2015-10-16
383
Крім колядок і вертепів, був колись, а подекуди зберігся й досі, звичай виголошувати вір-ші на Різдво Христове. Виголошувати вірші ходили, звичайно, хлоп-ці-школярі, збираючись невеличкими гуртками по 2-3 особи. Змістом різдвяних віршів були священні події, про які звичайно згадує церква під час різдвяного Богослуження, Деякі з цих віршів були, очевидно, частинами вертепних драм, повні тексти яких до нас не дійшли. На «вертепне» походження цих віршів указує ще й той факт, що іноді виголошувані віршів характеризуються під пастухів, вояків царя Ірода, чорта та інших персонажів вертепних драм. Крім того, різдвяні вірші в окремих місцевостях України ще й досі називаються вертепами. Нижче ми подаємо, як приклад, кілька різдвяних віршів з Слобідської України.
Народні прикмети
Окрім ворожіння, в ніч на Старий Новий рік люди намагалися завбачувати прикмети. Ось деякі з них:
o якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;
o якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;
o якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;
o якщо падає м'який сніг - на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим;
o який перший день у Новому році, то й рік буде такий;
o якщо на Меланії відлига, то чекали теплого літа.
