Розрізняють два види скорочення слів: а) для зорового сприйняття; б) для вживання в усній і писемній мові.
Скорочення першого типу не мають граматичного оформлення, вони позначаються малими літерами, наприклад:т.д., р-н, м-ць, тов.; повторення початкових літер: тт., рр., дробове написання п/я, н/р.
Це — нормативні скорочення.
Другий тип: Ан-24, Ту-104, КІЛ—пишуться без крапок і мають граматичні форми.
Зразки скорочень, які вживаються в усіх видах ділових паперів:
— назви документів: РКК, ОРД, техплан, техдокументація;
— назви посад, вчених ступенів, звань: член-кор., проф., канд. філол. наук, зав., заст.;
— офіційні форми звертання: доб., п.;
— офіційні назви організацій, установ, відділів: агропром, фінвідділ, Київміськбуд, Укрземпроект;
— скорочення, вживані в планово-обліковій документації: промінвестбудбанк, техпромфінплан, накл. № тощо.
Назви установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів, пишуться:
— з великої літери, якщо ці слова вживаються на позначення установ одинично: Укрпромбуд, Укрнафта, Укрміжколгоспбуд, Укриукорпром, Укроргводбуд;
|
|
— з малої літери, якщо такі слова є родовими назвами: міськрада, облвно, педінститут, оргвідділ.
Складноскорочені назви, утворені з початкових букв імен власних і загальних, пишуться великими літерами: НЛО, АТС, АПН, МАУ, РАУ, КІБІ, ГЕС, ТЕЦ.
Графічні скорочення вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень значень метричних мір: м — метр, мм — міліметр, см — сантиметр)
пишуться з крапками на місці скорочення. Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в слові, і на ь. Наприклад: український може бути скорочене укр., україн., українськ.
При збігу двох однакових приголосних скорочення робимо після першого приголосного: змін, робота; відмін, навчання.
За збігом двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн. (мідний); висот., висотн. (висотний).
До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі:
акад. — академік о. — острів
вид. — видання обл. — область
див. — дивись оз. — озеро
доц. — доцент пор. — порівняй, порівняйте
ім. — імені проф. — професор
і т. д. — І так далі р. — рік, річка
і т. ін. — і таке інше pp. — роки
І под. — і подібне с. — село, сторінка
та ін. — та інше ст. — станція, сторіччя
напр. — наприклад т. — том
н. е. — нашої ери тт. — томи
до н. е. — до нашої ери