На консультацію звернулась мама зі скаргою на сина, 9 років. „Незібраний, розсіяний, запальний, займається онанізмом, не знаю, як відівчити.” Детальніше вивчення ситуації виявило неприйняття дитини матір’ю. Мати зі сином живуть удвох, з чоловіком розлучилась декілька років тому. Рефреном багатьох її висловлювань лунала думка про те, що жінка все може, за все береться, „тягне віз”, а мужчини – „слабаки”. Для виховання дитини батько не потрібний, мати можке його повністю замінити, навіть у вихованні сина. Єдине, для чого у сім’ї потрібен батько, – це для того, щоб дати дітям приклад благородного, лицарського ставлення до жінки.
ПИТАННЯ:
1. Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.
2. Проаналізуйте стосунки матері з сином.
3. Вкажіть, які можливі причини такої поведінки сина.
4. Який має бути головний напрям психокорекційної роботи у даній ситуації.
5. Що про дану проблему написано у психологічній літературі?
ВАРІАНТ 50
З розповіді матері: „Моя 7-річна донька ревнує мене до свого молодшого братика. Коли він був зовсім маленький, це не дуже виявлялось, а зараз наші стосунки дуже загострились. Варто зробити їй зауваження, як вона ниє: „Ти мене не любиш, любиш тільки свого Сашка.” Я починаю себе ловити на тому, що лише візьму молодшого на руки, як опускаю: а що якщо донька знову буде ревнувати? При ній намагаюсь менше звертати уваги на сина. Однак часто чую: „Мама, чому ти йому поклала бідьший кусок торта? … Ти знову з ним бавишся, а хто буде бавитись зі мною?” Як подолати дитячі ревнощі?”
|
|
ПИТАННЯ:
1. Враховуючи вікові особливості, поясніть суть проблемної ситуації.
2. Дайте відповідь на запитання матері.
3. Яка психологічна причина описаних взаємостосунків між дітьми?
4. Що може провокувати дитячі ревнощі у сім’ї?
5. Що про дану проблему написано у психологічній літературі?