Основні види кіноперекладу та їх специфіка

Активна участь кінематографу у процесі масової комунікації підвищує потенціал його соціального впливу. Кінематограф реалізує усі функції масової комунікації, а саме розважальну, інформативну та освітню, - яка формує та змінює інтенсивність та направленість установок певного типу, функцію організації поведінки та функцію спілкування.

Переклад фільмів та серіалів – цілком звичне для будь-якої країни явище перекладу художніх творів на державну мову. Але у зв’язку з тим, що Україна здобула державний статус лише близько 20 років тому, явище перекладу серіалів українською мовою зараз перебуває у стадії розквіту.

Аналіз соціокультурних особливостей перекладу серіалів слід почати з визначення поняття, тісно пов’язаного з цим явищем, а саме телебачення. Телебачення – це система передачі певної інформації, тобто частина комунікативного акту, за допомогою якого відбувається обмін знаннями у ноосфері. У сучасній свідомості телебачення стало одним із головних джерел інформації, що впливає не лише на психологію сприйняття людини, але й на її поведінку, мову та ставлення до світу й оточення. Водночас мова телевізійних програм, яка суттєво впливає на формування лексичного складу мови окремої людини, недосконала та потребує ретельного опрацювання фахівцями.

Кінопереклад – є надзвичайно складним видом перекладацької діяльності. Кінопереклад переносить фільм в інше культурно-історичне середовище. Художній твір, створений режисером на основі культури, безпосереднім носієм якої він є, змінює адресата. Саме проблеми відтворення кінотекстів для іншомовної, іншокультурної аудиторії є одними з найактуальніших проблем теорії та практики перекладу. Тому цілком логічно, що одним із найважливіших питань, що виникають при вивченні проблеми перекладу фільмів є поєднання адекватно відтвореної, зрозумілої для іншомовного реципієнта інформації зі збереженням режисерського бачення світу, особливостей індивідуально-авторської мови, що втілилися у структурі кінотексту в цілому, у зображені кожного художнього образу, мовленні дійових осіб [inet sourse].

Аналізуючи кінопереклад слід зауважити, що переклад різних відеоформатів суттєво відрізняється в залежності від їх комунікативної мети, спрямованості на певне коло реципієнтів та лексичної наповненості.

Найпопулярнішими форматами кіноперекладу виступають повнометражний фільм і серіал. Фільм - це окремий витвір кіномистецтва, створений певною культурою, що відображає традиції, уявлення, цінності, ідеї, що стосуються іншомовної культури. У технологічному плані, фільм - це послідовність фотографічних зображень (кадрів), пов'язаних одним сюжетом. Серіал – суто телевізійний формат, розрахований на періодичність перегляду з певними інтервалами. Телесеріал є дуже ефективним засобом залучення та утримання глядацької аудиторії та прокату реклами. Особливістю повнометражного фільму є те, що він транслюється лише один раз, а тому не існує гострої необхідності у заохочуванні постійних глядачів. Спираючись на подані вище визначення ми можемо відчути різницю, що полягає в особливості перекладу цих форматів: переклад серіалів з англійської на українську мову потребує більших зусиль та навантажень, оскільки основною його метою є прив’язати глядачів до екрану на якомога довший проміжок часу. Це означає, що переклад серіалів повинен бути чітким і зрозумілим, не містити іншомовних запозичень, важких для сприйняття, мовних зворотів, що навантажують текст і тим самим втомлюють глядача, який сприймає перегляд серіалів як відпочинок без інтелектуального навантаження.

Для теорії та практики перекладу велике значення має така частина фонових знань, як реалії, що відображають явища, характерні для англомовної культури. У більшості випадків репліки серіалу містять ономастичні реалії, до яких відносять топоніми (географічні назви), антропоніми (імена історичних особистостей, суспільних діячів, письменників, персонажів кіно та світової літератури, спортсменів), а також назви літературних творів та витворів мистецтва, історичні факти та події у житті країни, назви державних закладів тощо.

У галузі кіноперекладу особливої уваги слід надати соціокультурним особливостям тексту оригіналу та підібрати в мові перекладу відповідні лексичні одиниці еквівалентні тим, що вживаються в тексті оригіналу. Під культурним контекстом серіалу розуміється сукупність інституційних, рольових, ціннісних, когнітивних умов реалізації подій або фактів з одного боку, і сукупність виразних засобів, які використовуються людьми в цих обставинах, з іншого. Це означає, що в тексті реалізуються настанови і вимоги до створення мовного продукту, що відповідає умовам появи зазначеного матеріалу.

