Методичні вказівки

до лабораторних робіт по дисципліні

«Електричні системи та мережі»

( для студентів спеціальності 7.090603 )

Кривий Ріг


Відповідальний за випуск: Щокін В.П., канд. техн. наук, доц.

УДК 621.311.1 (071)

Методичні вказівки до лабораторних робіт по курсу “Електричні системи та мережі” (для студентів спеціальності 7.090603).

Містить опис, порядок виконання завдання, і контрольні завдання для лабораторних робіт, передбачених програмою курсу “Електричні системи та мережі”. Лабораторні роботи виконуються на спеціальному програмному забезпеченні для ПЕВМ.

Укладач: Р.О. Пархоменко

Рецензент: доцент, к.т.н. Е.С. Гузов

Розглянуто на засіданні кафедри ЕЕ. Протокол № _ від __. __. 2010 р. Схвалено на вченій раді електро- технічного факультету. Протокол № _ від __. __. 2010 р.

ЗМІСТ

ВВЕДЕННЯ.............................................................................................. 4

1. Лабораторна робота №1. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З РОБОЧИМ МІСЦЕМ

ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ............................................ 5

2. Лабораторна робота №2. ДОСЛІДЖЕННЯ СТАЛИХ РЕЖИМІВ

РОБОТИ ЛЕП. ………………………………………………………….. 11

3. Лабораторна робота №3. ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЖИМІВ РОБОТИ ЛІНІЇ

ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ............................................................................... 20

4. Лабораторна робота №4. ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ

НАПРУГИ В МЕРЕЖІ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМПЕНСУЮЧИХ

ПРИСТРОЇВ. ……………………………………………………………. 27

5. Лабораторна робота № 5. ЗАСТОСУВАННЯ ТРАНСФОРМАТОРІВ І

КОМПЕНСУЮЧИХ ПРИСТРОЇВ ДЛЯ РЕГУЛЮВАННЯ НАПРУГИ.

…………………………………………………………………………..... 34

6. Лабораторна робота №6. УПРАВЛІННЯ РЕЖИМАМИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ

МЕРЕЖІ НА ОСНОВІ ДІЛОВИХ ІГОР. ……………………………… 43

7. Лабораторна робота №7. РОЗРАХУНОК РЕГУЛЮВАННЯ НАПРУГИ

В ЦЕНТРІ ЖИВЛЕННЯ З РПН. ………………………………………. 51

8. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................... 60

ВВЕДЕННЯ

В методичних вказівках висловлені основні відомості, необхідні для

моделювання режимів роботи електричних мереж і їх окремих елементів.

Виконання завдання направлено на формування умінь у студентів складати

схеми заміщення окремих елементів і всієї мережі в цілому, визначати параметри

моделей елементів системи, аналізувати вплив параметрів моделі на точність опису фізичних процесів, що протікають в реальних об'єктах, розраховувати сталі режими роботи мереж.

Для виконання експерименту використовується персональна ЕОМ і комплект програмного забезпечення, розробленого на кафедрі ЕЕ спеціально для курсу «Електричні системи та мережі». Програмне забезпечення є високоефективною реалізацією математичних моделей, що описують експерименти, що проводяться.


Лабораторна робота №1

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З РОБОЧИМ МІСЦЕМ

ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Мета роботи - ознайомлення з робочим місцем проведення лабораторних робіт.

Отримання навиків практичної роботи з програмним забезпеченням лабораторних робіт.

Завдання

1. Ознайомитися з теоретичними відомостями.

2. Виконати пробний математичний експеримент.

3. Відповісти на контрольні питання.

Загальні відомості.

Робочим місцем для проведення математичного експерименту є персональна ЕОМ типу ІВМ РС з комплектом програм, розроблених на кафедрі ЕЕ. Правила використання ПЕВМ не є частиною курсу, що вивчається. Для тих, хто бажає ознайомитися з цими правилами, рекомендуємо звернутися до роботи [1].

Програмне забезпечення, з яким вам доведеться працювати, повністю відповідає стандарту СУА фірми ІВМ і має однотипну організацію взаємодії ЕОМ з користувачем.

