1. У системі аграрного права закони, підзаконні та інші нормативно-правові акти про зовнішньоекономічну діяльність сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, агропромислових об'єднань та інших суб'єктів агробізнесу складають окремий інститут законодавства, норми якого мають загальні ознаки законодавства про зовнішньоекономічну діяльність та свої особливі, пов'язані зі специфікою сільськогосподарського та агропромислового виробництва.
2. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність суб'єктів агробізнесу можна поділити на певні групи залежно від критерію, який покладається в основу такого поділу. Так, за змістом закони та нормативно-правові акти можна поділити на загальні (комплексні) та спеціальні, в тому числі про особливості здійснення окремих видів зовнішньоекономічної діяльності. Залежно від форми зовнішньоекономічної діяльності законодавство поділяється на контрактне (договірне) та інвестиційне. Законодавство про зовнішньоекономічну діяльність можна також кваліфікувати за суб'єктним складом, видами зовнішньоекономічної діяльності тощо.
|
|
3. У структурі законодавства важливе місце займають норми загального законодавства, які визначають уніфіковані принципи, форми, способи здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Серед таких актів особливу роль відіграють Закони України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 р., "Про режим іноземного інвестування" від 19 березня 1996 р., "Про порядок здійснення розрахунків у іноземній валюті" від 23 квітня 1994 р., "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" від 22 грудня 1998 р., "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" від 22 грудня 1998 р., "Про захист національного виробника від субсидованого імпорту" від 22 грудня 1998 р., "Про єдиний митний тариф" від 11 січня 1993 р. (зі змінами і доповненнями від 22 грудня 1998 р.) та інші законодавчі акти. Серед спеціальних законодавчих актів можна назвати Закон України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" від 17 липня 1997 р. (із змінами та доповненнями від 18 березня 1999 р.), який встановлює порядок тарифного і нетарифного регулювання імпорту сільськогосподарської сировини та продуктів її переробки (далі — сільськогосподарська продукція) для створення рівних умов конкуренції між продукцією вітчизняного виробництва та продукцією нерезидентів, а також деякі методи підтримки сільськогосподарських товаровиробників України. До спеціальних законодавчих актів відносяться також Закон України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19 грудня 1995 р., а також Закон України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" від 7 травня 1996 р.
|
|
Особливе місце в структурі законодавства щодо регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів агробізнесу мають укази та розпорядження Президента України. Так, наприклад, 4 жовтня 1994 р. Президент України видав Укази "Про заходи щодо впорядкування розрахунків за договорами, які укладають суб'єкти підприємницької діяльності України" та "Про застосування міжнародних правил, інтерпретацію комерційних термінів". З метою сприяння розвитку підприємництва в Україні Президент України 3 лютого 1998 р. видав Указ "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", яким передбачаються додаткові заходи щодо усунення перешкод для вільної зовнішньоекономічної діяльності резидентами України. З метою посилення захисту внутрішнього ринку і підтримки вітчизняних товаровиробників сільськогосподарської продукції та продовольства 7 травня 1999 р. Президент України видав розпорядження "Про заходи щодо захисту внутрішнього ринку від імпортної сільськогосподарської продукції та продовольства", яким зобов'язав Кабінет Міністрів України подати на розгляд Верховної Ради України проекти законів, у яких пропонувалося передбачити підвищення ставок ввізного мита на сільськогосподарську продукцію та продовольство, які у достатній кількості виробляються в Україні, а також підготувати пропозиції про вдосконалення законодавства щодо врегулювання питань ввезення продуктів продовольства як гуманітарної допомоги, забезпечити виконання норм законів України щодо антидемпінгових, спеціальних та компенсаційних заходів для захисту економічних інтересів вітчизняних товаровиробників сільськогосподарської продукції та продовольства.
Зовнішньоекономічна діяльність регулюється також постановами Кабінету Міністрів України, актами Національного Банку України, Державного митного комітету, іншими актами міністерств і відомств, які видаються на виконання вимог чинних законів у цій сфері. Наприклад, Кабінет Міністрів України 14 квітня 1999 р. прийняв постанову "Про сприяння зовнішньоекономічній діяльності", у якій визначив порядок нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності окремо визначеними підприємствами — резидентами України, для яких встановлюється режим сприяння такій діяльності. 29 квітня 1999 р. Кабінет Міністрів України видав постанову "Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності, якою затвердив перелік товарів (робіт, послуг), з використанням яких здійснення товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності забороняється.
Важливу роль в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів агробізнесу відіграють договори України з іншими державами та міжнародними організаціями щодо економічного співробітництва, торгівлі, захисту інвестицій, уникнення подвійного оподаткування тощо. Міжнародні угоди та акти міжнародних організацій, до яких приєдналась Україна, є частиною національного законодавства України, якою Верховна Рада України згідно зі ст. 9 Конституції України згодилась на їх обов'язковість на території України. Серед таких угод можна назвати Конвенцію ООН "Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів" 1980 р. та "Міжнародні правила по тлумаченню термінів ШСОТЕК.М8" в редакції 1990 р., прийняті Міжнародною торговою палатою.
На правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів агробізнесу впливають і норми міжнародного приватного права при укладенні договорів купівлі-продажу, перевезення, лізингу тощо.