Психологічні та соціальні причини травматизму

Відповідно з ПУЕ розрізняють три категорії виробничих приміщень за ступенями небезпеки ураження людей електричним струмом [45]:

1. Приміщення без підвищеної небезпеки, в яких відсутні умови, що створюють підвищену або особливу небезпеку.

2. Приміщення з підвищеною небезпекою, які характеризуються наявністю в них одного з наступних умов (і, відповідно, факторів [33]), що створюють підвищену небезпеку:

а) вогкості (g ³ 75 %) або струмопровідного пилу (металевого, вугільного, графітового тощо);

б) струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної тощо);

в) постійної або тривалий час (більше однієї доби) високої температури (t° ³ 35°C);

г) можливості одночасного доторкання людини до електропровідної стіни, або до маючих з’єднання зі землею металоконструкцій будівлі, технологічних апаратів, механізмів тощо, з одного боку, і до металевих корпусів електрообладнання, – з іншого боку.

3. Приміщення особливо небезпечні, якіхарактеризуються наявністю одного із наступних умов, що створюють особливу небезпеку:

а) особлива вогкість, тобто відносна вологість повітря g в приміщенні близька 100 % (стеля, стіни, підлога та предмети в приміщенні покриті вологістю;

б) хімічно активне або органічне середовище (приміщення, в яких постійно або тривало наявні агресивні пари, гази, рідини, утворюються відкладення або плісняви, які руйнують ізоляцію і струмопровідні частини електрообладнання);

в) одночасно двох або більше умов підвищеної небезпеки.

Очевидно, внутрішні або зовнішні електроустановки, які експлуатуються на відкритому повітрі або під навісом, прирівнюються до електроустановок в особливо небезпечних приміщеннях.