г. звуки, звукосполучення, фрази, фонетичні слова, склади, синтагми
№ 24. Правильним є таке твердження:
а. звук є змістом фонеми
б. звук реалізується у фонемі
В. фонема є змістом звука
г. фонема є матеріальним втіленням звука
№ 25. Виділяють такі класифікаційні ознаки голосних:
а. ряд, піднесення, лабіальність/ нелабіальність
Б. ряд, піднесення, лабіалізованість/ нелабіалізованість
в. ряд, піднесення, спосіб творення голосу
г. ряд, піднесення, місце творення голосу
№ 26. Звуки, у творенні яких шум переважає над голосом, називаються:
а. дзвінкими
б. сонорними
В. шумними
г. глухими
№ 27. За ознакою „місце творення” приголосні звуки поділяють на такі основні групи:
а. губні, язикові, глоткові
б. губно-губні, язикові, глоткові
В. лабіалізовані, язикові, глоткові
г. білабіальні, язикові, глоткові
№ 28. За способом творення шуму приголосні поділяються на такі групи:
а. фрикативні, зімкнено-прохідні, язикові, вібранти
б. фрикативні, зімкнені, глоткові, вібранти
|
|
в. фрикативні, зімкнені, вібранти
г. фрикативні, щілинні, зімкнені, вібранти
№ 29. Артикуляційні особливості приголосних полягають у тому, що при їх вимові:
а. видихуваний струмінь повітря натрапляє на певні перешкоди у ротовій чи носовій порожнині; рівномірно напружений весь мовний апарат; інтенсивність і тиск повітряного струменя вищі, ніж при вимові голосних
б. видихуваний струмінь повітря не натрапляє на будь-які перешкоди у ротовій порожнині; рівномірно напружений весь мовний апарат; інтенсивність і тиск повітряного струменя вищі, ніж при вимові голосних
В. видихуваний струмінь повітря натрапляє на певні перешкоди у ротовій чи носовій порожнині; напруження зосереджене тільки у місці перешкоди; інтенсивність і тиск повітряного струменя нижчі, ніж при вимові голосних
г. видихуваний струмінь повітря натрапляє на певні перешкоди у ротовій чи носовій порожнині; напруження зосереджене тільки у місці перешкоди; інтенсивність і тиск повітряного струменя вищі, ніж при вимові голосних
№ 30. Приголосні звуки класифікують за:
А. акустично-артикуляційним принципом
б. анатомо-фізіологічним принципом
в. акустичним принципом
г. артикуляційним принципом
№ 31. Результат приєднання до основної артикуляції звука додаткової, яка полягає у піднятті середньої частини спинки язика до твердого піднебіння, називається:
а. асиміляцією