Закінчи речення»

Продовжити вислови.

1. Одним з основних атрибутів українського суспільства є...

2. Для мене українська мова — це...

3. Значення мови для народу полягає в...

4. Кожен громадянин України повинен зрозуміти, що мова — це...

5. Мову береже й творить не тільки закон, ай...

2. Записати 3—4 крилаті вислови про мову, основна думка яких передавала

б роль мови як засобу спілкування, пізнання і впливу. Вкажіть автора.

(Заведіть зошит десь на сторінок 90, це буде зошит- словник, куди ми будемо записувати таблиці, схеми, правила. Цей словник буде як для мови,так і літератури. Коли буде завдання: записати у словник, будь ласка, висилайте фото і словника)

Запишіть у словник таблицю та теоретичний матеріал.

Не є словосполученнями

• сполучення підмета з присудком;
• сполучення іменника або займенника із прийменником: перед школою, наді мною, під деревом;
• однорідні члени речення: дощ і вітер, високо чи низько;
• стійкі (нечленовані) сполучення слів (власні назви, фразеологізми): Чорне море, витрішки продавати, ґав ловити;
• складені форми слів: буду працювати, найбільш підготовлений.

Типи за будовою

За кількістю слів словосполучення поділяються на прості і складені.
• Прості словосполучення - це словосполучення, утворені з двох повнозначних слів. \Д: холодна вода, росте коло хати.
• Складні словосполучення - це словосполучення, утворені з трьох або більше повнозначних слів. теплий осінній вечір, багато відповідей на лист.

Види словосполучень

За способами вираження головного слова словосполучення поділяються на іменні, дієслівні, прислівникові.

Іменні словосполучення можуть бути іменниковими, прикметниковими та займенниковими (залежно від того, до якої частини мови належить головне слово).

Залежне слово уточнює і поширює значення головного. Наприклад,

Схематично будову цього словосполучення можна показати так:

3. Лінгвістичне дослідження з творчим завданням

► Прочитати. Назвати сполучення слів, які не є словосполученнями.

Алгебра й геометрія, гарячий обід, зворушливо переконувати, мова

відроджується, восьмий клас, словосполучення й речення, улюблена

справа, дихати повітрям, наші друзі, щоденники школярів, із мовлення,

учні розмовляють, ніжний подих, призначити побачення, написати

другові, рядки тексту, долати перешкоди, для взаєморозуміння,

наука про мову, смачна малина.

► Записати словосполучення. Позначити головне і залежне слова.

З’ясувати орфограми.

► Скласти 3—4 речення із звертаннями, використовуючи окремі словосполучення.

Виділити граматичну основу.

4. Самостійна робота

► Прочитати фразеологізми. Пояснити їх значення. Сконструювати

речення, увівши до їх складу подані фразеологізми і вставні слова

з довідки.

Накивати п’ятами; жалів яструб курку; бурмотіти під носа; у чорта

на болоті; очі на мокрому місці; земля горить під ногами; утопити

в ложці води; у лісі вовки виють, а на печі страшно; іти своїм шляхом;

забігти на вогник.

Довідка: на жаль, може, на моє щастя, здавалося, як гадають, безперечно,

я знаю, кажуть, можливо, до речі.

Записати у словник!!!

Узгодження - спосіб підрядного зв'язку, коли залежне слово стоїть у тій же формі, в якій стоїть головне (питання який? Яка?Які?.(.Означень))

Керування - спосіб підрядного зв'язку, коли залежне слово вживається в тому відмінку, якого вимагає головне(питання відмінків(додатків))

Прилягання - вид підрядного зв'язку, коли залежне слово приєднується до головного тільки за змістом.(питання де, куди, коли, звідки,як?(питання обставин)

5. Дослідження

Доведіть, що у поданих словосполученнях використано підрядний зв'язок узгодження, керування, прилягання.

Вірний друг, щира посмішка, другий поверх, наша країна, український фольклор, читати книгу, сильний духом, зібрати урожай, сідаєш у вагон, сіяти пшеницю, добре вчитися, говорити голосно, пошепки молитися, співати йдучи, високо підстрибувати.

У словник!!!!

Схема розбору простого речення:

1. Указати, що речення просте.

2. Тип речення за метою висловлення: розповідне, питальне, спо­нукальне.

3. Речення окличне чи неокличне.

4. Охарактеризувати речення за його будовою:

а) двоскладне чи односкладне (тип односкладного)

Види односкладних речень

Вид Односкладного Речення	Головний член виражений	Приклад
Означено-особове »	Дієсловом 1 — ї чи 2-ї особи однини та множини теперішнього або майбутнього часу	Мій давній предку, Б ‘ю тобі чолом за вдачу щиру, чесну і вогнисту. (В. Крищенко.)
Узагальнено-особове	Дієсловом 2-ї особи однини теперішнього або майбутнього часу	Минулого конем не Здоженеш. (Нар. тв.)
Неозначено-особове	Дієсловом 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу	Гостей в Україні завжди радо зустрічають. (Із газети.)
Безособове	Безособовим дієсловом, неозначеною формою дієслова, прислівником, особовим дієсловом у безособовому значенні, безособовим дієсловом на -но, — то	Сьогодні нам вклонитись треба ■ батьку — ГосподарюВкраїнської землі. (В. Крищенко.)
Номінативне (називне)	Іменником у Н. в.	Мій рід. Моя земля. (0. Рижко.)

б) поширене чи непоширене;

в) повне чи неповне (указати, який член речення пропущено);

г) ускладнене чи неускладнене (чим ускладнене) (звертання, однорідні члени, вставні слова чи речення, відокремлені, уточнюючі члени речення; звороти — дієприслівниковий, дієприкметниковий, порівняльний та ін.).

5. Підмет, чим він виражений.

6. Присудок, його тип, чим він виражений.

7. Другорядні члени, їх тип, чим виражені, від яких членів речення залежать, яким типом зв'язку з ними пов'язані. (Спочатку розглядаємо групу підмета, а потім групу присудка).

8. Пояснити розділові знаки.

Зразок

Марійка мовчки дивилась на здивовану подругу (О.Десняк).

1. Речення просте.

2. Розповідне.

3. Неокличне.

4. Двоскладне: поширене, по­вне, неускладнене.

5. Підмет Марійка, простий виражений іменником.

6. Присудок диви­лась простий дієслівний, виражений дієсловом дійсного способу.

7. У групі присудка є другорядні члени речення: обставина способу дії мовчки виражена прислівником, залежить від присудка дивилась (диви­лась (як?) мовчки) і поєднується з ним зв'язком прилягання, непрямий додаток на подругу виражений іменником з прийменником, залежить від присудка (дивилась (на кого?) на подругу) і поєднується з ним зв'я­зком керування; узгоджене означення здивовану виражене дієприкмет­ником, залежить від додатка (подругу (яку?) здивовану) іпоєднується з ним зв'язком узгодження.

6. Розбір простого речення. (розібрати два простих речення на вибір)

1. Від захоплення йому перехопило дух. (О. Гончар). 2. Векші захотілося пробратись у дворик, подивитися. (Б. Комар). 3. Попервах Андрія призначили начальником артилерії стрілкового полку. (П. Загребельний). 4. Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся. 5. З пісні й казки слова не викидають. (Нар. творч.).