2015-08-21
656ПОЛІТОЛОГІЯ
методичні рекомендації студентам
для підготовки до семінарських занять
та написання рефератів
Затверджено на засіданні
Кафедри політології.
Протокол № 3 від 29.09.2011 р.
Одеса: ОНПУ, 2011
Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять та написання рефератів по дисципліні «Політологія» для студентів ОНПУ. / Укладач Кутузова Н.Г. – Одеса: ОНПУ, 2011. - 16 с.
Рецензент – Ангелов Г.В. професор Одеської національної академії харчових технологій.
Рекомендовано до друку кафедрою політології Одеського національного політехнічного університету. Протокол № 3 від 29.09.2011р.
Методичні рекомендації розроблені кандидатом історичних наук,
доцентом кафедри політології ОНПУ Н.Г.Кутузової на основі досвіду
викладання нормативного курсу та у відповідності з чинною навчальною
програмою. Адресовано студентам та викладачам ВНЗ.
З М І С Т
ВСТУП………………………………………………………………………..4
1. Робота студента на лекційних заняттях…………………………………5
|
|
|
2. Підготовка до семінарських занять……………………………………..6
3. Самостійна робота студентів (СРС)……………………………………..6
4. Методичні рекомендації до написання реферату……………………...7
ПЛАНИ СЕМІНАРІВ.
5. ТЕМА 1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.
Політика як соціальне явище…………………………………….9
6. ТЕМА 2. Зародження та розвиток політичної думки в світі…………...9
7. ТЕМА 3. Зародження і розвиток політичної думки в Україні…………9
8. ТЕМА 4. Політична влада. Політичні партії, громадські
об`єднання, рухи………………………………………………..10
9. ТЕМА 5. Політична еліта та політичне лідерство.
Політична культура……………………………………………...10
10. ТЕМА 6. Політичні системи сучасності. Політичні режими…………11
11. ТЕМА 7. Держава як політичний інститут.
Етнонаціональний вимір політики……………………………..11
12. ТЕМА 8. Політичні трансформації. Політичні технології та
політичній маркетинг……………………………………………12
13. ТЕМА 9. Міжнародні відносини та світовий політичний процес.
Глобалізація……………………………………………………..12
14. ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ………………………………………………13
15. ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ РЕФЕРАТІВ……………………………………….14
16. ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТЬ……………………..15
В С Т У П
Політика як вид суспільної діяльності існує вже кілька тисячоліть – відтоді, як виникли перші держави. Однак політична наука протягом багатьох століть розвивалася в межах інших галузей гуманітарного знання, насамперед філософії. Самостійною сферою політологія стала порівняно недавно: процес її формування розпочався в ХIХ столітті, а остаточно вона відокремилася від інших наук у ХХ столітті.
|
|
|
Політологічне знання має велике значення в політичному житті суспільства як для теорії і практики політики, так і для збереження стабільності в суспільстві, реалізації його демократичних і гуманістичних засад. Нинішні політичні пріоритети України - пошук форм і засобів стимулювання політичної активності мас, сприяння духовному оновленню суспільства, активізація державотворчих процесів, що супроводжується поширенням в українському суспільстві державницької ідеї, формуванням нової системи ціннісних орієнтацій, концептуальним ядром яких виступає державна національна ідея.
Політологія у вищий школі є відносно новою учбовою дисципліною. Одне з головних її завдань полягає у тому, щоб активізувати пізнавальні можливості студентів, сформувати в них почуття громадянського обов`язку, політичну свідомість, адекватну реаліям сучасного світу, відповідний тип політичної культури та поведінки.
У ХХI столітті актуальним стає пошук у пізнавальної діяльності в сфері політичного буття. Нова методологія в політичній науці означає вже не просто орієнтацію на усталене знання і не просто пошук нового знання. Сучасній науці вкрай необхідне варіативне знання – таке знання, яке б давало можливість побудови альтернативних моделей політичної реальності. З`являються нові тенденції розвитку людства, пов’язані перш за все із сутнісною зміною технологій.
