На груди накладають спіральну або хрестоподібну пов'язку
Для спіральної пов'язки (рис. 24, а) відривають кінець бинта довжиною близько 1,5 м, кладуть його на здорове надпліччя і залишають висіти (1) косо на грудях. Бинтом, починаючи знизу спини, спіральними ходами (2-9) бинтують грудну клітку. Вільно висячі кінці бинта зв'язують.
Хрестоподібну пов'язку на груди (рис. 24, б) накладають знизу круговими, фіксуючими 2-3 ходами бинта (1-2), далі зі спини праворуч на ліве надпліччя (3) і фіксують круговим ходом (4), знизу через праве надпліччя (5), знову навколо грудної клітки. Кінець бинта останнього кругового ходу закріплюють шпилькою.
Рис. 24. Пов'язка на груди: а - спіральна; б хрестоподібна
При проникних пораненнях грудної клітки (пневмотораксі) на рану треба накласти прогумовану оболонку індивідуального перев'язного пакета внутрішньою стерильною поверхнею, а на неї - стерильні подушечки і туго забинтувати. За відсутності пакета герметична пов'язка може бути накладена з використанням лейкопластиру (рис. 25). Смужки пластиру, починаючи на 1-2 см вище рани, черепицеподібно приклеюють до шкіри, закриваючи в такий спосіб всю ранову поверхню. На лейкопластир кладуть стерильну серветку або стерильний бинт в 3-4 шари, далі шар вати і туго забинтовують
Особливу небезпеку для постраждалого становлять поранення, які супроводжуються пневмотораксом зі значною кровотечею. У цих випадках накласти герметичну пов'язку за допомогою лейкопластиру, як правило, не вдається. Найбільш доцільно рану закрити повітронепроникним матеріалом (клейонкою, целофаном) і накласти пов'язку зі стовщеним шаром вати або марлі.
Рис. 25. Накладення пов'язки при відкритому пневмотораксі з використанням лейкопластирів.
При великих опіках голови або грудної клітки найбільш зберігаючою є косиночна пов'язка. Опікову поверхню закривають стерильними серветками, які фіксуються косинками.