Після запуску програми з операційної системи (проводиться лаборантом або викладачем) екран ЕОМ приймає вигляд, представлений на рис. 1

Рис. 1 Зовнішній вигляд екрану

Відповідно до стандарту СУА екран розділений на наступні функціональні зони:

а) рядок меню (верхня строчка /Маіn menu/);

б) рядок статусу (нижня строчка /Status line/);

в) робоче поле (простір між верхньою і нижньою строчкою /Desktор/).

Рядок меню служить для введення команд. Первинне меню знаходиться в пасивному стані. Для перекладу меню в активний стан необхідно натискувати клавішу F10. Після цього перший елемент меню підсвічуватиметься.

Елемент, що підсвічується є активним.

Основне меню має 3 підменю:

а) початкові дані:

б) схеми:

в) вказівки.

Перемикатися на одне з них можна, користуючись клавішами управління курсором (група клавіш, позначена стрілками).

Кожне з підміню активується натисненням клавіші Enter. Після натиснення цієї клавіші підміню з'являється на екрані. Екран приймає наступний вигляд (рис.2):

а) для підменю «Исходные данные»

б) для підменю «Схемы»

в) для підменю «Указания»

Рис.2. Основне меню з підменю.

Кожне з підменю також має свій активний елемент. Цей елемент перемикається за допомогою клавіші управління курсором. Після вибору необхідної команди з меню для її виконання Вам необхідно натискувати клавішу Enter. Приведемо повний перелік команд основного меню програми (табл. 1).

Таблиця 1

Команда Дія. яка викликається
Параметри елементів схеми Відкриває вікно вводу параметрів схеми
Вихід з програми Завершує роботу з програмою
Схема заміщення трансформатора Показує схему заміщення трансформатора
Схема заміщення лінії Показує схему заміщення лінії
Схема заміщення навантаження Показує схему заміщення навантаження
Загальна схема заміщення Показує повну схему заміщення
Загальна структурна схема Показує структурну схему
Схема заміщення ЛЕП (Л.Р.№3) Показує схему заміщення ЛЕП до Л.Р.№3
По Л.Р.№2 Методичні вказівки до роботи 2
По Л.Р.№З Методичні вказівки до роботи 3
По методиці роботи з програмою Методичні вказівки по роботі з програмою

Рядок статусу містить «гарячі» (hot key) клавіші. Ці клавіші виробляють команди, доступні у будь-який момент часу. Рядок статусу зображений на рис.3.

Рис. З. Рядок статусу.

По комбінації клавіш Аlt-Х натискувати і утримувати Alt, потім натискувати X – програма завершує спою роботу. По натисненню клавіші F1 відкривається вікно допомоги, в якому Ви зможете отримати додаткову інформацію по поточному режиму роботи. По натисненню клавіші F3 відкривається вікно введення початкових даних.

Вікно введення початкових даних служінь для введення і коректування даних в програмі (рис.4).

Рис.4. Вікно введення даних.

Вікно введення даних містить в собі поля введення даних і кнопки управління. Поля введення даних містять числову інформацію про параметри елементів схеми. В одному з полів даних знаходиться апаратний курсор. Це поле даних є активним. Для введення використовуйте цифрові клавіші. Для перемикання між полями введення зверху вниз, комбінація клавіш Shift+Tab - знизу вгору (аналогічно Alt-X [див. вище]).

Кнопки управління здійснюють швидке введення команд з вікна. Для введення команди необхідно зробити кнопку активною (за допомогою клавіші Tab, кнопки управління знаходяться в загальному списку разом з полями введення і активність між ними перемикається циклічно) і натискувати клавішу Enter. Приведемо повний перелік команд, реалізований кнопками управління вікна введення початкових даних (табл.2):

Таблиця 2

Кнопка управління Дія. яка викликається
Тип трансформатора Відкриває вікно вибору типу трансформатора.
Печать Відкриває вікно друку вихідних даних.
Расчет Відкриває вікно друку результатів розрахунку.
Выход Закриває вікно вводу вихідних даних.

