Типи та структура уроку

Будь-який урок характеризується цілями і змістом, методикою проведення, особливостями школи, учителя й учнів. З метою чіткої організації навчального процесу уроки необхідно класифікувати, виявити їх особливості і функціональні можливості. Основною класифікаційною одиницею уроків є поняття “тип”. Уроки класифікують на типи в залежності від тих чи інших ознак.

В основі класифікації уроків за С. Івановим – основні етапи навчального процесу:

1) підготовка до вивчення теми;

2) первинне сприйняття навчального матеріалу;

3) осмислення навчального матеріалу;

4) закріплення знань шляхом повторення;

5) закріплення через застосування знань на практиці;

6) формування навичок в процесі вправ і тренування;

7) контроль і перевірка;

8) підведення підсумків, узагальнення результатів навчання.

Відповідно до названих етапів С. Іванов виділяє такі типи уроків: вступні; первинного ознайомлення з матеріалом; формування понять, засвоєння законів і правил; застосування знань на практиці; формування навичок (тренувальні уроки); повторення та узагальнення; контрольні; комбіновані.

І. Казанцев обґрунтовує типологію уроків за основним способом їх проведення і виділяє такі типи: урок з різними видами занять; урок-лекція; урок-бесіда; урок-екскурсія; кіноурок; урок самостійної роботи учнів у класі; лабораторне і практичне заняття.

Найбільш вдалою в сучасній теорії та практиці навчання є класифікація, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків (Б.Єсипов, М.Махмутов, В.Онищук).

Основними типами уроків, які проводяться в сучасній школі є такі:

· урок засвоєння нових знань;

· урок формування вмінь і навичок;

· урок узагальнення і систематизації знань;

· урок застосування знань, умінь і навичок;

· урок перевірки, оцінки і корекції знань, умінь і навичок;

· комбінований урок.

Класифікація (типізація) уроків за основною дидактичною (навчальною) метою є найзручнішою для вчителя, дозволяє бачити динаміку розв’язання навчальних завдань з врахуванням логіки пізнавальних процесів по оволодінню знаннями, формування вмінь та навичок. Складаючи календарний або тематичний план занять, учитель розподіляє уроки на весь розділ за дидактичною метою: якщо вивчаються поняття, закони, теорії і ставиться завдання свідомого і міцного засвоєння їх учнями, то такі заняття належать до уроків засвоєння нових знань; якщо передбачається формування в умінь та навичок, то такі заняття належать до уроків відповідного типу. Після вивчення великих і важливих розділів проводяться уроки узагальнення і систематизації знань. Найбільш розповсюджений – комбінований урок. Він поєднує розв’язання декількох дидактичних цілей.

Співвідношення уроків різних типів залежить від характеру навчальної дисципліни, дидактичних цілей і завдань. Для чіткої організації навчального процесу на уроці важливо правильно визначити структуру уроків кожного типу.

Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку – це сукупність, послідовність та логічний зв’язок елементів (етапів), які становлять його модель.

Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно необхідно вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежить від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізовується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки формування умінь та навичок, тому й відрізняється структура уроків відповідних типів. У зв’язку з цим кожний тип уроку має власну структуру.

У процесі моделювання уроку того чи іншого типу має виявлятися творчість учителя. Але разом з тим не слід забувати про дотримання певної логічно доцільної структури певного типу.

Коротко визначимо структуру основних типів уроків.

Урок засвоєння нових знань.

1. Організація початку роботи (організаційний момент);

2. Перевірка домашнього завдання (д/з); актуалізація і корекція опорних знань.

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності.

4. Організація сприймання й осмислення нової інформації.

5. Узагальнення і систематизація нових знань.

6. Закріплення (при необхідності).

7. Підведення підсумків уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок формування умінь і навичок.

1. Організація початку роботи (організаційний момент);

2. Перевірка виконання д/з; актуалізація і корекція опорних знань.

3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивація учіння учнів.

4. Вивчення правил і способів дій із застосування знань на практиці.

5. Робота учнів над вправами на застосування знань.

6. Підсумки уроку і повідомлення д/з.

Урок узагальнення і систематизації знань

1. Організація початку роботи (організаційний момент);

2. Перевірка виконання д/з; актуалізація і корекція опорних знань.

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності учнів.

4. Відтворення і корекція опорних знань.

5. Повторення й аналіз основних фактів, явищ, подій.

6. Узагальнення та систематизація понять, засвоєння системи знань і шляхів їх застосування для пояснення нових фактів і для виконання практичних завдань.

7. Засвоєння провідних ідей і основних теорій на основі широкої систематизації знань.

8. Підсумок уроку і повідомлення д/з.

Урок застосування знань, умінь і навичок.

1. Організація початку роботи (організаційний момент);

2. Перевірка д/з, відтворення і корекція опорних знань, навичок й умінь, необхідних учням для самостійного виконання практичного завдання.

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності учнів.

4. Усвідомлення програми навчальних дій.

5. Самостійна робота над виконанням практичних завдань.

6. Узагальнення і систематизація результатів роботи.

7. Оцінка діяльності учнів.

8. Підсумок уроку і повідомлення д/з.

Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок

1. Організація початку роботи (організаційний момент);

2. Перевірка виконання д/з;

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності учнів.

4. Перевірка рівня володіння знаннями (фактичного матеріалу й основних понять, уміння розкривати зовнішні і внутрішні зв’язки в предметах і явищах).

5. Перевірка рівня сформованості умінь і навичок.

6. Самостійна робота з виконання контрольних завдань.

7. Перевірка, аналіз й оцінювання результатів виконаних завдань.

8. Підсумки уроку і повідомлення д/з.

Комбінований урок

Я. Коменський вперше застосував та обґрунтував тип уроку, в основі якого – формальні ступені (рівні) навчання: підготовка до засвоєння нових знань; оволодіння новими знаннями й уміннями; їх закріплення і систематизація; застосування на практиці. Названі етапи уроку можуть бути скомбіновані в будь-якій послідовності, що робить урок гнучким і забезпечує можливість для досягнення різних навчально-виховних завдань. Крім цього, комбінований урок, його етапи узгоджуються із закономірностями процесу навчання, динамікою розумової працездатності учнів. В масовій практиці доля комбінованого типу уроку становить біля 80% від загальної кількості уроків, що проводяться в школі. Водночас, в умовах комбінованого уроку вчителю бракує часу не тільки на організацію засвоєння нових знань, але й на всі інші види пізнавальної діяльності.

Комбінований урок, як комбінація структурних елементів вже відомих нам типів, передбачає досягнення двох або більше дидактичних цілей:

1. Організація початку роботи (організаційний момент);

2. Перевірка виконання д/з. Актуалізація опорних знань.

3. Повідомлення теми, мети, завдань уроку і мотивація навчальної діяльності учнів.

4. Сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.

5. Осмислення, узагальнення і систематизація знань.

6. Вправи на формування вмінь і навичок на основі отриманих знань.

7. Підведення підсумку уроку і повідомлення д/з.