2015-09-06
1381
Основними методичними вказівками до розвитку бистроти є:
1) Для виховання бистроти використовуються загально розвиваючі і спеціальні вправи на бистроту, вправи свого та інших видів спорту. Спортсмени повинні не лише навчитися виконувати ці вправи, але й перетворити їх в навичку, щоб направляти зусилля не на спосіб, а на швидкість їх виконання.
2) Загальнорозвиваючі вправи на швидкість представляють собою різні рухи: розмахування, обертання, повороти тощо, що виконуються з максимально можливою швидкістю. Велику цінність для розвитку загальної бистроти дають спортивні ігри.
3) Спеціальні вправи на бистроту складаються із можливо швидких рухів, максимально наближених до елементів змагальної вправи або до цілісного її виконання. Вони діляться на 3 групи: циклічні, ациклічні, змішані вправи.
4) Найбільш важливе значення мають вправи свого виду спорту. Для підвищення ефективності розвитку бистроти необхідно виконувати ці вправи з околограничною і граничною швидкістю в звичайних умовах, полегшених та ускладнених.
5) З метою підвищення максимальної швидкості можна використовувати звуковий ритм, що прискорюється. (Л.П.Матвєєв, 1991).
6) Вправи повинні виконуватися з максимальною швидкістю
7) Тривалість вправ повинна бути такою, щоб до кінця швидкість не знижувалася (О.М.Худолій, 2004,)
8) Вправи повинні бути різноманітними та забезпечувати вдосконалення бистроти у поєднанні з розвитком інших якостей.
9) Вправи повинні бути адекватними конкретному прояву прудкості й умовам виконання рухових дій (Б.М. Шиян, 2001).
Для розвитку бистроти провідним є повторний метод, що укладається в повторному виконанні визначених вправ з максимальною швидкістю з інтервалами на відпочинок. Для розвитку бистроти використовують такі методичні прийоми – рухи з тягарем, комплексний метод і рух з власною вагою.
Комплексний метод припускає після роботи з навантаженням виконання тієї ж вправи з максимальною швидкістю, без навантаження. Не місце займають останнє також змагальний та ігровий методи. (О.М.Худолій, 2004).
