Це складний метод проведення заняття, який використовується тільки в вищих навчальних закладах. Специфіка такого заняття полягає в тому, що в вищих навчальних закладах така форма заняття може використовуватися не в кожній групі а тільки в окремих добре підготовлених групах, де студенти ретельно, глибоко цікавляться наукою, яку вивчають, її проблематикою, мають достатньо високий освітній рівень та досвід пізнавальної діяльності, ретельно і постійно готуються до занять. Тому, як правило, дискусію ефективно проводити на семінарах на старших курсах та умовно так званих «сильних» групах. Під час дискусії можуть бути використані питання двох типів: дискусійні, які ще не розв’язані наукою, та відомі, які знайшли рішення в науковій літературі.
В залежності від того, яке питання обговорюється на семінарі, визначаються цілі і завдання дискусії. Якщо питання, яке обговорюється є дискусійним, то полеміка повинна показати творчий характер матеріалу, який вивчається, щоб студенти могли бачити динаміку, розвиток теорії, визначати перспективу та шляхи їх досягнення. Якщо питання в науці розв’язане, то мета обговорення – підвести студентів через зіткнення різних думок до правильного його розуміння, постановці та рішення. Дискусійні питання потребують ретельної підготовки як самого викладача так і студентів, вивчення наукової літератури з даного питання, існуючих підходів до її рішення. На таких семінарах у викладача повинна бути своя версія в рішенні питання, яке обговорюється, повинна бути запропонована власна аргументація варіанту його рішення.
|
|
Студенти, вислухавши різні судження, прийнявши точку зору, аргументація якої найбільше переконлива, чекають від викладача його відношення до питання, яке розглядається. Підсумком семінару-дискусії може бути аргументація викладача власної точки зору на дискусійне питання та аналіз аргументів. Які були наведені в ході полеміки сторін, які сперечались.