Роль та значення сівозмін

Ефективність виробництва садивного матеріалу у відкритому грунті декоративних розсадників, в значній мірі, залежить від прийнятої агротехніки вирощування деревних рослин у продукуючих відділеннях розсадника. До основних складових агротехніки вирощування сіянців і саджанців у відкритому грунті декоративного розсадника належать:

· науково - обгрунтовані сівозміни;

· обробіток грунту в полях сівозмін;

· система застосування добрив;

· система вологозабезпечення (зрошення).

Кожна з складових основ агротехніки виробництва садивного матеріалу в розсадниках спрямована на оптимізацію живлення рослин: мінерального, водного, повітряного і теплового.

Науково – обґрунтовані сівозміни мають вирішальне значення у забезпеченні сприятливих умов вирощування садивного матеріалу в постійних розсадниках. Тисячолітня історія землеробства переконливо доводить, що беззмінне, упродовж тривалого періоду, вирощування однієї і тієї ж сільськогосподарської культури або, як в розсадництві, одного і того ж виду садивного матеріалу (сіянців, саджанців) на одній і тій же площі або так звана монокультура призводить до зменшення врожаю, погіршення його якості та ряду інших негативних наслідків. Головними з них є:

· зниження родючості грунту внаслідок виносу елементів мінерального живлення вирощеними на площі рослинами;

· зменшення товщини родючого шару грунту (особливо значною є втрата на площах у разі викопування садивного матеріалу з грудкою землі);

· руйнування структури грунту внаслідок розпилення його верхнього шару через багаторазову дію на нього ґрунтообробними знаряддями;

· погіршення водно-фізичних і механічних властивостей грунту, що призводить до формування несприятливих водного, повітряного, теплового та поживного режимів;

Окрім виснаження та погіршення структури грунту, монокультура призводить до небажаної зміни його кислотності, розвитку специфічних для культури збудників хвороб та шкідників, послаблення діяльності корисних для рослин мікроорганізмів і посилення впливу шкідливих, розвитку багаторічних бур’янів та засмічення ними площі. Наслідком цих негативних змін, як вже зазначалось, є втрата врожаю. Втрата врожаю внаслідок монокультури в розсадниках означає не тільки падіння виходу стандартного садивного матеріалу з одиниці площі, а і невиправдане подовження терміну його вирощування до кондиційних розмірів та збільшення в зв’язку з цим виробничої собівартості продукції. Яскравою ілюстрацією впливу монокультури на вихід стандартного садивного матеріалу є дані про вирощування сіянців сосни на тимчасовому лісовому розсаднику Дзвінківського лісництва Боярської ЛДС (табл.2.2).

Таблиця 2.2.