При аварії на АЕС з руйнуванням реактора внаслідок парового вибуху серед персоналу та населення можливі механічні травми та термічні опіки, які супроводжуються, як правило, радіаційними ураженнями. Радіаційний вплив є головним. Він характеризується
Зовнішнім гамма-нейтронним опроміненням, джерелом якого є зруйнований реактор.
2. Бета-, гамма-опроміненням радіоактивного аерозолю та газів, які поступають із зруйнованого реактора.
3. Зовнішнім забрудненням радіоактивними речовинами шкіри та слизових оболонок.
4. Проникнення радіонуклідів в середину організму інгаляційним чи аліментарним шляхом (інкорпорація).
Після аварії основними джерелами внутрішнього опромінення є стронцій – 90 (період напіврозпаду 29 років, вражає кісткову тканину), цезій – 137 (період напіврозпаду 30 років, вражає кишківник), плутоній 239 (період напіврозпаду 24360 років, вражає легені).
При дозах опромінення 100 Бер і більше виникає гостра променева хвороба (ГПХ) різних ступенів тяжкості:
І – легкий ступінь – 100 – 200 Бер;
|
|
ІІ – середній ступінь – 200 – 400 Бер;
ІІІ – тяжкий ступінь – 400 – 600 Бер;
ІV – вкрай тяжкий ступінь – 600 – 1000 Бер.
Крім ГПХ можливе виникнення радіаційних уражень шкіри та слизових оболонок від легкої еритеми до глибоких некрозів. В подальшому можливий розвиток віддалених наслідків:
- захворювання крові (лейкози та ін.);
- порушення імунітету;
- порушення морфології та функції щитовидної залози;
- збільшення частоти новоутворень (пухлин);
- порушення системи згортання крові;
- генетичні наслідки та несприятливий перебіг вагітності;
- вегетативно-судинна нестійкість, ендокринні захворювання, мозкові та судинні кризи, передчасне старіння тощо.
Принципи обмеження радіаційного впливу
Запобігання та обмеження впливу радіації на людей можливе на основі таких основних принципів:
Захист шляхом використання матеріалів.
Матеріали і захисні споруди мають “коефіцієнт послаблення іонізуючого випромінювання”. Так, житлові та цегельні будинки мають Кпос від 10 до 20, їх підвали - від 40 до 400, протирадіаційні укриття – від 500 до 1000.
2. Захист шляхом скорочення часу опромінювання.