Створивши всесвітні комунікаційні мережі, людина виявилася неспроможною, прогнозувати напрями свого власного розвитку. Ця нова реальність виявилась надто складною як для самого людського життя так і для його розуміння людиною. У зв’язку з цим змінюється зміст і значення вивчення політичної науки у вищих навчальних закладах.
Від сучасних студентів вимагається не лише відтворювати певну систему готових знань, але й розуміти, пояснювати та передбачати політичні події, творчо осмислювати політичні реалії. Саме у зв’язку з цим зростає необхідність більш ґрунтовного вивчення світової політичної думки, як школи формування творчого, незаангажованого політичного мислення, необхідного вільному громадянину незалежної України.
Мета політології як навчальної дисципліни – допомогти студентам оволодіти системою наукових знань про політичне життя та про суспільно-політичні процеси, що відбуваються сьогодні у світі та в нашої державі; зрозуміти такі складні суспільно – політичні явища, як влада, політика, демократія, громадянське суспільство, правова держава, політична система, політична культура та інше.
Вивчення політології відповідає завданням гуманізації системи підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, сприяє визначенню світоглядних, суспільно – політичних позицій та духовних інтересів студентів, формуванню їх політичної свідомості і політичної культури.
РОБОТА СТУДЕНТА НА ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТТЯХ
Лекція - одна з найстаріших і головних форм навчального процесу у вищий школі. Слово «лекція» прийшло з латинської мови. Означає «читаю». Як метод транслювання інформації та метод навчання виникла приблизно у середині першого тисячоліття до н.е. Лекція – це системне надання учбового матеріалу. Ціль сучасної лекції в учбовому процесі не в тому, щоб надати усю інформацію з теми, а щоб допомогти студентам засвоїти фундаментальні проблеми курсу, надати певну літературу, яка сприяє кращому засвоюванню матеріалу теми. Лекція розкриває понятійний апарат певної теми, її проблеми, шлях їх вирішення. Усі інші форми учбових занять – консультації, семінари, лабораторні заняття, курсові, дипломне проектування, учбова практика, заліки та екзамени – ґрунтуються на лекціях.
|
|
|
Перед кожною наступною лекцією потрібно повторити попередній матеріал, що буде сприяти найкращому засвоюванню предмета. Прослуховування лекції - напружена робота думки. Найменша неуважність веде до того, що губиться логіка думок, схоплюються лише відірвані одна від іншої фрази й речення.
Тому ведення конспекту лекції – необхідний елемент, який забезпечує найбільш повне її засвоювання. Запис конспекту активізує думку, сприяє кращому запам’ятовуванню матеріалу, підтримує постійну увагу. В ході лекції потрібно прагнути записати своїми словами головні думки викладача, закріплюючи їх окремими прикладами, фактами, цифрами.
Уважне прослуховування лекції та її запис – це тільки початок роботи над лекційним матеріалом. Бажано після заняття переглянути конспект, уточнити важливі поняття, виділити дати, прізвища, факти; заповнити пропуски, розшифрувати скорочення, вписати цитати.
Лекція – це творчий процес, в якому приймає участь одночасно і лектор, і студент. Дієвість та ефективність її залежать не тільки від лектора, але й від того, наскільки студент оволодів умінням підготовки до лекції, слухання і
сприйняття матеріалу, вміння його конспектування, а також від рівня загальної підготовки студента (у тому числі й з інших дисциплін).
ПІДГОТОВКА ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінарські заняття студентів є обов’язковою і невід`ємною складовий частиною учбового процесу. Це – активна форма підведення підсумків їх самостійної роботи з вивчення даної теми.
Мета семінарських занять полягає у тому, щоб допомогти студентам глибше засвоїти матеріал: поглибити, уточнити, узагальнити знання, одержані на лекціях і в процесі самостійної роботи, теоретичного навчання, а також в тому, щоб навчитися якісно та стисло викладати свої думки, логічно і переконливо обґрунтувати їх.
На семінарські заняття виносяться найважливіші й найскладніші теми курсу. Вони проводяться з навчальною групою після того, як прослухані лекції та опрацьована література. Підготовку до семінару можна умовно розділити на два етапи: перший – обробка конспекту прослуханої лекції, яка має відношення до даної теми; другий – вивчення і конспектування рекомендованої літератури.
|
|
|
Дискусія – основа семінару. Форми семінарів можуть бути різними: співбесіда, семінар-дискусія, спецсемінар (прослуховування та обговорення рефератів), ділова гра, робота з тестами тощо.
