2015-09-06
631
План
1. Теоретико-методологічний синтез історії та соціології.
2. Історичні закономірності: марксистська та веберівська дослідницькі традиції.
Методичні рекомендації
Розгляд першого питання необхідно почати із з’ясування особливостей історичного та соціологічного методів пізнання, пояснення їх відмінностей в аналізі та інтерпретації історичних фактів (наприклад, через розрізнення наук номотетичних та ідеографічних, або методів генералізуючих та індивідуалізуючих). Треба розглянути витоки та розвиток історичної соціології як міждисциплінарного напряму досліджень, пояснити причини та сутність історизації соціології («історичного повороту» у соціальних науках) у другій пол. ХХ ст.
Друге питання передбачає аналіз внеску Карла Маркса та Макса Вебера у становлення історичної соціології, порівняння їх підходів до трактування історичних закономірностей. Належить простежити розвиток ідей зазначених мислителів їхніми послідовниками у другій половині ХХ століття, які оформились у відповідні напрями історичної соціології – неомарксистський (А. Франк, І. Валлерстайн, П. Андерсон та ін.) та неовеберіанський (Е. Гідденс, Р. Коллінз, М.Манн та ін.). Особливу увагу слід приділити місцю міжнародно-політичної проблематики (конфлікти, війни, революції, формування сучасної системи міжнародних відносин, геополітична історія) у порівняльно-історичних дослідженнях Майкла Манна, Теди Скокпол, Рендала Коллінза, Чарльза Тіллі, Джека Голдстоуна, Хендріка Спрюйта.
