І. Підставами юридичної відповідальності є сукупність юридичних фактів, які, взяті в їх єдності, складають правопорушення. Підставу дисциплінарної відповідальності становить дисциплінарний проступок; підставу матеріальної відповідальності — правопорушення, яке призвело до майнової шкоди.
2. Дисциплінарний проступок має місце за умови протиправності та винності діянь правопорушника, які повинні бути встановлені як юридичні факти. Коло протиправних діянь, вчинення яких тягне дисциплінарну відповідальність, визначається в Статуті і Правилах внутрішнього розпорядку кожного окремого КСГП. Ними є: недодержання Статуту, Правил внутрішнього розпорядку підприємства або його виробничого підрозділу; невиконання рішень загальних зборів, правління підприємства, розпоряджень службових осіб; порушення виробничої та трудової дисципліни (запізнення, невихід на роботу без поважних причин, самовільне залишення роботи, поява на роботі в нетверезому стані тощо); невиконання без поважних причин обов'язкового мінімуму трудової участі в громадському виробництві; недбале ставлення до колективного майна; самовільне використання техніки та іншого майна підприємства в особистих інтересах; недодержання встановлених норм і правил техніки безпеки, протипожежних заходів та інші порушення.
|
|
Юридичними можуть бути визнані лише ті факти, що встановлені правлінням і загальними зборами (зборами уповноважених) КСГП.
Протиправними є дії, вчинені з порушенням установлених правовими нормами трудових обов'язків. Бездіяльність — це невчинення дій, що їх працівник мав учинити відповідно до своїх трудових обов'язків і посадового становища. За юридичними наслідками і правовою кваліфікацією протиправні дії та бездіяльність є тотожними — і ті, і ті тягнуть дисциплінарну та матеріальну відповідальність.
Прикладом протиправної бездіяльності може бути випадок, коли сторож уночі заснув, а в цей час на фермі виникла пожежа, якої він без особливих зусиль міг би не допустити, якби не спав. До випадків протиправної бездіяльності можна віднести також несумлінне, недбале ставлення до своїх службових обов'язків із боку керівників і спеціалістів. Скажімо, зберігання в не придатному для цього приміщенні зерна та інших продуктів, що призвело до їх псування; невжиття своєчасних заходів до організації боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур.
3. Для визнання вчиненого діяння дисциплінарним проступком орган управління КСГП або адміністрація державного сільськогосподарського підприємства повинні встановити вину правопорушника як юридичний факт, тобто визначити, чи вчинено даний проступок умисно, чи з необережності. Коли буде встановлено, що особа, яку притягають до відповідальності, вчинила проступок, знаючи про наслідки своєї поведінки, і нічого не зробила, аби їм запобігти, а навпаки, бажала їх настання, робиться висновок, що дане протиправне діяння вчинено умисно. Якщо порушник не передбачав наслідків свого проступку і не бажав їх настання, хоча повинен був їх передбачити, або ж передбачав, але легковажно сподівався їм запобігти, робиться висновок, що таке протиправне діяння вчинено з необережності.
|
|
4. Для настання матеріальної відповідальності необхідно поряд із такими юридичними фактами, як протиправність діяння і вина правопорушника, встановити факт заподіяння матеріальної шкоди або ущемлення майнових інтересів КСГП, визначити розмір шкоди, а також встановити причинний зв'язок між нею і протиправним вчинком (дією чи бездіяльністю).
5. Розмір заподіяної шкоди визначається правлінням підприємства або адміністрацією радгоспу. Вони мають установити, що шкода настала через конкретне правопорушення, яке ставиться правопорушникові за провину. Тільки з'ясувавши всі обставини і встановивши юридичний склад правопорушення, правління або адміністрація радгоспу (а коли справу буде передано до суду — то суд) вирішують питання про притягнення працівника або посадової особи до матеріальної відповідальності.