Соціальний аспект реалізується при перекладі через врахування вікових та статевих особливостей тих глядачів, яких перекладач ставить за мету привабити.

Соціокультурний контекст передається під час перекладу завдяки вимушеним адаптаціям та трансформаціям. У процесі перекладу серіалу з англійської мови на українську перекладач повинен враховувати соціальний статус, культурний рівень та вік героїв, повинен вміти відтворити реалії вихідної мови таким чином, щоб глядач під час перегляду сприймав переклад як сам оригінал. Зокрема, в англомовному мультсеріалі «Сімпсони» один з героїв (Гомер) наспівує: «Row, row, row your boat, Gently down the stream». При перекладі на українську мову цей вираз звучить наступним чином: «Ти морячка, я моряк» - у цьому випадку ми спостерігаємо повну заміну виразу, шляхом знаходження еквіваленту в українській мові.

При цьому необхідно уникати вживання обтяжливих мовних виразів, які будуть незрозумілими реципієнту. Виникає дилема: з одного боку – охопити якомога більше коло глядачів різного віку та з різним культурним світоглядом, з іншого ж – намагатись зацікавити лише вузьке коло глядачів приблизно однакового соціального і культурного рівня.

Проблема відтворення соціокультурних особливостей не є новою у лінгвістиці. Вона розглядалася в роботах багатьох науковців. Так, В. В. Сафонова [7] вважає, що соціокультурний компонент передбачає співвивчення мов та культур і включає до свого змісту знання з різних галузей. В. П. Фурманова [8] розробила теорію функціональної культури, яка розглядає три аспекти: когнітивний (оволодіння знаннями); комунікативний (засвоєння правил вербальної та невербальної поведінки); аксіологічний (усвідомлення системи традицій, норм тощо). Соціокультурний компонент, за В. П. Фурмановою, включає два напрями: філологічний (вивчення відомостей про культуру країни, мова якої вивчається, на матеріалі соціокультурно - маркованої лексики); соціологічний (варіативність сценаріїв міжкультурного спілкування). В. В. Воробйов [9] відносить до соціокультурного компоненту інформацію, яка вивчається через аналіз соціокультурно-маркованої лексики. Е. Д. Херш [10] розробив концепцію “культурна грамотність”, яка передбачає оволодіння певними знаннями-концептами всієї цивілізації. Спираючись на вищевказане необхідно зазначити, що перекладач повинен ураховувати комунікативний стиль представників різних культур.

Основна складність кіноперекладу полягає у “можливості й ступені адаптації тексту до україномовної культури, побудованої на іншій системі цінностей і понять, і саме цей факт обумовлює неминучу втрату в сприйнятті перекладеного кіно з чужою тематикою та неприйнятними для іншої культури уявленнями” [11, с. 155 Денисова ]. Можливо саме це і є причиною того, що багато серіалів не були позитивно сприйняті у нашій країні.

Обов'язковою передумовою компетентності перекладача є його обізнаність, як і в українській, так і в англомовній культурі; він має прагнути до подвійної культурної приналежності. Спочатку перекладач наближується до тексту оригіналу, розуміє та обробляє його, щоб потім наблизити цей текст до групи реципієнтів мовою перекладу. Тому до мовної компетенції перекладача належать не тільки знання англійської та української мов, а й знання культури відповідних мовних просторів. Особливо культурно специфічними є реалії, які не можуть бути перекладені чи замінені на основі лінгвістичних елементів чи схожого образу. Вислів англійською мовою замінюється перекладачем фразою українською мовою, яка виконує аналогічну функцію.

Занурення в нову мову та культуру є довічним процесом збагачення знань: для опанування глибокими знаннями власної чи чужої культури необхідним є, на нашу думку, довге перебування в країні цільової культури. Відкриття нової культури є невід’ємною умовою діяльності кожного перекладача.

Підсумовуючи вище зазначене, ми виявляємо кінопереклад, як надзвичайно складний вид перекладацької діяльності. Основна складність кіноперекладу полягає у можливості й ступені адаптації тексту до іншомовної культури, побудованої на іншій системі цінностей і понять, і саме цей факт обумовлює неминучу втрату в сприйнятті перекладеного кіно з чужою тематикою та неприйнятними для іншої культури уявленнями. Існують декілька класифікацій видів кіноперекладу, серед них ми можемо виділити три основні види: дубляж, закадровий переклад та субтитрування.