Кнопка «Розрахунок» є кнопкою за умовчанням, яка відреагує на натиснення клавіші Enter в мить, коли активним є поле введення. Це дозволить Вам провести відразу ж після коректування або введення параметра простим натисненням клавіші Enter.

Вікно вибору трансформатора має наступний вигляд (рис.5):

Рис.5. Вікно вибору типу трансформатора.

За допомогою клавіш управління курсором Ви встановлюєте тип трансформатора і натискуєте Enter. Розрахунок буде проведений відповідно до вказаного типу трансформатора і схеми його включення.

Вікно друку служить для відображення інформації і містить кнопки управління, що дозволяють виводити на друк інформацію, що відображається. Вид вікна друку представлений на рис.6:

Рис.6. Вікно друку

Верхня частина вікна призначена для відображення інформації. Вікно підтримує горизонтальний і вертикальний скролінг. Для скроллювання інформації використовуйте клавіші управління курсором.

В нижній частині вікна розташовані кнопки управління, використання цих кнопок аналогічно використанню кнопок вікна введення початкових параметрів. Перелік команд, реалізованих кнопками управління вікна друку (табл.3):

Таблиця 3.

Кнопка управління Дія. що викликається
Закончить Закриває вікно друку.
Распечатать Викликає друк інформації вікна на принтер.
Записати в... Дозволяє записати інформацію вікна в довільний файл DOS.

Контрольні питання:

1. По якій клавіші активується головне меню?

2. Яке вікно використовується для перегляду результату?

3. Як отримати допомогу по роботі з програмою?

4. Як задати тип трансформатора?

5. Для чого служать поля введення даних?

Література.

Фігурнов В. IBM PC для користувачів. Радіо і зв'язок. 1989.


Лабораторна робота №2

ДОСЛІДЖЕННЯ СТАЛИХ РЕЖИМІВ РОБОТИ ЛЕП

Мета роботи – дослідження роботи лінії електропередач (ЛЕП) як елемента електричноїсистеми, моделювання сталих режимів роботи ЛЕП.

Завдання

Для заданих ліній, напруги U1 і навантаження (рис.1, табл.2):

1. Побудувати модель схеми, що вивчається, для чого

1.1.Виконати декомпозицію схеми на функціональні елементи.

1.2.Вивчити схеми заміщення функціональних елементів.

1.3.Скласти загальну схему заміщення ЛЕП.

2. Розрахувати параметри схеми заміщення.

3. Досліджувати наступні режими роботи ЛЕП:

3.1.При постійному навантаженні (табл.2), визначити значення параметрів, вказаних в таблиці 1, для трьох значень довжини лінії L (0,5?L; L; 1,5?L).

Зробити висновки про вплив довжини лінії на активну і реактивну складові, на якість напруги і втрати електроенергії.

3.2.При постійній довжині лінії (табл.2) визначити значення параметрів, вказаних в таблиці 1, для п'яти значень навантаження Z (Z?0,5; Z; Z?l,5; Z?O,5j;Z?1.5j).

Зробити висновки про вплив реактивного становлячого навантаження на рівень напруги у споживача.

Результати експерименту занести до табл.1.

Таблиця 1.

Результати дослідження

№ п/п Трансформатор Лінія Навантаження
Струм, А Напр., кВ Струм, А Напр., кВ Струм, А Напр., кВ
             
             
             
             
             
             

Загальні відомості для виконання роботи.

Схема заміщення електричної системи утворюється в результаті об'єднання схем заміщення окремих елементів з урахуванням схем їх з'єднання в мережі.

Рис. 1. Схема електричної мережі

Повітряні ЛЕП завдовжки до 300 км представляються П-образними схемами заміщенняіз зосередженими параметрами. Повітряні ЛЕП напругою до 110 кВ представляються схемою заміщення, зображеній на рис.2.

Рис.2. Схема заміщення лінії електропередачі

де г0, х0, b0, go - питомі або погонні параметри.