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ (СРС)
Болонська система навчання, до якої приєдналася Україна у 2005 р. передбачає збільшення часу на самостійну роботу студентів. Відтепер девізом студента повинно бути: «Я навчусь!» замість: «Мене навчать». Тому самостійна робота студента (СРС) зараз стає основним засобом оволодіння навчальними дисциплінами у час вільний від обов’язкових навчальних занять.
Навчальний час, відведений для самостійної роботи, регламентується робочим навчальним планом і повинен складати не менш 1/3 та не більш 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для навчання дисципліни.
Самостійну роботу можна проводити за такою схемою:
- опрацювати тему у підручнику;
- виписати незрозумілі терміни (для цього завести «Словник термінів» в окремому зошиту, або виділити місце в зошиту з робочим конспектом);
- обміркувати, що прочитано з формулюванням опорних питань (тез) та відповідей на них;
- скласти письмові концентровані відповіді на опорні питання у робочому
конспекті; - виділити у конспекті (на полях за змістом відповіді) основні ідеї, закони, положення, висновки, а також недостатньо зрозумілі моменти,
щоб на семінарі усунути недоліки;
- виділити питання, які входять у тематику для складання заліку (іспиту);
- закони, правила, визначення, найважливіші поняття і висновки
виділити іншим кольором для полегшення їх візуального і логічного запам`ятовування;
- завчити нові терміни, імена, прізвища, дати.
Однією з форм самостійної роботи є написання реферату (студентської наукової роботи).
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ
Глибоке опанування програми курсу «Політологія» залежить від поєднання різноманітних форм і методів навчання, які активізують пізнавальну діяльність студентів.
Необхідно, щоб разом зі засвоєнням теоретичних знань, студенти набували досвід творчої діяльності, вміли досліджувати й аналізувати різноманітні джерела, робити висновки.
Одним з навчальних засобів, які впливають на розвиток пізнавальних можливостей студентів, є написання рефератів (лат. «referre» - доповідати, повідомляти). Реферат – це студентська наукова праця, яка підводить підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і дисципліни в цілому. Студенти набувають навички постійної роботи з науковою літературою, отримують досвід дослідження певної проблеми.
Написання реферату починається з вибору теми; вони пропонуються у даному посібнику, але студенти можуть запропонувати й свої теми, які відповідають їх особистим інтересам, характеру майбутньої спеціальності. Але в будь якому випадку тему необхідно обов’язково погодити з викладачем. Тема реферату – це не просто повторення матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Не припустимо поєднання декількох проблем, або навпаки, штучне відокремлення певної частини єдиного питання. Зрозуміло, що для написання реферату потрібен не підручник політології, а обов’язково декілька джерел наукової літератури з вибраної теми.
Оптимальний обсяг реферату складає 15-20 сторінок формату А-4, шрифт - 14, інтервал між рядками полуторний; поля: ліве - 30 мм, праве – 15 мм, з верху – 30 мм, з низу – 20 мм. (Реферат можна написати від руки, а не набирати комп’ютером). Всі сторінки обов’язково нумеруються,
8 загальна нумерація починається з титульного аркуша, проте порядковий
номер на нього не проставляється. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ та висновки не повинні перевищувати 20 % від її загального обсягу.
На титульному аркуші реферату вказується офіційна назва навчального закладу, факультету, кафедри політології; повна назва теми (без скорочень, особистим шрифтом), прізвище та ініціали автора реферату, його факультет, курс, навчальна група, прізвище та ініціали наукового керівника (викладача), його науковий ступень і вчене звання. Внизу титульного аркуша треба вказати місто, де реферат був написаний та рік його написання: Одеса - 2012.
На наступному аркуші надається план реферату - не більше 3-4 пунктів. Можна реферат взагалі не писати: зробити тези з вибраної теми (з 10-20 пунктів й розповідати по них хвилин 10-15) й додати список літератури.
