Емоційна лексика

Словосполучення (термін) емоційна лексика досить від­носне, насамперед тому, що, зрештою, будь-яке слово, навіть емоційно нейтральне (поле, вікно, зелений тощо), може стати у відповідному реченні емоційним (сповненим почуття). Пев­ною мірою це залежить від суб'єктивного (індивідуального) почуття, враження, з яким кожен мовець вживає це слово. Однак існують-дві основні умови для виділення емоційних слів і словосполучень у мові: 1) здатність самого слова вира­жати почуття, емоції; 2) необхідність відповідного контексту (на письмі) або конкретної ситуації (в усному мовленні), що надають слову відповідного емоційного звучання.

. Відповідно до першої умови виділяються: а) органічно емоційні слова, такі, що містять емоційне забарвлення — по­зитивне чи негативне —■ у своєму лексичному значенні: ко­хання, здоров'я, щастя, дружба, відданість, милий, любий, щирий, ласкавий, порядний, радісно, весело, ненависть, ворог, злодій, боягуз, бандит, жахливий; б) слова, в лексичне зна­чення яких емоційність привноситься афіксами (суфіксами, пре­фіксами): земелька, земелечка, землиця, шнурочок, носик, стрі­лочка, чорнявенький, білявенький, землище, вітрюга, писака, хлопчисько; в) слова дитячого мовлення, здебільшого позитив­но забарвлені: цяця (іграшка), спатки, їстоньки тощо; г) ор­ганічно поетичні слова: година (в значенні час, пора), звитяга, витязь, линути, мовити; кедр, кипарис, тополя (як певні символи) тощо.

Відповідно до другої умови виділяються слова емоційно нейтральні або емоційно забарвлені, але такі, що в конкрет­ному контексті набувають особливого емоційного звучання, навіть протилежного порівняно з прямим ^основним) значен­ням слова. Наприклад: Отам-то милостивії ми ненагодовану і голу застукали сердешну волю та й цькуємо (Шевч.) — йдеть­ся про жорстокість російських царів щодо простого люду; слово милостивії виражає іронію, сприймається з протилеж­ним значенням.

Завдання. З поданих речень окремо випишіть: а) слова, емоційність яких органічно пов'язана з їх змістом, і б) слова, емоційність яких зумов­лена контекстом.

День особливо тривожний. Приходить весна, але ще сіра, Ще каламутна, і б'є крилом, наче великий кажан. Цілий день вітер гуде надворі; надвечір скресає річка й ламає кригу (Коцюб).

145.