Активний опір провідника визначається за виразом:

де t - температура навколишнього середовища.

Індуктивний опір дротів ЛЕП обумовлений протидією ЕДС самоіндукції і визначається по виразу.

де Dcp - середня геометрична відстань між осями фаз лінії;

Rn - радіус проводу.

Активна провідність лінії електропередач обумовлена втратами активної потужності в ізоляції і на корону і визначається по виразу:

де - середньорічні втрати потужності на корону;

- номінальна напруга ЛЕП.

Ємнісна провідність ЛЕП обумовлена ємністю між фазними дротами і ємністю між цими дротами і землею:

де Со - середня погонна ємність (Ф/км) при одному проводі в фазі, яка визначається за виразом:

Повні параметри ЛЕП:

г=го1; х=хо1; = l; b=bo1, де 1 - довжина лінії.

Двох обмотувальний трансформатор при розрахунках представляється Г-образною схемою заміщення, зображеній на рис. З.

Рис. З. Схема заміщення двох обмотувального трансформатора

Параметри схеми заміщення rT, xT, gT, bT визначаються за довідковими даними Рк., Рхх, Іхх, UK по співвідношенням:

Трьох обмотувальні трансформатори і автотрансформатори представляються трьохпроменевою схемою заміщення, зображеній на рис.4.

Рис.4. Схема заміщення трьох обмотувального трансформатора

де гв, гс, гн - активні опори обмоток, приведені до напруги первинної обмотки;
хв, хс, хн - індуктивні опори розсіяння обмоток, приведені до напруги первинної

обмотки.

Розрахунок х„, хс, хн можна виконати по тій же формулі, що й для двох обмотувального трансформатора, попередньо визначивши:

При співвідношенні потужностей обмоток трансформатора 100%/100%/100%:

При співвідношенні потужностей обмоток трансформатора 100%/100%/66,7%:

Для двох обмотувальних трансформаторів з розщепленою обмоткою можливі два режими роботи - роздільна робота двох обмоток на різні навантаження, і паралельна робота двох обмоток на загальне навантаження.

При роботі двох обмотувального трансформатора на загальне навантаження розщепленою обмоткою схема заміщення представляється рис.3. Розрахунок параметрів і , еквівалентний розрахунку цих же параметрів двох обмотувального трансформатора. Параметри Rt і Xt визначаються по виразах:

де , і , відповідні параметри двох обмотувального трансформатора.

При роботі двох обмотувального трансформатора на роздільні навантаження схема заміщення співпадає з схемою заміщення трьох обмотувального трансформатора. Внаслідок збігу схем заміщення методика розрахунку параметрів схеми заміщення співпадає з методикою розрахунку трьох обмотувального трансформатора.

Навантаження при розрахунках режимів мереж, для яких характерні зміни напруги в вузлах навантаження, зручно представляти паралельно або послідовно з’єднаними незмінними активним та реактивним опорами.

Таблиця 2

Данні для виконання схеми

Вариант Напруга, U кВ Транс-р Воздушная линия Нагрузка
Таблиця № п/п , кВ Мар­ка провода Д, м , мм l, м Розм-ня проводів , МВт
                       
          АС-400/51   27,5   Гориз-е   0,80
          АС-300/48   24,1   Гориз-е   0,81
          АС-185/29   18,8 14,3 Гориз-е   0,82
          АС-240/32   21,6   Треуг-к   0,83
          АС-240/32   21,6   Треуг-к   0,84
          АС-185/29   18,8 4,0 Гфиз-е   0,85
          АС-185/29   18,8 7,5 Треуг-к   0,86
          АС-400/51   27,5 7,0 Треуг-к   0,87
          АС-300/48   24,1 8,0 Гориз-е   0,88
          АС-240/32   21,6 9,0 Гориз-е   0,89
          АС-300/48   24,1 5,0 Гориз-е   0,88
          АС-240/32   21,6   Гориз-е   0,87
          АС-185/29   18,8   Треуг-к   0,86
          АС-150/24   17,1   Гориз-е ЗО 0,85
          АС-185/29   18,8   Треуг-к   0,84
          АС-300/48   24,1   Треуг-к   0,83
          АС-150/24   17,1   Треуг-к   0,82
    2     АС-300/48   21,6   Гориз-е   0,81
          АС-400/51   27,5   Гориз-е   0,80
          АС-240/32   21,6   Гориз-е   0,81
          АС-150/24   17,1   Треуг-к   0,82
          АС-300/48   24,1   Гвриз-е   0,83

Продовження таблиці 2.