У вступі треба обґрунтувати актуальність теми, її особливість, її значення для вивчення курсу «Політологія». Обсяг вступу не більше 1-2 сторінки.
Основну частину реферату складають кілька розділів. Тут, згідно плану, розкриваються основні проблеми наукової роботи. Виклад матеріалу має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, які характерні для стилю наукових документів, уникати незвичайних термінів і символів, або обов’язково пояснювати їх при першому згадуванні у тексті. Значення цих слів, символів та термінів ви повинні добре знати.
Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При
цитуванні будь якого фрагменту джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати.
Після розкриття усіх проблем теми реферату студент робить висновки, в яких розкривається значення даного явища для розвитку суспільства.
У самому кінці реферату необхідно обов’язково дати список використаної літератури. Скласти список треба правильно: спочатку дається прізвище та ініціали автора, потім назва твору, місце і рік його видання. Наприклад: Тимошенко Ю.В. Як зробити Україну багатої. – Одеса, 2050. Дані про книгу надаються тою мовою, якою ця книга написана. Якщо використовується журнал, то крім прізвища та ініціалів автора й назви статті обов’язково надається назва журналу, рік його видання та номер. Наприклад: Иванов И.И.
Истоки национализма// Вопросы философии. - 2011.- № 3. До списку використаної літератури включаються усі джерела інформації, які були використані під час підготовки реферату.
Реферат треба захистити. Він оцінюється за такими критеріями: актуальність, наукова та практична цінність, глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури, обґрунтування висновків, грамотність, стиль викладу, обсяг виконаної роботи, завершеність дослідження, ступень оволодіння матеріалом теми, оформлення реферату.
П Л А Н И С Е М І Н А Р І В
ТЕМА 1. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА І НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНА.
ПОЛІТИКА ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ.
ПЛАН
1. Об`єкт і предмет політичної науки.
2. Джерела та етапи формування знань про політику.
3. Структура та методи політології.
4. Функції політології.
5. Які галузі знань входять до системи політичних наук?
6. Які з функцій політології є актуальними для сучасного українського суспільства?
7. Політологія як наука спирається на три групи категорій; надайте приклади.
ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЙ РОБОТИ
1. Походження, сутність політики та її наукові трактовки.
2. Суб`єкти, структура і функції політики.
3. Типологія політики.
4. Взаємозв`язок політики з іншими сферами суспільства.
5. Які причини формування політики як сфери суспільного життя?
6. Актуальність політичних ідей Сократа.
ТЕМА 2. ЗАРОДЖЕННЯ ТА РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В СВІТІ.
ПЛАН
1. Політичні вчення Стародавнього Сходу. Політичні погляди Конфуція, Лао-Цзи.
2. Політична думка Стародавньої Греції (Солон, Сократ, Платон, Аристотель).
3. Політична думка Середньовіччя (А.Августин, Ф.Аквінський, М.Падуанський).
4. Політична думка Нового часу (Т.Гоббс, Дж.Локк, Ф.Беккон, Ш.Монтеск`є, Ж.-Ж.Руссо, І.Кант).
ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЙ РОБОТИ
1.Чім відрізняється політична думка Стародавньої Греції (Платон, Піфагор, Аристотель) від політичної думки Стародавнього Риму (Цицерон, Зенон, Сенека)?
2. Політична думка доби Відродження.
3. Основні ідеї роботи Н.Макіавеллі «Государ».
4. Ідеї утопічного соціалізму Т.Мора, Т.Кампанели.
ТЕМА 3. ЗАРОДЖЕННЯ І РОЗВИТОК ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРЇНІ
ПЛАН
1.Політичні ідеї вітчизняних мислителів княжої доби (ІХ – ХІY ст.): Митрополит
Іларіон, Ярослав Мудрий, Володимир Мономах.
2. Політична думка в Україні за литовсько-польської доби (ХІY – ХYІІ ст.): Ю.Дрогобич, С.Оріховський, полемічна література, І.Вишенський.
3. Дайте характеристику політичних ідей П.Могили, Ф.Прокоповича. Їх значення для розвитку української науки, культури, освіти.
4. Політичні ідеї в Україні у ХYІІ - ХYІІІ ст.: «Березневі статті», «Гадяцький трактат», Конституція П.Орлика.
