матеріалу; | ||
г) | поверхня повинна бути утворена без видалення шару матеріалу. | ||
109. | Позначення шорсткості на кресленні таким знаком означає: | ||
а) | вид обробки не встановлюється; | ||
б) | по даному кресленню поверхня не обробляється; | ||
в) | поверхня повинна бути утворена видаленням шару матеріалу; | ||
г) | поверхня повинна бути утворена без видалення шару матеріалу. | ||
110. | Шорсткість, однакова для частини поверхонь виробу позначається: | ||
а) | загальним записом в технічних вимогах креслення; | ||
б) | в верхньому правому куті креслення; | ||
в) | не позначається на кресленні, тому що її величина врахована квалітетом заданого розміру; | ||
г) | в основному написі креслення. | ||
111. | Які наслідки має збільшена шорсткість поверхні деталей? Вкажіть невірну відповідь: | ||
а) | зменшення втомленості й міцності; | ||
б) | збільшення спрацювання деталей; | ||
в) | погіршення умов змащення; | ||
г) | збільшення герметичності з’єднання; | ||
д) | зменшення корозійної стійкості.
Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:
Сейчас читают про:
|