                       
          АС-240/32   21,6   Тр-к   0,84
          АС-150/24   17,1   Тр-к   0,85
          АС-400/51   27,5   Тр-к   0,86
          АС-150/24   17,1   Гориз-е   0,87
          АС-240/32   21,6   Гориз-е   0,88
          АС-185/29   18,8   Тр-к   0,89
          АС-185/29   18,8   Гориз-е   0,88
ЗО 35,5       АС-150/24   17,1   Гориз-е   0,87
          АС-150/24   17,1   Тр-к   0,86
.32         АС-120/19   15,2   Тр-к   0,85
  35,5       АС-150/24   17,1   Гориз-е   0,84
          АС-150/24   17,1   Гориз-е   0,83
          АС-150/24   17,1   Гориз-е   0,82
          АС-400/51   27,5   Тр-к   0,86
          АС-300/48   21,6   Тр-к   0,81
          АС-185/29   18,8 7,5 Гориз-е   0,86
          АС-150/24   17,1   Тр-к   0,82
          АСЗ 00/48   24,1   Гориз-е   0,90

Таблиця 3.

Двох обмотувальні трансформатори

№ п/п Тип трансформатора Sном МВА Uн кВ Каталожные данные
В Н Ркз, кВт кВт Іхх Uк %
  ТМН-4000/150     6,6; 11     1,2 10,5
  ТДН-16000/150     6,6; 11     0,08  
  ТМН-1600/3 5 1,6   6,3;11 17,25 3,65 1,4 6,5
  ТМН-2500/35 2,5   6,3;11 23,50 5,10 1,1 6,5
  ТМН-4000/35     6,3;11 32,50 6,85 1,0 7,5
  ТМН-6300/35 6,3   6,3;11 46,50 9,40 0,9 7,5
  ТДН-10000/3 5   36,75 6,3;10,5 65,00 14,50 0,8 8,0
  ТДН-16000/35   36,75 6,3;10,5 90,00 21,00 0,75 8,0

Таблиця 4

Двох обмотувальні трансформатори з розщепленою обмоткою

№ п/п Тип трансформатора Sном MB А Uн, кВ Каталожні дані
В Н Ркз кВт кВт Іхх кВт Uк %
  ТРДН-3 2000/150     6,3/10,5     0,7 10,5
  ТРДН-63000/150     6,3/105     0,65  
  ТДН-25000/35   36,75 6,3/6,3     0,7 9,5
  ТРДН-32000/35   36,75 3,6/10,5     0,7 11,5
  ТРДН-40000/35   36,75 6,3/6,3     0,65 8,5
  ТРДН-63 000/35   36,75 6,3/6,3     0,6 11,5

Таблиця 5

Трьох обмотувальні трансформатори

№ п/п Тип трансформатора , МВА UH, кВ Каталожні дані
В С Н ,% ,кВт , кВт , %
В-С В- Н С- Н В- С В-Н С- Н
  ТДТН-16000/150     38,5 6.6;11 10,5     -   -   1.0
  ТДТН-25000/150     38,5 6,6;l1 10,5     -   -   0,9
  ТДТН-40000/150     38,5 6,6;11 10,5     -   -   0,8
  ТДТН-63000/150     38,5 6,6;11 10,5     -   -   0,7
  ТМТН-6300/35 6,3   10,5 6,3 7,5 7,5 16,5 -   -   0,85
  ТМТН-10000/35   36,75 10,5 6,3 16,5 8,0 7,2 -   -   0,85
  ТМТН-16000/35   36,75 10,5 6,3 17,0 8,0 7,5 -   -   0,65

Зміст звіту.