5. Демократично-народницький напрям розвитку політичної думки в Україні (М.Костомаров, Т.Шевченко, В.Антонович).
ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1. Український націоналізм М.Міхновського, Д.Донцова, М.Сциборського.
2. Політичні погляди М.Грушевського.
3. Політичні погляди В.Липинського.
4. Націонал-комуністична течія української політичної думки у поглядах С.Мазлаха, В.Шахрая, М.Хвильового, М.Скрипника.
ТЕМА 4. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ, ГРОМАДСЬКІ
ОБ`ЄДНАННЯ, РУХИ
ПЛАН
1. Політична влада як центральна категорія політології.
2. Наукові визначення політичної влади.
3. Назвіть принципи організації та функціонування влади.
4. Охарактеризуйте форми та ресурси влади.
5. У чому суть вчення М.Вебера про владу.
6. Дайте характеристику наступним формам політичної влади: плутократія, теократія, партократія, автократія, демократія.
7. Визначте сутність понять: «імпічмент», «істеблішмент».
ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЙ РОБОТИ
1. Сутність, основні ознаки політичних партій.
2. Роль партій в політичній організації суспільства.
3. Сучасні підходи до типологізації партій.
4. Вчення М.Дюверже про політичні партії.
5. Партійні системи та їх типологія (М.Дюверже, Дж.Сарторі).
6. Визначте характерні ознаки однопартійної системи. Наведіть приклади.
7. Чому у цивілізованих демократичних країнах розповсюджені системи обмеженого поміркованого плюралізму та поляризованого плюралізму?
8. Громадські об`єднання та рухи: поняття, функції та класифікація.
ТЕМА 5. ПОЛІТИЧНА ЕЛІТА ТА ПОЛІТИЧНЕ ЛІДЕРСТВО.
ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА.
ПЛАН
1.Поняття «політична еліта».
2. Основні теорії політичних еліт.
3. Типологія політичних еліт.
4. Поняття політичного лідерства.
5. Природа, концепції та класифікація політичного лідерства.
6. У чому суть елітарних теорій Д.Донцова і В.Липинського?
7. Вчення В.Парето та Г.Моска про політичні еліти?
ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЙ РОБОТИ
1. Поняття, структура та функції політичної культури.
2. Типи політичної культури. Політична субкультура.
3. Елементи політичної культури.
4. Вчення Г.Алмонда і С.Верби про політичну культуру.
5. Сучасний стан політичної культури в Україні.
6. Політична свідомість і поведінка в структурі політичної культурі соціального об`єкта.
ТЕМА 6. ПОЛІТИЧНІ СИСТЕМИ СУЧАСНОСТІ.
ПОЛІТИЧНІ РЕЖИМИ.
ПЛАН
1. Поняття політичної системи суспільства.
2. Структури та функції політичної системи.
3. Модель політичної системи Д.Істона, Г.Алмонда.
4. Типологія політичних систем.
5. Визначте характерні ознаки політичної системи України.
ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЙ РОБОТИ
1. Сутність політичного режиму.
2. Трансформація політичних режимів.
3. Дайте характеристику авторитарних режимів. Їх класифікація (приклади).
4. Основні історичні різновиди тоталітаризму.
5. В яких випадках політика проникає в усі сфери життя суспільства. Надайте приклади.
6. Визначте зміст понять «демократія», «представницька демократія». Права людини.
7. Назвіть основні демократичні принципи. У якій формі може реалізуватися право меншості на опозицію?
ТЕМА 7. ДЕРЖАВА ЯК ПОЛІТИЧНИЙ ІНСТИТУТ.
ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ПОЛІТИКИ.
ПЛАН
1. Держава як політичний інститут. Ознаки та функції держави.
2. Форми державного правління.
3. Виявите особливості парламентського правління. Які країни з парламентською формою правління ви знаєте?
4. Як Г.Гегель розглядав співвідношення громадського суспільства, держави та права? 5.Ознаки правової держави, соціальної держави. У чому різниця?
6. Концепція правової держави І.Канта.
7. Державне правління та державний устрій в Україні.
8. Жан Боден – фундатор теорії суверенітету.
ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЙ РОБОТИ
1. Визначте зміст понять: етнос, народ, нація.
2. Чім нація відрізняється від національності?
3. Етнонаціональні спільноти як суб`єкти та об`єкти політики: етноси, етнічні групи, нації.
4. Етнічна та політична нація.
5. Ключові принципи ефективної етнополітики.
6. Етнонаціональні проблеми України.
ТЕМА 8. ПОЛІТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ. ПОЛІТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ
ТА ПОЛІТИЧНИЙ МАРКЕТИНГ.
ПЛАН
1. Політичні конфлікти та кризи.
2. Типологія політичних конфліктів і засоби їх врегулювання.
3. Політична модернізація: теорія та практика (Г.Алмонд, Д.Пауел, С.Хангтінгтон).
4. Україна на тлі глобальних політичних трансформацій.
ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЙ РОБОТИ.
1. Поняття, сутність та функції політичного маркетингу.
2. Роль технологій у політичному процесі.
3. Інформаційні та виборчі технології.
4. Імідж та політична реклама.
5. Визначте загальні риси харизматичного панування. Наведіть приклади.
6. Які політичні технології використовуються в Україні під час виборів?
ТЕМА 9. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС.
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ.
1. Міжнародна політика та міжнародні відносини.
2. Зміст, еволюція та роль міжнародних відносин.
3. Вчення про міжнародну політику Г.Моргентау, Р.Арона, З.Бжезинского.
4. Визначте основні центри міжнародної політикі.
5. Світовий політичний процес та система світових відносин.
6. Зовнішньополітичні інтереси України.
ПИТАННЯ ДО САМОСТІЙНОЙ РОБОТИ.
1. Поняття та сутність глобалізації.
2. Геополітика як самостійна галузь науки. Внесок Ф.Ратцеля і Челлена у розвиток геополітики
3. Політична глобалістика як новий науковий напрям.
4. Політичні шляхи вирішення глобальних проблем сучасності.
5. Україна на тлі глобальних трансформацій.
Т Е М А Т І К А Р Е Ф Е Р А Т І В
1. Історія Української Конституції.
2. Українська політологія: витоки, еволюція.
3. Розвиток політичної думки в Україні з десятого по двадцяте століття.
4. Політична культура.
5. Влада як історичний феномен, її генезис.
6. Мораль і політика в ученнях Конфуція, Лао-Цзи, та в працях Макіавеллі: сучасній погляд.
7. Держава і влада: проблеми авторитету та легітимності.
8. Політична думка в античному світі (Піфагор, Платон, Аристотель, Сократ, Цицерон, Сенека).
9. Політична думка доби Відродження.
10. Соціалісти-утопісти: Томас Мор, Томазо Кампанела, К.А.Сен-Симон, Ш.Фур`є, Р.Оуен.
11. Політична міфотворчість, історія і сучасність.
12. Політичний процес: сутність, структура,особливості.
13. Усе про політичні партії сучасної України.
14. Політичні партії та політичні системи у світі.
15. Українська національна ідея: історія та сучасність.
16. Ознаки правової держави.
17. Як впливають один на одного політика та економіка?
18. Виборчі системи: види, типи. Виборча система в Україні.
19. Політична думка в Україні у радянський період.
20. Основні політичні центри міжнародної політики.
21. Етнонаціональний розвиток України.
22. Актуальні проблеми сучасного світового політичного процесу.
23. СМІ і політика.
24. Витоки націоналізму, його причини, небезпека.
25. Порівняльна характеристика політичних систем США та України.
26. Політичні шляхи вирішення екологічних проблем.
27. Зарубіжна політологія про відношення США з державами Західної Європи.
28. Інтелігенція і влада в Україні.
29. Історія становлення багатопартійності в Україні.
30. Роль Організації Об`єднаних Націй у сучасних політичних відношеннях.
31. Влада і культура.
32. Місце і роль громадських організацій у політичному житті суспільства.
33. Політичні ідеї вчених Києво-Могилянської академії.
34.Визвольні ідеї Тараса Шевченка.
35.Політичні ідеї представників українського гуманізму.
36. І.Кант – засновник політичної доктрини лібералізму.
37. Лідерство, як соціально-психологічне явище.
