Технологічна документація на розбирання та складання вузлів трансмісії

4.5.1. Структурні схеми розбирання (складання)

Вихідними даними при розробці технологічного процесу розбирання (складання) є складальні креслення вузлів та агрегатів, технологічні вимоги на вибір, а також типові технологічні вимоги на вибір, а також типові технологічні процеси ремонту. При розробці технологічного процесу розбирання (складання) вибір (складальна одиниця) розбивається на складові елементи таким чином, щоб можна було здійснити розбирання (складання) найбільшої кількості цих елементів незалежно один від другого.

Таке розбивання дає можливість при організації ремонту обґрунтовано визначить необхідні робочі місця для здійснення розбирально-складальних робіт. Розбирання (складання) повинно здійснюватися в певній послідовності.

Основна технологічна документація: маршрутна технологія розбирання (складання), структурна схема розбирання (складання) складальної одиниці (вузла), карта ескізів, комплектувальна карта при складанні та ін.

Розбирання (складання) представляється у вигляді схеми, на якій складові частини виробу (вузли та деталі) зображуються у вигляді прямокутників. Для більшої наочності прямокутник, який позначає складальну одиницю представляється двома паралельними лініями. На схемі розбирання прямокутники, які зображають демонтуємі складальні одиниці, розташовують зліва по ходу лінії розбирання, а окремі деталі з правого боку. На схемі складання навпаки, прямокутники, які зображують встановлюємі складальні одиниці розташовують з правого боку, а окремі деталі – зліва. Тобто початком для схеми розбирання є ремонтуємий вибір (складальна одиниця, вузол), а кінцем – базова деталь; початок схеми складання є базова деталь, а кінцем - виріб (складальна одиниця). Прямокутники на схемах, які зображують деталь, ділять на чотири поля, на яких вказується найменування деталі, її позначення та кількість, номер позиції на ескізі та специфікації. Прямокутники, які зображують складальну одиницю (якщо дана складальна одиниця входить в склад виробу в одиночному числі), ділиться на три поля, тобто поле для вказівки кількості складальних одиниць може не виділятися. Якщо складальна одиниця не має позначення по основному конструкторському документу, тобто є лише технологічною складальною одиницею, то її позначення формується з позначення тієї складальної одиниці, куди вона входить з добавкою букви „Т”, а якщо таких складальних одиниць декілька, то додається буква „Т” з індексом (Т₁, Т₂ і т.д.).

Після розробки розглядаємої схеми розробляється маршрутна карта розбирання (складання) виробу, яка розробляється по спеціальних формах (ГОСТ 3.1119-86, ГОСТ-3.1105-74, форми – 2, 2а, 7). Крім маршрутної карти в комплект документів технологічного процесу розбирання (складання) входять титульний лист, відомість технологічних документів, комплектувальні карти, відомість оснастки.

Приклад розробки схеми розбирання на прикладі додаткового валу (65-1701240ск) наведена на рис. 4.6

Структурна схема складання цього вузла має перевернутий вигляд, тобто те, що знімалось останнім встановлюється першим, а те, що знімалось першим – встановлюється останнім [2, 4, 5].

4.5.2. Маршрутна карта розбирання (складання) виробу

Маршрутна карта розбирання розробляється по відповідній формі (ГОСТ 3.1105-74, форми 2, 2а, 7 та ін.). маршрутна карта розробляється на складальні одиниці, які мають позначення по основному конструкторському документу. На карті ескізів до технологічного процесу розбирання (складання) виконується ескіз складальної одиниці з вказанням номерів позицій складових частин (елементів).

Необхідна кількість видів та виносних елементів на ескізах встановлюється із умови наочності взаємного розташування деталей в складальній одиниці. На вільному полі КЕ складальної одиниці можуть вказуватися необхідні технічні умови.

В графі „Найменування та зміст операції” записують зміст операції. Якщо в МК розбирання (складання) складальної одиниці вколють операції по розбиранню (складанню) вхідного в неї вузла, то перед цими операціями записують у вигляді заголовка позначення та найменування вхідного вузла.