1. Назва та мета роботи.

2. Завдання.

3. Структурна схема лінії електропередачі, схеми заміщення елементів.

4. Таблиця результатів моделювання (табл.1).

5. Висновки до кожного пункту завдання.

Контрольні питання.

1. Як визначаються активні і індуктивні опори лінії?

2. Від яких величин залежать активні і індуктивні провідності лінії?

3. Як залежать активні і індуктивні опори лінії від перетину?

4. Чи відрізняються провідності двох обмотувального трансформатора від трьох обмотувального?

5. Що таке параметри режиму? Параметри елементів схеми заміщення?

6. Який опір провідника більше активний або омічний і чому

7. Як залежать опору і провідності трансформаторів від їх номінальної потужності

8. Які втрати потужності залежать від навантаження трансформатора, а які немає?


Лабораторна робота №3

ДОСЛІДЖЕННЯ РЕЖИМІВ РОБОТИ ЛІНІЇ ЕЛЕКТРОПЕРЕДАЧІ

Мета роботи - придбання навиків розрахунку і моделювання режимів роботи ліній електропередачі як елемента електричної системи і в побудові векторних діаграм струмів і напруг.

ЗАВДАННЯ

Для заданих ліній, напруги U1 і навантаження (рис 1. табл. 1):

1. Виконати розрахунок режиму лінії при максимальному навантаженні (визначити напругу U2 в кінці лінії, ККД = ( / )*100, де , - потужності на початку і кінці ЛЕП; подовжню і поперечну складову падіння напруги ), побудувати векторні діаграми.

2. Досліджувати режим лінії при максимальному навантаженні з обліком і без
урахування зарядної потужності ЛЕП.

3. Досліджувати режим лінії при активному навантаженні Р2 = const и = var з обрахунком і без урахування зарядної потужності лінії. Побудувати залежність U2 = ; при Р2 = const з обліком і без урахування зарядної потужності.

4. Дослідити режим Q2 = const и Р2 = var з обліком і без урахування зарядної
потужності лінії. Побудувати залежність U2 = f(P'2); = f(P'2) при Q2 = const з обліком і без урахування зарядної потужності.

5. Зробити висновки про залежність режиму роботи лінії від характеру і параметрів навантаження, а також від параметрів самої лінії. Порівняти результати розрахунків режиму лінії з обліком і без урахування зарядної потужності ЛЕП

Мал. 1 Схема електричної мережі

Таблиця 1.

Параметри ЛЕП початкового режиму

Варіант Напруга U1, кВ Повітряна лінія Навантаження
, кВ Марка дроту Д, м Дп, мм l, км Розташування дротів , МВт COS
                   
      АС-400/51   27,5   Горизонтальне   0,8
      АС-300/48   24,1   Горизонтальне   0,81
      АС-185/29   18,8 14,3 Горизонтальне   0,82
      АС-240/3 2   21,6   Трикутник   0,83
      АС-240/32   21,6   Трикутник   0,84
      АС-185/29   18,8   Горизонтальне   0,85
      АС-185/29   18,8 7,5 Трикутник   0,86
      АС-400/51   27,5   Трикутник   0,87
      АС-300/48   24,1   Горизонтальне   0,88
      АС-240/32   21,6   Горизонтальне   0,89
      АС-300/48   24,1   Горизонтальне   0,88
      АС-240/32   21,6   Горизонтальне   0,87
      АС-185/29   17,1   Трикутник   0,86
      АС-150/24   18,8   Горизонтальне ЗО 0,85
      АС-185/29   24,1   Трикутник   0,84
      АС-300/48   17,1   Трикутник   0,83
      АС-150/24   21,6   Трикутник   0,82
      АС-300/48   27,5   Горизонтальне   0,81
      АС-400/51   21,6   Горизонтальне   0,8
      АС-240/32   17,1   Горизонтальне   0,81
      АС-150/24   24,1   Трикутник   0,82
      АС-300/48   21,6   Горизонтальне   0,83
      АС-240/32   17,1   Трикутник   0,84
      АС-150/24   27,5   Трикутник   0,85
      АС-400/51   17,1   Трикутник   0,86
      АС-150/24   21,6   Горизонтальне   0,87
      АС-240/32   18,8   Горизонтальне   0,88
      АС-185/29   18,8   Трикутник   0,89
      АС-185/29   17,1   Горизонтальне   0,88
  37,5   АС-150/24   17,1   Горизонтальне   0,87
      AC-150/24   17,1   трикутник   0.86
      AC-120/19   15,2   трикутник   0,85
  36,5   AC-150/24   17,1   горизонтальне   0,84
      AC-150/24   17,1   горизонтальне   0,83
      AC-150/24   17,1   горизонтальне   0,82