38. Сучасні політичні режими: структура, типологія, динаміка.
39. Порівняльний аналіз сталінизма та гітлеризма.
40. Тоталітаризм вчора, сьогодні, завтра?
41. Ідеї тоталітаризму у книзі Дж.Оруелла «1984».
42. Три гілки влади у державі, їх розділення та механізми взаємозв`язку.
43. Україна і ЄС: проблеми розвитку співпраці.
44. Джерела конфліктів в Україні та шляхи їх попередження і розв’язування.
45. Проблеми взаємовідношень України з Росією та іншими державами СНГ.
46. Україна у сучасному геополітичному просторі.
47. Україна у системі зв'язок з міжнародними організаціями ООН, НАТО.
48. Ідеї марксизма в сучасній політології.
49. Етатизм і анархізм як типи політичної свідомості.
50. Західноєвропейська соціал-демократія: пошуки оновлення.
ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ РЕФЕРАТІВ
1. Конституція України. Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К., 1996.
2. Потульницький В.А. Історія української політології. – К., 2002.
3. Історія розвитку політичної думки. – К., 2009.
4. Будівничий української державності: Хрестоматія політологічних статей І.Франка / Упоряд. Д.Павличко. – К., 2006.
5. Шляхтун П.П. Політологія: Теорія та історія політичної науки. – К., 2002.
6. Кухта Б.З. Історія української політичної думки. – К., 2009.
7. СлюсаренкоА., Томенко М. Історія української Конституції. – К., 2010.
8. Политико-правовая мысль ХХ столетия о политической власти, государственном управлении, праве./Сост.Сухотерина Л.И.,Мамонтова Э.В. – Одесса, 2007.
9. Білоус О.В. Політико-правові системи: світ і Україна. – К., 2010.
10. Миголатьев М.М. Актуальные проблемы мирового политического процесса. – М.,2009.
11. Антонов В.В. Классика духовной философии. – Одесса, 2007.
12. История политических и правових учений / Ред.В.Г.Графский, Н.М.Золотухина, Л.С.Мамут. – М., 2000.
13. Диалоги с Пифагором. / Ред. В.В.Антонов. – Одесса, 2008.
14. Сухотерина Л.И. Зарубежная политология об отношениях со странами Западной, Центральной и Восточной Европы в 90-х годах ХХ века. – Одесса, 2002.
15. Скіба В., Горбатенко В., Туренко В. Вступ до політології. Екскурс в історію правничо-політичної думки. – К.,2008.
16. История политических и правовых учений: Древний мир. – М., 1995.
17. История политических и правовых учений: Средние века и Возрождение.- М., 1996.
18. Рябов С.Г. Держава і влада: проблеми авторитету і легітимності. – К., 2006.
19. Макіавеллі Н. Державець. - К., 1998.
20. Крылов С.Б. История создания Организации Объединённых Наций. – М., 1990.
21. Морозов Г.И. Организация Объединённых Наций. – М., 2008.
22. Толочко А.П. Князь в Древней Руси: власть, собственность, ідеологія. – К.,
1996.
23. Лао-Цзы. Дао-Дэ-Цзин. / Ред. В.В.Антонова. – Одесса, 2007.
24. Щегоцев В.А. Политическая культура: модели и реальный мир. – М.,1999.
25. Политическая культура современного американського общества./ Ред.Н.Кузнецова. – М., 2009.
26. Антонов В.В. Экопсихология: гармонія общения с природой. – Одесса,2007.
27.Мадіссон В.В., Шахов В.А. Сучасна українська геополітика. – К., 2009.
ЛИТЕРАТУРА ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТЬ
1. Бебік В.М. Політологія. Наука і навчальна дисципліна: Підручник.-К., 2009.
2. Гелей С.Д. Політологія: навчальний посібник для вузів. – Львів, 2001.
3. Дай Т.Р. Основи державної політики. – Одеса, 2005.
4. Конституція України. Прийнята на п`ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. – К., 1996.
5. Мадіссон В.Політологія міжнародних відносин: навчальний посібник для гуманітарних факультетів вищих закладів освіти. - К.,1997.
6. Мамонтова Е.В. Збірка тестів з дисципліни «Політологія»: для семінарських і самостійних занять студентів очної та заочної форм навчання. – Одеса, 2002.
7. Муляр В.І. Політологія: навчальний посібник для ВНЗ. – К., 2002.
8. Мухаев Р.Т. Политология: ученик для вузов. – М., 2003.
9. Піча В.М. Політологія. – Львів,2000.
10. Сухотеріна Л.І. Основи політології: навчальний посібник. – Одеса, 2008.
11. Мирончук С.А. Политология: курс лекций. – К., 2000.
12. Матвеев С.А. Политология. – Харьков, 2004.
13. Потульницький В.А. Теорія української політології: курс лекцій. - К., 1999.
14. Рудич Ф.М. Політологія. – К., 2006.
15. Лісовий В. Поняття політичної культури і сучасний стан політичної культури в Україні. – К., 2009.
16. Сухотерина Л.И. Зарубежная политология об отношениях США со странами Западной, Ценнтральной и Восточной Европы в 90-х годах ХХ века. – Одесса, 2002.
17. Ткач О.І. Політологія. – К., 2009.
18. Словник соціологічних і політологічних термінів / В.І.Астахова, В.І.Даніленко, А.І.Панов. К., 1993.
19. Політологія у запитаннях і відповідях / І.Г.Оніщенко, Д.Т.Дзюбко, І.І.Дуднікова. – К., 2003.
20. Політологія: Терміни. Поняття. Персоналії. / Ред. В.М.Піча. – Львів, 2001.
21. Политология: словарь-справочник / М.А.Василюк, М.С.Вершинин, Л.Д.Козырева. – М., 2001.
22. Політологічний енциклопедичний словник: / Ю.С. Шемшученко, В.Д.Бабкін, В.П.Горбатенко, А.Г.Саприкін. – К., 1997.
23. Политология: энциклопедический словарь/Ред. Ю.И.Аверьянова.-М.,1993.
24. Політологія. Кінець ХІХ – перша половина ХХ ст. Хрестоматія /
Ред.О.І.Семківа. – Львів, 1996.
25.Ортега-и-Гассет Х. Восстание масс. – М., 1999.
26.Прокопович С. Народ и народовластие. – М., 2010.
27.Цыганков П.А. Современные политические режимы. – М., 2009.
28.Политические зигзаги посткоммунистической России. – М., 2009.
29.Руссо Ж.Ж. Трактати. – К.,2000.
30.Ирхин Ю.В. Политология. Учебник для вузов. – М., 2005.
31.Афонин И.А. Политология (опорные конспекты). – М.,2004.
32.СоловьёвА.И.Политология: политическая теорія, политические технологии.-
М., 2009.
33.Політологія: Навчальний словник-довідник. – К.,2010.
34.Політологія: Навчальний посібник/ За ред.. О.В.Бабкиної. – К., 2008.
35.Рассоха И.Н. Тезисы о тоталитаризме. – М., 1995.
36.Игрицкий Ю.В. Тоталитаризм вчера, сегодня…завтра? – М.,2008.
37.Основы политологии/ Под ред.Ю.М.Орлова.- М., 2009.
38.Власова Г.Б. История политических учений.- М., 2004.
39.Пугачев В.П., Соловьёв А.И. Введение в политологию. – М., 2006.
40.Оруэлл Дж. «1984». – М., 1989.
41.Мамут Л.С. Этатизм и анархізм как типы политического сознания.- М.,1999.
42.Макарчук С. Український етнос: виникнення та історія розвитку.- К., 1992.
43.Платон. Діалоги. – К., 1998.
44.Міхновський М. Самостійна Україна. - Київ-Львів, 1991.
45.Консерватизм: Антологія / За ред..О.Проценко, В.Лісового. – К., 1999.
46.Лебедева М.М. Мировая политика.- М., 2009.
47.Політологія посткомунізму.- К.,2005.
48.Западноевропейская социал-демократия: поиски обновления. – М., 2007.
49.Грушин Б.А. Массовое сознание: опыт определения и проблемы
исследования.- М., 2007.
50.Пойченко А.Н. Політика: теорія і технологія діяльності. – К., 2006.