Порядок виконання роботи

1. Розрахувати параметри схеми заміщення для заданої ЛЕП.

2. Ввести параметри моделі в ЕОМ

3. а) встановити режим (значення U1 P2, Q2) і провести розрахунок напруги
струмів і потужностей на початку і кінці ЛЕП;
б) виключити місткості ЛЕП, встановити режим (значення U1 P2, Q2) і провести ті ж розрахунки. Результати звести в таблицю 1.

4. Дії аналогічні п.3, але при установці режиму необхідно використовувати змінні від досвіду до досвіду значення становлячої потужності навантаження. Результати звести в таблицю 2.

5. Побудувати залежність U2 =f(Q2) і = f(Q2) при Р2 = const з обрахунком і без урахування зарядної потужності ЛЕП і зробити висновки по впливу на енергетичні показники лінії навантаження і зарядної потужності.

6. Побудувати залежність U2 -f(Q2) і = f(P2) при Q2 = const з обрахунком і без урахування зарядної потужності ЛЕП і зробити висновки про вплив складових навантаження (Р2, Q2) на параметри модельованої мережі (U2, ).

7. По розрахованих параметрах побудувати векторну діаграму модельованої мережі.

Таблиця 2

, МВАр , МВт , МВАр , кВ , кВ , кВ , кВ , МВт , МВАр , град , А , А , А
                           
                           

Таблиця З

, МВт , МВАр , кВ , кВ , кВ , кВ , кВ , МВт , МВАр , град , А , А , А
                           
                           
                         
                           

Вказівки по виконанню роботи

Різницю алгебри між | | и | |, яка дорівнює , називають втратою напруги.Геометричну різницю між векторами і , яка дорівнює називають падіннямнапруги в лінії.

Падіння напруги обчислюється за формулою:

Зміщує вектор з дійсною віссю () маємо:

Представимо вектор у вигляді двох складових:

,

де

- є подовжня складова падіння напруги

- є поперечна складова падіння напруги;

- НапругаU1 на початку ділянки і його модуль визначаються виразами:

де - модуль напруги;

- фазовий зсув між векторами , причому >0, якщо вектор випереджає .

Оскільки в мережах напругою 110 кВ і нижче вплив поперечної складової на модуль напруги невеликий, то в розрахунках прийнято оцінювати падіння і втрату напруги по подовжній складовій:

Втрати потужності на ділянці мережі:

Звідси маємо:

Вище показаний висновок співвідношень для розрахунку найпростішої ділянки мережі () заданими «кінця» тобто по Р2, U2, Q2- Аналогічно можна отримати наступні співвідношення для розрахунку «заданими початку», тобто,

Зарядна потужність лінії:

де UH0M - номінальна напруга лінії.

Потужність в кінці гілки 1-2

Втрати потужностів лінії:

Потужність видавана з джерела живлення

ККД лінії

де втрати активної потужності ЛЕП.

Напруга в кінці лінії визначається з рівняння

Повна складова падіння напруги:

або

Поперечна складова падіння напруги:

або .

Порядок побудови векторної діаграми без урахуваннязарядної потужності див.мал. 2.

1. Визначити струм навантаження:

2. Вибрати


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: